В ньому розрізняють: Таламу,Метаталамус,Епіталамус,Підталамус,Гіпоталамус,3 шлуночок.
Таламус скупчення сірої реч. Його медіальна і задня поверхня вільні, тому їх добре видно на розрізі мозку, передня зрощена з гіпоталамусом, латеральна прилягає до внутрішньої капсули. Таламус є підкорковим центром усіх видів чутливості (виняток - нюхова чутливість). Медіальні поверхні таламуса звернені одна до одної і утворюють бічні стінки 3-го шлуночка.
Епіталамус включає шишкоподібне тіло (епіфіз), поводки і трикутник повідків. Епіфіз - залоза внутрішньої секреції - ніби підвішений на двох, сполучених між собою (спайкою), повідках зв'язаних з таламусом трикутниками повідків.
Метаталамус утворений парними медіальними і латеральними колінчастими тілами. Медіальні тіла разом з нижніми горбками середнього мозку є первинним центром слухового аналізатора. Латеральні тіла разом з верхніми горбками середнього мозку утворюють первиннй центр зорового аналізатора.
Гіпоталамус розташований спереду від ніжок мозку утворюючи стінки 3-го шлуночка. До нього належать зоровий перехрест, зоровий тракт, сірий горб, лійка, нейрогіпофіз, сосцеподібні тіла, власне підталамічна ділянка. В гіпоталамусі розташовані центри вегетативної нервової системи, регуляції ендокринних залоз. В гіпоталамусі є звийчайні нейроцити і нейросекреторні клітини. Гіпоталамус с гіпофізом утворюють єдиний функціональний компекс, у якому гіпоталамус виконує регуляторну функцію, а гіпофіз - ефекторну.
40 Меніск.
. Меніск — хрящева прокладка, що виконує роль амортизатора у суглобі, а також стабілізує колінний суглоб. При рухах у колінному суглобі меніски стискаються, їхня форма змінюється.
Існують два види менісків колінного суглоба:
зовнішній (латеральний) більш рухливий, ніж внутрішній, тому його травматичні ушкодження трапляються не так часто.
внутрішній (медіальний) менш рухливий і пов'язаний із внутрішньою бічною зв'язкою колінного суглоба, що часто викликає його спільне зі зв'язками пошкодження.
Попереду суглоба вони з'єднуються поперечною зв'язкою.
Попереду суглоба вони з'єднуються поперечною зв'язкою.
41. Класифікація анатомічних наук:
Описова анатомія.
Функціональна анатомія.
Вікова анатомія.
Топографічна анатомія.
Пластична анатомія.
Порівняльна анатомія.
Проекційна анатомія.
Динамічна анатомія.
Космічна анатомія
42. Мозочок — частина заднього мозку, що відіграє важливу роль в координації руху. Мозочок розташований над довгастим мозком і мостом, та так само, як і великий мозок, він покритий оболонками. Зв'язок мозочка з іншими структурами мозку здійснюється через ніжки мозочка. Мозочок лежить дорсально від моста і довгастого мозку. В ньому розрізняють дві півкулі і середню частину - черв'як. Поверхня мозочка вкрита шаром сірої речовини, що утворює вузькі звивини, між якими розташовані борозни.Функції: центр рівноваги, контроль над м'язами та координацією рухів.
43. Кора головного мозку — зовнішній шар головного мозку, що складається з сірої речовини, що виконує ключову роль у процесах пам'яті, уваги, свідомості, мислення і мови.
Товщина кори головного мозку — 2-4 мм. Поверхня кори головного мозку у ссавців зморщена, більш ніж дві третини її площі сховані у так званих борознах, що розташовані між звивинами. Філогенетично найновіша частина кори, неокортекс або ізокортекс («нова кора») поділяється на шість горизонтальних шарів, тоді як старіша її частина, гіпокамп або архокортекс має від одного до трьох шарів та поділяється на підполя гіпокампу. Відносні варіації товщини та типу клітин (разом з деякими менш помітними параметрами) дозволяють також поділ неокортексу на структурні підполя.
44. 1-й шар - молекулярний - найбільш поверхневий. У цьому шарі мало нервових клітин, вони дрібні. Шар утворений сплетінням нервових волокон. Завдяки цьому шару відбуваються внутрішньо- і міжпівкулеві зв'язки між різними частинами кори. 2-й шар - зовнішній зернистий. Складається з дрібних клітин у вигляді зернин і пірамід. Шар бідний на мієлінові волокна. Нейрони цього шару називаються вставними або інтернейронами. Ці нейрони забезпечують переробку інформації і її проведення до структур молекулярного шару на нижчі кіркові шари. 3-й шар - пірамідний, утворений середніми і великими пірамідними клітинами, з великою кількістю дендритів. 4-й шар - внутрішній зернистий, складається з дрібних зернистих клітин різної форми. Гранулярні нейрони, які розташовані у цьому шарі, здійснюють переробку і передачу інформації із закінчень аферентних волокон, які йдуть до кори і розгалужуються в межах I шару на пірамідні нейрони III і V шарів.5-й шар - гангліозний - складається з великих пірамідних клітин. У передній центральній закрутці він містить ще "клітини Беца", аксони яких дають початок низхідним пірамідним шляхам, що проходять через стовбур головного мозку у спинний мозок і зв'язують кору півкуль з периферією. Аксони III і V шарів забезпечують різні види внутрішньо-кіркових, міжкіркових і кірково-підкіркових зв'язків. В цих шарах є також інтернейрони різних розмірів і форми, які забезпечують вибіркові внутрішньо-кіркові взаємодії між нейронами різних типів. Це необхідно для:- передачі інформації між вхідними в кору аферентними волокнами і пірамідними нейронами;- обміну інформацією між нейронами, які розташовані в різних кіркових шарах;- обміну інформацією між нейронами, які розташовані в різних звивинах, частках і півкулях;- зберігання і відтворення інформації (пам'ять). 6-й шар - поліморфний - складається з клітин трикутної і веретеноподібної форми і належать до білої речовини мозку. 7-й шар - складається з веретеноподібних нейронів, має багато волокон. Між нервовими клітинами всіх шарів виникають як постійні, так і тимчасові зв'язки.
45.М’язи кисті
М'язи кисті поділяють на 3 групи: бічну (м'язи підвищення великого пальця), присередню і середню (м'язи підвищення мізинця).
I.М'язи підвищення великого пальця(чотири м'язи).
1). Короткий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis brevis).
Функція. Відводить І палець.
2). Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis brevis).
Функція. Згинає і частково протиставляє великий палець.
3). Протиставний м'яз великого пальця (т. opponens pollicis).
Функція протиставляє мяз вел. пальця.
4).Привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollicis)
Функція. Приводить і частково протиставляє І палець.
II.М'язи підвищення мізинця (4 м'язи, всі вони розвинуті слабко).
1).Короткий долонний м'яз (т. palmaris brevis).
Функція. Скорочення м'яза сприяє щільному приляганню шкіри долоні до охопленого рукою предмета.
2).Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi).
Функція. Відводить V палець.
3).Короткий м'яз — згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis)
Функція. Згинає V палець.
4).Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi)
Функція. Протиставлення V пальця.
III.М'язи середньої групи кисті у людини розташовані трьома шарами.
1).Червоподібні м'язи (mm. Lumbricales).
Функція. Згинають основну та розгинають середню й дистальну фаланги II — V пальців.
2).Долонні міжкісткові м'язи (mm. іпterossei palmares).
Функція. Приводить II, IV і V пальці до III.
3).Тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales).
Функція: відводять II — IV пальці від III, згинають їх у п'ястково-фаланговому та розгинають у міжфаланговому суглобах.
46.Напівсуглоб
Симфіз (лат. symphysis) — це різновид суглобового з'єднання, при якому кінці кісток сполучені між собою за допомогою волокнистого хряща. Є різновидом синхондрозу. В товщі хряща міститься вузька щілиноподібна порожнини. Симфіз займає проміжне положення між безперервними з'єднаннями і з'єнаннями, що перериваються (суглобами), є напівсуглобом.
47.Мязи стопи
Поділяють на 2 частини:
Тильна: короткий мяз – розгинач пальців та короткий мяз – розгинач великого пальця.
Підошвена має 3 групи мязів:
1) мязи підвищення вел. пальця (короткий мяз – згинач вел. пальця, відвідний мяз вел. пальця, привідний мяз вел. пальця)
2) мязи підвищення мізинця(відвідний мяз мізинця, короткий мяз – згиная мізинця)
3) середня група (червоподібні мязи, підошвові та тильні міжкісткові мязи).
48. Міст
Міст – потовщений валик із поперечно розміщених волокон.
в центрі проходить борозна в якій лежить осн. артерія голов. мозку;
по бокам- є підвищення, що утворене пірамідальними шляхами.
Склад з основної частини (черевна) і покришки (спинна)
В покришкі розміщений сітчатий утвір – ретикулярна фармація, в якому залягають ядра 4 черепних нервів (від 5 до 8).
Крізь покришку проходять висхідні і частково нисхідні шляхи.
49. М’язи кисті
М'язи кисті поділяють на 3 групи: бічну (м'язи підвищення великого пальця), присередню і середню (м'язи підвищення мізинця).
I.М'язи підвищення великого пальця(чотири м'язи).
1). Короткий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis brevis).
Функція. Відводить І палець.
2). Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis brevis).
Функція. Згинає і частково протиставляє великий палець.
3). Протиставний м'яз великого пальця (т. opponens pollicis).
Функція протиставляє мяз вел. пальця.
4).Привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollicis)
Функція. Приводить і частково протиставляє І палець.
II.М'язи підвищення мізинця (4 м'язи, всі вони розвинуті слабко).
1).Короткий долонний м'яз (т. palmaris brevis).
Функція. Скорочення м'яза сприяє щільному приляганню шкіри долоні до охопленого рукою предмета.
2).Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi).
Функція. Відводить V палець.
3).Короткий м'яз — згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis)
Функція. Згинає V палець.
4).Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi)
Функція. Протиставлення V пальця.
III.М'язи середньої групи кисті у людини розташовані трьома шарами.
1).Червоподібні м'язи (mm. Lumbricales).
Функція. Згинають основну та розгинають середню й дистальну фаланги II — V пальців.
2).Долонні міжкісткові м'язи (mm. іпterossei palmares).
Функція. Приводить II, IV і V пальці до III.
3).Тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales).
Функція: відводять II — IV пальці від III, згинають їх у п'ястково-фаланговому та розгинають у міжфаланговому суглобах.
50. Сере́дній мо́зок (лат. Mesencephalon) — відділ головного мозку розташований між мостом (pons) і проміжним мозком (diencephalon), древній зоровий центр. Включено в стовбур головного мозку.
Складається з покришки (ззаду) і ніжки (спереду).
Між ними пролягає сальвіїв водопровод, який з*єднає 4 шлуночок з 3.
За допомогою ніжок стовбур з*єдн вгорі з вел. півкулями, а внизу з верх. ніжками мозочка.
В покришкі – парне червоне ядро, від нього почин. руховий нисх. провідниковий шлях.
На покришкі мяститься 4-горбкове тіло, ниж. горби – підкіркові слухові центри, верх. горбки – пов*язані з латераль. колінчатими тілами проміж. мозку.
50.)Складається з покришки і ніжок мосту. Ніжки розташовані спереду, покришка ззаду. Між покришками і ніжками пролягає водопровід середнього мозку (сільвієвий водопровід) який з'єднує 4-тий шлуночок з 3-тім. За допомогою ніжок стовбур з'єднується в горі з великими півкулями, знизу з верхніми ніжками мозочка. В покришці лежить парне червоне ядро від якого починається руховий не східний провідний шлях який називається- провідний шлях (спинномозковий). На покришці містяться 4-х горбкове тіло. Нижні горбки-підкіркові слухові центри, верхні пов'язані з латеральними колінчатими тілами проміжного мозку.
51.)З’єднання кісток (juncturae ossium)
Вони поділяються на:
- неперервні (synarthroses);
- перервні (diarthroses);
- напівперервні (symphyses).
Синартроз(synarthroses) або неперервні з’єднаня, Волокнисті з’єднання (juncturae fibrosae), Хрящові з'єдняння (juncturae cartilagineae), симфізи (symphyses) або напівсуглоби (hemiarthroses), синовіальні з'еднання (juncturae synoviales) або суглоб (articulatio) чи діартроз (diarthrosis)
52.)Синостоз -з'єднання двох кісток опосередком кісткової тканини, які раніше сполучались хрящом чи сполучною тканинною. Тобто кісткова тканина змінює з часом хрящову і сполучну тканину.
53.)синсаркоз - рухоме з'єднання кісток м'язами. Таким типом з'єднуються кістки плечового пояса з черепом, шийним і грудними відділами скелета.
54.)М'язи тазового поясу діляться на внутрішні та зовнішні. Внутрішні:клубовопоперековий м'яз (згинає стегно і тулуб),грушоподібний(обертає стегно назовні), внутрішній затульний(обертає стегно назовні).
Зовнішні: великий сідничний м'яз(розгинає стегно і при фіксованих кінцівках розгинає тулуб), середній і малий сідничні м'язи (відводять стегно), зовнішній затульний (обертає стегно на зовню),квадратний м'яз стегна (обертає стегно на зовні), м'яз натягач широкої фасції (бере участь у згинанні стегна).
55.) Існує дві основні класифікації нервової системи:
I. За топографією:
1. Центральна нервова система - Systema nervosum centrale - це спинний мозок і головний мозок.
2. Периферична нервова система - Systema nervosum periphericum -це спинномозкові нерви (31 пара) і черепні нерви (12 пар).
II. За функцією:
1. Соматична нервова система - Systema nervosum somaticum - виконує рухові (моторні) та чутливі (сенсорні) функції, зв’язує організм із зовнішнім середовищем.
2. Вегетативна нервова система - Systema nervosum autonomicum -виконує обмінні функції, відповідає за внутрішнє середовище організму (гомеостаз).
Вегетативна нервова система поділяється на дві частини: симпатичну і парасимпатичну.
55)Класифікація нервової системи.
Існує дві основні класифікації нервової системи:
I. За топографією:
1. Центральна нервова система - це спинний мозок і головний мозок.
2. Периферична нервова система - це спинномозкові нерви (31 пара) і черепні нерви (12 пар).
II. За функцією:
1. Соматична нервова система - виконує рухові (моторні) та чутливі (сенсорні) функції, зв’язує організм із зовнішнім середовищем.
2. Вегетативна нервова система - виконує обмінні функції, відповідає за внутрішнє середовище організму (гомеостаз).
Вегетативна нервова система поділяється на дві частини: симпатичну і парасимпатичну.
56) Класифікація суглобів
Суглоби залежно від кількості кісток, які беруть участь у їх формуванні, підрозділяються на прості і складні.
1. Простий суглоб (articulatio simplex) утворений суглобовими поверхнями двох кісток. Наприклад, у формуванні плечового суглоба беруть участь головка плечової кістки і суглобова западина лопатки;
2. Складний суглоб (articulatio composita) складається з трьох і більше простих суглобів, оточених загальної капсулою. Прикладом може служити ліктьовий суглоб, який складається із суглобових поверхонь плечової, ліктьової і променевої кісток.
3. Комбінований суглоб формується з двох або більше суглобів, які анатомічно роз'єднані, але функціонують одночасно. Прикладом можуть служити правий і лівий скронево-нижньощелепові суглоби.
57) М’язи спини
Виділяють дві групи спинних м’язів: поверхневі та глибокі.
Поверхневі м'язи
Трапецієподібний м'яз (т. trapezius)
Функція. Під час скорочення висхідної частини м'яза піднімається бічний кут лопатки і вона обертається навколо стрілової осі. При скороченні низхідної частини лопатка також обертається навколо стрілової осі, але бічний кут опускається донизу.
Найширший м'яз спини (т. latissimus dorsi) — один з найбільших м'язів тіла людини. Починається широким апоневрозом від остистих відростків і надостьової зв'язки нижніх 4 — 6 грудних, усіх поперекових і крижових хребців, від дорзальної ділянки клубового гребеня та від 4 нижніх ребер.
Функція. При звичному положенні тіла розгинає, приводить і пронує плече. Під час виконання вправи «вис» підтягує тіло, у всіх випадках при фіксації верхніх кінцівок (руки на стегнах) і лопаток (лопатки у зведеному положенні при скороченні ромбоподібного м'яза) бере участь у розширенні грудної клітки (допоміжна дихальна мускулатура).
Поперековий трикутник (trigonum lumbale), який обмежений знизу клубовим гребенем, спереду — заднім краєм початкового відділу зовнішнього косого м'яза живота, позаду — переднім краєм найширшого м'яза спини.
Великий і малий ромбоподібні м'язи (mm. rhomboidei major et minor). Вони починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців, закінчуються на присередньому краї лопатки.
Функція. Приводять лопатку.
М'яз — підіймач лопатки (m. levator scapulae) Починається від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців, іде збоку донизу і прикріплюється до верхнього кута лопатки.
Функція. Піднімає лопатку.
Задній верхній зубчастий м'яз (т. serratus posterior superior) починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців, прикріплюється зубцями на задній поверхні II —V ребер назовні від їхніх кутів.
Функція. Піднімає ребра.
Задній нижній зубчастий м'яз (т. serratus posterior inferior), починається від поверхневого листка грудопоперекової фасції на рівні остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців, прикріплюється зубцями до задньобічної поверхні IX-XII ребер.
Функція. Опускає ребра, сприяючи видиху.
Глибокі м'язи спини
М'яз — випрямляч хребта ( т. erector Spinae) ділиться на три м'язи.
Клубово-ребровий м'яз (т. iliocostalis) є бічною частиною м'яза — випрямляча хребта; Найдовший м'яз (т. longissimus) розташований присередньо від попереднього,
Остьовий м'яз (т. spinalis) лежить безпосередньо біля серединної
Косі глибокі м'язи спини представлені поперечно-остьовими м'язами (т. transversospinalis).
М'язи — обертані шиї, грудної клітки, попереку (mm. rotatores cervicis, thoracis et lumborum) найглибші, прикріплюються до остистих відростків сусідніх або наступних хребців, займають борозну між остистими і поперечними відростками.
Функція. В разі двостороннього скорочення поперечно-остьовий м'яз є синергістом м'яза — випрямляча хребта, при односторонньому — обертає тулуб, шию і голову у свій бік.
Ремінний м'яз.
58) Кістки лицьового черепа
Кістки лицьового черепа представляють особливу групу кісток у зв'язку з тим, що мають інше походження в філо - і онтогенезі, ніж кістки мозкового черепа. Вони утворюють вмістилища для органів почуттів і тісно пов'язані з дихальної і травної систем.
Верхня щелепа
Піднебінна кістка
Вилична кістка
Носова кістка
Слізна кістка
Сошник
Нижня носова раковина
Нижня щелепа
Під'язикова кістка
59) Фасції шиї.
Фасція шиї (fascia cervicalis) складається з трьох платівок і має складну структуру за великої кількості м’язів і органів. Простір між фасціями шиї і органами шиї заповнений жтровою клітковиною і рихлою сполучною тканиною.
Поверхнева пластинка (lamina superficialis) є продовженням фасції грудей і спини. Вона утворює піхву для підчелюстної залози і для надпід’яхичних і грудиноключичнососкоподібних м’язів шиї. У задніх відділах шиї фасція огортає трапецієподібний м’яз доходячи до потиличного бугра і верхньої вийної лінії. Над яремною вирізкою рукоятки грудини утворюється надгрудинний міжапоневротичний простір.
60)Великий і малий таз
Таз - частина скелета, що відноситься до поясу нижніх кінцівок і складається з двох тазових кісток, крижів і куприка (рис.). Кістково-зв'язкова основа тазу ікульшового суглобів служить опорою для тулуба.
Розрізняють великий і малий таз. Великий таз обмежений: спереду м'якими тканинами передньої черевної стінки, ззаду - хребтом, з боків - крилами клубових кісток; малий таз: спереду - лобковими (лонными) кістками, ззаду - хрестцем і куприком, а з боків - сідничними кістками.
Тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, сідничної і лобкової, сполучених з бічними відділами крижів (крижово-клубових зчленування) і між собою (лонное з'єднання). Нижній відділ крижів з'єднаний з куприком, утворюючи малорухливе з'єднання, укріплене спереду і ззаду зв'язками. По задній поверхні сідничної кістки є дві вирізки, які перекриваються зв'язками, утворюючи велике і мале сідничного отвору.
61. Класифікація кісток черепа:
Потилична кістка, решітчаста кістка, лобова кістка, тім’яна кістка,клиноподібна, скронева.
62. М’язи плеча.
Пердня група: двоголовий мяз плеча(згинає руку і передпліччя), плечовий мяз(згинає передпліччя), дзьобоплечовий(згинає і приводить плече).
Задня група: Триголовий мяз(медіально і латерально поч.. від плесової кістки. Ф-я розгинає передпліччя),
Ліктьовий мяз(розгин. Передпліччя).
63. ФІЗИЧНІ ВІДМІННОСТІ
Відмінності між чоловічим і жіночим тазом можна пояснити двома факторами: умовами дітонародження і тим фактом, що чоловіки зазвичай важче і спортивний і мускулистий жінок. Деякі з найбільш очевидних відмінностей наступні:
загальна структура - чоловічий таз важче, кістки товщі;
отвір таза - вхід в малий таз - це широкий овал у жінок, а у чоловіків він вже і серцеподібної форми;
тазовий канал - «прохід» через малий таз у жінок майже циліндричний, тоді як у чоловіків конусоподібний;
лонная дуга - кут нижче лобкових кісток перед тазом ширше у жінок (100° і більше), ніж у чоловіків (90° і менше).
Ці відмінності разом з іншими, більш непомітними, можуть використовуватися судовими патологоанатомами і антропологами для визначення статі скелета.
64. Мязи передпліччя
Передня: поверхневі:
Круглий пронатор, променевий згинач зап’ястка, ліктьовий згинач зап’ястка, поверхневий згинач пальців, довгий долонний мяз, плечопроменевий мяз.
Глибокі:
Глибокий згинач пальців, квадратний пронатор, довгий згинач ведикого пальця.
Задня: поверхневі: довгий і короткий променеві розгиначі зап’ястя, довгий і короткий розгинач великого пальця.
Глибокі:
Довгий відвідний мяз великого пальця, розгинач вказівного пальця.
65. 65. Хім. склад кістки. До складу кісткової тканини входять:
- 30% органічних речовин
- 60% неорганічних речовин
- 10% вода
Основою органічних речовин кістки є волокнистий білок – колаген. Із мінеральних речовин у кістках найбільше солей кальцію і фосфору. Крім них до складу кістки входять магній, алюміній, фтор, свинець, стронцій, уран, кобальт, залізо та інші елементи.
66. З’єднання кісток плечового поясу. Груднинний кінець ключиці зчленовується з грудниною й утворює груднино-ключичний суглоб сідлоподібної форми. Зовнішній кінець ключиці з’єднується з акроміальним відростком лопатки плоским малорухомим суглобом. Між дзьобоподібним та акроміальним відростками лопатки натягнута міцна дзьобо-акроміальна зв’язка, яка виконує функцію склепіння плечового суглоба.
67. Зв’язки і суглоби хребта. Не нашла.
68.Анатомія як наука,класифікація анатомічних наук. Анатомія – наука про форму та будову організму і його частин у зв’язку з їх розвитком та функцією. Вона розглядає форму і будову людського тіла в безперервному її розвитку, взаємозв’язку організму із навколишнім середовищем.
Мікроскопічна анатомія – наука, що вивчає внутрішню будову, структуру органів за допомогою мікроскопа.
Гістологія – наука, що вивчає закономірності будови і розвитку тканин та органів.
Цитологія – наука про клітини. Досліджує закономірності будови, розвитку і діяльності клітин, з яких побудовані тканини і органи.
Ембріологія – вивчає розвиток зародка.
На межі цитології й хімії розвинулась нова наука – цитохімія.
69.Біла лінія живота. Сухожилкові стрічка, яка тягнеться від мечеподібного відростка груднини до лобкового симфізу. Утворена в наслідок перехресту сухожилкових волокон, апоневрозів, косих і поперечних м’язів живота. Пупок знаходиться посередині білої лінії. Це ямка, оточена пупковим кільцем із рубцевої тканини.
70.М'язи спини. Діляться на: поверхневі і глибокі.
Поверхневі:
Трапецієподібний - починається від верхньої каркової лінії, каркової зв'язки, від остистих відростків і над остьової зв'язки всіх дванадцяти грудних хребців. Функція – верхня частина піднімає лопатку, нижня опускає її до хребтового стовпа.
Найширший м’яз спини — один з найбільших м'язів тіла людини. Починається від остистих відростків 5-6 нижніх грудних та всіх поперекових хребців, клубового гребня і кріпиться до гребня малого горбка плечової кістки. Функція - призводить плече до тулуба, обертає його до середини.
Великий і малий ромбоподібні м'язи - Вони починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців,закінчуються на присередньому краї лопатки. Функція - приводять лопатку.
М'яз — підіймач лопатки — Починається від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців, іде збоку донизу і прикріплюється до верхнього кута лопатки. Ф у н к ц і я - піднімає лопатку.
Задній верхній зубчастий м'яз - починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців, прикріплюється зубцями на задній поверхні II —V ребер назовні від їхніх кутів. Функція - піднімає ребра.
Задній нижній зубчастий м'яз -починається від поверхневого листка грудопоперекової фасції на рівні остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців. Функція - Опускає ребра, бере учать в акті дихання.
Глибокі:
М'яз — випрямляч хребта – розміщується вздовж усього хребтового стовпа. Функція – розгинає хребет.
поперечно-остьовий м'яз – йде від поперечних відростків до остистих уздовж усього хребтового стовпа. Функція – розгинає хребтовий стовп; при однобічному скорочені обертає тулуб у бік.
Ремінні м’язи голови та шиї – починається від остистих відростків 5 нижніх шийних та 6 верхніх грудних хребців. Функція – розгинає шийний відділ хребтового стовпа.
71. Пігментна тканина.Пігментна тканина Є звичною рихлою або щільною волокнистою сполучною тканиною, що містить велику кількість пігментних клітин, які, як вважають, походять з нервового гребеня. Локалізація: судинна оболонка ока, дерма у області сосків молочних залоз, родимих плям, невусів. Пігментоцити (пігментні клітини, меланоцити) містять у своїй цитоплазмі пігмент меланін. Трапляються не лише у сполучній тканині, але й у складі епітеліїв, зокрема, базальному шарі епідермісу. Меланоцити сполучної тканини, як правило, не продукують меланін
72. Пахвиний канал.( М’яз тулуба)- щилина в передньо-нижній частині передньої стінки живота, через яку проходить сім’яний канатик у чол. і кругла зв’язка матки у жін.
73. М'язи та фасції грудей: 1. Мязи, що діють на суглоби плечового пояса: великий грудний м’яз, малий грудний м’яз (тягне лопатку), підключичний (тягне ключицю вниз і медіально), передній зубчатий (тягне лопатку вперед). 2. Власні м’язи грудей.
74..З'єднання кісток верхньої вільної кінцівки. Вільна верхня кінцівка: Плечова(humerus),передпліччя: ліктьова(ulta) та променева(radius), кістки кисті: зап’ястка 8 кісток(ossa carpi),п’ястка 5 кісток(ossa metacarpi),фаланги пальців(digitus) які склад. з проксимальної,середньої,дистальної кістки(14)
75.Діафрагма - тонкий м’яз, який відокрем. грудну порожнину від черевної, його м’язові пучки починаються від груднини, ребер, попереку, між цими частинами є ділянки, де відсутні м’язові волокна, ці ділянки, де відсутні м’язові волокна мають форму трикутників(попереково-реберний і грудинно-реберний). Вони парні в цих трикут. можуть утвор. діафрагмальні грижі –це слабке місце діафрагми, вона опускається і відбувається вдих, при розслабленні підіймається і починається вдих.
76. М’язі гомілки 1.передні
Передньо гомілковий
Розгинач великого пальця
Довгий розгинач пальців
Задня група
Триголовий м’яз литки
Задньо велико гомілковий
Довгий згинач пальців
Довгий згинач великого пальця
Латеральна група
Довгий і короткий малогомілковий
77.Стегновий канал- розташовується між поверхневим і глибоким листками широкої фасції. Стегновий канал має два отвори - Глибоке і поверхневе, і три стінки. Глибоке отвір стегнового каналу проектується на внутрішню третину пахової зв'язки. Поверхневе отвір стегнового каналу, або підшкірна щілину, hiatus saphenus, проектується на 1-2 см донизу від цієї частини пахової зв'язки.
78.м’язи стегна
Передня група
Чотирьох головковий
Кравецький
Задня група
Півсухожилковий
Двоголовий
Медіальна група
Гребінчастий
Стрункий
Привідний
79. кісткова тканина це- вид твердої сполучної тканини, із якої сформовані кістки скелету
80. Кісткова тканина (лат. textus ossei) — вид твердої сполучної тканини, із якої сформовані кістки скелету
Розрізняють два основних типи кісткової тканини — грубоволокнисту і пластинчасту.
Грубоволокниста
Розвивається із мезенхіми, що властиво для покривних кісток черепа. Одночасно з диференціюванням клітин в остеоцити утворюється міжклітинна речовина іколагенові волокна. Розташована між клітинами і волокнами основна речовина ущільнюється, формуються кісткові балки (перекладини). Клітини поверхні утворюваної кістки перетворюються в остеобласти.
Пластинчаста
скелету людини (за винятком покривних кісток черепа) побудовані пластинчастою кістковою тканиною, тобто мають кісткові пластинки товщиною від 4 до 15 мкм, які складаються із остеоцитів і тонковолокнистої міжклітинної речовини. Сполучнотканинні волокна в товщі кожної пластинки лежать паралельно та орієнтовані у певному напрямку.
81. тканина це- сукупність клітин, не обов’язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію
82. Перервні з'єднання:
• кульшовий суглоб утворений кульшовою западиною та головкою стегнової кістки. Суглоб має допоміжні елементи: суглобову губу, зв'язки.
Тип суглоба — простий.
За формою — чашоподібний.
За функцією — трьохосьовий (навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо сагітальної осі — приведення і відведення, навколо вертикальної — пронація і супінація, а також обертання);
• колінний суглоб утворений виростками стегнової кістки, верхньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки і суглобовою поверхнею надколінка. Суглоб має допоміжні елементи: присередній меніск, бічний меніск, зв'язки.
Тип суглоба — комплексний.
За формою — виростковий.
За функцією — двохосьовий (навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання, навколо вертикальної осі — обертання при зігненому коліні);
• велико-малогомілковий суглоб утворений малогомілковою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки і головкою малогомілкової кістки.
Тип суглоба — простий. За формою — плоский. За функцією — майже нерухомий;
• гомілково-стопний суглоб утворений нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, присередньою і бічною кісточками і блоком надп'яткової кістки.
Суглоб має додаткові елементи — зв'язки. Тип суглоба — складний. За формою — блокоподібний.
За функцією — одноосьовий (навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання);
• поперечний суглоб заплесна (суглоб Шопара) складається з двох суглобів: п'ятково-кубоподібного і надп'ятково-човноподібного. Вони утворені суглобовими поверхнями вищезгаданих кісток.
Тип суглоба — комбінований.
За формою п'ятково-кубоподібний суглоб — плоский, а надп'ятково-човноподібний — кулястий.
За функцією — одноосьовий (навколо сагітальної осі відбувається приведення і відведення);
• заплесно-плеснові суглоби (суглоби Лісфранка) утворені суглобовими поверхнями кубоподібної, клиноподібних кісток і основами плеснових кісток.
Тип суглобів — комбіновані суглоби.
За формою — плоскі.
За функцією — рухи обмежені;
• міжплеснові суглоби утворені бічними суглобовими поверхнями суміжних плеснових кісток. Суглоби фіксують тильні та підошовні плеснові зв'язки.
Тип суглобів — комбіновані.
За формою — плоскі.
83. Наднід'язикові м'язи (musculi suprahyoids.)
До надпід'язикових м'язів належать: двочеревцевий, шило-під'язиковий, щелепно-під'язиковий і підборідно-під'язиковий м'язи (див. ще. 144, 145).
Двочеревцевий м'яз (т. digastricus) має переднє черевце (venter anterior) і заднє черевце (venter posterior), які з'єднані між собою проміжним сухожилком.
Початок: переднє черевце - від двочеревцевої ямки нижньої щелепи; заднє черевце - від соскоподібної вирізки скроневої кістки.
Прикріплення: заднє черевце прямує вперед і вниз, а переднє - назад і вниз; обидва черевця з'єднуються круглим проміжним сухожилком, який прикріплюється до тіла і великого рогу під'язикової кістки сполучнотканинною петлею. Проміжний сухожилок пронизує шило-під'язиковий м'яз.
Функція: піднімає під'язикову кістку, а при її фіксації опускає нижню щелепу. При фіксованій нижній щелепі заднє черевце піднімає під'язикову кістку і тягне її назад у свій бік. При двобічному скороченні задні черевця обох м'язів тягнуть під'язикову кістку назад і догори.
Кровопостачання: підборідна артерія (переднє черевце), потилична і задня вушна артерія (заднє черевце).
Іннервація: заднє ч^ревц*- двочеревцевого гілкою лицевого нерва (VII черепний нерв); передню черевце - щелепно-під яшконйм нервом, що a i4j- кошшижнього ком'ркового нерва (нижньощелеииий нерв, V черепний нерв)
Шило-під'язиковий м'яз (те stylohyoideus) має форму тонкого шшовжяого веретена.
Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки.
Прикріп іеиия м яз прямує вниз і вперед над заднім черевцем двочеревцевого м'яза; поблизу місця свого прикріплення сРсожнлок м яза розщеплюється, охопивши проміжний сухожилок двоч^|євцєвого м яза, і прикріплюється до задщюго кінця тіла під я- зикової кісщі біля основи її] великого рогу.
Функція тягне, під'іщ ікону kigwev догори і нааад у овій бік, а при двобічному скороченні під'язиміва кістка зміщаєт^і назад і догори.
Кровопостачання лицева і потилична артерії.
Іннервація рухова гілка лицввове^іерна (VII че- релнии нерв).
Щелепно-шд'язиковий м'яз (т. mylohyoideus) мав вивріяд тонкої трикутної і i-'iatwHjjjHi.
Початок від щелепио-гад'язиковоі лінії на внутрішній поверхні нижньої щйияіи.
Прикріг іення пучши передніх двок трвіин правого і лівого м язів-й!щугь у поперечиюму напрямку назустріч один одному і, зростаючЖь по середиййій лінії, утворюють щелепно-під'язиковии шов (raphe mylo hyoidea), пучкп задньої третини м'язів прямують до під'язикової кіпки і прикріплюються до передньої поверсі її тіла. Тобто ВЩпЦ- пі д'яз и ком ш м'яз утио|ТП* дно (діафрагму) ротової іИірожіпши.
З бойТ порожнини рота до щелегшо-під'язико- вого м'яза прилягають підборідно-ігід'язиковйй м яз і під'язикова слинна залоза, зніжу - підниж- ньощвЬепна слинна залоза і переднє черевце двочеревцевого м'яза
Функція: при фіксованій^цщній щелепі піднімає під'язикову вістку разом з гортанню; при фіксованій під'язикові^ кістці опускає ніщшю щелепу, беручи участь в актах жування, ковтання, артикуляції.
Кровопостачання під'язикова і иідпідборідна ар- черії.
Іннервація: щ«ши*»-тд язиковий нерв, що є гіл- кокиїижнього коміркового н^рва (V черепциішврв)
Пі сборідно-під'язиковий м'яз (т gemohyoideus) представлений чотирикутною плоскою пітиктинкою, він розташований на іверхн;й поверхні щелаиио- під ящикового м'яза збоку від оерщинної ліні.
Початок* від підборідної ості нижньої щ^ієш^
Прикріг гення широкою ч»бтям»ю до тіла під'язикової кіятИ. Правий і лівій м'язи стикаються своїми присередніми краями,
Функція при фіксованій під язиковій кістці опускає пітнію Тц^гепу, а при піднятій і фіксованій нижній щелептеіянімає і тягне вперед пі і'язикову кістку разом з гортанню; бере участь в актах жування, ковтання, артикуляції.
Кровопостачання під'язикова і підпідборідна артерії.
84. Кліти́на — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власнийметаболізм та здатність до самовідтворення.
85. Підпід'язикові м'язи (musculi injrahyoidei)
До підпід язикових м'язі нмвжать ^лопавково під'язиковий, груднинно-під'язиквшій, груднішно щитоподі§ний.і щито-під'язнковий M язи.
Лопатково-під'язиковий м'яз (т omohyoideus) має нижнє і верхнє черевике (venter inferior et і enter supenoi), ЩО Зливні МІЖ собою ПрОіЧІЖНИМ cj*o йШяком. Ці два черевця між собою розташовані під тупим 1%'том, Відкритим догорй.
Початок: нижь. черевце починаєтеся від верхнього краю лопаїкц, ирцщредньо від її вирізки, і ш д верхньої поперечної зв'язки лопатки
М'язові іїучщьнижнього черевця прямують косо догори і прицредньо, проходять попереду драбин- чаеиїх м'язів. 1¾. заднім краєм грудиииЯо-ключич- нисоєкоподібного м'яза і поза ним гамкне черевце продовжується в пдоскш^ромшгапнцимаяшвв, що утримується до і Lim' етямучявтканинщіміі волокнами передтрахенної пласшіїиіі шн#ноі фасці Проміжний сухожилок продовжується у м'язові пучки верхнього черевця.
Прикріп іення: верхнй черевце, що прилягав збоА' ^o щитсшіід'язикового і грудц^що-^^мподібного м'язів, прямує догори 1 прикріщирється до ""'^f " "г" краю тіла під'язикової кістки
Функція при фіксованій лопатці обидва м'язи тягнуть під'явітову кістку ншз і назав При одно- биному вкороченні м яза підіизикова кіич ка зміщі^ ється вни.з і навад у вві* бік При оіксованіи під язн- коїМ кістці обидва м'язи натягують передтрашйну плсіе^ЧМф -шийної фасції, запобиаючн стишенню іішбоміх-вен шиї. Це особлЯЬв важливо при вдиху, коли тиск у грудіШ порожнині ЛЯВІТТНРЯ і збільшуються відтік крові з вен шиї у великі вени грудної порожнини.
Кровопостачання нижня іцитойодюна артерій і поперечна артерія шиї.
Іннервація Гілки шіАші петлі (C1-C2).
Груднииви-під язиковий м'яз (т. stemohyoideus) має стрішсоподібЧу форму, розташований № передній поверхи гортані, щитоподібної залози і шийної частини трахеї Пошреду м'яв покритим поверхневою пяиетжікою шияної фасції, підшкірним м'язом Дні і шкірою.
Початок: від задньої поверхні ручки груднини, задньої груднинно-ключичної зв'язки і груднинного кінця ключиці.
Прикріплення: м'язові пучки прямують знизу догори і прикріплюються до нижнього краю тіла під'язикової кістки.
Між присередніми краями обох м'язів є невеликий трикутний проміжок, що закритий поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції, які утворюють білу лінію шиї.
Функція: опускає під'язикову кістку.
Кровопостачання: верхня і нижня щитоподібні артерії.
Іннервація: гілки шийної петлі (C1-C2).
Груднинно-щитоподібний м'яз (т sternothyroi- deus) вузький, має стрічкоподібну форму, розташований вертикально перед трахеєю і щитоподібною залозою позаду від груднинно-під'язикового м'яза. Попереду прикритий ще й нижньою частиною груд- нинно-ключично-соскоподібного м'яза і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза.
Початок: від задньої поверхні ручки груднини і хряща І ребра.
Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані.
Функція: опускає гортань і під'язикову кістку.
Кровопостачання: нижня щитоподібна артерія.
Іннервація: гілки шийної петлі (C1-C2).
Щито-під'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) тонкий і короткий, має стрічкоподібну форму, є як би продовженням груднинно-щитоподібного м'яза.
Початок: від косої лінії щитоподібного хряща.
Прикріплення: до бічної частини тіла під'язикової кістки і основи її великого рога.
Функція: зближає між собою під'язикову кістку і щитоподібний хрящ гортані; при фіксованій під'язиковій кістці піднімає гортань.
Кровопостачання: верхня і нижня щитоподібні артерії.
86.Жирова тканина
Жирова тканина - різновид сполучної тканини тваринних організмів, що утворюється з мезенхіми і що складається з жирових кліток. Спецефічна фун: накопичення та обмін жиру. Майже всю жирову клітину заповнює жирова капля, яку оточує ободок цитоплазми з витісненими на периферію ядром.
Основне фізіологічне значення жирової тканини: вона несе функцію енергетичного депо організму (при голодуванні кількість жиру в клітинах зменшується, при посиленому харчуванні збільшується) і оберігає його від втрати тепла. Надмірний розвиток жирової тканини у людини призводить до ожиріння.
.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 57 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |