Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття винаходу та корисної моделі

Читайте также:
  1. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  2. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  3. Адміністративні стягнення: поняття та види
  4. Бейбітшілік моделі. Рим клубы
  5. Види тлумачення норм права: поняття, мета
  6. Визначення поняття
  7. Визначення та моделі стилю керівництва.
  8. Визначте поняття держави. Проаналізуйте класифікацію держави за формою правління та устрою, за політичними режимами.
  9. Відмінності між поняттями „виключення” і „ви­хід” учасника з ТзОВ
  10. Відпустки:поняття та види.

Для классификации СМО важное значение имеет дисциплина обслуживания, определяющая порядок выбора заявок из числа поступивших и порядок распределения их между свободными каналами. По этому признаку обслуживание заявки может быть организовано по принципу "первая пришла — первая обслужена", "последняя пришла — первая обслужена" (такой порядок может применяться, например, при извлечении для обслуживания изде­лий со склада, ибо последние из них оказываются часто более доступными) или обслуживание с приоритетом (когда в первую очередь обслуживаются наиболее важные заявки). Приоритет мо­жет быть как абсолютным, когда более важная заявка"вытесняет" из-под обслуживания обычную заявку (например, в случае ава­рийной ситуации плановые работы ремонтных бригад прерывают­ся до ликвидации аварии), так и относительным, когда более важ­ная заявка получает лишь "лучшее" место в очереди.

Тема 3. ОБ’ЄКТИ ПАТЕНТНОГО ПРАВА

(ВИНАХОДИ, КОРИСНІ МОДЕЛІ, ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ)

План лекції

1. Поняття винаходу та корисної моделі.

2. Критерії патентоспроможності винаходу (корисної моделі).

3. Об’єкти винаходів (корисних моделей).

4. Заявка на винахід (корисну модель).

5. Проведення державної експертизи заявок на винаходи (корисні моделі).

6. Патентна інформація і патентні дослідження.

7. Правова охорона промислових зразків.

 

Нормами патентного права охороняються винаходи, корисні моделі та промислові зразки, які відносяться до об’єктів промислової власності.

 

Поняття винаходу та корисної моделі

Винахід ‑ це технічне або технологічне рішення, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і промислово придатне, а також не суперечить суспільним інтересам, принципам; гуманності і моралі та законам природи.

Винахід захищається патентом, який є чинним на території країни, яка його видала протягом обумовленого терміну. На території інших країн дія патенту не розповсюджується.

Визначення винаходу в повній мірі стосується і корисної моделі. Корисна модель є, так бимовити, «полегшеним» варіантом винаходу і відрізняється від нього тільки тим, що не повинна відповідати винахідницькому рівню.

Вимоги до оформлення та розгляду заявок на винаходив рівній мірі стосуються і заявок на корисні моделі. Ідентичними також є процедури видачі та підтримання чинності патентів, а також продажу ліцензій.

Щорічно в Україні подається 3-4 тисячі заявок на передбачувані винаходи і близько 10 тисяч заявок на корисні моделі, значна частина з яких отримують правову охорону.

 

2. Критерії патентоспроможності винаходу (корисної моделі)

Новимвинахід визнається, якщо він не є частиною існуючого рівня техніки, а простіше кажучи, є невідомим у тій чи іншій країні або групі країн.

При цьому, рівень техніки містить в собі інформацію, яка стала відомою у світі до дати подання заявки. Іншими словами, щоб отримати патент, винахідник має придумати і додати щось нове і до цього часу невідоме у світовий рівень техніки.

Новизна буває:

- світовою, коли винахід є невідомим, тобто новим для всіх країн світу;

- локальною (місцевою), коли винахід є новим тільки для однієї або кількох країн.

Новизну винаходу порушують публікації, доступні невизначеному колу осіб, описи патентів та заявок на винаходи, відкрите застосування винаходу, усне розголошення відомостей про нього тощо.

Історія винахідництва знає чимало прикладів запеклої боротьби між фірмами і компаніями за новизну, яка ототожнюється з пріоритетами в тій чи іншій галузі діяльності та дає монопольне право на використання винаходів і, як наслідок, ‑ отримання великих додаткових прибутків.

Для прикладу, однієї неділі у патентному відомстві Німеччини розбили вікно і через отвір закинули пакет, який містив заявку на винахід. Поліцейський протокол, що зафіксував цей факт, дозволив порушнику разом зі сплатою незначного штрафу закріпити свій пріоритет на винахід. Суть випадку була в тому, що незвичний правопорушник дізнався ‑ на подібну ідею у понеділок з відкриттям патентного відомства буде подана заявка його конкурентом.

Винахід повинен мати винахідницькій рівень, який для фахівця є очевидним, тобто ясно випливає з існуючого рівня техніки.

У патентному законодавстві поняття винахідницького рівня трактується наступним чином: різниця між заявленим винаходом і сучасним рівнем техніки має бути неочевидною, а впровадження ‑ забезпечувати несподіваний технічний результат.

Винахід визнається промислово придатним, якщо його можна виготовити та використати.

Винахід ‑ це завжди спосіб розв’язання певного протиріччя, а отже, для того, щоб претендувати на винахід, рішення обов’язково повинно:

- вирішувати конкретну винахідницьку задачу на рівні, що перевищує існуючий рівень техніки;

- містити сукупність суттєвих відмінностей від існуючих рішень;

- бути таким, що відтворюється та давати при реалізації і використанні очікуваний позитивний ефект.

3. Об’єкти винаходів (корисних моделей)

Об’єктами винаходів можуть ставати нові продукти і способи, а також застосування відомих продуктів або способів за новим призначенням.

До продуктів належать: 1) пристрої; 2) речовини.

(1) Пристрої ‑ найбільш поширені об’єкти винаходів, характеризуються конструктивними ознаками: взаєморозташуванням і взаємозв’язком елементів, їх формою, співвідношенням розмірів, матеріалами, з яких вони виконані. До цього класу продуктів належать агрегати, машини, механізми, прилади, інструменти тощо.

(2) Речовини характеризуються компонентами та хімічною будовою. Вони можуть бути отримані хімічним (хімічні сполуки) або нехімічним способом (суміші, сплави, скло, кераміка тощо).

Способи характеризується сукупністю послідових операцій та режимами їх здійснення. До способів відносяться різноманітні технологічні процеси ‑ обробка, переробка, видобуток, заготівля, вимірювання, контроль, монтаж, складання, збирання, профілактика, діагностика, лікування тощо.

Винаходи на застосування ґрунтуються на знаходженні нових якостей в уже відомих об’єктів і використання їх за новим призначенням.

У якості прикладу можна згадати радянський винахід, в якому, відомий в ті часи клей БФ-6, було запропоновано застосовувати за новим призначеннямяк бактерицидну речовину для обробки і захисту свіжих хірургічних ран.

Винаходами визнаються також і деякі специфічні об’єкти, які не є технічними рішеннями ‑ штами мікроорганізмів (віруси, гриби) та культури клітин.

Особливої уваги заслуговують, так звані піонерні винаходи, під якими розуміють принципово нові рішення, що не мають прототипів, є оригінальними, революційними і вносять докорінні зміни до існуючого рівня техніки. Таких винаходів за останні 100 років людський інтелект спромігся генерувати не більше сотні, тобто в середньому по одному за рік.

До піонерних винаходів віднесені, зокрема, телефон (1876 рік), електрична лампа розжарювання (1880 рік), двигун внутрішнього згоряння (1903 рік), пеніцилін (1939 рік), електронно-обчислювальна машина (1946 рік), лазер (1953 рік) тощо.

Після створення піонерного винаходу, на його основі робиться безліч винаходів, кожний з яких удосконалює базовий об’єкт.

Не визнаються винаходами:

1) Рішення, які не мають хоча б однієї ознаки патентоспроможності, а саме:

- наукові теорії та математичні методи;

- методи організації, планування та управління господарством;

- методи і системи виховання, навчання, викладання, дресирування;

- плани, умовні позначення, розклади, графіки, правила;

- результати художнього конструювання;

- рішення, що містять тільки постановку завдання без зазначення шляхів його вирішення.

2) Технічні рішення, які суперечать суспільним інтересам, наприклад, обладнання для друкування фальшивих грошей.

3) Технічні рішення, які суперечать принципам гуманності, наприклад, пристрої для тортур.

4) Технічні рішення, які суперечать законам природи – вічні двигуни (перпетуум мобіле) ‑ машини, що являють собою двигуни, які, одного разу запущені в дію, можуть працювати як завгодно довго, не беручи енергії ззовні.

 

4. Заявка на винахід (корисну модель)

Заявка на винахід – це складова назва пакету документів, який обов’язково повинен включати:

1) заяву на видачу патенту на винахід;

2) опис винаходу з формулою винаходу;

3) креслення, схеми, інші графічні матеріали, якщо вони потрібні для ілюстрації;

4) реферат на винахід.

Заявка обов’язково має містити весь перелік названих документів і складатися за визначеними правилами, регламентованими законодавством.

Розміри полів аркушів, на яких друкується заявка: ліве – 25, верхнє – 60, праве та нижнє – по 20 мм; шрифт - Тіmes New Romаn, розмір – 14; інтервал – 1,5.

(1) Заява на видачу патенту подається на бланку встановленої форми, в якому вказується назва винаходу, галузь техніки, до якої відноситься технічне рішення, дані про заявників та авторів.

(2) Опис винаходу має окреслювати обсяг правового захисту, який визначений формулою винаходу, зрозуміло розкривати суть винаходу для фахівця даної галузі. Опис має бути викладений у наступному порядку:

- індекс рубрики Міжнародної патентної класифікації (МПК), до якої належить винахід;

- назва винаходу;

- область техніки, до якої належить винахід;

- існуючий рівень техніки;

- суть винаходу;

- перелік графічних матеріалів, якщо на них є посилання в описі;

- дані, які підтверджують можливість здійснення винаходу.

В розділі «Існуючий рівень техніки» наводяться дані про відомі аналоги, з виділенням серед них прототипу.

Аналоги – це відомі технічні рішення того ж призначення, що й винахід, які характеризуються сукупністю істотних ознак, подібних сукупності істотних ознак самого винаходу. Ознаки рахуються істотними, якщо вони впливають на кінцевий технічний результат.

Прототип – це найближчий аналог.

При описі кожного аналогу наводяться джерела інформації, в яких він описаний, основні ознаки з відокремленням тих, які співпадають з істотними ознаками майбутнього винаходу, а також причини, які заважають досягненню за допомогою аналогу очікуваного результату, який досягається винаходом. Особливо ретельно, за цією ж схемою, проводиться аналіз та критика прототипу.

У розділі «Суть винаходу» визначається сукупність істотних ознак, достатніх для отримання бажаного результату, а також детально розкривається задача, на вирішення якої спрямований винахід.

Завдання формулюється приблизно в наступній редакції:

«В основу винаходу поставлено завдання удосконалити (назва об’єкту) за допомогою (вказується характер удосконалень у загальному вигляді) і забезпечити отримання (вказується технічний результат, який досягається при використанні винаходу».

Під технічним результатом слід розуміти виявлення нових технічних властивостей об’єкта винаходу, які обумовлені введенням в нього нових істотних ознак. Технічний результат, наприклад, може бути виражений в збільшенні потужності, пониженні коефіцієнту тертя, зменшенні деформації тощо.

Можливість здійснення винаходу повинно бути роз’яснено детальним описом об’єкта винаходу, як в статичному стані, так і в роботі.

Формула винаходу є базовим елементом заявки і є стислою словесною характеристикою технічного рішення, що містить сукупність істотних ознак, достатніх для отримання технічного результату.

Формула винаходу складається з одного речення, побудованого за визначеними правилами, і містить дві частини:

а) обмежувальну частину;

б) відмінну частину.

(а) Обмежувальна частина містить схожі істотні ознаки прототипу і рішення, що заявляється.Ознаки, які притаманні тільки прототипу, і яких немає у винаході ігноруються і у формулу не включаються.

(б) У відмінну чистину збирають істотні відмінні ознаки винаходу від прототипу.

Обмежувальна частина відділена від відмінної словосполученням: «...який (яка, яке) відрізняється тим, що...».

Формула винаходу призначена для того, щоб:

- однозначно виразити технічну суть винаходу через сукупність його істотних ознак;

- визначити границі прав патентовласника у відповідності з обсягом винаходу;

- слугувати засобом відмінності об’єкту винаходу від інших об’єктів для встановлення факту використання винаходу.

Формула винаходу може бути одноланковою та багатоланковою і містити відповідно один чи декілька пунктів.

Наприклад, формула одного із винаходів була сформульована наступним чином:

«Шуруп, який містить робочу частину у вигляді суцільного циліндру з зовнішньою різьбою та загостреним кінцем та напівсферичну шляпку з пазом, що проходить через її центр, перпендикулярно до осі робочої частини, який відрізняється тим, що перпендикулярно до існуючого пазу, виконаний другий ідентичний паз, який лежить з ним в одній площині і проходить через центр шляпки».

(4) Реферат слугує тільки інформаційним цілям і є скороченим (не більше 250 слів) викладенням опису винаходу для публікації в спеціальних виданнях. Реферат містить назву винаходу, характеристику області техніки, до якої він належить, характеристику суті винаходу та технічний результат, який планується досягти. До заявки прикладається також документ про сплату збору за подання заявки.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 272 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав