Читайте также:
|
| Показник | Експрес-метод |
| Додавання сахарози або цукрового сиропу | |
| 1. Смак | Для натуральних медов характерно дратівна дія на слизову оболонку порожнини рота й ковтки різної інтенсивності поліфенольних з'єднань, що перейшли в мед з нектару. Це послевкусие може підсилюватися вже після промативания меду. Залежно від кількості доданої сахарози послевкусие буде знижуватися від повного відчуття до повного невідчуття |
| 2. Зміст сахарози | У пробірку до 5 мол 0,25%-ного розчину меду додають 0,2 мол 40%-ного розчину їдкого натру, суміш поміщають на киплячу водяну лазню на 10 хв, а потім прохолоджують до 20-25°С. Розчин здобуває солом'яно-жовте фарбування. ДО 1 мол охолодженого розчину доливають 2 мол 1%-ного розчину камфори в концентрованій соляній кислоті й ретельно струшують. При наявності сахарози й низкою активності ферменту сахарози розчин офарблюється від вишневого до червоного-бордово-червоного цвіту |
| 3. Зміст сірчистого газу | 50 г меду поміщають у колбу місткістю 250 мол, доливають 100 мол дистильованої води, 15 мол розведеною сарною кислоти (1:3) і нагрівають до кипіння. Потім припиняють нагрівши й продувають повітря, уловлюючи сірчистий газ у поглинальному приладі Ріхтера з 5 мол 0,03 %-ного розчину перекису водню при рН 5,2...5,5. Після відгону дистиляту в обсязі 2....3 мол переносять розчин у пробірку, додають сліди хініну й опромінюють пробірку ультрафіолетовим світлом. Якщо мед натуральний, то разгорания яскраво-синьої люмінесценції не відбувається. Фальсифікати дають яскраво-синю люмінесценцію протягом першої хвилини після опромінення. Запашні з'єднання, що відганяються із сірчистим газом, можуть давати слабку люмінесценцію. Випробування однієї проби повторюють три рази |
| 4. Прозорість | Натуральний мед через присутність білкових речовин має мутність (опалесценцію), що збільшується при зародженні кристалів глюкози. Прозорість меду вказує на його можливу фальсифікацію |
| Додавання крохмальної патоки | |
| 1. Реакція на декстрини | До водяного розчину меду (1:2 або 1:3) доливають 96°-ний етиловий спирт і збовтують. Розчин стає білою-білим-молочно^-білим і у відстої утвориться прозора напіврідка маса (декстрини). При відсутності домішки крохмальної патоки ферментативного гідролізу розчин залишається прозорим і тільки в місці зіткнення шарів меду й спирту з'являється ледь помітна каламуть, що зникає при збовтуванні |
| 2. Реакція на оксиметилфурфурол | У сухій порцеляновій ступці ретельно перемішують маточкою протягом 2-3 хв близько 3 г меди й 15 мол ефіру. Ефірну витяжку переносять у суху порцелянову чашку й повторюють перемішування меду з новою порцією 15 мол ефіру. Ефірні витяжки поєднують і дають ефіру випаруватися під тягою при температурі не вище 30°С. До залишку додають 2-3 краплі розчину резорцину. Поява червоний або червоний-вишнево-червоний кольори протягом 5 хв свідчить про додавання крохмальної патоки кислотного гідролізу |
| 3. Реакція на залишки сірчаної кислоти | Пробу спалюють. Зола схожа на гіпс. У пробу додають розчин хлористого барію - утвориться помутніння. Додавання нашатирного спирту надає темне фарбування, при відстоюванні випадає осад темного цвіту |
| 4. Реакція на залишки соляної кислоти | Пробу меду розчиняють у воді (1:2 або 1:3) і додають або кристалик, або розчин азотнокислого срібла. У присутності продуктів гідролізу крохмалю соляною кислотою утвориться помутніння аж до випадання білих пластівців |
| 5. Реакція на йод | Пробу меду розчиняють у воді (1:1) і додають 1 краплю розчину йоду. Зміна фарбування розчину вказує на присутність крохмалю або продуктів його гідролізу |
| Додавання бурякової патоки | |
| Реакція з уксуснокислим свинцем | ДО 2 мол 10%-ного розчину меду додають 1 мол уксуснокислого свинцю й 10 мол етилового спирту. Рясний білий^-білий-жовтувато-білий осад указує на домішку бурякової патоки. При її невеликому змісті (до 10%) утвориться не осад, а рясна молочно-біла каламуть. Розчин натурального меду дає тільки легке помутніння |
| Додавання желатину або клею | |
| Реакція на аміак | Нагрівають розчин меду (1:2) з водяним розчином їдкого лугу. Змоченим лакмусовим папірцем випробовують реакцію пар при кип'ятінні розчину. При наявності желатину або клею в меді утвориться аміак, що викликає посиніння червоного лакмусового папірця |
| Додавання борошна або крохмалю | |
| Реакція на розчин Люголя | 5 г меду розчиняють в 5-10 мол води, нагрівають до кипіння й додають трохи краплі розчину Люголя. При наявності борошна або крохмалю з'являється синє фарбування |
| Додавання падевого меду у квітковий | |
| 1. Спиртова реакція | ДО 1 мол розчину меду (1:2) додають 10 мол спирту-ректифікату. При наявності паді в розчині утвориться молочно-біла каламуть і може з'явитися білий осад (легеня помутніння не приймається в увагу). До гречаних медам метод не застосовується |
| 2. Вапняна проба | ДО 5 мол розчину меду (1:2) додають 5 мол вапняної води (спосіб готування вапняної води см. у ж-ле «Бджільництво» №4, 1998 р.) і нагрівають до кипіння. При наявності паді утворяться каламуть або осад |
| 3. Оцтово-свинцева проба | ДО 5 мол розчину меду (1:2) додають 0,5 мол 25%-ного розчину уксуснокислого свинцю. Поява каламуть свідчить про падевом походження меду |
3. Експрес-методи визначення можливості тривалого зберігання меду
| Показник | Експрес-метод |
| 1. Вільна вода | Реакція на хімічний олівець Хімічний олівець занурюють у мед і потім пробують писати на білому папері. Якщо олівець залишає пофарбований слід, то в меді присутній вільна вода. Проба на промокальний папір Прикладають до меду промокальний папір і потім дивляться, чи залишився на ній вологий слід. При наявності великої кількості вільної води навіть у дозрілому меді можуть надалі протікати процеси шумування |
| 2.Оксиметил-Фурфурол | У сухій порцеляновій ступці ретельно перемішують маточкою протягом 2-3 хв 5 г меду й 15 мол ефіру. Ефірну витяжку переносять у суху порцелянову чашку й повторюють перемішування меду з новою порцією ефіру (15 мол). Витяжки поєднують, дають ефіру випаруватися під тягою при температурі не вище 30°С, До залишку додають 2-3 краплі розчину резорцину. Відсутність фарбування вказує на можливість зберігання меду ще протягом одного року |
| 3. Диастазное число | У пробірку наливають 4,5 мол 10%-ного розчину меду, доливають 5,5 мол дистильованої води, 0,5 мол 0,58%-ного розчину повареної солі, 5 мол 1%-ного розчину крохмалю, закривають пробкою, ретельно перемішують, поміщають на водяну лазню на 1 годину при t 40°С, Виймають, швидко прохолоджують під струменем холодної води до кімнатної температури, доливають 1 краплю розчину йоду. Якщо розчин після ретельного перемішування став слабоокрашенним жовтим або безбарвним, то диастазное число більше 11 ед. Готі й такий мед можна зберігати до двох років |
| 4. Ознаки шумування | По кислотності меду. У хімічну склянку відміряють 100 мол 10%-ного водяного розчину меду, додають 5 краплі 1%-ного спиртового розчину фенолфталеина й додають 4 мол 0,1%-ного розчину їдкого натру. Якщо розчин залишився безбарвним, то мед має підвищену кислотність і його не можна довгостроково зберігати. При закисанні з'являється кислий присмак, інтенсивність якого залежить від ступеня псування продукту, а на поверхні меду — піна |
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 52 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |