Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Адміністративно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади

Місцевими органами виконавчої влади є: а) обласні, район­ні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; б) територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Домінуючі позиції серед них займають місцеві державні адміністрації.

Виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної республіки Крим, у мм. Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцеві державні адміністрації є єдиноначаль­ними органами загальної компетенції.

Особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві є те, що міські та районні в місті Києві ради організаційно поєд­нані і місцевими державними адміністраціями, оскільки останні є одночасно виконавчими комітетами відповідних рад, а голови рад, які за Законом України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні" очолюють виконавчі комітети, автоматично призначаються Президентом України головою відповідної місцевої державної адміністрації.

Основні завдання місцевих державних адміністрацій:

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони до­вкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-куль­турного розвитку:

4) підготовка та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодія з органами місцевого самоврядування;

7) реалізація інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України на строк повноважень Президента України. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій Прем’єр-мі­ністру України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій.

Місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України, підзвітні і підконтрольні Ка­бінету Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації при здійсненні своїх повно­важень у сфері публічного адміністрування взаємодіють з від­повідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, що дістає свій вияв у наступному:

— управління, відділи та інші структурні підрозділи місце­вих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відпо­відним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

— голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших централь­них органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні по­кладених на ці органи завдань;

— з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і під­контрольні головам відповідних місцевих державних адмі­ністрацій.

На виконання Конституції, законів України, актів Президента України. Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів — накази. Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Ці акти доводяться до відома їх виконавців, а за потреби — оприлюднюються. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов’язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. Накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Питання організаційно-правового, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій вирішує апарат місцевої державної адміністрації, який утворюється головою місцевої державної адміністрації.

Правовий статус територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначено Типовим положенням про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 p. № 563. Територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи, якщо це передбачено положен­ням про міністерство та інший центральний орган виконавчої влади.

Територіальні органи підпорядковані відповідному міністер­ству, іншому центральному органу виконавчої влади, а терито­ріальні органи нижчого рівня — також територіальним органам вищого рівня.

Завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:

— надають адміністративні послуги;

— здійснюють державний нагляд (контроль);

— управляють об’єктами державної власності в межах, визна­чених законодавством;

— узагальнюють практику застосування законодавства з пи­тань, що належать до їх компетенції, готують та вносять в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення;

— здійснюють інші повноваження, визначені законами Ук­раїни та покладені на міністерство, інший центральний орган виконавчої влади Президентом України.

Територіальні органи з метою організації своєї діяльності: забезпечують здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням; забезпечують ефективне, результа­тивне і цільове використання бюджетних коштів; організовують планово-фінансову роботу, здійснюють контроль за вико­ристанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечують організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; органі­зовують розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють та усувають причини, що призводять до подання громадянами скарг; забезпечують доступ до публічної інформації, що перебуває у їх володінні; забезпечують у межах своїх повноважень реалізацію державної політики щодо захисту інформації з обмеженим доступом; забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації; організовують роботу з укомплектування, збері­гання, обліку та використання архівних документів.

Територіальний орган міністерства очолює керівник, який призначається на посаду за погодженням з головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади міністром, якщо інше не передбачено законом та положенням про міністерство. Керів­ник територіального органу міністерства може мати заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад міністром.

Територіальний орган іншого центрального органу вико­навчої влади очолює керівник, що призначається на посаду за погодженням з міністром, який спрямовує і координує діяль­ність центрального органу виконавчої влади, та головою міс­цевої держадміністрації та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади за погодженням з мі­ністром, якщо інше не передбачено законом та положенням про центральний орган виконавчої влади.

Територіальні органи діють на підставі положень, що затвер­джуються відповідно до типового положення міністром, керів­ником іншого центрального органу виконавчої влади.

Особливістю адміністративно-правового статусу місцевих органів виконавчої влади є: поєднання повноважень загальної та спеціальної компетенції (здійснюють структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, до відання яких віднесено здійснення питань функціонального та галузевого публічного адміністрування; поєднання принципів централізації та децентра­лізації у здійсненні публічного адміністрування).