Читайте также:
|
На шляху свого функціонування суб’єкту підприємництва дозволяється проходити стадію. Пов’язану з вибором способів входження в бізнес. Кожний підприємець, який бажає розпочати свою справу, повинен ще до початку діяльності порахувати як ціну входження в бізнес, так і виходу з нього, враховуючи всі фактори організації діяльності і орієнтуватись при цьому на світову практику організації бізнесу. Світова практика пропонує три основні способи входження в бізнес, показані на рис. 3.3.1.
  |
Рис. 3.3.1. Способи входження в бізнес
Вибираючи спосіб входження в бізнес, до уваги беруть такі фактори:
- можливість реалізувати свій власний потенціал;
- фінансові можливості;
- швидкість входження в бізнес;
- наявність обгрутнованої підприємницької ідеї;
- вид бізнесу і стратегічні перспективи;
- інші ринкові фактори.
Розглянемо окремі важливі аспекти кожного із названих вище способів.
Створення власного підприємства. Якщо у майбутнього підприємця є гроші та ідея, доцільно створити власне підприємство і послідовно пройти всі етапи започаткування підприємницької діяльності. Початковий етап створення нового бізнесу, оскільки все робиться вперше і є високий ступінь ризику. Вимагає від підприємця значних зусиль, організаторських здібностей, кмітливості та оперативності у проходженні всіх етапів і налагодження ділових контактів.
При створенні власного бізнесу враховують такі важливі моменти:
- вибір місцезнаходження підприємства;одержання різноманітних дозволів на початок функціонування бізнесу;
- пошук приміщення для офісу та операційної діяльності, їх облаштування;
- формування структури підприємства;
- підбір кадрового потенціалу;
- налагодження ділових контактів.
Спосіб входження в бізнес шляхом створення власного підприємства має свої переваги і недоліки, основні з яких відображені на рис. 3.3.2.
На шляху свого функціонування суб'єкту підприємництва доводиться проходити стадію, зв'язану із вибором способів входження в бізнес. Кожний підприємець, який бажає розпочати свою справу, повинен ще до початку діяльності прорахувати як ціну входження в бізнес, так і виходу з нього, враховуючи всі фактори організації діяльності і орієнтуючись при цьому на світову практику організації бізнесу.
Серед способів входження в бізнес виділяють такі: створення нової фірми (самостійний підприємець): через систему франчайзингових договірних відносин, шляхом придбання уже існуючої фірми.
Коротко зупинимося на окремих важливих аспектів кожного із названих вище способів організації бізнесу.
У випадку створення нової фірми необхідно послідовно пройти всі етапи механізму організації започаткування підприємницької діяльності, висвітлені в попередній главі. Відправним моментом, з якого починається кожне нове підприємство, є ідея, покладена в його основу. Саме можливість реалізувати свою власну ідею належить до переваг цього способу організації бізнесу.
Серед інших переваг можна назвати такі: оригінальність концепції бізнесу, яка вимагає створення нової фірми; повна свобода вибору сфери і виду бізнесу; відсутність ризику придбати фірму з поганою репутацією; можливість реалізації творчого потенціалу підприємця і самоутвердження.
Разом з тим, створення нової фірми не застраховує її організаторів від певних недоліків. Серед прогнозованих можна виділити такі: відсутність сформованого попиту на продукцію фірми; відносно високі затрати на придбання всіх факторів її діяльності; відсутність досвіду роботи з постачальниками, банками, іншими функціональними інституціями; повільний темп входження в бізнес; відсутність „імені” в момент виходу на ринок і, як наслідок, помітна інерція споживачів в результаті діяльності фірми.
Початковий етап створення нового бізнесу, оскільки все робиться вперше і є висока ступінь ризику, вимагає від підприємця значних зусиль організаторського хисту, кмітливості та оперативності в проходженні всіх етапів і налагодженні ділових контактів.
Створюючи нове підприємство, підприємцю необхідно враховувати важливі моменти, зв'язані із вибором місцезнаходження підприємства, підбором приміщення для офісу і для операційної діяльності, формуванням структури підприємства і кадрового персоналу тощо.
Зокрема, вирішуючи проблему пошуку приміщень, підприємцю-початківцю можна запропонувати такі варіанти:
1) звертатися за допомогою до агентства з нерухомості;
2) знайти приміщення за допомогою сприяння знайомих і родичів;
3) самостійно.телефонувати заступникам керівників різних виробничих та науково-дослідних організацій і проводити переговори про оренду із керівними особами підприємств, які не працюють або працюють не на повну потужність;
4)орендувати приміщення через районні житлово-експлуатаційні контори.
Придбання приміщення, наприклад, під офіс, породжує нові проблеми – придбання оргтехніки, телефаксу, комп'ютерів, копіювального апарату та іншого обладнання для діяльності підприємця, які також прийдеться вирішувати на цьому етапі.
Структура підприємства буде визначатися керівником підприємства залежно від виду діяльності, його цільової орієнтації і впливатиме на підбір персоналу. Для малих підприємств обов'язковою є наявність таких спеціалістів:
1) виконавчий директор, який має організаторські здібності, знає основи бухгалтерської, маркетингової і рекламної діяльності;
2) головний бухгалтер з досвідом роботи в комерційних структурах;
3) менеджер із рекламної діяльності та маркетингу;
4) менеджер із реалізації товарів та послуг.
Одну із перелічених функцій може виконувати засновник підприємства. Створюючи нове підприємство і тільки починаючи свою підприємницьку діяльність, початківці-підприємці обов'язково стикаються з проблемою вибору місцезнаходження і розміщення свого бізнесу.
Серед принципових факторів, які впливають на вибір місцезнаходження підприємства є: забезпечення його робочою силою; сировиною і матеріалами; транспортом; необхідним сервісним обслуговуванням; надання певних пільг; близькість до ринку.
Після вибору місцезнаходження (чи загального регіону) необхідно визначити місце розміщення підприємства всередині даного регіону (місто, приміська зона, сільська місцевість), керуючись наступним.
Місто. Вартість землі висока, високі податки і платежі, достатньо кваліфікованої робочої сили, але попит на неї може бути високий. Як результат – значний оборот робочої сили, хороші транспортні потужності, високий рівень послуг (банки, готелі і т. д.), але певні труднощі з одержанням дозволу на будівництво.
Приміська зона. Середня за величиною вартість землі, середні податки і платежі, достатні умови для відпочинку, менші складності із одержанням дозволу на будівництво; краще транспортне забезпечення поставок сировини і готової продукції, ніж у місті; достатній рівень обслуговування, достатнє енерго- і водопостачання; можливе залучення кваліфікованої робочої сили із міста і некваліфікованої – із сільських районів, але потрібен транспорт, місце паркування і т. д.
Сільська місцевість. Низька вартість землі; можливість одержання дотації від центральних і місцевих органів влади; низькі податки і платежі; достатня пропозиція некваліфікованої робочої сили; транспортні можливості обмежені; недостатній рівень комерційних послуг.
Після вибору регіону і місця розміщення підприємства воно повинно розглядатися як робоча одиниця. Отже, розміщення нового підприємства вимагає вирішення складних організаційних і економічних завдань.
В зв'язку з тим необхідно більш ґрунтовно розглянути особливості вибору місцезнаходження підприємств різного роду діяльності.
Розміщення підприємницької сфери торгівлі. Роздрібні торгівельники прагнуть розміщувати свої торгівельні пункти поблизу населених пунктів. Число споживачів і їхня споживча здатність будуть визначати розмір магазину, а значить, і величину інвестицій на його створення. Підприємства гуртової торгівлі знижують свої витрати, розміщуючись в сільській місцевості.
Цікавий момент розвитку роздрібної торгівлі – це поява „гіпермаркетів”, які часто розміщуються на окраїнах міста. Цей вид торгівлі забезпечує значну економію коштів власнику, але його недоліком є залежність від тієї частини населення, яка має власні автомобілі.
Для торгівельних підприємств велике значення має вибір приміщення для його діяльності. Дешеві приміщення вибирають підприємства у яких: високий прибуток і низький товарооборот; необхідно багато місця для внутрішніх вітрин; є стійкий попит; високі витрати пов'язані із збутом; посилена реклама і товаропросування.
Приміщення з високою орендною платою більше підходять для підприємств, які відводять вагоме місце вітринам, мають високий рівень обороту, низький валовий прибуток, звертаються до випадкових покупців, мають низькі накладні витрати на одиницю продажу, можуть менше займатися рекламою. Крім того, при виборі приміщення треба приймати до уваги і фактори, які диктуються місцевими обставинами. Наприклад, в деяких великих торгівельних зонах успішно функціонують магазини електроприладів, тканин, килимів, меблеві відділи, оскільки великий потік покупців в цих місцях збільшує товарооборот.
У таблиці 3.3.1 подається характеристика підприємств, які вибирають дорогі чи дешеві приміщення.
Таблиця 3.3.1
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 159 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |