Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница | Спросить на ВикиКак

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Юридична підстава кримінально-правової кваліфікації

Читайте также:
  1. Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
  2. Г) така підстава відсутня.
  3. Загальні положення кваліфікації множинності злочинів Поняттям множинності злочинів
  4. Зміна кримінально-правової кваліфікації
  5. Зміст та обсяг поняття кримінально-правової кваліфікації
  6. Кваліфікації закінченого злочину.
  7. Класифікація помилок вчиненого зі сторони злочинця та особливості їх кваліфікації
  8. Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів
  9. Поняття і підстави зміни кримінально-правової кваліфікації
  10. Поняття кримінально-правової кваліфікації

Види правових норм, які використовуються при кримінально- правовій кваліфікації.

Однією з поширених класифікацій норм кримінального права є їх поділ на забороняючі (чи заборонні), роз'яснюючи (дефінітивні), виключні (обмежувальні) та стимулюючі (або заохочувальні). Саме така класифікація повинна бути врахована при визначенні видів норм, які мають кваліфікаційне значення.

Забороняючі норми встановлюють ознаки злочину та передбачають вид і міру покарання за його вчинення. Диспозиції і санкції таких норм закріплені в статтях Загальної та Особливої частин КК. У них виражене те специфічне, що є в кожному посяганні, що відрізняє його від усіх інших. Не встановивши, що діяння передбачене якоюсь забороняючою нормою, його не можна взагалі оцінювати з точки зору кримінального закону. Тому при кваліфікації

неодмінно посилаються на статті кримінального закону, які виражж « тг бороняючі кримінально-правові норми.

Виключні (обмежувальні) норми — ті, які встановлюють ВИНЯТУ О загальних правил — передбачають випадки, коли кримінальна відповідальність не настає.

Наприклад, у ст. 240 КК передбачена відповідальність за незаконнії видобування корисних копалин, крім загальнопоширених, предметом ря: злочинів є вогнепальна зброя, крім гладкоствольної мисливської.

Стимулюючі норми кримінального права заохочують громадян л: поведінки, бажаної для держави і суспільства. Одні з них містяться в статтю; Загальної частини (норми про обставини, що усувають злочинність діяння, добровільну відмову, дієве каяття), інші — у статтях Особливої частини (норми про звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці).

Таким чином, можна зробити висновок, що підставою кримінально- правової кваліфікації є статті КК, у яких закріплені забороняючі, виключні та стимулюючі норми. Причому забороняючі норми є обов'язковою підставою, оскільки без їх використання не обходиться жодний випадок кримінально-правової кваліфікації, а виключні та стимулюючі — факультативною.

Статті кримінального закону, які використовуються при кваліфікації

Безпосередньою підставою кваліфікації пропонується вважати такі статті, на які при кваліфікації робиться пряме посилання. У них прямо встановлені ознаки діяння, які виражають його специфіку, відмінність від інших посягань, передбачених кримінальним законом. Загальною ж підставою кваліфікації виступають ті статті, які передбачають положення, що стосуються всіх чи багатьох кримінально караних діянь, визначають межі чинності статей кримінального закону тощо.

Значення санкції статті Особливої частини для кваліфікації скоєного: постановка питання.

Однак у ряді випадків при кваліфікації доводиться звертатися і до санкції кримінально-правової норми. Це має місце, коли:

• у санкції вказані ознаки злочину;

• вид покарання дозволяє визначити зміст ознак, названих у диспозиції статті;

• порівняння розмірів та видів покарання дає можливість визначити ,чи потрібна кваліфікація скоєного за сукупністю;

• коли санкція використовується при розмежуванні злочинів.

Врахування при кваліфікації виду диспозиції статті кримінального закону

У теорії кримінального права диспозиції статей Особливої частини за способом описання конкретного виду злочину прийнято ділити на чотири види: прості, описові, бланкетні і відсильні. Зустрічаються також диспозиції, у яких поєднуються ознаки декількох видів диспозицій — змішані.

Проста диспозиція рідко може бути застосована без спеціального тлумачення — звернення до теоретичних положень, співставлення даної статті Особливої частини з іншими її статтями, а також статтями Загальної частини кримінального закону та нормативними актами інших галузей права, аналізу правозастосовної практики тощо.

Описова диспозиція нерідко містить ознаки, для встановлення яких потрібно у свою чергу звертатися до інших джерел. Наприклад, зі змісту ст. 122 КК неможливо визначити, чим є середньої тяжкості тілесне ушкодження, у якому випадку воно буде таким, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Бланкетна диспозиція містить пряме посилання на норми, які не містяться у статті кримінального закону. Це ставить питання про їх місце серед підстав кримінально-правової кваліфікації.

Відсильна диспозиція, як правило, передбачає встановлення не наявності, а відсутності ознак злочину, встановлених іншою статтею закону. Наприклад, середньої тяжкості тілесне ушкодження — це таке тілесне ушкодження, в якому відсутні наслідки, передбачені ст.121 КК. Часто відсильна диспозиція передбачає необхідність проведення розмежування злочинів — вказує, що діяння може бути кваліфіковане за даною статтею Особливої частини за відсутності ознак іншого злочину.


Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 34 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.009 сек.)