Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.

(А. П. Гетьман, М. В. Шульга «Екологічне право України» Х. – 2005 зі змінами та доповненнями згідно з чинним законодавством by Ірена Найда)

Серед джерел екологічного права важливу роль відіграють підзаконні нормативні акти, які утворюють складну ієрархічну систему й посідають відповідне місце у всій системі нормативного регулювання. До підзаконних нормативно-правових актів належать укази Президента України, нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також нормативні акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Групу підзаконних нормативних актів поділяють на види за такими критеріями: за зовнішньою формою вираження (наприклад, постанови, накази, рішення, правила та ін.); за суб'єктами (наприклад, нормативні акти уряду, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо); за часом дії (постійні і тимчасові).

1) Особливе місце серед джерел екологічного права посідають нормативні правові акти Президента України. Президент є гарантом прав і свобод людини та громадянина, забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади. Нормотворча компетенція Президента України передбачена Конституцією України, відповідно до якої Президент України видає укази і розпорядження, що є обов'язковими для їх додержання на території України.

Сфера відносин, що її регулюють нормативні правові акти Президента України, дуже велика — від регулювання загальних питань охорони довкілля до затвердження положень про спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері екології. Серед них можна виокремити Укази Президента від 13 квітня 2011 року «Про затвердження Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України» та «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України»;

Указ Президента України від 31.08.2012 № 527/2012 Про оголошення природної акваторії Чорного моря ботанічним заказником загальнодержавного значення «Мале філофорне поле»; Указ Президента від 13.04.2011 №454/2011 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України"

Указ Президента від 13.04.2011 №453/2011 "Про Положення про про Державне агентство водних ресурсів України";

Указ Президента, від 2004.11.11, № 1396/2004 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додержання законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України"

Указ Президента, від 2004.07.05, № 741/2004 "Про заходи щодо забезпечення додержання законодавства у сфері надрокористування";

Указ Президента, від 2004.01.05, № 1/2004 "Про заходи щодо посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів";

Указ Президента, від 2003.09.15, № 1039/2003 "Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів"

Указ Президента, від 2002.08.19, № 720/2002 "Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною"

Указ Президента, від 2000.11.04, № 1207/2000 "Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення"

Указ Президента, від 2002.02.21, № 167/2002 "Про території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення"

Указ Президента, від 1998.06.23, № 670/98 "Про заходи щодо державної підтримки водогосподарсько-меліоративного комплексу"

Указ Президента, від 2000.12.05, № 1303/2000 "Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки"

Указ Президента, від 1999.10.02, № 1267/99 "Про подальше вдосконалення державного управління в галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів"

Указ Президента, від 1998.12.31, № 1420/98 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 1998 року "Про нейтралізацію загроз, обумовлених погіршенням екологічної і техногенної обстановки в країні""

Указ Президента, від 1998.12.09, № 1341/98 "Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення"

Указ Президента, від 1998.04.24, № 374/98 "Про резервування цінних природних територій для наступного заповідання"

Указ Президента, від 1993.09.08, № 362/93 "Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду України"

Указ Президента, від 1992.04.30, № 287/92 "Про управління в галузі використання і охорони надр України"

2) Значна питома вага серед джерел екологічного права належить постановам Кабінету Міністрів України. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на підставі та на виконання Конституції України, законів України, указів Президента і є обов'язковими до виконання. Серед передбачених у Конституції повноважень Кабінету Міністрів необхідно виокремити такі, що належать до регулювання і реалізації екологічних відносин: забезпечення політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; вживання заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина і деякі інші. Серед нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, слід виокремити:

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 № 22-р "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки"

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 № 2-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок"

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 589-р "Про затвердження плану заходів з виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі"

Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)"

Постанова КМ, від 2000.12.06, № 1782 "Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії"

Постанова КМ, від 1996.01.17, № 100 "Про Державну програму "Екологічно чиста геотермальна енергетика України"

Постанова КМ, від 1996.01.16, № 97 "Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення"

Постанова КМ, від 1996.12.05, № 1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству"

Постанова КМ, від 2001.07.26, № 872 "Про затвердження Порядку створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів"

Постанова КМ, від 1995.07.27, № 559 "Про затвердження Правил рубок головного користування в лісах України"

Постанова КМ, від 1993.03.02, № 150 "Про Державний фонд родовищ корисних копалин України"

Постанова КМ, від 1999.08.13, № 1490 "Про затвердження Порядку і умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України"

Постанова КМ, від 1998.12.18, № 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів"

Постанова КМ, від 1995.07.27, № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку"

3) Різновидом джерел екологічного права є нормативні правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. До підзаконних актів належать накази, інструкції, правила тощо, прийняті центральними органами виконавчої влади.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Так, наприклад, Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, а також гідрометеорологічної діяльності. Одним із основних завдань Мінприроди України є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, проведення моніторингу навколишнього природного середовища, поводження з відходами та інше.

Мінприроди України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Там є, без перебільшення, 100500 всяких наказів на тему затвердження Положення про енний парк чи пам’ятку природи, їх створення або оголошення заповідниками, в стилі Наказ від 21.08.2012 № 428 "Про затвердження Положення про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Полтавський міський парк".

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №72 від 12.03.2011 "Про Систему державної екологічної експертизи"

Наказ №36 від 7.02.11 "Про затвердження Критеріїв оцінки ризику потенційного впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище" (Зареєстрований у Мінюсті 1 березня 2011 року)"

Наказ № 605 від 30.12.2010 "Про затвердження Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить"

Наказ № 313 від 17.06.2009 "Про затвердження переліків видів тварин,що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)". Такоє.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінприроди України є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами. У разі потреби Міністерство видає разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні нормативно-правові акти.

В структурі того міністерства йдуть такі ЦОВВ:

· Державна екологічна інспекція України (Указ Президента від 13.04.2011 №454/2011 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України")

· Державна служба геології та надр України (Указ Президента від 6.04.201 №391/2011 "Про Положення про Державну службу геології та надр України"): акти: КАТАЛОГ базових цін на матеріальні ресурси, які використовуються під час проведення геологорозвідувальних робіт (станом на 01.01.2012 р.); ПОЛОЖЕННЯ про акредитацію державних геологічних підприємств, установ, організацій для здійснення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр та інших геологічних матеріалів, а також моніторингу та наукового супроводження надрокористування

· Державне агентство водних ресурсів України - 6 лютого 2013 року на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.02.2013 № 90 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області», головним розробником якої є Держводагентство.

· Державне агентство екологічних інвестицій України – сайт не відкривається))

· Державне агентство України з управління зоною відчуження - Наказ ДАЗВ України від 08 лютого 2013 року №9 "Про затвердження Положення про Громадську раду при Державному агентстві України з управління зоною відчуження"

4) Джерелами екологічного права є нормативні правові акти органів місцевого самоврядування (постанови, рішення, нормативні накази) та місцевих органів виконавчої влади (постанови, рішення).

Відповідно до Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає повноваження органів місцевого самоврядування, що в межах своєї компетенції організовують розробку екологічних програм; збір, переробку, утилізацію і поховання відходів на своїй території; регулювання планування і забудови; інше. Перелічені напрямки діяльності реалізовуються за допомогою прийняття нормативних правових актів.

Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Реєстрація покладена на Міністерство юстиції України і має на меті упорядкування відомчої правотворчості, установлення законності й усунення дублювання.

Реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим здійснює Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.

Державну реєстрацію нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю здійснюють обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції. Районні, районні в містах Києві та Севастополі управління юстиції здійснюють реєстрацію нормативно-правових актів районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів.

5) Слід зазначити, що значну роль у правовому регулюванні екологічних відносин відіграє діяльність судів. Особливо велику роль мають відігравати постанови вищих судових органів, в яких містяться узагальнення судової та господарської практики, указівки з питань застосування чинного екологічного законодавства України.

Керівні роз'яснення Пленумів Верховного Суду і Вищого господарського суду України впливають на удосконалення екологічних відносин та належать до числа документів правозастосовного нормативного тлумачення. Так, наприклад, з метою однакового і правильного застосування у вирішенні спорів законодавства, яке регулює земельні відносини, дано роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування».

Разом із тим, необхідно підкреслити, що керівні постанови Пленумів Верховного Суду України та Вищого господарського суду України не є джерелом екологічного права, оскільки суди не наділені правотворчою функцією.

Отже, підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права утворюють складну систему, в якій розрізняють такі рівні:

— рівень указів Президента України;

— рівень нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;

— рівень нормативних правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

— рівень нормативних правових актів органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади.