Читайте также:
|
|
Небезпека (danger) – це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.
Оскільки номенклатура небезпек, які можуть мати місце в процесі життєдіяльності людини нараховує понад 150 назв, то виникла необхідність у створенні їх класифікації. На сьогодні чіткого поділу небезпек за відповідними ознаками ще не існує, тому в загальному їх класифікують:
– за сферою (джерелом) походження: природна, техногенна, соціальна та ін.;
– за часом прояву: імпульсні, кумулятивні;
– за локалізацією: пов’язані з космосом, атмо-, гідро-, літосферою;
– за наслідками: захворювання, травми, смертельні випадки, аварії, пожежі;
– за збитками: соціальні, екологічні, технічні та ін.;
– за сферою прояву: побутова, виробнича, спортивна тощо;
– за структурою: прості, складні, похідні;
– за характером дії на людину: активні та пасивні (останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина, що наражається на гострі, ріжучі нерухомі елементи, ями, ухили, нерівності поверхні тощо).
Необхідно також розрізняти потенційні та реальні небезпеки. Зокрема, потенційно небезпечними в сучасному помешканні є газова плита, електроприлади (телевізор, холодильник та ін.), медикаменти в аптечці, пожежонебезпечні рідини, що використовуються в побуті тощо. Однак наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Потрібна причина (умова), при якій потенційна небезпека переходить в реальну, своєрідний “пусковий механізм”. Тому тріада “небезпека – причина – небажаний результат” – це логічний процес розвитку, що реалізовує потенційну небезпеку в реальну загрозу чи наслідки. Прикладом таких тріад можуть бути:
· витікання газу з газової плити – іскра – вибух;
· електричний струм – коротке замикання – ураження;
· медикаменти – прийняття надмірної дози – отруєння і т. д.
Слід зазначити, що небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис. 1.1 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини та небезпечної зони.
Рисунок 1.1 – Графічні варіанти взаємного розташування небезпечної зони 1 та зони перебування людини 2
Повну безпеку (відносно повну) гарантує лише І варіант. Наприклад, дистанційне керування технологічним процесом. При варіанті ІІ небезпека існує лише у випадку (місці) суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт і т. п.), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період. Варіант ІІІ характеризується найбільшою небезпекою. У варіанті IV небезпека виникає тільки у випадку порушення цілісності засобів захисту 3, як правило, індивідуальних.
Таким чином, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:
– небезпека реально існує;
– людина знаходиться в зоні дії небезпеки;
– людина не має достатніх засобів захисту.
Ступінь несприятливого впливу небезпеки на людину залежить від об’єктивних та суб’єктивних чинників. До об’єктивних чинників належать регіонально-геологічні, природно-кліматичні, рівень техногенного навантаження, агресивність зовнішнього середовища та ін. Суб’єктивні чинники включають: своєчасність отримання інформації про небезпеку, наявність засобів захисту, прогноз розвитку небезпечної ситуації та прийняття необхідних заходів захисту, створення рятувальних служб тощо.
5.структура небезпек.
Умови діяльності людини в цій сфері багатофакторні, але діють вони єдиним комплексом. Це виробничі умови та обставини, які тісно пов’язані з екологічними параметрами довкілля; економічні -тривалість робочого дня, якість обладнання та технологічних про-цесів, оплата праці та її умови відновлення робочої сили; соціальні, суспільно-політичні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні харак-теристики.
Предмет дослідження ергономіки - закони взаємодії, взаємозв’язки між елементами системи “Людина (оператор)-Машина (техніка)-Середовище” і функціонування техногенних систем, що забезпечують безпеку у всіх сферах діяльності людини - виробничій, побутовій, соціальній, природній та всебічний духовний, фізичний розвиток людини. Велике значення у безпеці людини мають вироб-нича та побутова сфери діяльності, які мають майже однакову струк-туру небезпек. Треба добре розуміти структуру середовища та знати небезпеки, які можуть в ньому виникнути, що представлено в табл. 2.
Безпека життєдіяльності людини та суспільства
Таблиця 2
Структура небезпек в різних середовищах
Середовище Небезпеки
Природне: атмосфера, гідросфера, літосфера та космічне | Екологічні (забруднення – хіміч-ні, фізико-хімічні, біологічні, зміна погодно-кліматичних умов, наростан-ня сейсмічної активності), космічні не-безпеки – падіння метеоритів, болідів |
Виробниче: промисловість, сільске господарство, освіта | Техногенні – аварії, катастрофи (забруднення – фізичні, хімічні, біологічні, психічні) та соціальні – низька якість підготовки кадрів |
Побутове: хатня праця, відпочинок | За структурою дуже близькі до ви-робничого |
Соціальне: науки – фундаментальні, прикладні, гуманітарні, освіта, куль-тура, політика – внутрішня, зовнішня | Недостатнє фінансування – зни-ження рівня науки, освіти, культу-ри, моралі, життя. |
Психічне – основні індивідуальні психічні якості як основа безпеки людині – память, мова, мислення, емоції, рефлекси. | Хворобливий стан нервової систе-ми (причини різні), сторонній не-гативний психічний вплив. |
Для мінімізації впливу небезпечних факторів у будь-якій сфері діяльності слід дотримувати певних принципів безпеки, які змен-шують рівень небезпеки.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 56 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |