Читайте также:
|
В соціології не існує єдиного розуміння джерел конфліктів. Існуючі точки зору можна викласти наступним чином:
· Головне джерело конфлікту в соціальній стратифікації, нерівності, домінуванні. Саме стратифікаційні нерівності породжують дію та протидію соціальних суб’єктів, які хочуть або зберегти своє становище, або поліпшити його. До такого розуміння конфліктів схилявся ще Аристотель. Серед сучасних соціологів так думають Р.Дарендорф, Р.Колінз, Е.Ґіденс.
· Головне джерело конфлікту криється в придушенні базових потреб соціальних суб’єктів. Так джерела конфліктів пояснював П.Сорокін. Це пояснення не є повністю альтернативним відносно першого. Воно просто є значно вужчим від нього. Це – тільки один з наслідків стратифікаційної нерівності.
· Головним у виникненні конфліктів є нормативно-ціннісні суперечності. Про це писали Е.Дюркгайм, Т.Парсонс, Л.Крісберг та ін. Це теж, скоріше, доповнення до першого розуміння джерел конфліктної взаємодії.
Всі вчені визнають, що конфліктна взаємодія проходить латентну (приховану) та відкриту фази. На першій фазі конфлікт тільки формується, на другій – відбувається. А.Г.Здравомислов запропонував дещо інше розуміння етапів розгортання конфліктної взаємодії. На його думку, їх можна визначити так – інтерпретація ключових понять, номінація, створення конфліктних ситуацій та вибір засобів боротьби у діапазоні „насильство – ненасильство” [1].
Перший етап співпадає з певною ситуацією в розвитку соціальної напруженості, коли незадоволена група виробляє свою ідеологію. Саме в ній формується словник пояснення свого незадоволення. Етап номінації передбачає чітке визначення супротивника, ворога, з яким пов’язують своє становище, яке є предметом незадоволення. На останньому етапі починається власне боротьба як вороже зіткнення соціальних суб’єктів.
Український вчений А.Т.Ішмуратов запропонував виділяти 4 фази конфліктної динаміки: латентну, демонстративну, латентно-агресивну та демонстративно-агресивну. На 1-му етапі в структурі спілкування сторін конфлікту відбуваються комунікативні зміни, що стосуються порушення взаєморозуміння. На другому етапі спостерігаються суперечки, лайки, пред’явлення відкритих претензій. На третьому етапі відбувається розрив відносин, але зберігається „внутрішнє спілкування”. Виношується образ ворога. На четвертому етапі відбувається відкрита боротьба[2].
В соціологічній науці набула розповсюдження типологія конфліктів, запропонована Дж. Гальтунгом на базі двох критеріїв: тип учасників та вид структурних відносин. В її межах виділяють: 1) внутрішні для особистості конфлікти; 2)міжособиснісні конфлікти; 3) внутрішньо національні конфлікти; 4)інтернаціональні конфлікти[3].
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |