Читайте также:
|
|
Две критические нагрузки: 1 — нагрузка, соответствующая началу возникновения в грунте зон сдвигов и окончанию фазы уплотнения, когда под краем нагрузки между касательными и нормальными напряжениями возникают соотношения, приводящие грунт (сначала у ребер подошвы фундаментов) в пре-
дельное напряженное состояние, и 2 — нагрузка, при которой под
загруженной поверхностью сформировываются сплошные области
предельного равновесия, грунт приходит в неустойчивое состояние
и полностью исчерпывается его несущая способность.
Величину первой нагрузки назовем начальной критической нагрузкой начР к р, еще совершенно безопасной в основаниях сооружений, так как до ее достижения грунт всегда будет находиться в фазе уплотнения, а вторую, при которой исчерпывается полностью несущая способность грунта,— предельной критической нагрузкой на грунт в данных условиях загружения.
Если совершенно не допускать ни в одной точке развития зон предельного равновесия под подошвой фундаментов, то следует положить в уравнении
Называя наибольшее давление, при котором ни в одной точке грунта не будет зон предельного равновесия (Zmax=0), начальным критическим давлением на грунт нач Pкрит:
Предельная нагрузка, соответствующая полному исчерпанию несущей способности грунта и сплошному развитию зон предельного равновесия, что достигается для оснований фундаментов при окончании формирования жесткого ядра, деформирующего основание и распирающего грунт в стороны.
Впервые эта задача для невесомого грунта, нагруженного полосообразной нагрузкой (предельная величина которой определяется), была решена Прандтлем и Рейснером (1920—1921), причем для предельной нагрузки на грунт получено следующее выражение:
где q - боковая пригрузка, равная yh (h-глубина приложения полосообразной нагрузки.)
Етапи УР
Розробка і прийняття управлінського рішення - творчий процес, який виконується за етапами:
· формулювання і вибір мети;
· вивчення проблеми;
· вибір критеріїв ефективності і можливих наслідків прийняття рішень;
· аналіз варіантів рішень;
· вибір і остаточне формулювання рішення;
· прийняття рішення і доведення рішення до виконавців;
· контроль за виконанням рішення.
Технологія прийняття рішення у процесі управління поділяється на три основних цикли (рис.1): інформаційний (пошук, збір, передача, обробка, збереження інформації, логіко-розумовий (вироблення і прийняття УР); організаційний (організація виконання УР).
Рис. 1. Цикли управління підприємством
де А-А1 - зовнішні інформаційні потоки; Б-Б1- внутрішні інформаційні потоки; В-В1 - організаційний вплив суб’єкта на об’єкт керування.
Для підготовки й ухвалення рішення розроблено блокову модель (рис. 2).
Рис. 2. Блочна модель підготовки і прийняття рішення
Дана модель відбиває прямі й зворотні зв’язки, що існують між блоками:
Блок 1. Тут відбувається збір, обробка і збереження інформації. Ця інформація класифікується, систематизується і при необхідності передається в інші блоки для прийняття рішень.
Блок 2. Ідентифікує сформовану ситуацію з раніше вже апробованим досвідом вирішення управлінської задачі, визначає ознаки принципово нової ситуації, що вимагає розробки нових підходів до вирішення проблеми, що виникла, розпізнає дії конкурента, що дезінформують у бізнесі.
Блок 3. Виробляє проекти (альтернативи) вирішення проблеми на основі обліку обмежень і критеріїв. При цьому складність проблеми визначає необхідні засоби її вирішення.
Блок 4. Оцінює альтернативи вирішення проблеми, використовуючи стандарти (критерії) і способи оцінки ПР, що знаходяться в інформаційному блоці 1, з огляду на обмеження в можливостях якими володіють ОПР.
Блок 5. Приймає рішення. При цьому якщо проблема була правильно визначена, а альтернативні рішення об’єктивно оцінені, то прийняти рішення неважко. Якщо ні, то треба повернутися в блок 3. Це складно зробити в умовах невизначеності й ризику. Оцінка альтернатив розрізняється, виходячи зі ступеня впевненості, пов’язаної з можливими майбутніми умовами. Тут звичайно розглядають три варіанти: упевненість, ризик і невизначеність.
4. Класифікація управлінських рішень
Класифікаційна ознака | Види управлінських рішень | Характеристика |
За цілями підприємства | стратегічні | реалізуються протягом декількох років відповідно до прийнятого стратегічного плану |
тактичні | реалізуються протягом року | |
оперативні | прийняті рішення реалізуються годинами, цілодобово, тижнями | |
За функціональним змістом | організуючі | пов’язані із вирішенням загально-організаційних питань, що визначає діяльність підприємства в цілому |
координуючі | характеризують управлінські функції в межах виконання конкретних проектів або робіт, передбачають розподіл функціональних обов’язків і поточне керівництво | |
активізуючи | дії спрямовані на прискорення термінів або обсягів виконання робіт, пов’язані із заходами стимулювання і мотивації праці | |
регулюючі | вирішення питань поточного характеру, передбачає постійний аналіз та внесення своєчасних змін до виконуваних робіт | |
контролюючі | визначення стану і поведінки об’єкта управління, оцінки відхилень і приведення до нормального рівня | |
За характером рішення | стандартні | такі рішення щоденні, однозначно диктуються обставинами, постійно повторюються, вимагають від керівника інструктажу, інформації про початок дій, контролю, стимулювання |
творчі | пов’язані із унікальними ситуаціями, передбачають нестандартні дії вимагають дослідження проблеми, розробки альтернатив, вибору варіантів, навчання виконавців | |
прийнятті за аналогією | разове рішення, але подібні рішення приймалися в межах підприємства чи галузі | |
За ступенем невизначеності (повноти інформації) | рішення, прийняті в умовах визначеності | приймаються коли відомий результат кожного із варіантів вибору |
в умовах ризику | коли ймовірність кожного результату відома, визначається як ступінь можливості здійснення певної події зміняється від 0 до 1 | |
в умовах невизначеності | коли не можна оцінити ймовірність потенційних результатів, за відсутності інформації і швидкоплинності обставин | |
За способом прийняття | індивідуальні | приймає одна особа, яка несе за наслідки відповідальність, приймається за короткий період часу при вирішенні шаблонних питань |
колективні | передбачають значні витрати часу, що дозволяє зібрати достатню кількість інформації щодо проблеми, застосовують для вирішення складних проблем | |
консультативні | приймається з урахуванням думки багатьох осіб, що мають відношення до проблеми, передбачає знаходження компромісу між усіма наявними думками | |
За характером впливу | директивні | визначаються наказовим характером інформування про виконання робіт, включають можливість невиконання або зміну порядку виконання рішення |
нормативні | рішення містяться у зовнішніх та внутрішніх нормативних документах, є обов’язковими для виконання | |
методичні | пов’язані із визначенням порядку виконання певних видів робіт, обов’язкові до виконання але передбачають певні коригування | |
орієнтуючі | приймаються в ході видачі завдань, делегування повноважень, носять спрямовуючий характер, задають основний напрям роботи | |
рекомендуючі | спрямовані на надання описових характеристик певних робіт, бажані до виконання | |
дозволяючі | пов’язані з аналізом відповідності дій виконавців цілям підприємства та надання дозволів на виконання таких дій. | |
За ступенем ефективності | оптимальні | таке рішення враховує найкраще співвідношення дій та їх ефективність, передбачає рівне урахування інтересів всіх сторін, що приймають його |
раціональні | спрямовані на стабільне підвищення ефективності дій у перспективі, тому на етапі прийняття може бути зворотній ефект | |
За швидкістю вирішення завдань | автоматичні рішення | приймаються механічно |
бліц — рішення | прийняті протягом декількох хвилин | |
експрес — рішення | приймаються протягом декількох годин | |
пролонговані рішення | прийняття УР триває протягом тижнів і місяців |
5. Задачі теорії УР:
1. Визначення ролі УР у керуванні виробництвом і пред’явлення до них певних вимог.
2. Чітка класифікація УР.
3. Визначення змісту і схеми процесу підготовки і прийняття управлінських рішень.
4. Розгляд сутності системного підходу до УР, проблем організації та інформаційного забезпечення процесів вироблення рішень.
5. Визначення показників ефективності прийняття УР.
6. Розробка методів аналізу й економічного обґрунтування УР.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |