Читайте также:
|
Формування системи законодавчих і нормативних актів бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації почалось з введенням в дію Федерального Закону «Про бух облік» від 21 грудня 1998р. №129-ФЗ.
В залежності від призначення і статусу нормативні документи прийнято групувати у вигляді чотирирівневої системи:
• 1-й рівень: законодавчі акти, укази президента РФ і постанови Уряду, що регламентують прямо або побічно організацію і ведення бухгалтерського обліку в організації;
• 2 - й рівень: стандарти (положення) з бухгалтерського обліку та звітності (20 стандартів);
• 3-й рівень: методичні рекомендації (вказівки), інструкції, коментарі, листи Мінфіну РФ та Міністерства з податків та зборів, а також інших міністерств та відомств;
• 4-й рівень: робочі документи з бухгалтерського обліку самої організації.
Склад, зміст, терміни та адреси подання бухгалтерської звітності наближені до вимог міжнародної практики; зокрема, її публікація обов'язкове для акціонерних товариств відкритого типу і, отже, доступна для будь-яких сторонніх користувачів.
В єдиному Плані рахунків всі рахунки бухгалтерського обліку згруповані у вісім розділів. Окремо виділені позабалансові рахунки. Основою угруповання рахунків по розділам є економічні особливості враховуються об'єктів. У кожному розділі відображені економічно однорідні види майна, зобов'язань і господарських операцій. Розташовані розділи в певній послідовності, відповідно до характеру участі майна в його кругообігу. Спочатку відображені розділи з рахунками майна, необхідного для виробничого процесу (розділ I «необоротні активи», розділ II «Виробничі запаси»). Потім показані розділи з рахунками витрат виробництва, готової продукції і товарів, грошових коштів і розрахунків (розділи III-VI). Таким чином, у перших шести розділах згруповані рахунки майна і процесів у сферах виробництва і обігу. Майно відображено по розділам за принципом ліквідності - від труднореалізуемого до легкореалізуемому (ліквідність).
У наступних розділах відображені капітал та фінансові результати організації (розділи VII, VIII). Зобов'язання організації відображені в розділі VI. Єдині підходи до застосування Плану рахунків та угруповання економічної інформації на рахунках бухгалтерського обліку встановлює Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку. У ній наведена коротка характеристика синтетичних рахунків і відчиняються до них субрахунків: розкрито їх структура та призначення, економічний зміст узагальнюється на них економічної інформації, порядок відображення найбільш поширених фактів господарської діяльності. Субрахунки, передбачені у Плані рахунків, використовуються виходячи з вимог управління організацією на макрорівні (держава) статистичних спостережень.
4. 1.Склад, принципи і загальні вимоги до ФЗ. Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан п-ва, організації установи та результати діяльності за звітний період. Елементи фінансових звітів – це сукупність однорідної інформації, яка повинна включатись у ФЗ. У більшості країн світу застосовуються типові форми ФЗ, які розробляються і затверджуються в національному масштабі. Для країн ЄС форми і зміст річного ФЗ компаній регулюються. Кожна країна – учасник ЄС може установлювати форми і зміст звітності залежно від своїх національних особливостей,зберігаючи загальні принципи їх побудови. Проте в деяких країнах типові форми ФЗ національному масштабі не розроблені і незатверджені тобто це ВБ США і Канада.В більшості країн ФЗ складається і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом,а для внутрішніх вона складається за короткий період. Для досягнення високого рівня достовірності ФЗ слід виконати необхідні умови:-- Інформація має ґрунтуватись на даних синтетичного і аналітичного обліку.--Важливою умовою достовірності інформації є інвентеризація, за допомогою якої контролюються і уточнюються наявність та вартість активів і пасивів.--Порівняльність.
4.2.Зміст та методика складання основних форм ФЗ. Бухгалтерський баланс -це звіт про фінансовий стан підприємства,який відображає його активи,пасиви та власний капітал в грошовому виразі на певну дату. В різних країнах є певні особливості формування статей балансу. У більшості Західноєвропейських країн статті активу балансу групуються й розміщуються згори до низу в міру зростання ліквідності ОЗ. Статті пасиву балансу групуються й розміщуються згори до низу за ознакою скорочення терміну погашення заборгованості.В США, Англії,Канаді та деяких інших країн статті балансу групуються в зворотньому напрямку. В міжнародній практиці є 2 найважливіші форми подання балансу:-двостороння форма за якою активи розміщуються ліворуч,пасиви-праворуч.-одностороннє(послідовне),за якої послідовно згори до низу розміщується пасив балансу. Звіт про прибутки й збитки – звіт основна мета якого,надати інформацію користувачам про формування фінансових результатів п-ва. Звіт про прибутки й збитки за міжнародною практикою може мати одноступеневий і багатоступеневий формат. Звіт за одноступеневим форматом складається з 2 розділів: 1)наводиться перелік усіх доходів. 2)перелік всіх витрат. Звіт за багатоступеневим форматом містить інформацію, яка показує послідовність процесу формування кінцевих фінансових результатів. Звіт про рух грошових коштів -його зміст і методика спадання регулюється міжнародними стандартами БО №7.Його головне призначенняґ:налати користувачам інформацію про те з яких джерел надходили грошов кошти на підприємство,по яких напрямках і на які ціни витрачались. Він відображає в розрізі трьох видів діяльності:поточне,інвестиційне тощо. У зарубіжній практиці звіт про рух грошових коштів складається шляхом корегування звіту про прибутки та збитки. Можливі 2 методи коригування: прямий і непрямий. Прямий передбачає корегування кожної статті звіту про прибутки тобто виключення грошових доходів і витрат. Непрямий метод передбачає трансформування кожного із статей звіту.За цим методом корегування зазнає сума чистого прибутку. Звіт про зміну в власному капіталі -призначений для надання користувача інформації про зміни які відбулися в складі та структурі власного капіталу за звітний період.
4.3.Методика аналізу фінансового стану п-ва на базі ФЗ. ФЗ аналізується за такими напрямами: горизонтальний аналіз,вертикальний,аналіз на основі розрахунку відносних показників. Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні окремих показників балансу підприємства чи звіти про прибутки та збитки та інших звітів за два суміжні періоди та один за кілька років. Вертикальний аналіз -структурний аналіз ФЗ,він дає змогу визначити та оцінити структуру активів та пасивів п-ва. При структурному аналізі про прибутки й збитки всі показники звіту співвідносяться до обсягу чистого прибутку. Аналіз фінансового стану п-ва на основі розрахунку відносних показників є найбільш ґрунтовним.В системі відносних показників входять показники платоспроможності оборотності,заборгованості. Прибутковості тощо.
І.Показники платоспроможності(ліквідності):
1)Показник поточної (загальної) платоспроможності = поточні оборотні ативи: поточні короткострокові пасиви. (Показує на скільки активи покривають пасиви. >1) 2)Показник швидкої платоспроможності = швидкореалізуємі ативи: поточні короткострокові пасиви. (Швидкореалізуємі ативи- високоліквідні ативи(Дт-ка заборгованість). В зарубіжній пратиці цей показник визначався різницею між сумою оборотних активів та запасами на складі. >1)
3)Показник абсолютної платоспроможності = грошові кошти (їх еквіваленти): поточні короткострокові пасиви.
4)Чистий робочий капітал = поточні активи: поточні пасиви.
ІІ.Показники заборгованості та структури капіталу:
1 )Показник загальної заборгованості = (Загальна сума заборгованості: Сума активів) * 100% (≤50%, найбільш оптимальний 25-30%).
2)Показник фінансової незалежності = Власний капітал: Сума активів. (Він відображає частку власного капіталу у формуванні активів п-ва.
3 )Співвідношення довгострокового зобов’язання до власного капіталу = (довгострокові зобов’язання: власний капітал)*100% (≤50).
ІІІ.Показники рентабельності:
1)Рентабельність за валовим прибутком =(валовий прибуток: обсяг продажу)*100%.
2)Рентабельність за операційним прибутком =(операційний прибуток: обсяг продажу)*100%.
3) Рентабельність за чистим прибутком = (чистий прибуток: обсяг продажу)*100%.
ІV.Показники оборотності або ділової активності. Відомо чим швидше обертаються госп. засоби та кошти тим менше їх потрібно для одержання прибутку і тимс успішніше працює підприємство.
1)Оборотність запасів = Виробнича собівартість реалізованої продукції: Вартість виробничих запасів.
2)Оборотність Дебіторської заборгованості = Обсяг продажу(реалізації): дебіторська заборгованість на дату балансу(середня сума за звітний період).
3)Оборотність ОЗ = Обсяг продажу(реалізації): вартість основних фондів за балансом(або середня їх вартість).
4)Оборотність усіх активів = Обсяг продажу(реалізації): сума активів на дату балансу (середня їх вартість).
Для студентов 301-303 групп факультета иностранных языков
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 46 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |