Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Існує декілька типів компресорних небулайзерів.

Читайте также:
  1. За В. І. Вернадським виділяють шість головних типів речовини у біосфері.
  2. Загальна характеристика основних типів навчальних закладів середньовічної Європи
  3. Класифікація злочинних типів
  4. Класифікація типів організацій за М. Вебером.
  5. Класифікація типів організацій за М. Вебером.
  6. Повноваження, що передаються підлеглим, бувають трьох типів: лінійні; штабні; функціональні.
  7. Порівняльна характеристика питомої енергії різних типів палива
  8. РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНО – ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО ВИВЧЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ТИПІВ УРОКІВ
  9. Споживачів реклами поділяють на кілька типів.

· Звичайний небулайзер, що працює у постійному режимі. Його основний недолік полягає в тому, що генерація аерозолю проходить у фазу вдиху та видиху хворого, тому значна його частина потрапляє в атмосферу і лише відносно невелика (7%) – у легені.

· Небулайзер, що працює в постійному режимі та керується вручну. Він відрізняється тим, що пацієнт має змогу у фазі видиху припинити вихід аерозолю, тим самим зменшуючи його вихід в атмосферу.

· Небулайзер, що управляється вдихом хворого і працює у змінному режимі. Існує спеціальний клапан, який закривається при видиху пацієнта. При цьому в дихальні шляхи потрапляє 15% лікарського засобу.

· Дозиметричний небулайзер, що генерує аерозоль тільки у фазу вдиху завдяки спеціальному клапану, роботою якого управляє електронний датчик. Недоліком цього пристрою є тривалість однієї інгаляції та значна вартість приладу.

При застосуванні небулайзерної терапії необхідно дотримуватися таких основних моментів:

– вибір найбільш практичного та надійного інгалятора, що створює аерозолі дисперсності від 2-5 мкм;

– вибір лікарських засобів, послідовності та методики застосування залежно від вираженості клінічних симптомів захворювання та мети використання. Дотримуючись тактики послідовного застосування препаратів з різною фармакологічною активністю і спрямованістю протягом доби, ми не є прихильниками одночасного змішування препаратів, що можуть виявитися хімічно та біологічно несумісними. Допустимо змішувати в одному небулайзері бронходилататори та муколітики. При одночасному призначенні декількох препаратів необхідно дотримуватися послідовності. Першим застосовується бронхолітичний засіб, через 10-15 хв – відхаркувальний, потім протизапальний або протимікробний;

– дотримання температурного режиму аерозолю, особливо при використанні в небулайзері кисню із системи централізованого забезпечення. Кисень у стиснутому стані, виходячи із системи, розширюється і за рахунок цього охолоджується, а потім охолоджує препарат, який розпиляється в інгаляторі;

– необхідно враховувати, що при використанні аерозольної маски значна частина препарату осідає у верхніх дихальних шляхах. Для інгаляцій нижніх дихальних шляхів доцільніше використовувати мундштук і економайзер: цим досягаються максимальна ефективність і економічність препарату.

При застосуванні небулайзерів важливим є дотримання правил гігієни для запобігання контамінації мікроорганізмами.

Згідно з вимогами Європейського респіраторного товариства щодо застосування небулайзерів необхідно дотримуватися таких правил.

· З метою запобігання забрудненню інгаляційних розчинів:

– ретельно вимити руки;

– за необхідності розведення лікарського засобу застосовувати стерильні розчини, одноразові шприци та голки;

– розводити препарати безпосередньо перед кожною інгаляцією.

· Видаляти лікарські засоби з небулайзера після кожної інгаляції:

– вилити залишки препарату;

– включити порожній небулайзер на декілька секунд;

– промити його гарячою водою або спеціальним миючим засобом згідно з інструкцією до цього пристрою.

· Проводити стерилізацію небулайзера у розібраному вигляді за допомогою автоклава або кип'ятіння (не менше 2 хв).

· Після обробки інгалятора висушити всі частини небулайзера.

· Проводити щорічну перевірку якості роботи небулайзера. Кожен пристрій повинен мати етикетку, де вказана дата останньої інспекції.

· Хворі та медичний персонал мають бути ознайомлені з правилами застосування небулайзера.

Перевагами небулайзерної терапії перед іншими видами інгаляційної терапії є:

– можливість застосування в будь-якому віці у зв'язку з відсутністю необхідності синхронізації вдиху та інгаляції;

– можливість інгаляції високих доз препарату;

– невелика фракція препаратів, що осідає в порожнині рота;

– відсутність пропелентів, що подразнюють дихальні шляхи;

– можливість включення у контур подачі кисню і штучної вентиляції легень;

– простота техніки та комфортність для пацієнта;

– економічність використання лікарських препаратів;

– швидка місцева дія робить цей метод більш корисним та безпечним у лікуванні загострень обструктивних захворювань легень порівняно із загальноприйнятою системною інфузійною терапією.

Основні правила прийому інгаляцій.

· Інгаляції проводять через 1-1,5 години після прийому їжі, фізичного навантаження.

· Інгаляції приймають у спокійному стані.

· Під час прийому інгаляції не рекомендується робити нахил тулуба вперед, одяг не повинен стискати шию, оскільки це все ускладнює дихання.

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 58 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав