Читайте также:
|
Поступово накопичені окремі правила і методи побудови зображень вперше були узагальнені і зведені в струнку систему французьким вченим-геометром Гаспаром Монжем (1746-1818), який у своїй фундаментальній праці “Geometrie descriptive” (“Нарисна геометрія”), яка опублікована в 1799р., розробив загальну теорію побудови ортогональних проекцій тримірного типу на плоскому аркуші.
З цього часу нарисна геометрія одержала наукове підтвердження, її методи, висновки та рекомендації знайшли широке застосування в техніці і привели до того, що креслення стало міжнародною мовою техніки, а досягнення нарисної геометрії зробили її одним із могутніх засобів розв’язування задач у різних областях науки і техніки.
Метод ортогональних проекцій полягає в тому, що будь-який геометричний елемент проеціюється на дві взаємно перпендикулярні площини променями, які перпендикулярні до цих площин.
Одну з площин проекцій розміщують горизонтально і називають горизонтальною площиною проекцій p 1, а другу ─ вертикально і називають – фронтальною площиною проекцій p 2. Площини проекцій передбачаються безкінечними і непрозорими.
Лінію перетину названих площин проекцій називаєть віссю проекцій ОХ. На рисунку 1.4 показано вигляд моделі площин проекцій.
|
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 51 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |