Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Удосконалення технології м’ясних снеків з використанням ензимів

Читайте также:
  1. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  2. Взаємозв’язок технології та організації виробництва.
  3. Визначення моментів інерції з використанням маятника максвелла
  4. Визначити напрямки та перспективи розвитку біотехнології.
  5. Вплив ферментів на якість м’ясних снеків та тривалість сушіння
  6. Дослідження технології м’ясних снеків з використанням папаїну, бромелайну та трансглутамінази
  7. Дослідження технології м’ясних снеків на основі яловичини з використанням екстракту ананасу
  8. ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ УРОКУ-ДІАЛОГУ
  9. Інформаційні технології підтримки бізнесу в Internet
  10. Лабораторна робота “Дослідження програм з використанням команд

На останньому етапі досліджень було проведено порівняльний аналіз м’ясних снеків з яловичини з різними ензимами.

У ході дослідження було уточнено оптимальні концентрації додавання ферментів. Для бромелайну та папаїну 0,2%, для транмсглутамінази 0,5% на 100 кг основної сировини. В якості основної сировини використовували м'ясо яловичини першого ґатунку до якого додавали ензими: папаїн, бромелайн та трансглутаміназу в наведених вище кількостях.

Удосконалена технологічна схема виробництва м’ясних снеків з використанням ензимів включала: підготовку сировини, приготування фаршу (подрібнення м’яса на вовчку з діаметром отворів решітки 2-3 мм), посол з додаванням ензиму, ферментацію фаршу при температурі 0-4 ºС протягом 36-48 год, підготовка спецій, складання рецептури, перемішування в мішалці, формування м’ясних снеків, сушіння при температурі 45-75 ºС протягом 7 год, охолодження до 5-20 ºС, пакування та зберігання.

Особливістю технології було те, що в виробництво м’ясних снеків була включена стадія подрібнення м’яса на вовчку та додавання ензимів,що скорочувало час посолу та ферментації. Виробництво м’ясних снків з використанням ензимів включало чотири варіанти. Перший варіант був обраний за контроль, другий варіант містив папаїн в кількості 0,1%, третій варіант містив бромелайн в кількості 0,1%, четвертий зразок містив трансглутаміназу в кількості 0,5%. Було обрано ферменти різної активності:

Папаїн (активність ≥ 800000 од.)

Бромелайн (активність ≥ 720 од.)

Трансглутаміназа (активність ≥ 690 од.).

 

Рис.4.5 -Технологічна схема виготовлення м’ясних снеків з використання ензимів.

В таблиці 4.5.1 наведено розроблену рецептуру виробництва м’ясних вялених продуктів з використанням ферментів

Таблиця 4.5.1 - Приклад Рецептури м’ясних снеків.

Інгредієнти Кількість, %
1 зразок (контроль) 2 зразок 3 зразок 4 зразок
Яловичина 100,0 100,0 100,0 100,0
Сіль кухонна 3,0 3,0 3,0 3,0
Перець чорниий 0,1 0,1 0,1 0,1
Перець червоний 0,1 0,1 0,1 0,1
Гірчиця 0,1 0,1 0,1 0,1
Соєвий соус 1,5 1,5 1,5 1,5
Мальтодекстрин 7,0 7,0 7,0 7,0
Нітрит натрію 0,005 0,005 0,005 0,005
Папаїн - 0,1 - -
Бромелайн - - 0,1 -
Трансглутаміназа - - - 0,5

У ході досліджень було визначено хіміко-технологічні показники м’ясних снеків, які наведені в таблиці 4.4.2.

Таблиця 4.5.2 - Хіміко-технологічні показники мясних снеків з використанням ензимів

  Етапи обробки   рН   ВЗЗ,% Вміст водорозчинних білків, мг в 1г Пластич- ність, см2·г/кг   Вихід,%
Охолоджене м’ясо 6,25 52,5 6,5 10,87 -
Після ферментації
1зразок (контроль) 6,5 80,5 7,1 5,25 -
2 зразок 6,4 83,6 5,7 5,97 -
3 зразок 6,35 84,3 5,60 6,50 -
4 зразок 6,45 100,0 9,1 10,5 -
  Готовий продукт
1 зразок (контроль) 6, 05   6,8 4,56 40,8
2 зразок 6,15   5,6 5,30 40,5
3 зразок 6,15   5,4 5,85 41,7
4 зразок 6,2   8,6 5,23 39,9

 

На стадії моделювання рецептури було проведено розрахунок показників збалансованості м’ясних снеків із з яловичини по амінокислотному складу відносно еталону ФАО/ВООЗ в «Виробничо-технологічному центрі контролю якості та безпеки продуктів харчування, комбікорму та комбікормової сировини».

Розрахунок показників збалансованості м’ясних снеків по амінокислотному складу відносно еталону показав, що СКОР більше 91 %, тобто збалансовані по харчовій цінності і можуть бути віднесені до повноцінних продуктів харчування по вмісту незамінних амінокислот (таблиця 4.5.3).

Таблиця 4.5.3.- Вміст амінокислот у снеках з яловичини (контроль)

Назва амінокислоти Кількість, мг % по мг   СКОР у %
1. Аспаргінова кислота 4,8745 9,786934  
2. Треонін 2,8305 5,683027 142,1
3. Серин 2,0508 4,11756  
4. Глутамінова кислота 8,1572 16,37788  
5. Пролін 1,7208 3,454992  
6. Гліцин 2,1630 4,342833  
7. Аланін 3,0044 6,032181  
8. Валін 2,5792 5,178472 103,6
9. Ізолейцин 2,4064 4,831527 120,8
10. Лейцин 4,1802 8,392931 119,9
11. Тирозин 1,9597 3,934651  
12. Фенілаланін 2,1589 4,334601 131,35
13. Гістидин 2,1951 4,407283  
14. Лізин 4,5680 9,171549 166,7
15. Аргінін 3,2888 6,603194  
16. Цистин 0,6359 1,276749 98,2
17. Метіонін 1,0328 2,073637 94,3
  Сума      
  Метіонін + цистин 1,6687 3,350386 192,5
  КРАС, %      

Таблиця 4.5.4. - Вміст амінокислот у снеках з яловичини (папаїн)

Назва амінокислоти Кількість, мг % по мг   СКОР у %
1. Аспаргінова кислота 4,8823 9,86698  
2. Треонін 2,3843 4,818598 120,5
3. Серин 2,0541 4,151274  
4. Глутамінова кислота 8,1702 16,51173  
5. Пролін 1,7235 3,483141  
6. Гліцин 2,1664 4,378228  
7. Аланін 3,0091 6,0813  
8. Валін 2,5833 5,220771 104,4
9. Ізолейцин 2,4097 4,86993 121,74
10. Лейцин 4,1834 8,454524 120,8
11. Тирозин 1,9628 3,966759  
12. Фенілаланін 2,1624 4,370145 132,42
13. Гістидин 2,1986 4,443304  
14. Лізин 4,5753 9,246542 168,1
15. Аргінін 3,2941 6,657276  
16. Цистин 0,6328 1,27887 98,4
17. Метіонін 1,0889 2,20063 100,02
  Сума      
  Метіонін+Цистин 1,7217 2,2006 198,42
  КРАС, %      

 

Таблиця 4.5.5. – Вміст амінокислот у снеках з яловичини (бромелайн)

Назва амінокислоти Кількість, мг % по мг   СКОР у %
1. Аспаргінова кислота 4,8758 9,87032  
2. Треонін 2,3811 4,820177 120,5
3. Серин 2,0514 4,152749  
4. Глутамінова кислота 8,1593 16,51727  
5. Пролін 1,7212 3,484309  
6. Гліцин 2,1635 4,379679  
7. Аланін 3,0051 6,083371  
8. Валін 2,5798 5,222415 104,4
9. Ізолейцин 2,4090 4,876656 121,9
10. Лейцин 4,1813 8,46441 120,9
11. Тирозин 1,9602 3,968129  
12. Фенілаланін 2,1595 4,371581 132,5
13. Гістидин 2,1956 4,44466  
14. Лізин 4,5692 9,249655 168,2
15. Аргінін 3,2897 6,6595  
16. Цистин 0,6351 1,285664 98,9
17. Метіонін 1,0618 2,149454 97,7
  Сума      
  Метіонін+Цистин 1,6969 3,435111 196,6
  КРАС, %      

 

Таблиця 4.5.6. – Вміст амінокислот у снеках з яловичини (трансглутаміназа)

Назва амінокислоти Кількість, мг % по мг СКОР у %
1. Аспаргінова кислота 4,8750 9,876378  
2. Треонін 2,3807 4,823117 120,6
3. Серин 2,0510 4,15517  
4. Глутамінова кислота 8,1580 16,52749  
5. Пролін 1,7209 3,486412  
6. Гліцин 2,1632 4,382478  
7. Аланін 3,0046 6,08709  
8. Валін 2,5794 5,225668 104,51
9. Ізолейцин 2,4066 4,875588 121,9
10. Лейцин 4,1806 8,469577 121,0
11. Тирозин 1,9599 3,970608  
12. Фенілаланін 2,1591 4,374172 132,6
13. Гістидин 2,1953 4,44751  
14. Лізин 4,5685 9,255433 168,3
15. Аргінін 3,2891 6,663466  
16. Цистин 0,6357 1,28788 99,1
17. Метіонін 1,0326 2,091969 95,1
  Сума      
  Метіонін+Цистин 1,6683 3,379849 194,2
  КРАС, %      

 

 

Було проведено дослідження м’ясних снеків на кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів та бактерії групи кишкової палички. Результати випробовувань наведені в таблиці 4.5.7

Таблиця 4.5.7 – Результати мікробіологічних досліджень

  Показник Результати випробувань НД на методи досліджень
Зразок №1 (Контроль) Зразок №2 (Контроль) Зразок №3 (Контроль) Зразок №4 (Контроль)
МАФАМ, в 1г <1500 KУO   <1800 KУO   <1800 KУO   <1800 KУO   ДСТУ 4668:2006
БГКП Не виявлено Не виявлено Не виявлено Не виявлено  

На другий тиждень зберігання при температурі 15-20 ºС за мікробіологічними випробуваннями ми отримали такі результати: 1500 КУО в 1г, для інших – 1800 КУО в 1г. Було вияснено, що МАФАМ знаходиться в межах норми, так як за нормативною документацією допускається 2,5* в 1 г продукту. БГКП в зразках не виявлено.

Органолептична оцінка готового продукту представлена у таблиці. За результатами органолептичної оцінки випливає, що найкращим зразком є 4 зразок із 0,5% трансглутамінази.

Таблиця 4.5.8 - Органолептична мясних снеків з ензимами

Варіант Нормування 1 зразок Контроль 2 зразок (з папаїном) 3 зразок (з бромелайном) 4 зразок (з трансглут)
зовнішній вигляд загальна прийнятність 4,45 4,67 4,53 4,68
консистенція прийнятність (жорсткості) 4,57 4,51 4,69 4,76
смак гострота 4,36 4,4 4,34 4,39
флевор відповідність бажаємому смаку 3,89 4,16 4,62 4,65
післясмак бажаєма нота післясмаку 4,25 4,15 4,43 4,44
колір прийнятність 4,81 4,75 4,86 4,9
запах наявність стороннього не бажаного запаху 4,32 4,15 4,26 4,35
середня оцінка максимум 5 4,38 4,37 4,46 4,54

 

За даними органолептичної оцінки можна зробити висновок, що найкращим зразком є варіант з 0,5% трансглутамінази. Зразки з бромелайном та папаїном мали подібні сенсорні показники. Всі три зразки у порівнянні з контролем мали вищу оцінку.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ: Використання ензимів у виробництві в’ялених м’ясних продуктів дозволяє отримати продукт з високими сенсорними показниками при цьому не погіршуючи якість продукції. Використання ензимів дозволило скоротити тривалість виробничого циклу за рахунок скорочення часу ферментації.

 




Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 38 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав