Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правила та приклади оформлення виносок та посилань

Читайте также:
  1. I. Правила ведения дневника
  2. I. Правила оформления отчета по практике
  3. I. Правила оформления отчета по практике
  4. I. Правила терминов
  5. I. Прочтите слова и объясните правила чтения буквы е
  6. II. Правила оформления курсовой работы
  7. II. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕНИЯ РАБОТЫ
  8. III. Общие правила заполнения рецепта.
  9. IV. Упражнения пауэрлифтинга и правила их выполнения.
  10. VIII. Правила обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного

У курсовій роботі можуть мати місце елементи компіляції, реферування і наукового дослідження. Хоча компіляція і не претендує на самостійність, але систематизація джерел, а тим більше їх аналіз містять авторську самостійність. Курсова робота повинна мати правильно оформлений науковий апарат: виноски, посилання, цитування та ін. Точність цитування, правильне оформлення виносок – ознака дійсно наукової роботи. Студент в обов'язковому порядку повинен приводити посилання на джерела, матеріали, що використані ним при написанні курсової роботи. При цьому у разі дослівного цитування необхідне проставляння лапок.

Неприпустимо запозичення тексту з літературних джерел без посилання на автора цитати.

Виноска чи посилання – це примітка до тексту, бібліографічна довідка, переклад, тлумачення.

Існує декілька варіантів оформлення виносок, які використовуються залежно від ситуації, загального вигляду та типу роботи.

Перший варіант: посторінкові виноски (знизу сторінки)

Вказівка на виноску робиться в тексті шляхом проставляння наскрізного порядкового номера, після відповідного слова в тексті. В кінці сторінки (або в нижньому колонтитулі), на якій відмічено посилання, проводиться межа, завдовжки не менше однієї третини сторінки (20 знаків), під якою друкуються виноски в тому порядку, як вони вказані в тексті. Виноски друкуються меншим шрифтом (зазвичай кегль 9 або 10) і через мінімальний міжрядковий інтервал (інтервал 1).

Наприклад:

_____________________________

 

1 Кучеренко В.Р. Карпов В.А. Основи економічної кон’юнктури.: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – С. 13.

Порядок оформлення виноски (посилання):

Автор (прізвище, ініціали). Якщо твір написаний двома або трьома авторами, вони перераховуються через кому. Якщо твір написаний чотирма авторами і більш, то вказують лише першого, а замість прізвищ решти авторів ставлять "та інші”.

Назва твору (без скорочень і лапок) та крапка «Рынковедение.»

Вихідні дані (місце видання, видавництво, рік видання):

При наявності – тип літератури. Дві крапки, скорочення та крапка. «: Навч. посібник.» або «: Підручник.»

Тире, місце видання (з прописної букви), крапка та дві крапки. Київ, Москва скорочено К., М.. «– К.:» Інші міста повністю (Харків, Мінськ) та дві крапки. «– Ірпінь:»

Найменування видавництва (без лапок), кома. Найменування видавництва пишуть так, як вказано на титульному листі видання.

Том/частина (пишуть з прописної або рядкової букви скорочено), крапка або кома. Випуск (з прописної скорочено), крапка. «Т.1», «Вип. 33», «Ч.1»

Рік видання, крапка або тире. Слово "рік” не ставлять ні повністю, ні скорочено. «2007. –»

Сторінки (з прописної букви скорочено), крапка. «С. 23–24»

В кінці бібліографічного опису ставлять крапку.

Якщо на одній і тій же сторінці роблять декілька посилань, то при повторенні бібліографічних відомостей досить вказати "там же”, поставити кому і вказати номери сторінок, на які робиться посилання.

Другий варіант: у квадратних дужках в тексті.

Після цитати ставляться квадратні дужки, усередині яких поміщають через крапку з комою (або просто кому) цифри, які відповідно позначають:

номер цитованого джерела загалом бібліографічному списку до роботи;

номер сторінки, з якої узята цитата.

Наприклад [2; с. 23] або [2, 23] – обидва варіанти допустимі – це означає, що цитата узята з 23 сторінки другого в списку джерела. Іноді зустрічається така виноска типу [2 ІІ, 23] – цитата узята з 23 сторінки 2 тому другого в списку джерела.

Список використаних джерел наводиться з дотриманням певних вимог (див. додаток 3). Використані джерела в списку розміщуються в алфавітному порядку (див. додаток 4). В текстових посиланнях (зносках) вказуються мовою оригіналу. Як правило, список використаних джерел розміщується в кінці курсової роботи.

 

 

6. КЕРІВНИЦТВО КУРСОВОЮ РОБОТОЮ

 

Керівництво курсовою роботою здійснює викладач відповідної кафедри. Основні форми керівництва включають попередні консультації, погодження плану курсової роботи, поточні консультації та перевірку курсової роботи.

Керівник до початку безпосереднього написання студентом курсової роботи повинен проконсультувати студента про вимоги, які ставляться до курсових робіт, про методику їх написання, порядок подання до захисту; надати поради щодо бібліографії та рекомендації щодо використання в курсовій роботі матеріалів судової практики.

При ознайомленні із запропонованим студентом планом курсової роботи керівник дає оцінку плану роботи, формулює зауваження та пропозиції щодо плану і обговорює їх з студентом, дає рекомендації щодо опрацювання необхідних джерел.

Поточні консультації проводяться під час безпосереднього написання курсової роботи.

При поданні студентом закінченої курсової роботи керівник може повернути роботу на доопрацювання, якщо ця робота має суттєві недоліки змістовного чи редакційного характеру.

 

7. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ

 

Курсова робота подається лаборанту відповідної кафедри за один місяць до захисту. Після реєстрації курсової роботи на кафедрі вона передається на рецензування. В рецензії зазначаються позитивні сторони роботи та її недоліки. Рецензія повинна містити попередню оцінку роботи, яка може бути змінена при захисті.

Якщо курсова робота визнана незадовільною, рецензент повинен вказати, на що треба звернути увагу при її доопрацюванні чи повторному написанні, які матеріали студенту необхідно вивчити додатково.

Студент повинен ознайомитись із зауваженнями рецензента, а потім з їх урахуванням підготуватися до захисту курсової роботи.

Захист курсових робіт проводиться відповідно до встановленого графіку. Курсова робота оцінюється за п’ятибальною шкалою після рецензування та з урахуванням захисту. Оцінка виставляється в залежності від повноти викладу і розкриття теми, правильності висвітлення питань теми, ступеню використання необхідних джерел, грамотності, дотримання вимог по оформленню роботи, а також з урахуванням захисту курсової роботи.

Оцінка записується в заліково–екзаменаційну відомість та залікову книжку студента.

Якщо курсова робота має недоліки і потребує доопрацювання, студенту надається 2 тижні для такого доопрацювання.

У випадку незадовільної оцінки курсової роботи за результатами захисту (оцінка виставляється в заліково–екзаменаційну відомость) робота повертається студенту для повторного написання і захисту. Повторне написання і захист здійснюються в терміни, які встановлені для складання академічної заборгованості з дисциплін поточного семестру.

 

 

Додаток 1

 

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 462 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав