Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

А) Абсолютні протипоказання.

Читайте также:
  1. Абсолютні й відносні статистичні показники.
  2. Абсолютні прирости
  3. Абсолютні, відносні і вимірювальні рівні
  4. Мал. 1.2. Абсолютні величини
  5. Тема 2. Абсолютні та відносні величини.

к Правилам предоставления физическим лицам займов Обществом с ограниченной ответственностью «ЛИВАН»

 

Согласие на обработку персональных данных

 

Я __________________________________, паспорт серии ___ номер ___ выдан _________ «__»____20__г., зарегистрированный(ая) по адресу: ______________, подтверждаю свое согласие на обработку моих следующих персональных данных организацией ООО «ЛИВАН»: фамилия, имя, отчество, доходы, профессия, место работы, семейное положение, количество детей, адрес регистрации и фактического жительства, место рождения, дата рождения, месяц рождения, год рождения, паспортные данные (серия, номер, где, когда, кем), образование, номер контактного телефона, в том числе в автоматизированном режиме, в целях предоставления мне услуги по выдаче денежного займа в организации ООО «ЛИВАН», а также в целях дальнейшего исполнения указанного договора. Подтверждаю свое согласие на осуществление следующих действий с персональными данными: сбор, систематизацию, накопление, хранение, уточнение (обновление, изменение), использование, распространение (в том числе передача), обезличивание, блокирование, уничтожение персональных данных, а также иных действий, необходимых для обработки персональных данных в рамках предоставления и исполнения услуги по выдаче денежного займа. Настоящее согласие действует до наступления срока ликвидации персонального дела заявителя в соответствии с действующими нормами хранения дел. Заявитель может отозвать настоящее согласие путем направления письменного уведомления в адрес организации ООО «ЛИВАН». Отзыв не будет иметь обратной силы в отношении персональных данных, прошедших обработку до вступления в силу такого отзыва. В подтверждение вышеизложенного нижеподписавшийся заявитель подтверждает свое согласие на обработку своих персональных данных в соответствии с положениями Федерального закона от 27.07.2006 №152-ФЗ «О персональных данных».

Подтверждаю, что предоставленные мной сведения в настоящем заявлении достоверны.

 

«___»______20__г. _____________ /________________

(подпись) (расшифровка подписи)

 

Предметний покажчик

А

Абсцес

- легені 308

- діагностика 309

- класифікація 310

- клінічні прояви 309

- лікування 311

- причини та механізм розвитку 308

- периапендикулярний 53

Автономія щитовидної залози функціональна 437

- діагностика 437

- клінічні прояви 437

- лікувальна тактика 438

- патогенез 437

Амастія 460

Анальна тріщина гостра 135

- причини та механізм розвитку 135

- класифікація 136

- клінічні ознаки 135

- лікувальна тактика 137

- хронічна 246

Ангіопатія діабетична 390

- діагностика 393

- фактори ризику і причини розвитку 391

- класифікація 393

- клініка 391

- лікувальна програма 393

Антитіла передіснуючі 499

Апендицит гострий 47

- анатомо-топографічні аспекти 47

- діагностична програма 52

- диференційна діагностика 53

- класифікація 54

- клінічні ознаки 50

- особливості клінічного перебігу

- - у вагітних 52

- - у дітей 52

- - у літніх хворих 51

- патогномонічні симптоми 51

- патоморфологічні форми 50

- принципи лікування 53

- ускладнення 53

Артеріо-мезентеріальна компресія ДПК 202

- класифікація 204

- клінічні прояви 202

- лікування 203

- причини та механізм розвитку 202

Ателія 461

Атеросклероз облітеруючий нижніх кінцівок 381

- анатомо-функціональні аспекти 381

- діагностика 384

- класифікація 384

- клінічні прояви 383

- лікувальна програма 385

- механізм розвитку 381

- ускладнення 383

Ахалазія кардії 150

- класифікація 152

- клінічні ознаки 151

- лікувальна тактика 153

- причини та механізм розвитку 151

 

 

Б

Бронхографія 298

Бронхоектази 297

Бронхоскопія 299

 

 

В

Варикозне розширення вен стравоходу 78

- класифікація 80

- ускладнене кровотечею 78

- - діагностика 79

- - клінічні прояви 78

- - лікування 81

- - причини розвитку 78

Вени нижніх кінцівок

- анатомо-топографічні аспекти 397

- методи обстеження 399

- фізіологія венозної системи 398

Венозна недостатність хронічна 402

- діагностика 404

- клінічні прояви 403

- механізм розвитку 402

Випадання прямої кишки 235, 236

- види випадання 235, 237

- діагностика 238

- класифікація 238

- клінічні ознаки 237

- лікування 239

- причини та механізм розвитку 236

Виразка анастомозу пептична 177

- діагностика 178

- класифікація 179

- клінічні прояви 178

- лікування 179

Виразка ДПК рецидивна 181

- діагностика 181

- класифікація 182

- клінічні прояви 181

- лікування 182

- причини розвитку 181

Виразкова хвороба шлунка і ДПК 170

- анатомо-топографічні аспекти 171

- діагностика 174

- класифікація 172

- клінічні прояви 173

- лікування 176

- механізм розвитку 170

- фактори агресії 170

- фактори захисту 171

- ускладнена кровотечею 84

- - діагностика 86

- - клінічні прояви 86

- - лікування 90

- - - консервативне 90

- - - хірургічне 90

- ускладнена перфорацією 122

- - діагностика 125

- - клінічні ознаки 123

- - лікувальна тактика 126

- - механізм розвитку 123

- - стадії захворювання 123

- ускладнена стенозом 199

- - діагностика 201

- - класифікація 200

- - лікування 202

Г

Гаккенбруха проба 400

Гангрена легені 308

- діагностика 309

- класифікація 310

- клінічні прояви 309

- лікування 311

- причини розвитку 308

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба 163

- діагностика 164

- класифікація 165

- клінічні прояви 164

- лікувальна тактика 166

- причини та механізм розвитку 163

- ускладнена кровотечею 74

- - диференціальна діагностика 76

- - клінічні прояви 75

- - лікування 77

Геморагічний гастрит 91

Гемоторакс 280,337

- діагностика 281

- класифікація 282

- клінічні прояви 281

- лікувальна тактика 282

- причини та механізм розвитку 280

- ускладнення 282

Геморой 95, 132, 240

- анатомо-топографічні аспекти 95, 131

- класифікація 134

- ускладнений кровотечею 95

- - діагностика 98

- - клінічні прояви 97

- - лікувальна тактика 101

- ускладнений тромбозом гемороїдальних вузлів 132

- - діагностика 134

- - клінічні ознаки 132

- - лікувальна тактика 134

- хронічний 240

- - класифікація 241

- - клінічні ознаки 240

- - механізм розвитку 240

- - лікування 242

Гіперальдостеронізм первинний 449

- діагностика 450

- лікування 451

- механізм розвитку 449

Гіперпаратіреоз 443

- діагностика 445

- клінічні ознаки 444

- лікувальна тактика 445

- патогенез 443

Грижа 25

- визначення 25

- етапи формування 26

- клінічні ознаки 26

- причини розвитку 26

- принципи операцій 27

- складові частини 25

- ускладнення 40

Грижа білої лінії живота 36

- вентральна (післяопераційна) 39

- пахова 28

- - діагностика 31

- - класифікація 31

- - клінічні прояви 31

- - хірургічне лікування 32

- пупкова 36

- стегнова 32

Грижа стравохідного отвору діафрагми 166

- класифікація 168

- клінічні прояви 167

- лікування 169

- причини та механізм розвитку 166

Грудна клітка 258

- діафрагма 259

- легені 263

- середостіння 261

- методи дослідження 265

- плевра 260

 

 

Д

Дельбе-Пертеса маршова проба 400

Діагноз

- диференційний 20

- клінічний 23

- - принципи формування 23

- - складові частини 23

- попередній 15

- - принципи формування 19

- синдромний 18

Діагностики принципи

- нозологічний 17

- синдромний 18

Діагностична програма 20

Дивертикул стравоходу 159

Дисфагія 148

Диференційна діагностика 20

- принципи проведення 20

Доброякісні пухлини

- бронхів і легенів 303

 

 

Е

Емпієма плеври 286

- діагностика 287

- класифікація 290

- клінічні ознаки 287

- лікувальна тактика 291

- стадії розвитку 286

Емфізема підшкірна 342

Ендартеріїт облітеруючий 385

- діагностика 388

- класифікація 388

- клінічні прояви 386

- лікувальна програма 388

- механізм розвитку 386

Епітеліальні куприкові ходи 249

 

 

Ж

Жовтяниця 206

- анатомія жовчовивідної системи 207

- механізм розвитку 208

- фізіологія обміну білірубіну 208

- механічна 208

- - діагностика 209

- - клінічні ознаки 209

- - причини та механізм розвитку 208

- - принципи лікування 210

 

 

З

Зоб 426

- вузловий ендемічний 429

- діагностика 430

- клінічні прояви 429

- лікування 430

- дифузний ендемічний 427

- діагностика 428

- клінічні прояви 428

- лікування 429

- механізм розвитку 428

- дифузний токсичний 434

- клінічні прояви 435

- лікувальна тактика 436

- патогенез 435

- еутиреоїдний 426

- діагностика 427

- класифікація 427

- клінічні прояви 426

- Хашимото 430

 

 

I

Інфекція 470

- хірургічна гнійна 470

- діагностика 471

- етіологія 470

- профілактика 472

- ранова

- діагностика клінічна 478

- діагностика мікробіологічна 475

- збудники 474

- механізм розвитку і стадії 475

- принципи профілактики та лікування 479

- ступінь агресії мікроорганізмів 472

Ішемія кінцівки ступені 379

 

 

К

Кіста

- підшлункової залози 195

- діагностика 196

- класифікація 197

- клінічний перебіг 195

- лікування 197

- причини та механізм розвитку 195

- молочної залози 465

Коліт виразковий 225

- діагностика 227

- класифікація 229

- клініка 225

- лікування 230

- ускладнення 227

Крововтрата класифікація 73, 514

Кровотеча

- шлунково-кишкова 72

- диференціальна діагностика 74

- механізм розвитку 72

- медична допомога 73

- клінічні прояви 72

- легенева 291

- діагностика 292

- клінічні ознаки 292

- причини 292

Крона хвороба 231

- діагностика 232

- класифікація 234

- клінічні прояви 231

- лікування 234

- причини та механізм розвитку 231

Куприкові ходи епітеліальні 249

- діагностика 249

- клінічні прояви 249

- лікування 250

 

 

Л

Лапароцентез 325

Лінія Дамуазо 288

М

Медіастиніт 312

- діагностика 314

- класифікація 314

- клінічні прояви 313

- лікування 315

- причини розвитку 313

Маллорі-Вейса синдром 82

- діагностика 83

- диференціальна діагностика 83

- класифікація 83

- клінічні прояви 83

- механізм розвитку 82

- лікування 84

Мастодинія 465

Мастопатія вузлова 465

- дифузна 464

- кістозна 465

- наднирникова 464

- тиреоїдна 463

- фіброзно-кістозна 462

- яєчникова 463

Молочна залоза 456

- анатомо-фізіологічні аспекти 456

- методи обстеження 458

 

 

Н

Наднирники 446

- анатомо-фізіологічні аспекти 446

- методи дослідження 447

Непрохідність артерій нижніх кінцівок гостра 369

- варіанти перебігу 372

- класифікація 372

- клінічні прояви 369

- лікування 371, 373

Непрохідність кишок гостра 101

- діагностика 105

- динамічна 107

- диференціальна діагностика 105

- класифікація 106

- клінічні прояви 103

- лікування 106

- механізм розвитку 102

- механічна 108

- патогномонічні симптоми 104

- причини розвитку 108

Нориці прямокишкові 246

- діагностика 247

- класифікація 247

- клінічні прояви 247

- причини та механізм розвитку 246

- лікування 248

 

 

О

Опік стравоходу хімічний 362

- класифікація 364

- клінічні ознаки 363

- морфологічні зміни 362

- лікувальна тактика 364

 

 

П

Панкреатит гострий 62

- анатомо-топографічні аспекти 62

- діагностична програма 68

- диференційна діагностика 69

- класифікація 70

- клінічні ознаки 66

- методи дослідження 68

- механізм розвитку 65

- патогномонічні симптоми 68

- патоморфологічні форми 66

- принципи лікування 69

- ускладнення 66

Панкреатит хронічний обструктивний 191

- діагностика 193

- класифікація 194

- клінічний перебіг 192

- лікування 195

- причини та механізм розвитку 192

- фізіологія підшлункової залози 191

Парапроктит гострий 137

- анатомо-топографічні передумови 137

- класифікація 139

- клінічні ознаки 138

- лікувальна тактика 139

- причини та механізм розвитку 137

Паховий канал 28

Пентада Рейнольда 219

Перитоніт 115

- анатомо-фізіологічні аспекти 115

- діагностика 119

- етіологія 116

- класифікація 120

- клінічні ознаки 117

- лікувальна тактика 121

- патогенез 117

Перфорація кишки 128

- діагностика 130

- класифікація 130

- клінічні ознаки 129

- лікування 130

- механізм розвитку 129

Пілефлебіт 53

Плеврит 278

- діагностика 279

- клінічні ознаки 278

- лікування 279

- механізм розвитку 278

 

Пневмоторакс 267

- діагностика 268

- класифікація 272, 275

- клінічні прояви 268

- лікувальна тактика 269

- причини та механізм розвитку 267

- спонтанний 270

- - клініка 270

- - лікувальна тактика 272

- - ускладнення 271

- травматичний 273

- - види 273

- - клініка 274

- - лікувальна тактика 275

- - механізм розвитку 273

Полімастія 461

Політелія 461

Політравма 351

- діагностична програма 353

- класифікація 353

- лікувальна тактика 356

- причини і види 352

Пратта проба 399

Пухлина

- великого дуодентального сосочка 216

- діагностика 216

- клінічні ознаки 216

- лікування 217

- головки підшлункової залози 217

- діагностика 218

- клінічні ознаки 217

- лікування 218

- позапечінкових жовчних проток 213

- діагностика 214

- клінічні ознаки 214

- лікування 214

Р

Рак

- кишки 94

- ускладнений кровотечею 94

- легенів 300

- діагностика 302

- класифікація 302

- клінічні прояви 301

- лікувальна тактика 303

- шлунка 92

- ускладнений кровотечею 92

- - діагностика 93

- - класифікація 93

- - клінічні прояви 92

- - лікувальна тактика 94

Ревілуа-Грегуара проба 281, 339

 

 

С

Сепсис 482

- діагностика

- класифікація 484

- клінічні ознаки 487

- механізм розвитку 485

- мікробіологічна характеристика 485

- принципи лікування 488

- термінологія 483

Сінгстакена-Блекмора зонд 81

Симптом

- Аншютца 104

- Бартом’є-Міхельсона 51

- "білої плями" 509

- Блайса 68

- Валя104

- Воскресенського 51, 68

- Гоб’є 68

- Грекова-Ортнера 59

- Греоре 433

- Грея-Турнера 68

- Грюнвальда 68

- Дальримпля 433

- Де-Кервена 124

- "кашльового поштовху" 31

- Кеніга 465

- Керте 68

- Ківуля 104

- Кохера-Волковича 50

- Куллена 68

- Купера 465

- Курвуаз’є 214

- Лагерлофа 68

- Мебіуса 433

- Мейо-Робсона 68

- Менделя 174

- Мерфі 59

- Мондора 68, 123

- Мюссі-Георгієвського 59

- Образцова 51

- Партюр’є 59

- "перемежованої кульгавості" 379

- Ровзинга 51

- Роздольського 51

- Сітковського 51

- Склярова 104

- Спасокукоцького 104

- Спижарного 124

- Фінстерера 86

- Чугуєва 124

- Чухриєнко 68

- Шланге 104

Штельвага 433

- Щоткіна-Блюмберга 51, 59, 124

- Яуре-Розанова 51

Синдром

- абдомінальний гострий запальний 45

- асфіксії 315

- випадання прямої кишки 235

- гіперкальціемії 442

- гіпертрофії щитовидної залози 426

- гострого болю в прямій кишці, анальному каналі і періанальній ділянці 131

- гострого венозного тромбозу 411

- гострого порушення артеріального

кровообігу 369

- гострої непрохідності кишок 101

- діарейно-запальний 220

- дисфагії 148

- запалення щитовидної залози 438

- запальний в торакальній хірургії 306

- Леріша 382

- Маллорі-Вейса 82

- механічної жовтяниці 206

- перитонеальний 115

- поліорганної недостатності 487

- рефлюкса та печії 161

- рідини в плевральній порожнині 276

- системної запальної реакції 483

- травматичного ушкодження живота 324

- хронічної ішемії нижніх кінцівок 377

- хронічної венозної недостатності 402

- хронічного порушення пасажу кишкового вмісту 198

- хронічний больовий в ділянці анального каналу 243

Спайкова хвороба черевної порожнини 204

- діагностика 205

- клінічні ознаки 204

- причини розвитку 204

- лікування 206

Сторонній предмет трахеї та бронхів 316

- діагностика 317

- клінічні прояви 316

- лікування 317

Стопа діабетична 390

Стравохід 148

Стравоходу пухлини 156

- види пухлин 156

- діагностика 156

- доброякісні 157

- - класифікація 157

- злоякісні 158

- - класифікація 158

- клінічні прояви 156

 

 

Т

Тиреоїдит 438

- аутоімунний 430

- класифікація 341

- клініка 431

- лікування 431

- гострий гнійний 439

- діагностика 440

- клінічні ознаки 440

- причини і механізм розвитку 439

- лікування 440

- підгострий 441

Тиреотоксикоз 432

- діагностика 433

- класифікація 434

- клініка 432

- патогенез 433

Торакотомія показання 347, 350

Тріада Вілляра 188

- Мондора 123

Травма грудної клітки 335

- - відкрита 347

- - види і характер ушкодження 336

- - діагностика 338

- - закрита 341

- - класифікація 345, 350

- - лікувальна тактика 342, 346, 349

- - ускладнення 337

- живота 324

- - відкрита 331

- - діагностика 325, 332

- - закрита 337

- - класифікація 336

- - клінічні прояви 324, 328, 331

- - лікувальна тактика 327, 330, 333

- прямої кишки 333

- - класифікація 334

- - клінічні ознаки 333

- - лікувальна тактика 335

- - причини 333

- стравоходу 358

- - анатомічні аспекти 148

- - класифікація 361

- - клінічні ознаки 359

- - лікувальна програма 361

- - патоморфологічні зміни 359

- - причини та механізм розвитку 357

- - ускладнення 361

Трансплантат 496

Трансплантація 497

- нирки 500

- печінки 501

- підшлункової залози 502

- серця 502

Трансплантологія 496

- основи трансплантаційної імунології 498

- соціально-правові аспекти 497

Тріщина прямої кишки 244

- класифікація 245

- клінічні прояви 244

- лікування 246

- причини та механізм розвитку 244

Тромбоз мезентеріальних судин 111

- анатомо-топографічні аспекти 111

- діагностика 113

- класифікація 114

- клінічні прояви 113

- лікування 114

Тромбоемболія легеневої артерії 293, 373

- діагностика 295, 375

- клінічні ознаки 294, 374

- лікувальна тактика 296, 377

- механізм розвитку 293, 374

- профілактика 377

Тромбофлебіт гострий 414

- діагностика 415

- клініка 414

- лікування і реабілітація 415

Троянова-Тренделенбурга проба 399

 

 

Ф

Фіброаденома молочної залози 466

Флеботромбоз гострий 411

- діагностика 413

- класифікація 413

- клінічні прояви 413

- лікування і реабілітація 414

- патогенез 412

Флеботромбоз глибоких вен нижніх кінцівок 416

- діагностика 417

- клініка 416

- лікування і реабілітація 417

Феохромоцитома 451

- діагностика 452

- клінічні прояви 451

- лікування 453

- механізм розвитку 451

 

 

Х

Хвороба

- Базедова-Грейвса 434

- бронхоектатична 296

- діагностика 298

- класифікація 299

- клінічні ознаки 297

- лікувальна тактика 300

- причини розвитку 297

- стадії 297

- варикозна 404

- діагностика 405

- класифікація 406

- клініка 405

- лікування 407

- причини та механізм розвитку 404

- жовчнокам’яна 183

- анатомо-топографічні аспекти 184

- діагностика 186

- механізм утворення конкрементів 185

- Іценко-Кушинга 448

- діагностика 409

- етіологія 410

- клінічні прояви 448

- лікування 449

- Крона 231

- посттромбофлебітична 408

- діагностика 409

- класифікація 410

- клініка 409

- лікування 411

- механізм розвитку і стадії 408

- Рейно 389

- клінічні прояви 389

- механізм розвитку 389

- Реклінгаузена 443

- Рекло 465

Хілоторакс 283

- діагностика 285

- клінічні прояви 284

- лікувальна тактика 285

- причини та механізм розвитку 284

Хірургічна інфекція гнійна 470

Холангіт 219

- діагностика 219

- класифікація 220

- клінічні ознаки 219

- причини та механізм розвитку 219

Холедохолітіаз 188

- діагностика 189

- класифікація 190

- клінічний перебіг 188

- лікування 191, 213

- ускладнення 189

- - ускладнений механічною жовтяницею 210

- - - діагностика 211

- - - клінічні ознаки 211

- - - механізм розвитку жовтяниці 211

- - - причини холедохолітіазу 211

Холецистит гострий 55

- анатомо-топографічні аспекти 55

- діагностична програма 59

- диференційна діагностика 59

- класифікація 61

- клінічні ознаки 58

- методи дослідження 55

- механізм розвитку 57

- патогномонічні симптоми 59

- патоморфологічні форми 57

- принципи лікування 60

- ускладнення 60

Холецистит хронічний калькульозний 186

- діагностика 187

- класифікація 188

- клінічний перебіг 186

- лікування 188

 

 

Ч

Чаші Клойбера 105

Ш

Шейніса триджгутова проба 399

Шок анафілактичний 528

- геморагічний 513

- загальні положення 505

- опіковий 520

 

 

Щ

Щитовидна залоза 422

- анатомо-фізіологічні аспекти 422

- методи дослідження 423

ОСНОВИ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ

Загальні питання трансплантології

1. Визначення: Трансплантація - це заміщення хірургічним шляхом відсутніх або ушкоджених патологічним процесом тканин або органа (органів) власними або взятими з іншого організму тканинами або органом (органами), зі збереженням їх функції в організмі реципієнта.

2. Актуальність проблеми:

A) Існує багато захворювань, аномалій і вад розвитку, які потребують оперативного лікування, направленого на заміну всього органа або його частини.

Б) Досягнення хірургії, анестезіології, імунології зробили можливим використання методів пересадки тканин і органів для лікування патології, яка не може бути вилікувана іншими способами.

B) Використання методів трансплантації тканин і органів є ознакою високотехнологічного розвитку галузі.

3. Iсторія та загальні питання трансплантології:

А) Трансплантологія - це особливий науково-практичний напрямок, який виходить за межі досягнень медицини та інтегрує досягнення науково-технічного прогресу, успіхи багатьох фундаментальних наук, різні професії та спеціальності, філософські, морально-етичні, правові і релігійні концепції.

Б) Особливість трансплантології полягає в тому, що при проведенні трансплантації пов’язуються долі, як найменше, двох людей - донора і реципієнта.

В) Технічні аспекти трансплантації, методику судинного шва розробив на початку 20 століт­тя А. Каррель. Перша трупна трансплантація нирки була виконана в Україні у 1932 році Ю.Ю. Во­роним. У 50-х роках XX століття російський вчений В.П. Деміхов сформував основні принципи виконання операції пересадки серця. Були опубліковані результати успішних операцій з трансплантації серця собакам.

Г) Першу в світі успішну пересадку серця людині виконав Крістіан Бернар у 1967 році.

Д) Прийняття рішення про трансплантацію і зараз є одним із найскладніших питань для лікарів-трансплантологів усього світу:

а) рішення про трансплантацію узгоджується консиліумом, до складу якого, окрім хірургів, реаніматологів, анестезіологів, входять, як правило, терапевти і психіатри:

- перед пересадкою необхідно вирішити, чи дійсно у пацієнта критична стадія захворювання, чи є медикаментозна альтернатива хірургічному лікуванню, чи перенесе пацієнт операцію, який прогноз переносимості імуносупресивної терапії у подальші роки життя;

- не менш важливі такі моменти, як дисциплінованість пацієнта, адекватне ставлення до свого стану;

б) трансплантація органів і тканин як проблема загальнолюдського рівня належить не тільки медицині;

в) у світі виконуються тисячі операцій з пересадки життєво важливих органів, завдяки яким вдається врятувати і подовжити життя багатьом людям.

4. Термінологічні аспекти трансплантології:

A) Трансплантат – орган і тканина або їх частини, які використовуються для трансплантації.

Б) Донор - особа, яка віддає орган або його частину для трансплантації.

B) Реципієнт - особа, яка отримує донорський матеріал.

Г) Види методів трансплантації (усі трансплантати, органи, тканини і клітини, що пересаджуються в тіло реципієнта, розподіляються в залежності від місця, в яке вони розміщуються, та від генетичної схожості донора і реципієнта):

а) розподіл трансплантації за місцем розташування органа, який трансплантується:

- ортотопічна трансплантація - орган переміщується в топографічно звичайну для нього ділянку тіла реципієнта (це обов’язково для печінки і серця);

- гетеротопічна трансплантація - пересадку органа здійснюють у незвичну для нього анатомічну ділянку (наприклад, нирку розміщують заочеревинно у здухвинну ямку, а підшлункову залозу - або у здухвинну ямку, або в нижній відділ черевної порожнини);

б) види трансплантатів (орган або ділянка тканин, які використовуються для трансплантації):

- аутологічний трансплантат (вид трансплантації - аутотрансплантація) - тканину або частину органа беруть з однієї ділянки тіла і пересаджують на іншу частину тіла того ж самого пацієнта;

- алогенний трансплантат (вид трансплантації - алотрансплантація) - орган або тканина, що пересаджуються між представниками одного виду, які мають різний генотип (від людини людині), цей вид трансплантації застосовується найчастіше;

- ізогенний трансплантат – різновид алогенного трансплантату (вид трансплантації - ізотрансплантація) - орган або тканина, що пересаджується між генетично ідентичними організмами:

- пересадка органів і тканин між однояйцевими близнюками;

- пересадка органів і тканин тварині тієї ж інбредної лінії;

- пересадка органів і тканин між клонованими особами;

- ксеногенний трансплантат (вид трансплантації - ксенотрансплантація) - орган або тканина, які пересаджуються від представника одного виду представнику іншого виду:

- пересадка органів і тканин, наприклад, шкіри свині, на опікову поверхню людини (тимчасова трансплантація).

 

 

Соціально-правові аспекти трансплантології

Морально-етичні (біоетичні) і правові проблеми трансплантології

А) Визнання суспільством стану "смерть мозку" як еквівалента смерті людини:

а) в 1980 році у США в результаті спільної діяльності лікарів, юристів, представників церкви, представників закону був ратифікований "Єдиний закон про визначення смерті". В цьому законі вперше було сформульовано юридичне розуміння смерті: "Людина, яка знаходиться в стані необоротної зупинки функцій кровообігу і необоротного припинення усіх функцій головного мозку, включаючи його стовбурову частину, є мертва";

б) визнання еквівалентних понять "смерть мозку" і "смерть людини" - це надзвичайна подія в історії людства, загальнолюдської етики, філософії і релігії.

Б) Затвердження законодавчої процедури прийняття рішення про взяття донорських органів після констатації смерті мозку, а також у живих родинних донорів:

а) взяття донорських органів у трупа як процедура у вузько хірургічному плані детально розроблена;

б) більш складною є проблема безпосереднього прийняття рішення про взяття донорських органів:

- у випадку прийняття такого рішення користуються юридичними законами, які регла­ментують порядок констатації діагнозу "смерть мозку", а також враховують попередню, документально виражену згоду людини на донорство. При відсутності у лікарів такої інформації на момент загибелі людини вона розглядається як потенційно згодна на донорство (презумпція згоди) або відповідальність за таке рішення беруть на себе найближчі родичі загиблої людини (презумпція незгоди). Презумпція згоди або незгоди затверджується законодавчо і впливає на розвиток трансплантології в тій або іншій країні;

- на розвиток трансплантології впливає і ряд інших факторів: повна інформованість суспільства, пропаганда медичних знань, вплив різних релігійних конфесій і таке інше;

- оскільки трансплантація багатьох життєво важливих органів є життєво врятовуючою операцією, рівень розвитку цієї медичної дисципліни в країні свідчить про стан морально-етичного і матеріального розвитку суспільства (в Україні "Закон про трансплантацію органів, тканин і клітин" був прийнятий у 1999 році і відповідно до існуючого законодавства, донорами органів можуть бути: трупи у стані смерті мозку або живі родинні донори). В Україні законодавчо затверджена презумпція незгоди, тому на донорство потрібна згода родини загиблого.

В) Розподіл донорських органів серед реципієнтів, які очікують на трансплантацію, відповідно до принципів соціальної справедливості і медичної обґрунтованості.

 

 

Основи трансплантаційної імунології

Не дивлячись на те, що практично всі технічні аспекти трансплантації органів були розроблені в експерименті ще на початку XX століття Alexis Carrel, використання методів трансплантації в клініці на той час було неможливим, оскільки пересаджений орган швидко втрачав свою функцію і гинув. Пояснення цьому явищу дав І. Мечников, заклавши основи нової науки - трансплантаційної імунології. Дещо пізніше Piter Medavar довів зв’язок відторгнення органів при трансплантації з імунною системою.

1. Антигени гістосумісності:

A) Алотрансплантат втрачає свою функцію і дегенерує в організмі реципієнта в результаті клітинної або гуморальної реакції відторгнення - імунної відповіді.

Б) Імунна відповідь спрямована проти трансплантаційних антигенів (так званих антигенів гістосумісності), які знаходяться на мембранах клітин донорського органа.

B) Антигени визначаються комплексом генетичних локусів, які одержали назву HLA-A, -В, -С, -D у зв’язку з тим, що вони кодують антигени лейкоцитів людини (Human Leukocyte Antigens):

а) антигени, які кодуються локусами А, В і С, біохімічно подібні, віднесені до антигенів класу І і легко ідентифікуються серологічно;

б) антигени локуса D відносяться до антигенів класу II.

Г) Разом з антигенами основних груп крові (АВ0) лейкоцитарні антигени (HLA) відносяться до головних трансплантаційних антигенів, які визначаються у людини.

Д) Всі трансплантаційні антигени можна ідентифікувати in vitro, що дозволяє проводити типування тканин з метою їх можливої трансплантації.

2. Сумісність тканин:

А) Сумісність тканин (гістосумісність) залежить від ступеня схожості генетично детермінованих антигенів донора і реципієнта:

а) оцінка гістосумісності і типування тканин перед трансплантацією є обов’язковою про­цедурою;

б) серологічна реакція визначення гістосумісності проводиться з лімфоцитами периферичної крові або лімфатичними вузлами для ідентифікації HLA і для селекції донорів і реципієнтів з мінімальними антигенними відмінами (так звана селекція пари донор-реципієнт).

Б) На цей час вважається доведеним, що гістосумісність по HLA-A і HLA-B значно покращує віддалене функціональне виживання трансплантата (виняток складають трансплантати печінки, виживаність яких від сумісності за системою HLA цілком не доведена).

3. Передіснуючі антитіла (специфічна пресенсибілізація):

A) При селекції пари "донор-реципієнт", крім визначення фенотипу HLA, обов’язковим є встановлення факту наявності або відсутності у реципієнта так званих передіснуючих антитіл:

а) передіснуючі антитіла за своєю дією в основному є лімфоцитотоксичними;

б) наявність подібних антитіл свідчить про специфічну пресенсибілізацію реципієнта і суттєво впливає на рішення, чи виконувати трансплантацію донорського органа (така специфічна
пресенсибілізація може бути виявлена приблизно у третини хворих і частіше за все буває результатом перенесених переливань крові, вагітності або перенесеної раніше транс­плантації).

Б) Передіснуючі антитіла, специфічні до лімфоцитів конкретного донора, виявляють у звичайному лімфоцитотоксичному тесті, який одержав назву перехресної проби, або cross-match (лімфоцити донора і сироватка реципієнта).

B) Загальним правилом є категорична заборона на трансплантацію алогенного органа при наявності у реципієнта антитіл до антигенів системи HLA донора.

Г) Високий відсоток активності передіснуючих антитіл (>25%) є фактором ризику розвитку надзвичайно гострого (і, в якійсь мірі, гострого) відторгнення трансплантата і розглядається як негативний прогностичний показник.

Д) В рамках селекції пари "донор-реципієнт" доцільне (але не обов’язкове) дослідження попереднього імунного статусу реципієнта (абсолютна кількість Т-хелперів і Т-супресорів/ кілерів).

4. Iмунологічна селекція пари "донор-реципієнт":

A) Визначення сумісності за системою АВ0 (група крові донора і реципієнта).

Б) Визначення ступеня гістосумісності (HLA-фенотип донора і реципієнта).

B) Визначення передіснуючих антитіл за допомогою реакції cross-match (рівень специфічної пресенсибілізації реципієнта).

5. Препарати для проведення імуносупресивної терапії:

A) Циклоспорин було виділено з грибів роду Cylindrocarpum lucidum і Tolypocladium inflatum. Він є циклічним декапептидом з потенційною імуносупресивною активністю. Він блокує імунну відповідь Т-лімфоцитів за рахунок інгібування продукції інтерлейкіну-2 (IL-2). Наслідком цього
є зниження відповіді антигенів І і II класів у каскадній реакції відторгнення. Циклоспорин інгібує також генну транскрипцію IL-2 (a-інтерферону, IL-3, IL-4 та інших регуляторів процесу диференціації і проліферації Т- і В-лімфоцитів).

Б) Базиліксимаб і даклізумаб є гуманізованими антитілами до рецепторів інтерлейкіну-2 (CD25). CD25 з’являється на поверхні активованих Т-клітин і в результаті зв’язування з ан­титілом блокується інтерлейкін-2 - залежна відповідь клітин. Поліклональні антитіла отримують за допомогою імунізації коней людською лімфоїдною тканиною або у кроликів, імунізованих тканиною вилочкової залози. Виділений та очищений гамма-глобулін містить цитотоксичні ан­титіла до різних маркерів Т-клітин.

B) Мікофенолат-мофетіл (Cell-Cept) є напівсинтетичним морфоліно-етиловим ефіром міко­фенолової кислоти, який продукується грибком Pennicillin glaucum. ММФ метаболізується в печінці у мікофенолову кислоту, яка є активним компонентом - інгібітором інозинмо­нофосфатдегідрогенази, який інгібує синтез пуринів у лімфоцитах.

Г) Кортикостероїди застосовуються з урахуванням їх протизапальних та імуносупресивних властивостей:

- гальмують синтез антитіл;

- зв’язують комплемент;

- інгібують синтез із макрофагів цитокінів, які ініціюють гостре відторгнення (інтерлейкін -1, інтерлейкін -2 і a-інтерферон).

 

Окремі питання трансплантації життєво важливих органів

Трансплантація нирки

1. Трансплантація нирки є одним із трьох альтернативних методів лікування хворих із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності (гемодіаліз, перитонеальний діаліз).

Операція асоціюється з незначною кількістю технічних ускладнень, доброю якістю життя пацієнтів, тривалим періодом виживання ниркових алотрансплантатів і хворих.

2. Показання до трансплантації нирки - термінальна стадія хронічної ниркової недостатності, причиною якої є:

Хронічний гломерулонефрит.

Хронічний пієлонефрит:

t полікістоз нирок;

t спадкові та набуті тубулопатії;

t аплазія і гіпоплазія нирок;

t вазоренальна гіпертензія;

t системний червоний вовчак;

t ревматоїдний артрит;

t цукровий діабет 1 і 2 типу;

t подагра;

t гіперкальціємія будь-якого генезу;

t оксалоз;

t урологічні захворювання з обструкцією сечових шляхів (сечокам’яна хвороба, пухлина, ретроперитонеальний фіброз).

3. Протипоказання до трансплантації нирок:

а) трансплантація протипоказана діалізним пацієнтам із:

- гострим або хронічним порушенням мозкового кровообігу;

- серцевою та легеневою недостатністю;

- тяжким ураженням печінки;

- порушеннями психічного статусу;

б) тимчасовим протипоказанням до трансплантації слід вважати гостру інфекцію.

4. Фактори ризику при трансплантації нирки: ожиріння, наявність серологічних маркерів гепатиту В і С, а також цитомегаловірусної інфекції.

5. Методика підбору донора:

А) Для трансплантації нирок необхідно враховувати:

а) сумісність за групою крові (АВ0);

б) негативний тест cross-match (відсутність передіснуючих антитіл);

в) сумісність за лейкоцитарними антигенами гістосумісності (HLA);

г) різницю у віці між донором і реципієнтом;

д) рівень імунізації пацієнта.

Б) Донорські нирки з тривалістю первинної теплової ішемії більше 30 хвилин і тривалістю холодової ішемії понад 30 годин використовуватись для трансплантацій не повинні.

6. Методика трансплантації:

A) Нирковий алотрансплантат розміщують в гетеротопічну позицію - праву або ліву здухвинну ямку реципієнта, заочеревинно (розроблена у 1951 р. Дюбуа).

Б) Судини трансплантата (ниркова артерія і ниркова вена) почергово анастомозуються із здухвин­ними судинами, частіше за типом "кінець у бік".

B) Накладають анастомоз між сечоводом трансплантата і сечовим міхуром (неоуретероцисто­анастомоз).

7. Результат трансплантації нирок:

А) Якщо ішемічне пошкодження ниркового трансплантата незначне - функція пересадженої нирки відновлюється безпосередньо після її реваскуляризації.

Б) Відновлення функції пересадженої нирки проявляється початком сечовиділення і поступовим (протягом 2-3 тижнів) зниженням шлаків крові.

 

 

Трансплантація печінки

1. Показання до трансплантації печінки:

вірусний цироз (В,С);

алкогольний цироз;

первинний біліарний цироз;

первинний склерозуючий холангіт;

аутоімунний гепатит;

фульмінантний гепатит;

метаболічні захворювання печінки;

злоякісні новоутворення печінки;

біліарні атрезії.

2. Протипоказання до трансплантації печінки:

А) Абсолютні протипоказання.

- наявність ВІЛ-інфекції;

- позапечінкові злоякісні пухлини;

- неконтрольована інфекція;

- прогресуюча кардіопульмональна недостатність;

- тяжка легенева гіпертензія;

- наркотична та алкогольна залежність;

- травма черевної порожнини;

- отруєння гепатотропними отрутами;

- відмова від дотримання правил імуносупресії.

Б) Відносні протипоказання:

- високий титр HbsAg;

- тромбоз ворітної вени;

- вік хворого понад 65 років;

- гепатоцелюлярний рак, холангіокарцинома;

- попередні операції на жовчних протоках;

- раніше перенесене портокавальне шунтування.

3. Методика підбору донора:

A) Первинна оцінка потенційного донора печінки включає сумісність з реципієнтом за системою АВ0 (група крові):

а) без урахування основних антигенів гістосумісності (HLA);

б) без виконання перехресної або cross-match проби.

Б) Аналізуються антропометричні характеристики, анамнестичні дані, дані клінічних та інстру­ментальних методів обстеження.

B) Враховується вік донора, який не повинен перевищувати 45-50 років.

Г) Враховується вага донора, яка повинна складати 0,70-1,10 від ваги реципієнта (для дітей вага донора не повинна перевищувати ваги реципієнта).

4. Методика трансплантації печінки:

А) Операція у реципієнта складається з трьох етапів, які відрізняються один від одного не тільки технічними аспектами, але й наслідками для гомеостазу хворого:

а) добезпечінковий етап - перетин і відтискання загальної печінкової артерії, ворітної вени, під- і надпечінкових відділів нижньої порожнистої вени, холедоха, зв’язок печінки, після чого виконується гепатектомія;

б) безпечінковий етап - реваскуляризація донорської печінки за допомогою послідовного накладання двох кавальних і портального венозних анастомозів;

в) післябезпечінковий етап - артеріальна реваскуляризація печінки, етап гемостазу і накладання холедохо-холедохоанастомозу.

 

 

Трансплантація серця

1. Показання до трансплантації серця:

дилатаційна кардіоміопатія;

кінцева стадія ішемічної хвороби серця (неможливість реабілітації пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, за допомогою тимчасового пристрою допоміжного кровообігу або нетрансплантаційної хірургії).

2. Протипоказання до трансплантації серця:

вік понад 60 років;

важка легенева гіпертензія;

печінкова та ниркова недостатність;

ураження периферичних судин і судин головного мозку;

інфаркт легенів;

обструктивні захворювання легенів;

різке порушення харчування хворого;

шлунково-кишкові порушення;

цукровий діабет.

4. Вибір донора для трансплантації:

A) Оптимальними донорами для трансплантації серця є трупи зі смертю мозку у віці не більше 40-50 років і без попередніх захворювань серцево-судинної системи.

Б) При селекції донора і реципієнта враховуються збіг за системою АВ0 (група крові), антропометричні дані (вага донора і реципієнта не повинні відрізнятися більш ніж на 20%) і відсутність передіснуючих антитіл у реципієнта (реакція cross-match).

B) Граничний час припустимої холодової ішемії для серця не перевищує 6-8 годин.

5. Методика операції у реципієнта:

A) Операція трансплантації донорського серця у реципієнта проводиться в умовах штучного кровообігу.

Б) Оскільки серце пересаджується в ортотопічну позицію, власне серце реципієнта видаляється.

B) Під час трансплантації виконують почергове анастомозування лівого і правого передсердь, легеневої артерії і аорти, після чого припиняють штучний кровообіг.

 

 

Трансплантація підшлункової залози

1. Показання до трансплантації підшлункової залози:

термінальна стадія діабетичної ниркової недостатності і залежність хворого від хронічного гемодіалізу.

2. Обгрунтування показань до трансплантації підшлункової залози:

А) На відміну від трансплантації печінки і серця трансплантацію підшлункової залози виконують не для врятування життя хворого, а для попередження розвитку хронічних ускладнень діабету (ангіопатій і нейропатії):

а) найбільш важким ускладненням діабету є розвиток діабетичного гломерулосклерозу, який призводить до термінальної стадії ниркової недостатності;

б) пацієнти з діабетом, які досягли термінальної стадії ХНН, отримують лікування хронічним гемодіалізом і розглядаються як можливі кандидати на трансплантацію нирки.

Б) Загальновизнаною в цих випадках є симультанна трансплантація нирки і підшлункової залози:

а) у випадку успіху цієї операції хворий стає незалежним від хронічного гемодіалізу і, крім цього, у нього розвивається стан інсуліннезалежності при досягненні стійкої нормоглікемії;

б) компенсація діабету, нормоглікемія і відсутність необхідності в екзогенному введенні інсуліну дозволяє попередити подальший розвиток хронічних діабетичних ускладнень і захистити нирковий трансплантат від впливу гіперглікемії.

В) У нинішній час, найчастіше виконується трансплантація усієї підшлункової залози разом з ді­лянкою дванадцятипалої кишки, оскільки кровопостачання панкреатодуоденального комп­лексу і печінки здійснюється практично тими ж самими судинами - черевний стовбур, печінкова, верхня брижова артерія, ворітна вена, це потребує виконання складної реконструкції арте­ріальних судин на донорському етапі операції.

3. Методика трансплантації підшлункової залози:

A) Як і нирковий трансплантат, трансплантат підшлункової залози розміщується у гетеротопічну позицію - праву або ліву здухвинну ямку.

Б) Судини трансплантата анастомозують із здухвинними судинами реципієнта.

B) Відтік панкреатичного секрету відбувається або в тонку кишку (при анастомозі дванадцятипалої кишки із здухвинною кишкою реципієнта - так зване внутрішньокишкове дренування), або в сечовий міхур (при анастомозі дванадцятипалої кишки з сечовим міхуром - внутрішньоміхурове дренування).

Г) Нирковий трансплантат розміщується у протилежну здухвинну ямку.

Д) Моніторинг гострого відторгнення здійснюється на основі клінічних, біохімічних даних і даних біопсії, а при втраті функції - трансплантат підшлункової залози видаляють і починають інсулінотерапію.

 

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 72 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.175 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав