Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Механіка

Читайте также:
  1. Механіка.

132. Бас Прокурордың өкілеттік ету мерзімі қанша? 5 жыл

133. Әкімшілік құқықтың қайнар көзі болып табылмайды: Заңды тұлғалар ассоциациясының актісі

134. Әкімшілік құқық ғылым ретінде қай елде кең тарады? Еуропа елдерінде

135. Әкімшілік құқықтың әдістері: Диспозитивті және Императивті

136. Меншікке қолсұқпаушылық қағидасы нені білдіреді: Соттың шешімінсіз ешкімді де мүлкінен айыруға болмайды

137. Мүліктік қатынасты қалай түсінеміз? Заттық құндылықтар негізіндегі дербес тұлғалар арасындағы еркіндік қатынастар

138. Үкімет шығаратын нормативтік акт Қаулы

139. Әкімшілік деген сөз латын тілінен аударғанда қандай ұғымды білдіред Басшылық, басқару і

140. Әкімшілік шарт дегеніміз не? Мемлекеттік басқарудың құқықтық нысанының бір түрі

141. Әкімшілік актілерге ресми түсіндіруді кім жүргізеді? Конституциялық кеңес

142. Үкіметтің қызметін реттейтін акт? Үкімет туралы конституциялық заң

143. Әкімшілік құқық бұзушылықтың ескіру мерзімі? 1 ай

144. Әкімшілік ұстаудың жалпы мерзімі неше? 3 сағат

145. Әкімшілік құқық бұзушылықты қараудың жалпы мерзімі? 15 күн

146. Әкімшілік құқық бұзушылықтар туралы істерді кім қарайды? Сот және атқарушы органдар

147. Кәмелетке толмаған адамдарға қамқоршылық олар қанша жасқа толғанда арнайы рұқсатты қажет етпей тоқтатылады: 18 жас

148. Азаматтың құқық қабілеттілігі қашан басталады: Ол туған кезден бастап

149. Сенімхаттың пайдалану мерзімі көзделмеген жағдайда ол қанша уақытқа жарамды болады: 1 жыл

150. Меншіктің қай түрі ортақ бірлескен меншік болып табылады? Ерлі-зайыптылардығ меншіктері

151. Банкроттық – ол: Борышкердің соттың шешімімен танылған оны таратуға негіз болып табылатын дәрменсіздігі

152. Қылмыс құрамына кірмейтін элемент: Қылмыстың пәні

153. Қылмыс жасауға дайындалғаны үшін және қылмыс жасауға оқталғаны үшін өлім жасасы мен өмір бойы бас ботандығынан айыру қолданыла ма? Тағайындалмайды

154. Қылмыстық құқық қандай бөлімнен тұрады? Жалпы және Ерекше

155. Қылмыстық жазаның түрлері қандай? Түзеу жұмыстары, бас бостандығынан шектеу және айыру, қамау (Барлығы дұрыс)

156. Қылмыстық заң бойынша ең ауыр жаза түрі Өлім жазасы

157. Арнаулы, әскери немесе құрметті атағынан, сыныптық шенінен, дипломатиялық дәрежесінен, біліктілік сыныбынан кім айыра алады? Сот

158. Мүлікті тәркілеу дегеніміз не? Сотталған адамның меншігі болып табылатын мүліктің бәрін немесе бір бөлігін мемлекеттің меншігіне мәжбүрлеп өтеусіз алу

159. ҚР-ның қылмыстық құқықтың қайнар көзіне не жатады? Қылмыстық кодекс

160. Менмендікпен немесе немқұрайлықпен жасалған әрекет қандай қылмыс болып танылады? Абайсызда жасалған қылмыс

161. Қылмысты істеген адамның мінез – құлқының сыртқы көрінісін білдіреді: Объективтік жағы

162. Қылмыстың ұғымы? Кодексте жазалау қатерімен тыйым салынған қоғамдық қауіпті әрекет

163. Мас күйінде қылмыс жасаған адам қылмыстық жауаптылықтан босатыла ма? Босатылмайды

164. Өлім жазасы кімдерге қолданылмайды? 18-ге толмағандарға

165. «Сыбайлас жемқорлыққа қарсы күрес жүргізу туралы» Заңы қай жылы қабылданды? 1998 жылы 2 шілде

166. Жаза деген не? Соттың үкімімен тағайындалатын мемлекеттің мәжбүрлеу шарасы

167. ҚР-ның Қылмыстық кодексі қашан қабылданды? 1997 жылы 16 шілде

168. Қылмыстық кодекстің міндеті не? Қоғам мен мемлекеттің заңмен қорғалатын мүдделерін қылмыстық қолсұғушылықтан қорғау

169. Еңбек шартының негізгі шартың белгісі қандай? Еңбек функциясы туралы мәлімет

170. Еңбек шарты келесі тараптардың қатынастарын растайтын құқықтық акт: Қызметкер мен жұмыс берушінің

171. Жұмыс уақыты дегеніміз: Қызметкер мен жұмыс берушінің актілеріне және еңбек шартының талаптарына сәйкес еңбек міндеттерін орындайтын уақыт

172. Қазақстан Республикасы Еңбек кодексі қашан қабылданды? 2007 жылы 15 мамыр

173. Еңбек кодексі бойынша еңбек шарты қандай белгілі мерзімге жасалады? ҚР Еңбек Кодексінде көзделген жағдайлардан басқа, бір жылдан кем емес белгілі бір мезімге жасалуы мүмкін

174. Аптасына жұмыс уақытының қалыпты ұзақтылығы қандай? 40 сағаттан аспауға тиіс

175. Еңбек шартын жасасуға жол берілетін жас мөлшері? Он алты жасқа толған азаматтармен

176. Еңбек шарты қолданылуының басталуы: Еңбек шарты қолданылуы оған тараптардың қол қойған күннен не шартта белгіленген күннен басталады

177. Қызметкердің құқықтық жағдайы қашан басталады? Еңбек шарты жасалғаннан кейін

178. Еңбек қатынастарының пайда болу негізі: Еңбек шарты

179. Еңбек ету бостандығы құқығы нені қамтиды? Әркімнің өз еркіне, мүмкіндігі мен арнайы даярлығына сәйкес қызмет түрі мен кәсібін таңдау мүмкіндігін

180. Жыл сайынғы ақылы еңбек демалысының ұзақтығы: Ұзақтығы күнтізбелік жиырма төрт күн болатын жыл сайынғы ақылы еңбек демалыс беріледі

181. Жұмыс беруші қызметкердің тәртіптік теріс қылық жасағаны үшін келесі тәртіптік жаза қолдануға құқылы: ескерту,сөгіс,қатаң сөгіс,еңбек шартын жұмыс берушінің бастамасы бойынша бұзу

182. Қызметкер неше жаста толық материалдық жауапкершілікке тартылады? 18 жасынан

183. Еңбек дауын қарастырмайтын орган? Кәсіптік одақ

184. Еңбек шартының мерзімі туралы шартта енгізілмесе, шарт қандай мерзімге есептеледі? Белгісіз мерзімге

185. Жұмыс беруші жұмысқа қабылдағанда кандай құжаттарды талап етуге құқылы емес? Кәсіптік одақта мүшелігі туралы құжатты

186. Еңбек шартының белгіленген шарттарының қайсысы міндетті шарттарға жатпайды? Сынақ мерзімі туралы

187. Қандай белгіленген қағидалар еңбек құқығының салалық қағидаларына жатады: қауіпсіздік және гигиена талаптарына сай келетін еңбек жағдайларына құқықты қамтамасыз ету

188. Жер құқығының пәні дегеніміз не? Жерді пайдалану және қорғау бойынша қоғамдық қатынастар

189. Жер құқығының жалпы бөліміне қандай институттар кіреді? Жер учаскесі мен жер пайдалану құқығының кепілі

190. Жер құқығының ерекше бөліміне қандай институттар кіреді? Ауыл шаруашылығы мақсатындағы жерлердің құқықтық жағдайы

191. Жер құқық қатынастарының объектілері қандай? ҚР аумағының шегіндегі бүкіл жер, онда орналасқанына және олардың жекелеген субъектілерге бекітіліп берілуінің құқықтық негіздеріне қарамастан жекелеген жер учаскелері, сондай-ақ жер учаскелері мен жер үлестеріне құқықтыр

192. Жер кодексі қашан қабылданды? 2003 жылы 20 маусым

193. Жерге жеке меншік бұл: Жер учаскесін иелену, пайдалану және билік ету құқығы

194. Қандай жерлер жеке меншікке беріледі? Саяжай құрылысы үшін

195. Меншік иесінің өзіне тиесілі жер учаскесіне қандай құқығы бар? Жер учаскесін иелену, пайдалану және билік ету құқығы

196. Жерге жеке меншік құқығының тоқтатылуы: Жерге жеке меншік құқығынан бас тартуы

197. Жер заңының неше қағидасы бар? 10

198. Қандай жағдайда некені қалпына келтіруге болмайды? Егер жұбайлардың екіншісі жаңа некеге тұрса

199. Қандай жағдайда әйелдің келісімінсіз некені бұзуға болмайды? Әйелдің жүктілігі кезеңінде және бала туғаннан кейін 1 жыл

200. Қандай жағдайда неке сот тәртібімен бұзылады? Ерлі-зайыптылардың бір-біріне мүліктік талаптары болған жағдайда

201. Ерлі-зайыптылардың біреуінің некені бұзуға келісімі болмаған жағдайда татуласу үшін қандай мерзім беріледі? 3 ай

202. Некені сот тәртібімен бұзу мерзімі? Арыз берілгеннен кейін бір ай ішінде

203. Некені бұзу туралы шешім шығару кезінде сот қандай мәселелер шешеді? Кәмелетке толмаған балалар ата-анасының қайсымен тұратынына

204. Неке бұзу туралы шешім шығару кезінде қандай мәселелер шешеді? Балаларды асырауға алимент ата-аналарының қайсысынан алынатын белгілеуге

205. Сот хабар ошарсыз деп таныса қандай орган некені бұзу құқысы бар? Азаматтық хал актілерінің жазу органдарында

206. Некені бұзуға ерлі-зайыптылардың біреуінің келісімі болмаған кезде қай орган бұзады? Сот

207. Неке және отбасы туралы заңында некені тоқтату қандай тарауда көрсетілген? Төртінші

208. Неке жасы дегеніміз не? Адамны некеге тұру құқығына жеткен жас

209. Ерлі-зайыптылар некеде тұрған кезде жинаған мүлік кімнің меншігі болып табылады? Бірлескен

210. Ерлі-зайыптылардың ортақ мүлкін иелену, пайдалану, билік етуді кім жүзеге асырады? Ерлі-зайыптылардың келісімі бойынша

211. Некеге тұруды мемлекеттік тіркеуге дейін жасалған неке шарты қашан күшіне енеді? Мемлекеттік тіркелген күннен бастап

212. Неке шартын жарамсыз деп кім таниды? Сот

213. Ұлттық Банктің негізгі мақсаты: ҚР-ғы ақша құндылығының тұрақтылығын қамтамасыз ету

214. Қаржылық құқықта қай нормалар басым? Міндеттеуші және тыйым салушы

215. Қаржының қызметі не? Бөлу, бақылау

216. ҚР бюджет жүйесі нешеге бөлінеді? Екіге

217. Мемлекеттік бюджеттің түрлері: Республикалық, жергілікті

218. Материалдық мағынадағы бюджет ол: Мемлекеттің ақша қоры

219. ҚР қай мемлекеттік органы эмитент болып табылады? Қаржы министрлігі

220. ҚР салық төлеу қандай заңнамамен жүзеге асырылады? Салық Кодексі

Механіка

1) Зако́н всесві́тнього тяжі́ння — фізичний закон, що описує гравітаційну взаємодію в рамках Ньютонівської механіки. Закон стверджує, що сила притягання між двома тілами (матеріальними точками) прямо пропорційна добутку їхніх мас, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

У математичній формі закон всесвітнього тяжіння записується для матеріальних точок у вигляді:

,

де — сила, що діє на друге тіло (матеріальну точку) з боку першого тіла, — гравітаційна стала, та — маси першого та другого тіла, відповідно, — вектор, що сполучає перше тіло з другим. — відстань між тілами.

Для абсолютної величини сили:

.

Сила притягання, що діє на перше тіло з боку другого тіла однакова за модулем і направлена протилежно:

.

Стала , яку називають гравітаційною сталою, однакова для всіх тіл, тобто є фундаментальною фізичною константою.

Вага тіла — це сила, з якою тіло внаслідок його притягання до Землі діє на опору або підвіс.

Сила реакції опори — сила дії опори або підвісу на тіло. Якщо тіло знаходиться у спокою, то вага тіла чисельно дорівнює силі тяжіння. Але не можна забувати про різницю між силою тяжіння і вагою тіла: сила тяжіння — це гравітаційна сила, прикладена до тіла; вага тіла — це сила пружності, прикладена до опори.

Вага тіла не завжди дорівнює силі тяжіння. При русі тіла з прискоренням його вага може зменшуватися або збільшуватися.

Якщо прискорення тіла спрямоване в бік, протилежний прискоренню вільного падіння, вагу тіла розраховують як добуток маси тіла на суму прискорення тіла та прискорення вільного падіння. У цьому випадку вага тіла буде більшою, ніж сила тяжіння. Збільшення ваги тіла, викликане його прискореним рухом, називають перевантаженням.

Якщо прискорення тіла і прискорення вільного падіння спрямовані в один бік, вагу тіла розраховують як добуток маси тіла на різницю між прискоренням вільного падіння і прискоренням тіла. У цьому випадку вага тіла буде меншою, ніж сила тяжіння.

Прискорення вільного падіння на поверхні Землі змінюється залежно від широти місцевості. Це пояснюється тим, що наша Земля має неправильну форму (рис. 10.2), так як радіус R на екваторі більше за радіус на полюсах , тому ;

полюс = 9,83 м/с2; екватор = 9,78 м/с2;

ср = 9,80665 м/с2 9,8 м/с2.

Прискорення вільного падіння також залежить від висоти над рівнем моря. Прискорення зменшується з висотою.

2) Гармонічними коливаннями називаються періодичні коливання фізичної величини (або будь-якої іншої) залежно від часу, які відбуваються згідно із законами синуса або косинуса

,

Або

,

де — це фізична величина, що коливається, — час, — це найбільше значення, яке приймає величина під час коливань, яке називають амплітудою коливань, циклічна частота коливань, фаза коливань.

Періодом коливань називається величина

.

Лінійна частота коливань визначається, як

.

Фізична величина , яка здійснює гармонічні коливання, задовольняє диференціальне рівняння

.

У цьому випадку амплітуда коливань визначається початковими умовами.

Гармонічний осцилятор із частотою може здійснювати гармонічні коливання на іншій частоті під впливом зовнішньої дії з цією частотою. У такому випадку гармонічні коливання величини задовольняє диференціальному рівнянню

.

Такі коливання називаються вимушеними. Амплітуда вимушених коливань визначається величиною зовнішньої дії.

В результаті дії різноманітних сил, які призводять до втрати енергії, коливання можуть згасати. В такому випадку вони описуються формулою

.

Величина називається декрементом згасання коливань. Обернена до декременту величина називається сталою часу згасаючих коливань.

3) Фізи́чний ма́ятник — тверде тіло довільної форми, яке під дією сили тяжіння здійснює коливання навколо нерухомої горизонтальної осі, що не проходить через центр маси тіла.

Період коливань фізичного маятника визначається формулою

,

де I - момент інерції, m - маса, d - віддаль від центра маси тіла до осі, g - прискорення вільного падіння.

Зведена довжина фізичного маятника - довжина такого математичного маятника, період коливань якого збігається з періодом коливань даного фізичного маятника. Вона дорівнює

.

Математи́чний ма́ятник — теоретична модель маятника, в якій матеріальна точка масою m підвішена на невагомій нерозтяжній і продовгуватій нитці та здійснює рух у вертикальній площині під впливом сили тяжіння.

При малому відхиленні математичний маятник здійснює гармонічні коливання. Якщо початкове відхилення є великим, то коливання маятника періодичні, але не гармонічні.

4) Кутова́ шви́дкість — відношення зміни кута при обертанні до відрізку часу, за який ця зміна відбулася.

.

Вимірюється в радіанах за секунду.

Кутове прискорення — похідна від кутової швидкості по часу

,

де — кутове прискорення, — кутова швидкість, — час.

Вимірюється в рад/c2.

5) Прискорення - векторна величина, що характеризує швидкість зміни швидкості, що рухається тіла по величині й напрямку.

Дотичне прискорення - характеризує швидкість зміни модуля вектора швидкості точки (характеризує зміну швидкості за величиною).

Для рівномірного руху:

Нормальне прискорення характеризує швидкість зміни напрямку вектора швидкості (характеризує зміну швидкості за напрямом).

Модуль повного прискорення:

6) Моме́нт іне́рції (одиниця виміру в системі СІ [кг м²]) — в фізиці є мірою інерції обертального руху, аналогічно масі дляпоступального.

В загальному випадку, значення моменту інерції об'єкта залежить від його форми та розподілу маси в об'ємі: чим більше маси сконцентровано далі від центра мас тіла, тим більшим є його момент інерції. Також його значення залежить від обраної осі обертання.

Тверде тіло можна розглядати як систему з нескінченної кількості матеріальних точок, кожна з масою . Якщо відстані від кожної точки до осі обертання дорівнюють , то момент інерції тіла до вибраної осі визначається як:

За умов безперервного розподілення маси в тілі, потрібний перехід до інтегральної форми закону:

де елемент маси визначається за допомогою просторового розподілу густини .

7) Моме́нт си́ли — векторна фізична величина, рівна векторному добутку радіус-вектора, проведеного від осі обертання до точки прикладення сили, на вектор цієї сили. Момент сили є мірою зусилля, направленого на обертання тіла.

Момент сили зазвичай позначається латинською літерою і вимірюється в системі СІ в Н м, що збігається із розмірністюенергії.

Момент сили , яка діє на матеріальну точку із радіус-вектором визначаєтся як

.

тобто є векторним добутком радіус-вектора на силу .

Момент сили - це вектор перпендикулярний як до радіус-вектора точки, так і до сили, яка на цю точку діє. За абсолютною величиною момент сили дорівнює добутку сили на плече або

,

де α - кут між напрямком сили й радіус-вектором точки.

Момент сили адитивна величина, тобто момент сил, що діють на систему матеріальних точок, дорівнює сумі моментів сил, які діють на окремі точки системи.

Характерною властивістю момента сили є те, що в останню формулу входять лише зовнішні сили, а взаємодію матеріальних точок між собою можна не враховувати, оскільки згідно із третім законом Ньютона сили, які діють на пару точок рівні за величиною й обернені за напрямком. Враховуючи цей факт, легко показати, що плече таких сил дорівнює нулю.

Моме́нт іне́рції (одиниця виміру в системі СІ [кг м²]) — в фізиці є мірою інерції обертального руху, аналогічно масі дляпоступального.

В загальному випадку, значення моменту інерції об'єкта залежить від його форми та розподілу маси в об'ємі: чим більше маси сконцентровано далі від центра мас тіла, тим більшим є його момент інерції. Також його значення залежить від обраної осі обертання.

Моме́нтом і́мпульсу називається векторна величина, яка характеризує інерційні властивості тіла, що здійснює обертальний рух відносно певної точки (початку координат).

Момент імпульсу -- одна з фізичних величин, для якої діє фундаментальний закон збереження.

Назвемо замкненою (в сенсі обертання) таку систему, для якої сума моментів зовнішніх сил M дорівнює нулю. Для такої системи

та

.

Тобто, в замкненій системі момент імпульсу зберігається незмінним. Як випливає з теореми Нетер, таке твердження є наслідком ізотропності (тобто рівноцінності всіх напрямів) простору.

В квантовій механіці момент імпульсу визначається не як фізична величина, а як оператор над вектором стану.

Оператор момента імпульсу має вигляд:

де r та p -- оператори радіус-вектора та імпульсу системи. Для вільної частинки без спіну та електричного заряду, оператор момента імпульсу може бути наведений в такій формі:

, де -- оператор Гамільтона.

Окремі компоненти оператора момента імпульсу не комутують між собою. Внаслідок цього їх неможливо визначити одночасно. Детальніше дивись в статті оператор кутового моменту.

8) Робота при обертанні тіла дорівнює добутку моменту дії сили на кут повороту .Робота при обертанні тіла йде на збільшення його кінетичної енергії:

- рівняння динаміки обертального руху

9) Ще одна форма рівняння динаміки обертального руху твердого тіла у векторній формі:

Закон збереження моменту імпульсу стверджує, що момент кількості руху у замкненій системі зберігається під час еволюції цієї системи з часом.

Момент імпульсу замкнутої системи тіл залишається незмінним при будь-яких взаємодіях тіл системи.

Закон збереження кількості руху є наслідком ізотропності простору.

10) Кінетична енергія поступального руху і-тої матеріальної точки системи рівна

.

 

Якщо точка обертається відносно нерухомої осі з кутовою швидкістю , то

 

,

 

де – відстань від і-тої точки до осі обертання.

 

Підставивши таке значення у формулу для кінетичної енергії, одержимо вираз, що визначає кінетичну енергію - тої матеріальної точки при обертальному русі:

 

,

 

.

Для системи матеріальних точок

.

 

Враховуючи, що (момент інерції системи), для кінетичної енергії обертального руху абсолютно твердого тіла (системи матеріальних точок) одержимо вираз:

 

.

 

Зауваження. Якщо абсолютно тверде тіло рухається поступально з швидкістю і при цьому обертається навколо осі, що проходить через його центр мас з кутовою швидкістю (куля по горизонтальній площині), то його повна кінетична енергія визначається формулою:

 

.

 

У цій формулі перший доданок відповідає за кінетичну енергію поступального руху, другий – за кінетичну енергію обертального руху.

 

11) момент інерції тіла відносно довільної осі дорівнює сумі моменту інерції цього тіла відносно осі, що проходить через центр маси тіла паралельно до осі, що розглядається і добутку маситіла на квадрат відстані між осями:

.

Момент інерції досягає свого мінімального значення, коли вісь проходить через центр мас.

12) Деформація – це зміна форми і розмірів твердих тіл під дією зовнішніх сил. Розрізняють два види деформацій: пружну і пластичну.. Пружною називають таку деформацію, коли тіло після припинення дії зовнішніх сил повністю відновлює свої розміри і форму. Пластичною називають деформацію, яка повністю або частково зберігається в тілі після припинення дії зовнішніх сил. Всі види деформацій можуть бути зведені до деформацій розтягу (чи стиску) і зсуву.

 

Під час деформації розтягу (стиску) тіло зазнає зміни довжини. Абсолютна деформація розтягу – це величина, яка дорівнює різниці кінцевої і початкової деформацій:

 

Мірою деформації є відносна деформація, яка дорівнює відношенню абсолютної деформації до початкових розмірів тіла

 

13) Закон Гука встановлює лінійну залежність між деформаціями й механічними напруженнями.

Закон Гука справедливий для малих пружних деформацій. Математичне вираження закону Гука для деформації одностороннього розтягування (стиснення) має вигляд

f = -kx,

де f - сила пружності; х - подовження (деформація) тіла; k - коефіцієнт пропорційності, що залежить від розмірів і матеріалу тіла, званий жорсткістю. Одиниця жорсткості в СІ - ньютон на метр (Н / м).

Закон Гука для одностороннього розтягування (стиснення) формулюють так: сила пружності, що виникає при деформації тіла, пропорційна подовженню цього тіла.

модулем Юнга, називають фізичну величину, яка характеризує властивість матеріалів, що забезпечує їх опір деформацій, чинним в поздовжньому напрямку.

Параметр характеризує ступінь жорсткості конкретного матеріалу.

фізичний зміст модуля Юнга полягає в знаходженні математичного відносини нормальних напруг до відповідних показниками деформації на певній ділянці діаграми до конкретно заданої межі пропорційності σпц.

У вигляді математичного виразу модуль Юнга виглядає наступним чином: E = σ / ε = tgα

14)

1. Границя міцності
2. Границя плинності
3. Руйнування
4. Область деформаційного зміцнення
5. Область деформаційного знеміцнення
A: Умовне напруження (F/A0)
B: Істинне напруження (F/A)

15) 1 з-н. Існують такі системи відліку, в яких центр мас будь-якого тіла, на яке не діють ніякі сили або рівнодійна діючих на нього сил дорівнює нулю, зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього.

2 з-н. Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, що на неї діє, та направлене в бік дії цієї сили

або

, якщо m — константа.

Де F — сила, яка діє на тіло m — маса тіла a — прискорення v — швидкість m v — імпульс, який також позначається як

3 з-н. Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом.

Математично це записується так

,

де — сила, що діє на перше тіло з боку другого тіла, а — навпаки, сила, що діє з боку першого тіла на друге тіло.

16) Переміщення - зміна положення якогось матеріального об'єкту. В фізиці - це переміщення фізичного тіла. Переміщенням також називають вектор, який характеризує цю зміну. Має властивість адитивності. Абсолютна величина переміщення, тобто довжинавідрізка, що сполучає початкову й кінцеву точку, вимірюється в метрах у системі СІ та в сантиметрах у системі СГС.

Переміщення не слід плутати зі шляхом. Наприклад, переміщення точки, яка здійснила повний оберт, рухаючись по колу, дорівнює нулю, а пройдений шлях , де R - радіус кола.

Шлях (нім. Schlag — лінія) — довжина кривої, що задає траєкторію руху тіла. Позначається здебільшого літерою S, вимірюється в одиницях довжини (метр, сантиметр).

Довжина шляху - це сума всіх ділянок траєкторії, пройденої цією точкою за деякий проміжок часу. Момент часу t = t0, раніше якого рух точки не розглядається, називається початковим моментом часу, а положення точки в цей момент - початковим положенням. Через довільність вибору початку відліку часу зазвичай полягають що t0 = 0.

Довжина шляху s, пройденого точкою від її начального положення, є скалярною функцією часу: , і як видно із самого визначення довжина шляху не може бути від'ємною.

Для нескінченно малого переміщення шлях збігається із його модулем:

.

Загалом шлях дорівнює сумі шляхів малих переміщень

де L — контур інтегрування, який задається траєкторією.

Шлях можна обчислити, знаючи закон зміни швидкості тіла з часом — :

Траєкторія — крива, що задає зміну положення матеріальної точки в просторі. У випадку систем багатьох тіл поняття траєкторії узагальнюється на положення точки, яка описує усі незалежні змінні системи у реальному, конфігураційному чи фазовому просторі. У такому випадку траєкторії називають фазовими траєкторіями.

Поняття траєкторії втрачає сенс у квантовій механіці через принцип невизначеності.

Шви́дкість — фізична величина, що відповідає відношенню переміщення тіла до проміжку часу, за який це переміщення відбувалось. Швидкість — величина векторна, тобто вона має абсолютну величину і напрямок.

Швидкість, як векторна величина здебільшого позначається літерою або , а коли йде мова тільки про кількісне значення швидкості — (від лат. Velocitas — швидкість).

У системі СІ швидкість (точніше її абсолютна величина) вимірюється в метрах за секунду — м/с

Приско́рення — векторна фізична величина, похідна швидкості за часом та за величиною дорівнює зміні швидкості тіла за одиницю часу.

Оскільки швидкість — похідна по часу від радіус-вектора рухомої матеріальної точки, то прискорення можна записати, як другу похідну по часу від радіус-вектора:

Прискорення, як векторна величина здебільшого позначається літерою або , а коли йде мова тільки про кількісне значення прискорення — a (від лат. acceleratio — прискорення).

Часто у фізиці для позначення прискорення використовують дві крапки над позначенням координати чи радіуса-вектора, або одну крапку над символом швидкості:




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 110 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.051 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав