Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Школа у країнах Західної Європи та США даного періоду

Читайте также:
  1. I. Школа научного управления.
  2. II. Классическая школа менеджмента или административная.
  3. III Школа человеческих отношений или науки о поведении.
  4. IV.Количественная школа.
  5. Административная (классическая) школа в управлении.
  6. Административное управление (классическая школа)
  7. АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ ШКОЛА
  8. Александрийская школа античной науки - основные имена и достижения
  9. Американська школа
  10. В дни работы чтений в школах города проводятся

 

Початкова освіта Середня освіта
Німеччина (Прусія)
Початкова школа. Зміст освіти: читання, письмо, арифметика, релігія, спів, початки географії, природознавства, історії. Учителі: дячки, ремісники, відставні солдати. Підвищена початкова школа – бюргерська школа. Зміст освіти: геометрія, природознавство, початки фізики, спеціальні предмети. ХVІІ – ХVІІІ ст. Гімназії – для міського дворянства і заможних буржуа – для підготовки чиновництва. Зміст освіти: географія, історія, сучасні мови. Лицарські академії – елітарні заклади для знатного юнацтва. Зміст освіти: теологія; етика; цивільне право; загальна історія з географією, генеалогією, хронологією і геральдикою; риторика; математика; сучасні мови; лицарські вправи. Реальні школи – напівпрофесійні школи для буржуазії. Зміст освіти: математика, фізика, механіка, природознавство, малювання, астрономія, географія, законодавство, прикладні науки. Філантропіни – навчальні заклади нового типу, побудовані на ідеях віротерпимості, із застосуванням активних методів, орієнтуванням учнів на самостійну активність.
ХІХ ст. Гімназії з класичною або «неогуманістичною» програмою. Зміст освіти: давні мови, класична література, німецька мова і література, математика, природничі науки, малювання, спів. Реальні училища («сучасні освіта»). Зміст освіти: німецька мова, математика, фізика, географія, історія, французька мова, малювання, спів, гімнастика, релігія.
Франція
ХVІІ ХVІІІ ст. Католицька школа. Гугенотська школа. Школа янсеністів. Зміст освіти: читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів. ХVІІ ХVІІІ ст. Колежі – середні школи. Зміст освіти: давні мови, антична література, релігія, природничі науки, математика, історія, географія. Школи інтернатного типу (як для хлопчиків, так і для дівчат). Зміст освіти: рідна, давні та нові мови, географія, історія, математика, риторика, філософія. Вперше навчали читанню за звуковим методом.
ХІХ ст. Елементарна школа. Зміст освіти: читання, письмо, арифметика. З 60-х рр. ХІХ ст. елементи історії, географії, фізики, хімії («предметні уроки»), малювання, креслення, спів, рукоділля (для дівчат). ХІХ ст. Ліцеї – державні середні школи. Колежі. Структура ліцеїв і колежів: 2 підготовчі класи і 6 основних. Зміст освіти мав класичний характер.
Англія (Велика Британія)
ХVІІ ХVІІІ ст. Англіканська школа. Сектантська школа. Методистська школа. Зміст освіти: читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів. ХVІІ ХVІІІ ст. Граматичні школи – інтернатні школи для аристократії, мали приватний елітарний характер і утворювалися на благодійницькі кошти. Зміст освіти був класичним із суворою дисципліною. Міські середні школи – приватні школи для буржуазії. Зміст освіти: класичні предмети, математика, історія, географія, нові мови.
ХІХ ст. Початкова школа. Зміст освіти: читання, арифметика, письмо, малювання (для хлопчиків), шиття (для дівчат), катехізис. ХІХ ст. Приватна граматична школа – вузько елітарна школа. Зміст освіти мав класичний характер. Міські граматичні школи двох типів. Зміст освіти 1-го типу – класичний. Зміст освіти 2-го типу – сучасний (більша увага приділялася природничим та фізико-математичним наукам).
США
Початкова школа (спільна для хлопців і дівчат). Зміст освіти: читання, письмо, арифметика. У деяких штатах: релігія, праця. Підвищена початкова школа (давала неповну середню освіту реального профілю). Академія. Підвищені початкові школи. Зміст освіти включав предмети як початкової школи, так і академії. Активізувалося вивчення природничих та фізико-математичних наук.

 

Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині

Філантропізм (люблю людину) – педагогічна течія, що виникла наприкінці XVIII ст. у Німеччині під значним впливом ідей французького просвітництва і, передусім, ідей Руссо. Найбільш яскравими представниками цього напрямку були І.Б.Базедов, Х.Г.Зальцман, І.Г.Кампе, Е.Х.Трапп, Б.Г.Блаше та iн. Своїм завданням педагоги-філантропісти ставили корінну зміну існуючої системи освіти і виховання, яка, на їх думку, не відповідала тогочасним суспільним вимогам, на нову, більш прогресивну.

Педагоги-філантропісти прагнули пов’язати школу з життям, з природою, зробити навчання радісним, готувати з дітей корисних громадян-патріотів, діяльних і люблячих життя людей. Основним принципом вони проголосили “Природа, школа, життя“, а реалізувати свої педагогічні ідеї намагались у створюваних ними навчально-виховних закладах нового типу – філантропінах. Філантропіни являли собою своєрідні школи-інтернати, що, як правило, розміщувались серед розкішної природи.

Загрузка...

Засновником філантропізму став І.Б.Базедов (1724-1790). Ним був створений у 1774 р. у м. Дессау (схід Німеччини) перший філантропін. До цього закладу формально не заборонялось приймати всіх дітей, але фактично тут навчались переважно діти заможних батьків, оскільки за навчання треба було багато платити. Курс навчання був побудований так, щоб дати можливість вихованцям у майбутньому продовжити навчання в університеті.

У філантропіні було три категорії вихованців: академісти – діти знатних батьків, які готувалися до вступу в університет; педагогісти – майбутні учителі та гувернери; фамулянти, які були слугами в учнів-багатіїв, а у майбутньому здебільшого ставали слугами в аристократичних домах. Дві останні категорії складали діти бідняків, вони утримувались за рахунок благодійництва.

Серед прогресивних аспектів роботи педагогів-філантропістів можна назвати:

1) удосконалення змісту навчання за рахунок його розширення і введення реальних предметів та нових мов: математика, природознавство, географія, історія, філософія, логіка, а також німецька, французька, англійська, іспанська мови;

2) у процесі навчання широко застосовувались підручники та посібники, складені в дусі ідей Я.А.Коменського та Й.-Г.Песталоцці;

3) застосування нових прогресивних методів та форм навчання і виховання, які були засновані на принципах наочності й активності; у навчальний процес вводились елементи досліджень; вивчення мов будувалось на принципах діалогічності, на відміну від поширеного тоді у школах граматико-перекладного методу; у початковому нав­чанні використовувалися елементи гри; широко практикувались ро­льові ігри, спектаклі морального змісту, розповіді про слухняність і т.д.

4) велика увага зверталася на фізичний розвиток і здоров’я дітей. У філантропінах були поширені екскурсії, прогулянки, розваги, рухливі iгри на свіжому повітрі, фізичні вправи, шкільна гімнастика.

5) багато робилося для удосконалення трудового виховання. Дітей привчали до ручної праці сільськогосподарського і ремісничого характеру. Вони виготовляли іграшки, займались моделюванням. Саме у філантропінах вперше в історії було введено трудове навчання як навчальний предмет (Блаше).

У філантропіні, відкритому в 1784 р. поблизу м. Готи учнем Базе­дова Хрістіаном Зальцманом (1744-1811), було вперше запрова­джено ідею, на якій формується сучасна зарубіжна освіта: вихован­цям було надано можливість вивчати предмети за вибором.

Відмінними рисами філантропінів було уважне ставлення до вихованців, прагнення враховувати вікові й індивідуальні особливості дітей, м’ягка дисципліна, оригінальна система заохочень і покарань (смачні страви на обід, участь у роботі педагогічних рад, ізольована кімната тощо).

Педагоги-філантропісти стали основоположниками ряду важливих педагогічних ідей: шкільна гімнастика (Гутс-Мутс), трудове навчання (Блаше), дитяча література (Кампе), педагогічна освіта (Трапп) та ін.

Близькою до філатропізму за духом була ще одна педагогічна течія кінця XVIII ст., яка сформувалась у Німеччині, – неогуманізм. Характерною рисою неогуманізму було те, що він сприяв відродженню інтересу до культури античного світу.

Завдяки активній діяльності ранніх представників цієї течії І.Геснера, І.Ернесті, К.Хейне та ін. сталися деякі зміни у гімназійному навчанні. На відміну від класицизму вони багато уваги приділяли не тільки вивченню давніх мов, а й античній історії, грецькій філософії, літературі, римському праву тощо. В учбові плани крім названих вище включались і реальні предмети, велика увага приділялась рідній мові.

До початку XIX ст. характер неогуманізму дещо змінився. Його пізніші представники А.Вольф, В.Гумбольт, І.Гердер та ін., вважаючи і далі греків ідеалом, до якого потрібно прямувати у вихованні, зосередили свою увагу на проблемі розвитку різних здібностей людини. Вони розширили навчальний план гімназій за рахунок таких предметів як історія і природознавство.

Найбільш яскравим представником неогуманізму був Вільгельм Гумбольт (1767-1835) – видатний німецький філолог і прогресивний громадський діяч. Певний час працював у міністерстві внутрішніх справ Прусії, де керував секцією культури і освіти. Він був ініціатором відкриття Берлінського університету у 1809 році.

Гумбольт зробив багато для реформи гімназійної освіти. Він розширив навчальний план класичної гімназії, посилив викладання історії, математики, природознавства. Гумбольт ввів обов’язковий екзамен на право викладання у середніх учбових закладах. Він висловив думку про необхідність створення єдиної шкільної системи.

Неогуманісти, безумовно, зіграли позитивну роль у розвитку педагогіки і школи XVIII – XIX ст. Їх заслугою є зміна характеру освіти, відродження ідеї всебічного розвитку людини, організація підготовки вчителів в університетах.

 


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.011 сек.)