Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Практична риторика.

Читайте также:
  1. Глава I. Политика как искусство речи и политическая риторика.
  2. Глава II. Политическая риторика.
  3. Міжнародна науково-практична конференція
  4. Міжнародна науково-практична конференція
  5. Поняття про новизну дослідження. Новизна теоретична і практична.
  6. Практична реалізація Кодексу цивільного захисту
  7. ПРАКТИЧНА РОБОТА ПО ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ СИСТЕМИ ПНЕВМООБПАДНАННЯ І ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ.
  8. Практична робота № 12
  9. Практична робота №3

Головна мета – досягти гармонічного поєднання роботи над змістом висловлювання та його формою.

Практичні форми роботи передбачають приділяти увагу таким видам писемного мовлення, як діловий лист, ведення щоденників, написання доповідей, рефератів, конспектів, публіцистичних статей, що сприятиме формуванню творчих здібностей учнів.

У курсі риторики передбачаються, поряд з ознайомленням учнів з новими поняттями, правилами, законами, моделями, прийомами, такі перспективи:

а) збудження інтересу до проблем мовлення, спілкування; інтересу до наук, предметом вивчення яких є спілкування, мовлення, текст;

б) готовність вивчати літературу з риторики, уміння орієнтуватися в ній, знання термінології, необхідної для вивчення питань риторики;

в) здатність по-новому, з погляду риторичної системи, бачити, усвідомлювати й використовувати здобуті уміння й навички усного та писемного мовлення;

г) ознайомлення учнів з основними видами мовленнєвої діяльності: сприйняття мовлення, його структура, швидкість і точність реакції в діалозі, зворотний зв’язок тощо.

Отже, курс риторики покликаний дати учням міцні знання основ ораторської майстерності, сприяти формуванню умінь і навичок в усіх її розділах: у виборі теми, збиранні матеріалу, плануванні, композиції, використанні засобів мови, фігур, правильності, виразності мовлення.

Роботу з формування риторичних умінь і навичок учнів можна подати у вигляді п’яти ліній, що проходять через усі уроки опанування риторики.

Перша лінія – це теоретичний матеріал з елементами історії: засвоєння понять, термінів риторики, законів, закономірностей розвитку риторики як науки, зв’язків, структур і моделей. Ця лінія складає основу курсу, забезпечує свідоме засвоєння його практичної частини, формує риторичне мислення.

Так під час вивчення теми “Тема виступу. Підготовка до виступу” учитель звертає увагу учнів на те, що успіх виступу залежить від ретельної підготовки. Тому в підготовці необхідно робити певні виписки, скласти план, конспект виступу, виділити ключові слова, які є основою виступу.

На закріплення теоретичного матеріалу варто подати таку вправу, яка б не тільки закріпила здобуті на уроці знання учнів, а й сприяла формуванню риторичного мислення. Наприклад.

- Прочитайте речення (які записані на дошці чи спроектовані через кодоскоп). Прокоментуйте зміст кожного з речень. Дайте відповіді на запитання: Як треба готуватися до виступу? Чи потрібно робити записи? Яку роль відіграють ключові слова в підготовці до виступу?

Публічний виступ – це мандрівка до певної мети, і її маршрут має бути нанесений на карту (Д. Карнегі). Людина, яка починає промову, не продумавши її структури, нагадує корабель, який виходить у море без стерна (І. Томан). Виграні баталії, надійні мости та вдалі виступи - результат добре обміркованого плану (П. Сопер).

Така робота сприятиме не тільки ознайомленню учнів з порядком підготовки до виступу, а й з можливими способами опрацювання матеріалу (виписки, складання конспекту), що формуватиме комунікативні уміння й навички, розвиватиме увагу, мислення, пам’ять, збагачуватиме словниковий запас учнів.

Друга лінія – читання, аудіювання, риторичний аналіз класичних зразків з сучасної практики ораторів, журналістів, письменників. Ця лінія також повинна бути підкріплена методичними рекомендаціями до аналізу текстів.

Аналіз риторичного тексту передбачає визначення теми, основної думки, переказ з різним ступенем близькості до тексту, складання плану, віднесення тексту до певного виду красномовства на основі його жанрових особливостей, визначення залежності мовного оформлення від комунікативного завдання. Орієнтовна схема аналізу може бути такою:

1. Визначити вид красномовства, форму викладу (монолог, діалог), жанр висловлювання.

2. З’ясувати тему висловлювання, комунікативне завдання мовця.

3. Назвати умови спілкування (місце, час).

4. Визначити структурні особливості, виражальні засоби (тропи, риторичні фігури) та їх стилістичну роль у тексті.

5. Назвати невербальні засоби спілкування (якщо вони є).

6. Зробити висновок про реалізацію комунікативного завдання в мовленнєвій ситуації (повнота вирішення завдання, наявність порушень, недоліків у змісті, мовному оформленні).

Робота над змістом тексту вимагає уваги до його композиції. Вправи над композицією необхідні для формування риторичних навичок. Вибір і розміщення матеріалу (композиція) – чинники комунікативної стратегії, що по-різному виявляють себе в текстах різних типів: публічний виступ, науково-популярний текст, рецензія, відзив тощо – все це може бути включено в навчальну роботу і вмотивоване характером тексту, завданням: подумати про способи переконання, впливу активізації уваги слухачів.

Як підтверджує практика, тренінги, пов’язані з аналізом і наслідуванням кращих зразків ефективного мовлення, є одним із продуктивних шляхів формування риторичних умінь і навичок старшокласників. Відповідний мовленнєвий матеріал можна знайти в художній літературі, зокрема в біблійних текстах. Наприклад зробимо аналіз біблійної оповіді про Соломонову мудрість, коли до царя Соломона прийшли дві жінки з проханням розсудити їх у суперечці за дитину.

Повелів цар: “Подайте мені меча!” І принесли меча перед царя. Тоді цар наказав: “Розітніть живе дитятко на двоє та дайте цій половину й тій половину”. Каже тоді цареві жінка дитина якої була жива, – бо серце її зворушилося із жалю за своїм сином: “Нехай не вбивають!” А друга каже: “Нехай не буде ні мені, ні тобі! Розтинайте!” і розсудив цар: “Дайте тій першій живу дитину, не вбивайте. Та її мати!” Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, то всі сповнилися пошаною до царя, бо зрозуміли, що в ньому була мудрість Божа, щоб судити! (“Ілюстрована Біблія для молодих”)

Цей текст є зразком судових дебатів. Його адресат – дві жінки, адресант – цар Соломон. Тема – справедливість вибору. Комунікативне завдання – небагатослівними чіткими розпорядженнями зворушити серце справжньої матері дитини і мудро розсудити жінок. Ефективність мовлення Соломона виявляється в його мудрості знаннях психології людини. Він апелював безпосередньо до серця матері, її почуттів. Учні мають звернути увагу на залежність позитивного результату спілкування від урахування психології сприймання співрозмовника, на роль парадоксу у вирішенні комунікативного завдання.

Третя лінія – вивчення практичних засобів риторики: правил, прийомів, моделей фігур, типів мовлення, видів зв’язків, тропів, дикції, інтонації, тобто засобів, накопичених не тільки в практиці самої риторики, але й у суміжних з нею науках: стилістиці, граматиці, поетиці, теорії літератури, логіці. Цій лінії, на нашу думку, необхідно віддати найбільше часу, оскільки засоби мови учні повинні зрозуміти і засвоїти; вони повинні навчитися застосовувати їх у власній мовленнєвій практиці в усному і писемному мовленні.

Учні повинні вміти:

- проектувати мовленнєві ситуації, правильно добирати тему висловлювання, усвідомлювати мету ораторського виступу, виявити свою позицію;

- складати план, його деталі (підтеми, мікротеми), уводити різні композиційні прийоми;

- висловлювати свою думку, дотримуючись вимог точності, виразності мовлення, темпу, тону, гучності, ритміки, дикції, фразових наголосів;

- брати активну участь у рольових іграх, діалозі (дискусійному мовленні), імпровізаціях (не підготовленому мовленні).

Як показує практика, для формування риторичних умінь і навичок необхідно заохочувати учнів до самостійних спостережень над текстами відомих ораторів. Вивчаючи виражальні засоби риторики, можна, наприклад, використати поетичний текст Ф. Прокоповича:

Також двовірші – поради-перестороги тому,

Хто згубне кохання собі запрошує:

Ах, нерозумний! Невже добровільно бажати можливо,

Щоб це кохання тобі кров хвилювало завжди?

Кажеш, що в серці засікши, воно тебе спалює стиха.

Вір мені: здавшись йому матимеш лиха мішок!

Думать коли ж ти будеш, що поради ці віри не гідні,

Ось тобі вірш рятівний (сам лиш його прочитай):

“що означає “кохаю”, “кохання”, “коханий” – не знаю.

Знаю: лиш хто закохавсь, полум'ям хутко згорить.

– Виразно прочитайте текст. До якого виду красномовства він належить? Доведіть свою думку. На основі спостережень визначте в тексті виражальні засоби. З якою метою автор використовує тропи і риторичні фігури?

Школярі, таким чином, не тільки закріплюють характерні особливості соціально-побутового красномовства (текст невеликий за обсягом, емоційний, не має чіткої структурної схеми), а й звертають увагу на те, як виражальні засоби риторики (риторичне питання, риторичне звертання, риторичний вигук, метафора, гіпербола, повтор частин слова, інверсія) підпорядковані комунікативному завданню оратора – чітко, ясно й образно передати думку та емоції.

Четверта лінія – створення учнями власних висловлювань (конструювання монологів, діалогів, усних і писемних висловлювань з урахуванням завдань учителя), формування риторичних умінь і навичок. Учні повинні вміти:

- побудувати схему логічних доведень (наприклад, тексту-міркування), сформулювати тезу, довести її усно, з’ясувати, які ланки в міркуванні можуть бути пропущені;

- написати невеликий опис, обґрунтувати використання у ньому тропів;

- підготуватися до виступу по радіо: вибрати тему, скласти текст, проаналізувати його, виступити, зібрати відгуки, тобто вивчити ефективність (зворотній зв’язок);

- спроектувати діалог, ураховуючи ситуацію, що вимагає дотримання ділового етикету; написати цей діалог; обґрунтувати вибір засобів; провести рольову гру (наприклад, розмова по телефону).

На цьому етапі вивчення риторики вчитель повинен передбачити виконання вправ аналітичного, репродуктивно-конструктивного, творчого характеру, спрямованих на формування в учнів навичок якісного спілкування. Наприклад.

- Прочитайте прислів’я. Відповідно до них складіть правила для мовця і слухача. Жартуй, жартуй, та не смійся. Від теплого слова і лід розмерзається. Добре ласкаве слово краще м’якого пирога. Гостре словечко коле сердечко. Слухай багато, а говори мало. Хто мовчить, той трьох навчить. Умієш говорити – умій слухати. Шабля ранить тіло, а слово – душу. Яка головонька, така й розмовонька.

- Прочитайте уривок з тексту. Дайте комунікативну характеристику особистості Мокія Мазайла. Визначте виражально-зображувальну роль порівнянь у тексті.

– Рідня – а нема до кого слова промовити, тим паче українського. Слухати не хочуть (До дверей). Буду співати, кричати під дверима, отут буду танцювати, свистіти!.. (До Улі) Як одлюдник в пустелі, як мізинець у каліки, як... (М.Куліш).

Пропоновані вправи активізують мовно-естетичний досвід, чуттєво-мовленнєві орієнтації учнів, розширюють знання учнів про виражальні засоби мови, сприяють розумінню взаємозв'язку змісту і форми висловлювання.

П’ята лінія – вільна творчість. На цьому етапі значна роль відводиться вчителеві, оскільки роботи учнів найчастіше індивідуальні (оповідання, листи, переклади, твори, роздуми).

Робота п’ятої лінії виходить за межі обов’язкової програми і якоюсь мірою перехрещується з іншими предметами (література) та позакласною роботою. Її мета – саморозкриття особистості, залучення до творчої діяльності. Наприклад.

- Підготуйте наукове повідомлення з посиланням на дослідження авторитетних учених на одну із запропонованих тем: “Мова – духовна скарбниця народу”, “Джерела збагачення української мови”, “З історії походження української мови”.

Важливо звернути увагу й на рольові ігри, які орієнтують учнів на різні життєві ситуації, аналіз прикладів з різних джерел риторики, що дозволить наблизити учнів до риторики і сформувати необхідні для сучасної людини риторичні знання. Такий підхід сприятиме підвищенню рівня мотивації мовленнєвих дій учнів перш за все через уведення активних форм навчальної комунікації.

Отже, під час навчання української мови необхідно пробуджувати інтерес учнів до проблем риторики. Учитель повинен використовувати будь-яку ситуацію, щоб показати напрями риторичної організації думки через мову. На заняттях з риторики вчителю необхідно навчити школярів відходити від стандартних завчених фраз, розвивати творчі здібності, розумно поєднувати роботу над усним і писемним мовленням, урізноманітнювати види робіт та їх тематику, створювати ситуації, наближені до реальних умов, що сприятиме формуванню риторичної особистості.

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав