Читайте также:
|
Головний бухгалтер, будучи керівником облікового підрозділу і виконуючи покладені на нього обов’язки, особисто розподіляє і контролює роботу своїх підлеглих. Таким чином формуються організаційні зв’язки, тобто відносини, які виникають між головним бухгалтером і підлеглими йому обліковими працівниками в процесі розподілу прав, обов’язків і відповідальності всередині бухгалтерії для забезпечення найефективнішого здійснення облікового процесу та надання інформації управлінцям.
Організаційні зв’язки головного бухгалтера проявляються також у розробці пропозицій щодо надання обліковим працівникам прав на підписання первинних і зведених бухгалтерських документів, щодо підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх необхідними матеріалами нормативно-правової бази.
Службові зв’язки – це зв’язки, які визначають процес руху інформації між головним бухгалтером та іншими працівниками бухгалтерської служби й структурними підрозділами підприємства. Саме завдяки ефективній організації службових зв’язків головного бухгалтера можна забезпечити систематичний контроль за господарськими процесами та процесом своєчасного надання оперативної інформації, формування на її основі відповідних висновків.
Для чіткої регламентації обов’язків облікових працівників слід правильно визначити всі можливі їх функціональні, організаційні та службові зв’язки шляхом розробки відповідних організаційно-розпорядчих документів.
Регламентування діяльності облікових працівників здійснюється на двох рівнях: всієї бухгалтерської служби та окремих її працівників. Забезпечення другого рівня можливе лише після розробки документу, який визначає структуру, права та обов’язки всієї бухгалтерської служби.
Розподіл облікових функцій закріплюється у Положенні про бухгалтерську службу, яке визначає її статус, місце як самостійного підрозділу в системі управління підприємством та внутрішню організацію її роботи. Даний документ відноситься до уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації і має чітко визначену структуру:
- загальні положення;
- цілі і завдання;
- функції;
- права і відповідальність;
- службові обов’язки;
- організація роботи.
Розділ “Загальні положення” включає дані про чисельність і штат бухгалтерської служби; її структуру; перелік законодавчих документів, якими керується даний підрозділ у своїй діяльності4 вимоги, які висуваються до головного бухгалтера.
Другий розділ даного Положення визначає цілі та завдання, які висуваються до бухгалтерської служби в ході її роботи.
Третій розділ Положення розкриває функції бухгалтерської служби: облік основних засобів, облік грошових коштів, контроль за своєчасним і правильним проведенням інвентаризації, ефективна організація матеріальної відповідальності, ведення розрахунків з оплати праці тощо.
Четвертий розділ “Права і відповідальність” містить перелік прав облікових працівників, дотримання яких забезпечує ефективне виконання поставлених завдань. Розкривається відповідальність головного бухгалтера (для інших працівників відповідальність встановлюється посадовими інструкціями).
У п’ятому розділі “Службові зв’язки” зазначаються служби, з якими взаємодіє обліковий підрозділ:
- з усіма структурними підрозділами – з питань бухгалтерського обліку;
- з юридичною службою – щодо правових питань, пов’язаних з підготовкою документів;
- з відділом кадрів – з питань підбору кадрів, розрахунку заробітної плати персоналу.
Шостий розділ Положення про бухгалтерську службу “Організація роботи” включає правила внутрішнього розпорядку роботи облікових працівників. Також у цьому розділі можуть передбачатися показники оцінки діяльності бухгалтерської служби, форми стимулювання її працівників. Особливу увагу слід звернути на матеріальне заохочення працівників за підвищення кваліфікації.
Дане Положення оформлюється на бланку підприємства за підписом головного бухгалтера та затверджується керівником підприємства.
Для чіткої організації і планування роботи, а також раціонального розподілу праці на підприємствах будь-якої форми власності розробляються посадові інструкції на кожну посаду, передбачену штатним розкладом (крім такої категорії працівників як робітники).
Посадова інструкція – це документ, у якому зафіксовано завдання, функції, обов’язки, права та відповідальність посадової особи.
Правильно складена інструкція дозволяє чітко визначити обов’язки, права та відповідальність персоналу, запобігає виконанню функцій, які йому не належать, визначає систему взаємовідносин між керівниками та підлеглими їм працівниками.
Кандидат на вакантну посаду повинен ознайомитися з посадовою інструкцією для того, щоб знати, що від нього вимагається, і порівняти свої можливості з висунутими вимогами.
При складанні посадових інструкцій необхідно керуватися Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. У даному документі наведено специфічні для різноманітних посад кваліфікаційні характеристики, на підставі яких з урахуванням специфіки підприємств працівники відділу кадрів і керівники структурних підрозділів розробляють посадові інструкції для кожної посади окремо.
Посадова інструкція має складатися відповідно до вимог чинного законодавства України та не суперечити їм. До даного документу не можна включати умови, які обмежують права та соціальні гарантії працівника, передбачені трудовим законодавством.
Посадові інструкції узгоджуються з юристом і затверджуються керівником підприємства у встановленому порядку та доводяться до відома виконавців під розписку із зазначенням дати ознайомлення. Випадками обов’язкового письмового ознайомлення працівника з посадовою інструкцією є:
- укладання трудового договору (контракту);
- переміщення на іншу посаду або тимчасове виконання обов’язків;
- внесення змін і доповнень до інструкції.
Будова посадової інструкції облікового працівника може бути наступною: найменування посади; загальні положення; цілі та завдання; обов’язки та права; відповідальність; взаємозв’язок з іншими посадовими особами; критерії оцінки виконання обов’язків; прядок призначення, звільнення й заміщення посади. Як правило, можна виділити 4 основні розділи даного внутрішнього документу:
У розділі “Загальні положення” зазначається найменування посади, відображаються порядок прийняття або призначення, звільнення працівника з посади. У даному розділі встановлюються кваліфікаційні вимоги: рівень професійної освіти, стаж роботи або спеціальна підготовка, необхідні для виконання передбачених посадових обов’язків.
У розділі “Обов’язки” чітко і конкретно визначаються завдання працівника, його функціональні обов’язки, передбачені відповідною кваліфікаційною характеристикою посади.
У розділі “Права” зазначаються повноваження працівника для самостійного вирішення питань, які стосуються його компетенції. При цьому допускається конкретизація тих чи інших прав з урахуванням специфіки виконуваних працівником посадових обов’язків.
Розділ “Відповідальність” включає себе відомості про відповідальність працівника за невиконання (чи неналежне виконання) своїх посадових обов’язків. У цьому розділі можна перерахувати види відповідальності (адміністративної, дисциплінарної, матеріальної, кримінальної) за вчинення посадовою особою недобросовісних (непрофесійних) дій, і хто з посадових осіб та яким чином повинен застосовувати у відношенні даного працівника ті чи інші форми притягнення до відповідальності. У даному розділі також обумовлюється дотримання правил внутрішнього розпорядку підприємства, інструкцій з охорони праці, протипожежної безпеки та виробничої санітарії, а також відповідальність за нерозголошення відомостей, які складають комерційну таємницю підприємства, у випадку, якщо працівник підписує зобов’язання про нерозголошення таких відомостей.
На підставі посадової інструкції укладається трудовий контракт з працівником. Трудовий контракт і посадова інструкція використовуються при розгляді конфліктних ситуацій між роботодавцем і працівником.
Посадові інструкції зберігаються протягом 3 років після їх заміни.
У випадку реорганізації, скорочення штату тощо, коли виникає необхідність перерозподілу функцій і посадових обов’язків, до посадової інструкції вносяться зміни на підставі наказу керівника підприємства. Крім того, посадові інструкції повинні бути змінені та знову затверджені у випадках зміни назви підприємства або структурного підрозділу; зміни назви посади; внесення до законодавства змін, які стосуються положень інструкції.
Важливою умовою раціонального використання робочого часу бухгалтера є планування його роботи шляхом розробки графіку. Основне призначення графіків – узгодження в часі дій всіх учасників облікового процесу та забезпечення ритмічної роботи бухгалтерів.
Графіки розробляються головним бухгалтером або керівниками секторів облікового підрозділу та підлягають затвердженню керівником підприємства.
Графіки відрізняються за періодом, на який складають (постійні, разові), технікою складання (таблично-текстові, лінійні). Залежно від того, для кого складають графіки, вони поділяються на структурні та індивідуальні.
За структурним графіком роботи бухгалтерської служби можна прослідкувати комплекс облікових робіт, в які терміни виконуються та кому передаються відомості про виконання.
Планування діяльності окремих облікових працівників здійснюється на підставі розробленого індивідуального графіку.
Розроблені графіки повинні забезпечувати:
- ефективний документооборот на підприємстві;
- складання бухгалтерської звітності у визначені строки;
- координацію праці облікових працівників (виключення простоїв, оптимальне використання робочого часу);
- резерв часу на підвищення кваліфікації працівників, хвороби, інші не передбачувані випадки.
Особливої уваги потребує планування роботи головного бухгалтера, оскільки він здійснює не лише облікові, а й управлінські функції.
В особистому плані роботи головний бухгалтер передбачає:
o перелік основних облікових робіт, безпосередній контроль за якими він здійснює;
o питання, які потребують вирішення;
o посадових осіб, які відповідають за виконання тих чи інших завдань;
o строки виконання визначених завдань.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 83 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |