Читайте также:
|
|
Основними формами впливу інформаційно-психологічний війн на масову свідомість виступають мас-медіа, а також анекдоти, прислів’я, приказки та чутки [][7].
Інформаційно - психологічна війна – це гра тіней, де своє особливе місце займають мас-медіа. Сьогодні суспільство та особистість за умов наростання пресингу глобальних інформаційних мереж стають предметом перетворень та маніпуляцій. Створюються принципово нові мас-медіа -полімедіа, які поєднують у собі різноманітні засоби масових комунікацій в єдиний інформаційний ресурс, коли одна й таж інформація у різному вигляді і за різних умов подається в онлайн-режимі в Інтернеті на веб-сайті та в анонсах на телеканалі, в короткому повідомленні на розважальному музикальному радіоканалі, у ТВ-новинах, у вигляді статті в газеті та в аналітиці спеціалізованого журналу, що загалом надає більшої можливості впливу на масову свідомість, її модифікації. Шкода, дійсність демонструє, що не існує незалежних мас-медіа та незаангажованих журналістів. Найпотужніші медіа-імперії за самих різних обставин об’єктивно вимушені займати ту чи іншу сторону. Несвідомо чи навмисно вони відстоюють чиїсь інтереси [][8]..
В житті ми маємо справу не стільки з реальними об’єктами, скільки з інформацією про них, формами, паттернами, процесами. Проникаючи у нашу свідомість і володарюючи нею через особисте несвідоме, що уміщує його фундаментальне – колективне несвідоме, використовуючи нашу схильність до узагальнення, спираючись на нашу конформність, мас-медіа навіюють, прищеплюють та втілюють у масову свідомість певну псевдореальність. Інформаційно-психологічна війна вирішує питання певної віртуальної реальності, яка передує новій реальності, що приходить на зміну старій реальності. Створивши віртуальний вимір, ЗМІ залишається задати лише предметно-смислові відповідності, що визначають результат осмислення масової свідомості. Мас-медіа створюють соціальну реальність, вони ж задають хронологію дійсності. Все це робить ЗМІ незамінною зброєю в інформаційно-психологічних війнах [][9]..
Сугестивність ЗМІ поза сумнівом. Гіпнотизуючий ефект традиційних мас-медіа та Інтернет-медіа підвищує гіпнабельність аудиторії, що сприяє уразливості індивідуальної та суспільної свідомості. Дискурси, що задаються мас-медіа, вистроюють процес мислення окремих індивідів, що виступають первинним елементом суспільної свідомості, в загальний. В свою чергу, дискурсивні послідовності думок окремих індивідів в площині обмежень з відповідності і несуперечливості загальноіснуючим виступають у формі соціально-організованого мислення, формуючи масову людину чи людину натовпу. Гіпнабельність аудиторії та сугестивність ЗМІ – саме вони використовуються в інформаційно-психологічній війні. У масовій свідомості спостерігається ефект синестезії (посилення однієї домінанти за рахунок інших), перетворюючи біоенергетичний потенціал колективного свідомого і несвідомого у необхідний для атакуючої сторони спосіб мислення та дію [][10].
Інформаційно-психологічна війна між політичними супротивниками є реальністю нашого часу й властива не тільки для зовнішньополітичної сфери, але й, як зазначалося вище, активно використовується у внутрішньополітичній діяльності. Саме мас-медіа допомагають формулювати й обстоювати правила й ідеологічні настанови, що лежать у їх основі, адже їхні унікальні можливості та привабливий зміст роблять їх найефективнішими засобами поширення інформації. Мас-медіа перетинають не тільки географічні кордони, але і межі класів, культур, поширюючи розваги та інформацію, які прививають чи оновлюють одні погляди, й виключають інші, та прив’язують ідеологічні модуляції до джерел влади. Мас-медіа допомагають творити і регулювати соціальну реальність, структуруючи найзагальніший досвід своєї аудиторії [, с.88] [11]. ЗМІ задається дискурсивна віртуальна реальність, що формує соціальну дійсність, яка вигідна правлячим елітам. Політичний дискурс обумовлює загальний дискурс у засобах масової інформації, перш за все, в новинах. Це, в свою чергу, впливає на аналітику та відбивається у неформальній комунікації, спостерігається загальна стереотипизація.
Мас-медіа – головне знаряддя в пропагандистських війнах. Масові заходи, особливості створення натовпу та керування ним передбачають певні передумови, де визначальне місце сьогодні також надається ЗМІ. Мас-медіа стимулюють короткочасні шаблони поведінки і довготривалі конвенції, що впливають на суспільство [, с.88] [12]. Сформувавши свою аудиторію, ЗМК задають основи світогляду і світосприйняття у своїх споживачів, визначають хід їх думок і спонукають до дії, здібні в будь-який час перетворити її з нематеріального натовпу в матеріальний (за визначенням Московичи С. розподіливши натовп на матеріальний і нематеріальний (публіку), тобто глядачів, читачів, слухачів), із пасивної в юрбу активну, до того ж, не тільки прямим закликом до дії, а й за допомогою складновловимих, опосередкованих ефектів [, с.16] [13]. Людина маси позбувається своєї індивідуальності, знеособлюється, критичність мислення знижується, усвідомлення регресує, втрачається індивідуальна відповідальність, набуває місця імпульсивність, латентна чи відкрита агресія. «Заразливість» емоцій і думок натовпу не залежить від інтелектуального розвитку, культурного чи соціального рівня її членів, їх статусно-рольових відмінностей, юрба усереднюється. В натовпі індивід втрачає, завдяки дії навіювання, значну долю критики, при ослабленні та притупленні моральних вихідних, при підвищеній вразливості і гідній подиву внушаємості. Коли маси у наявності, завдання політики їх зорганізувати. Привести їх в рух можуть дві речі: пристрасть та вірування [, с. 60][14].
[1] Панарин И.Н. Технология информационной войны - М.: «КСП+», 2003. - 320 с.
[2] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[3] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[4] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[5] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[6] Почепцов Г.Г. Информационно-политические технологии. - М.: Центр, 2003, - 384 с.
[7] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[8] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[9] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[10] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>
[11] Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / пер. з англ. - К.:К.І.С., 2002. - 264 с.
[12] Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / пер. з англ. - К.:К.І.С., 2002. - 264 с.
[13] Лысенко В.В. СМИ и общественное мнение: технологии манипулирования // Персонал. - 2004. - № 9. - С. 14-21.
[14] Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / Пер. с фр. - М.: «Центр психологии и психотерапии», 1998. - 480 с.
Тема 3. Регіональний аспект розвитку виробництва
План
1.Процес виробництва – головна складова процесу взаємодії суспільства з природою.
2.Система економічних відносин.
3.Регіональний аспект розвитку суспільного виробництва
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 38 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |