Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Уроки риторики в старших класах

Читайте также:
  1. Владимир Путин как зеркало русской риторики
  2. ВОЗНИКНОВЕНИЕ РИТОРИКИ
  3. Время официального зарождения риторики как науки
  4. Время официального зарождения риторики как науки
  5. Всемирное-историческое значение победы советского народа в Великой Отечественной войне. Итоги и уроки войны.
  6. Директорія УНР та ЗУНР. Акт злуки 1919 р. Причини поразки, уроки і значення національно визвольних змагань 1917-20 рр.
  7. Елементи риторики в 5-9 класах
  8. Законы риторики и принципы их реализации.
  9. Засоби навчання математики в початкових класах
  10. Засоби навчання математики в початкових класах

Рідномовна освіта в середній загальноосвітній школі сьогодні переживає етап реформування. Урахування суспільних функцій української мови зумовило переакцентацію мети навчання в середніх освітніх закладах, унесення істотних змін до програм, зокрема введення в старших класах риторики.

Цей розділ уключений до програми з метою посилення практичного спрямування мовного курсу, щоб задовольнити суспільний інтерес до риторики як науки і мистецтва слова, а також нагальну потребу піднесення мовленнєвої культури учнів.

Важко переоцінити значення мовлення в житті людини й суспільства в цілому як засобу передачі знань і досвіду, накопиченого людством, як засобу духовного розвитку, виховання освіти, як засобу встановлення міжособистісного і групового контакту, засобу впливу один на одного. Значення мовлення завжди усвідомлювалося суспільством, і тому питанням розвитку мовлення дітей приділялося найбільше уваги. Так, М. Ломоносов ще у XVIII столітті, створивши “Коротке керівництво до красномовства...”, зазначав, що без знань способів передачі думки один одному неможливо збудувати міста, храми, кораблі, зібратися разом народам. У зв’язку з цим дослідження проблем культури усного мовлення, норми, теорії і стилістики тексту дуже важливі для риторики (науки про красномовство), дослідження якої повинні бути зорієнтовані, з одного боку, на реальну мовленнєву ситуацію, з другого – на розумний контакт з традицією.

Актуальність цього курсу пояснюється всезростаючою потребою суспільства в умінні вправно володіти словом.

Інтерес до здобуття риторичних знань закономірний: сучасне суспільство знаходиться в стані кризи риторичної культури, втрачений престиж мовленнєвого етикету – в сім’ї, в школі, в суспільстві. У суспільстві спостерігається невміння говорити, небажання думати про якості мовлення – це не просто проблема культури мовлення, але й проблема виховання особистості. Таким чином, з одного боку, майже відсутня соціально-естетична база для навчання риторики, з іншого – гостро постає потреба у формуванні риторичних знань.

Евристичні можливості риторики невичерпні. Ця наука спирається на досягнення лінгвістики, культури мовлення, розвитку зв’язного мовлення (з погляду сприйняття і створення висловлювання), психології (проблема психології мовлення), психолінгвістики (теорія мовленнєвої діяльності), соціолінгвістики, теорію комунікації тощо. Дані суміжних наук: філософії, логіки, етики дозволяють обґрунтувати, уточнити зміст і методи роботи з риторики, що має велике значення для формування комунікативної компетенції школярів. Для вчителя дуже важливо усвідомити, що класична риторика виникла не просто як збірник рецептів красномовства. Більша частина обсягу “Риторики” Аристотеля, вся дванадцята книга “Риторичних настанов” Марка Фабія Квінтиліана присвячені моральним проблемам мовлений майстерності. Риторика – “мистецтво переконання”, впливу; це накладає на риторатора велику відповідальність; йому належить заслужити довіру людей, завоювати моральне право використовувати свою майстерність на благо суспільства. Риторика відкриває великі можливості для нового погляду на системні якості мови, її виражальні можливості, сприяє формуванню й вираженню думки.

Школа не готує журналістів, письменників, ораторів та ін. Однак кожніий випускник повинен вміти сприймати і передавати інформацію, захищати свої переконання й переконувати інших, виступати з пропозиціями, порадами, критикою на зборах, написати замітку до стіннівки тощо. Курс риторики спирається на уміння, якими оволоділи учні з розвитку зв’язного мовлення, виразного читання теорії літератури, стилістики, мовної культури. Він буде ефективним, якщо спиратиметься на багатство духовного світу учня, загальний розвиток особистості, знання, високу активність у суспільному й особистому житті. Риторична підготовка, таким чином, служить серйозним соціокультурним цілям, що повинні відповідати вимогам життя, задовольняти соціальне замовлення держави.

Погляди відомих учених, методистів на значення і завдання навчання риторики в школі. Уміле використання змістовного, красивого, образного мовлення в усі часи, в усіх народів цінувалося дуже високо, починаючи з Давньої Греції й Рима. Ораторське мистецтво в античному світі вважалося “божественним”, а на людину яка володіла даром красномовства, дивилися “як на Бога”. Цицерон вважав, що істинний оратор своїм мудрим словом і впливом на людей не лише собі шукає поваги, а й багатьом громадянам та й усій державі загалом приносить щастя й добробут.

У середні віки, в епоху Відродження і пізніше в Європі мистецтво красномовства посіло почесне місце серед навчальних дисциплін і в інших сферах суспільно діяльності – суді, в богослов’ї, політиці тощо.

Яскраві зразки ораторського мистецтва в нашій національній культурі виявили митрополит Іларіон в “Слові про закон і благодать”, невідомий автор “Золотого слова Святослава” (“Слово о полку Ігоревім”), Володимир Мономах у “Повчанні дітям своїм”, Іов Борецький, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький та ін. у численних полемічних творах, Феофан Прокопович у своїх виступах і створеній ним “Риториці”, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Володимир Винниченко, Олександр Довженко, Олесь Гончар, Олесь Бердник та інші письменники у своїх творах і виступах.

З відродженням вітчизняної риторики постала проблема сучасної риторичної освіти. Важливого значення для її вирішення набувають дослідження історії риторики у тому числі і вітчизняної (С. Абрамович, С. Гурвич, І. Чепіга, М. Чикарьова); розробки спеціальних програм (Г. Клочек, Л. Мацько); навчальні посібники з риторики (В. Громовий “Мистецтво живого слова”, С. Гурвич, В. Погорілко, М. Герман “Основи риторики”, Г. Сагач “Золотослів”, “Риторика”); методичні статті про формування навичок ефективного спілкування, досвід учителів української мови (О. Глазова. Н. Голуб, Л. Мацько, О. Мацько, Е. Палихата, М. Пентилюк, Н. Саранді, Л. Скуратівський, М. Феллер,) тощо. Підійшовши творчо до вирішення багатьох питань навчання риторики в школі, вони забезпечили її подальший розвиток, збагатили новими ідеями, порушили актуальні проблеми риторичної педагогіки, вивчення риторики в школі нового типу, намітили подальші шляхи наукової розробки проблем розвитку, що постійно висуває життя, зокрема, мисленнєвої і мовленнєвої діяльності учнів. Відтак успішно розробляються питання ролі мистецтва живого спілкування в житті людини, визначаються основні форми і методи навчання риторики, відповідні уміння й навички, які необхідно сформувати па кожному етапі (І етап – 1-4 класи; II етап – 5-6 класи; III етап – 7-9 класи; IV етап –10-11 класи).

Зміст розділу “Риторика” і методичні прийоми навчання. Зміст і структура курсу “Риторика” в 10-11 класах визначається з урахуванням знань, умінь і навичок, якими учні повинні були оволодіти в 5-9 класах.

Основними елементами змісту курсу є теми, що мають теоретико-практичний характер, у процесі опрацювання яких учні здобувають теоретичні знання, набувають практичних навичок публічного мовлення. Зокрема тематика може бути такою:

1. Загальні відомості про виникнення і розвиток риторики як мистецтва красномовства.

2. З історії ораторського мистецтва.

3. Основи ораторського мистецтва.

4. Види красномовства.

5. Найважливіші вимоги до публічного виступу.

6. Техніка підготовки до виступу.

7. Зміст і структура виступу.

8. Особистість мовця та його стосунки з людьми.

9. Виражальні засоби риторики.

10. Уміння переконувати.

11. Редагування підготовленого тексту.

12. Виступ перед аудиторією.

13. Контроль і самоконтроль.

Для формування практичних умінь і навичок з риторики необхідно враховувати здобуті учнями знання зі стилістики, лінгвістики тексту, теорії літератури тощо. Вивчаючи шкільний курс риторики, старшокласники знайомляться з технікою підготовки публічного виступу, особливостями його структури, способами виголошення промови, виражальними засобами риторики.

Ефективність цього процесу залежить від реалізації методичного принципу нерозривного зв’язку мови й мислення, який випливає із закономірностей мовленнєвої діяльності, що відбувається лише з опорою на мисленнєві операції.

Спираючись па позитивний досвід учителів у набутті учнями навичок риторичної майстерності визначилися такі методичні прийоми:

- виразне читання тексту;

- спостереження над мовленнєвою поведінкою;

- самоконтроль та самокорекція, саморецензування власного виступу;

- редагування текстів;

- порівняльний аналіз відредагованих текстів;

- створення текстів різних мовленнєвих жанрів (доповідей, повідомлень, виступів, рефератів, діалогів, промов та ін.).

У вивченні риторики доцільно застосовувати різні форми занять: практикуми, дискусії, диспути, рольові і ділові ігри (ділові ігри, прес-конференції, “круглі столи”, конкурси, тренінги, пов’язані з аналізом і наслідуванням кращих зразків мовлення) тощо. Такий підхід до навчання риторики створює творчу атмосферу, розвиває комунікативні вміння учнів, сприяє формуванню риторичної особистості.

Відповідно до програми формування риторичних умінь і навичок учнів здійснюється у двох напрямах:




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 87 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав