Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница | Спросить на ВикиКак

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ КАЗЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

Читайте также:
  1. Автономное учреждение
  2. Активное государственное вмешательство в хозяйственную жизнь
  3. Б) Федеральное казначейство
  4. Бюджетное учреждение высшего профессионального образования
  5. Бюджетное учреждение профессионального образования Ханты-Мансийского автономного округа-Югры
  6. Виды правовых режимов - активное, умеренное и минимальное государственное регулирование.
  7. Влияние национального права на процесс становления и развития международного права. Воздействие международного права на внутригосударственное право в современных условиях.
  8. Вопрос 38.Национально-государственное устройство и особенности политической системы России в 20-30-х гг. XX в
  9. Вопрос 6. Государственное регулирование международной и внешнеэкономической деятельности субъектов Российской Федерации
  10. Глава 12. Государственное регулирование цен на лекарственные препараты для медицинского применения

Товариство самостійно вирішує питання визначення умов та оплати праці працівників органів та місцевих організацій Товариства, які працюють за трудовими договорами (угодами, контрактами), та заохочення добровольців згідно з законодавством про оплату праці.

З керівниками структурних підрозділів та іншими відповідальними працівниками Товариства укладаються трудові договори у формі контракту відповідно до Кодексу законів про працю України та Статуту Товариства.

Подібний статус має і Національний олімпійський комітет України.

Національний олімпійський комітет України є неприбутковою всеукраїнською громадською організацією, з необмеженим часом дії, що діє згідно з Конституцією України, Олімпійською хартією, Законом України "Про об’єднання громадян", чинним законодавством України.

Емблема НОК України є неподільною композицією, що складається з олімпійських кілець синього кольору, які розташовуються над малим Державним гербом України золотого кольору на синьому фоні. Емблема НОК України затверджена Виконавчим комітетом МОК 15 червня 1992 року. Емблема зареєстрована, як знак для товарів і послуг НОК України і охороняється законом.

Використання атрибутів НОК України повинно сприяти розвитку олімпійського руху і не принижувати його гідності: будь-який зв’язок між атрибутами НОК України та товарами або послугами забороняється, якщо такий зв’язок не відповідає фундаментальним принципам Олімпійської хартії, Статуту або ролі НОК України.

Держава і засновники не несуть відповідальності за зобов’язаннями НОК України, так само як і НОК України не відповідає за зобов’язаннями держави і засновників. НОК України здійснює свою діяльність на території України. НОК України має місцеві осередки, які створюються за територіальним принципом. Місцеві осередки в своїй діяльності керуються Статутом НОК та своїми положеннями, прийнятими їхніми вищими керівними органами та затвердженими Виконкомом.

Для набуття прав юридичної особи місцеві осередки повинні зареєструватися у встановленому законом порядку. Місцеві осередки без прав юридичної особи легалізують свою діяльність шляхом повідомлення про заснування. Офіційною мовою НОК України є українська мова, а в міжнародних відносинах використовуються офіційні мови МОК.Метою діяльності НОК України є розвиток, зміцнення та захист олімпійського руху в Україні, сприяння духовному взаємозбагаченню людей, поширення обміну цінностями національної культури під знаком ідей і принципів олімпізму, у співробітництві з державними, громадськими та іншими організаціями на засадах незалежності та доброї волі в інтересах спорту і олімпійського руху та захист інтересів своїх членів.НОК України має виключне право представляти Україну в Олімпійських іграх та на регіональних, континентальних і світових комплексних змаганнях, які відбуваються під патронатом МОК. Крім того, НОК України зобов’язаний брати участь в Іграх Олімпіад шляхом надсилання атлетів. НОК України формує, організовує та очолює відповідні делегації на Олімпійські ігри і на регіональні, континентальні та світові комплексні спортивні змагання, що відбуваються під патронатом МОК та ЄОК. НОК України вирішує питання про заявки атлетів, що пропонуються відповідними НСФ з олімпійських видів спорту. Такий відбір повинен базуватися не тільки на спортивних досягненнях атлета, але також на його здатності служити прикладом спортивній молоді України. НОК України повинен забезпечити, щоб такі заявки, запропоновані НСФ з олімпійських видів спорту, відповідали у повному обсязі положенням Олімпійської хартії. НОК України дбає про екіпіровку, проїзд та розміщення членів своїх делегацій на Олімпійських іграх. НОК України укладає на користь останніх контракти відповідного страхування, що покриває ризик від нещасних випадків (смерті, інвалідності, хвороби, медичних і фармакологічних витрат) та цивільної відповідальності перед третіми особами, а також несе відповідальність за поведінку членів своїх делегацій.

НОК України ставить перед собою такі завдання:

розвивати і захищати олімпійський рух в Україні;

забезпечувати дотримання та виконання норм та правил Олімпійської хартії в Україні, положень Етичного кодексу МОК;

сприяти зміцненню авторитету і підвищенню престижу українського спорту на міжнародній арені;

захищати інтереси олімпійського руху України у відносинах з міжнародними спортивними організаціями;

сприяти діяльності суб’єктів олімпійського руху в Україні;

сприяти вивченню і збереженню олімпійської історії і традицій України шляхом поширення олімпійської освіти і культури;

співпрацювати з національними та міжнародними урядовими і неурядовими структурами з метою виконання статутних завдань;

брати участь в програмах Олімпійської солідарності;

здійснювати справедливий відбір та комплектування складу олімпійської команди;

забезпечити виконання положень Всесвітнього Антидопінгового кодексу, брати участь у боротьбі проти використання в спорті заборонених речовин і процедур та брати участь у міжнародній боротьбі проти наркоманії;

сприяти підготовці олімпійських резервів та розвитку спорту вищих досягнень і спорту для всіх в Україні;

сприяти підготовці спортсменів для участі у спортивних заходах на національному та міжнародному рівні;

Загрузка...

пропагувати основні принципи олімпізму на національному рівні та сприяти впровадженню олімпізму у програми фізичного виховання і спорту в закладах освіти;

сприяти проведенню Олімпійського дня України, відкритого для іноземних спортсменів та представників української діаспори;

сприяти гармонійному розвитку фізичних та моральних якостей людей, зміцненню їх здоров’я;

вважати своїм обов’язком боротьбу проти будь-яких форм насильства та дискримінації в спорті стосовно будь-якої організації або особи за расовою, релігійною, політичною, статевою або іншою ознакою, що є несумісним з належністю до олімпійського руху, діяти в дусі взаєморозуміння, дружби, солідарності та чесної гри;

брати участь у дослідницькій та освітній діяльності в галузі спорту, допомагати у навчанні спортивних адміністраторів шляхом організації курсів, а також забезпечувати, щоб такі курси робили внесок у пропагування фундаментальних принципів олімпізму;

захищати виключні права МОК на використання олімпійського символу, прапору, гасла, емблеми та гімну, а також в інтересах МОК забезпечити захист найменувань "Олімпійський" та "Олімпіада";

всіляко заохочувати, за допомогою відповідних заходів, підвищення ролі жінок у спорті на всіх рівнях і в усіх структурах, особливо у виконавчих органах національних та міжнародних спортивних організацій шляхом суворого дотримання принципу рівноправ’я чоловіків та жінок;

протидіяти будь-якому політичному або комерційному зловживанню спортом або атлетами;

стежити за тим, щоб заходи, які проводяться під патронатом НОК України, відбувалися в умовах, що демонструють відповідальну турботу про навколишнє середовище; вживати заходів для прояву такої турботи в своїй діяльності та навчає цьому всіх тих, хто причетний до олімпійського руху;

зберігати свою автономність та протистояти будь-якому тиску, включаючи тиск політичного, економічного та релігійного походження, що може заважати НОК України дотримуватися положень Олімпійської хартії.

Членство в НОК України є добровільним і може бути індивідуальним, почесним та доброчинним.

Індивідуальними членами НОК України можуть бути громадяни України, які досягли віку 18 років, визнають Статут НОК України і Олімпійську хартію, підтримують його діяльність. Члени НОК України персонально не відповідають за борги та обов’язки НОК України.

До складу НОК України обираються фізичні особи:

представники національних федерацій України з олімпійських видів спорту (по два від кожної), які утворюють більшість на Генеральній асамблеї та у Виконкомі;

атлети-учасники Олімпійських ігор (п’ятнадцять осіб), які повинні залишити НОК України після закінчення третьої олімпіади з моменту останніх Олімпійських ігор, в якій вони брали участь;

представник (один) Олімпійської академії України;

представники (по одному) осередків НОК України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

представники (по одному) фізкультурно-спортивних товариств і організацій, а також організацій управління фізичною культурою та спортом Міністерства оборони та Міністерства освіти;

представники інших суб’єктів олімпійського руху в Україні.

Будь-який член НОК України, котрий іде у відставку, за пропозицією Виконкому може бути обраним Генеральною асамблеєю почесним членом НОК України за особливі заслуги. Почесні члени запрошуються для відвідування засідань Генеральних асамблей та інших заходів, що проводяться під егідою НОК України, де вони мають право консультативного голосу.

За пропозицією Виконкому Генеральна асамблея може обрати членом-доброчинцем НОК України високоповажних осіб, які зробили вагомий вклад у розвиток олімпійського руху в Україні. Вони запрошуються для відвідування засідань Генеральних асамблей та інших заходів, що проводяться під егідою НОК України. Члени-доброчинці не мають права голосу.

До складу НОК України та Виконкому входять члени МОК в Україні.

Члени НОК України є представниками НОК України в територіях, організаціях, суб’єктах, які їх рекомендували.

Члени НОК України мають право:

брати участь в заходах, які здійснюються НОК України;

вносити пропозиції про включення до порядку денного Генеральної асамблеї, Виконкому питань для обговорення;

обирати та бути обраними в органи управління НОК України;

вносити пропозиції до органів управління НОК України;

отримувати інформацію про діяльність НОК України;

брати участь, за дорученням Виконкому, у роботі нарад, конференцій і конгресів, що скликаються суб’єктами олімпійського руху в Україні;

звертатись у відповідні органи НОК України за наданням допомоги;

вийти з членів НОК України у будь-який час за власним бажанням.

Члени НОК України зобов’язані:

дотримуватись вимог Статуту НОК України, Олімпійської хартії, Всесвітнього Антидопінгового кодексу та Етичного кодексу МОК;

брати активну участь у діяльності НОК України;

своєчасно сплачувати членські внески, якщо такі будуть запроваджені Генеральною асамблеєю;

здійснювати виконання відповідних рішень Генеральної асамблеї і інших виборних органів НОК України;

брати участь у сесіях Генеральної асамблеї НОК України;

за вимогою інформувати Виконком НОК України про свою діяльність, стосовно членства в НОК України;

Кожний індивідуальний член НОК України має один голос.

Повноваження та строк дії мандатів членів НОК України затверджуються на звітно-виборних сесіях Генеральної асамблеї на кожні наступні 4 роки. Члени НОК України виконують свої обов’язки на громадських засадах, але їм компенсуються витрати на проїзд, проживання тощо під час виконання своїх обов’язків.

Членство у НОК України припиняється в разі:

закінчення повноважень відповідного представництва;

виключення на підставі рішення Генеральної асамблеї за систематичне невідвідування засідань останньої, а також за невиконання інших членських обов’язків;

ліквідації НОК України;

припинення діяльності федерації або організації, яка рекомендувала члена до складу НОК України;

добровільного письмового прохання про відставку на ім’я Президента. Перед тим, як прийняти відставку, Виконком може заслухати члена НОК України, що подає у відставку;

визнання члена НОК України судом недієздатним або безвісти відсутнім;

смерті. Член, почесний член або член-доброчинець, виключений із МОК, не може бути членом НОК України.

Член НОК України, права і інтереси якого, на його думку, порушені будь-яким виборним органом чи посадовою особою НОК України, має право оскаржити дане рішення до відповідної комісії, Виконкому, Генеральної асамблеї. Рішення Генеральної асамблеї може бути оскаржене протягом 21 дня в Міжнародному спортивному арбітражному суді.

НОК України має виключне право:

заявляти для участі в Олімпійських іграх учасників, тренерів, інструкторів або офіційних осіб, які повинні діяти у відповідності з Олімпійською хартією, а також з правилами відповідної МСФ. Заявлені особи повинні поважати дух чесної гри без жорстокості та відповідно поводити себе на спортивному майданчику і поважати та діяти згідно з усіма аспектами Всесвітнього антидопінгового кодексу. НОК України повинен використовувати таке право тільки за рекомендаціями по заявках від НСФ з олімпійських видів спорту. Якщо НОК України підтверджує їх, то він повинен надіслати такі заявки до ОКОІ. ОКОІ повинен підтвердити їх отримання. НОК України повинен перевірити достовірність заявок, які запропоновані НСФ з олімпійських видів спорту, та забезпечити, щоб ніхто не був виключений за расовими, релігійними або політичними мотивами або за мотивами інших форм дискримінації. НОК України посилає на Олімпійські ігри тільки тих учасників, які достатньо підготувалися до міжнародних змагань високого рівня;

визнавати організації діяльність яких пов’язана з його роллю та спортом, за умови:

· функціонування таких організацій на національному рівні;

· відповідності діяльності таких організацій та їх статутів, схвалених відповідними МСФ, положенням та вимогам Олімпійської хартії;

· дотримання такими організаціями положень Всесвітнього антидопінгового кодексу та Етичного кодексу МОК;

· створення таких організацій у відповідності із законодавством України та вимогами відповідних МСФ, які визнані МОКом;

· наявності статусу юридичної особи в Україні або легалізації іншим чином в порядку, передбаченим чинним законодавством України.

пропонувати і визначати членам своїх делегацій, який одяг та уніформу носити з приводу участі в Олімпійських іграх та у зв’язку з усіма спортивними змаганнями та церемоніями, які до них відносяться;

призначати:

· аташе, завдання якого полягає в посередництві між НОК України та ОКОІ з метою вирішення питань підготовки і участі делегації НОК України в Олімпійських іграх;

· шефа місії, який несе відповідальність протягом Олімпійських ігор за учасників, офіційних представників та інший персонал команд НОК України. У встановленому порядку порушує питання перед ОКОІ про позбавлення акредитації на Олімпійських іграх.

НОК України має право:

формулювати на адресу МОК пропозиції змін до Олімпійської хартії та олімпійського руху взагалі, включаючи організацію та проведення Олімпійських ігор;

співпрацювати у підготовці олімпійських конгресів;

брати участь у діяльності комісій МОК на прохання останнього;

визначати місто, яке може подавати заявку на організацію Олімпійських ігор в Україні;

створювати та мати осередки НОК України в Автономній Республіці Крим, областях України, містах Києві та Севастополі з правом представляти НОК України на відповідній території на підставі положень, що приймаються їх керівними органами і затверджуються Виконкомом. Положення осередків НОК України не повинні суперечити Статуту НОК України, Олімпійській хартії та чинному законодавству України;

здійснювати господарську діяльність шляхом створення суб’єктів господарювання;

вчиняти будь-які правочини відповідно до чинного законодавства.

НОК України може вступати в міжнародні громадські та інші організації, підтримувати прямі міжнародні контакти і зв’язки, вчиняти відповідні правочини, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України.

Умови визнання суб’єктів олімпійського руху НОКом України.

З метою сприяння олімпійському руху в Україні НОК України визнає, тобто надає статус належності до олімпійського руху суб’єктам, діяльність яких пов’язана з його роллю та спортом, за умови:

· функціонування таких суб’єктів на національному рівні;

· здійснення такими організаціями специфічної та реальної спортивної діяльності та наявності членства у відповідній МСФ, яка визнана МОКом;

· відповідності діяльності таких організацій та їх статутів, що схвалені відповідними МСФ, положенням та вимогам Олімпійської хартії;

· дотримання такими організаціями положень Всесвітнього антидопінгового кодексу та Етичного кодексу МОК;

· створення таких організацій у відповідності із законодавством України та вимогами відповідних МСФ, які визнані МОКом;

· наявності статусу юридичної особи в Україні.

НОК України не повинен визнавати більше, ніж одну Національну спортивну федерацію з кожного виду спорту, який керується такою Міжнародною спортивною федерацією, перелік яких визначений в правилі 51 Олімпійської хартії.

Органами управління НОК України є:

1. Генеральна асамблея;

2. Виконавчий комітет;

3. Президент.

Вищим органом управління НОК України є Генеральна асамблея. Вона складається з членів НОК України і проводить свої засідання не менше одного разу на рік. До виключної компетенції Генеральної асамблеї відносяться наступні питання:

затвердження Статуту НОК України; затвердження змін та доповнень до нього;

визначення основних напрямків діяльності та розвитку НОК України;

розгляд питань розвитку олімпійського руху в Україні; прийняття основоположних та обов’язкових для всіх членів рішень з питань діяльності НОК України;

надання визнання НОК України суб’єктам олімпійського руху;

визначення персонального та кількісного складу НОК України, віцепрезидентів та Виконкому;

заслуховування і затвердження звітів Президента, Виконкому, Ревізійної комісії;

затвердження кошторису грошових доходів та витрат за рік, що закінчився, поточного кошторису фактичних грошових доходів та витрат в році проведення Генеральної асамблеї та плану бюджету на наступний рік;

проведення один раз на чотири роки звітно-виборної сесії для прийняття до членів НОК України, обрання або переобрання Президента, Першого віцепрезидента, Віцепрезидентів, Генерального секретаря, членів Виконкому та Ревізійної комісії;

запровадження членських внесків, затвердження їх розміру та порядку сплати;

затвердження Почесної відзнаки НОК України та положення про неї;

обрання почесних членів та членів-доброчинців;

прийняття рішення про припинення діяльності НОК України, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

До компетенції Генеральної асамблеї відносяться наступні питання:

застосування етико-дисциплінарних санкцій до суб’єктів олімпійського руху в порядку та з механізмом, передбаченими Положенням про Етико-дисциплінарну комісію НОК України, а саме:

· призупинення повністю або частково повноважень на визначений термін за порушення вимог Статуту, Олімпійської хартії і чинного законодавства або здійснення аморального вчинку чи дії, що завдали шкоди НОК України;

· тимчасове або постійне позбавлення визнання за порушення вимог, Олімпійської хартії і чинного законодавства або вчинення дій, що завдали шкоди НОК України;

До прийняття Генеральною асамблеєю рішення про виключення Виконком може попередньо позбавити відповідного члена НОК України всіх або частини прав, прерогатив та посад, які виходять з його членства.

вирішення інших питань діяльності НОК України.

Позачергова сесія Генеральної асамблеї скликається на вимогу Президента або не менш, як однієї третини членів НОК України. Місце проведення сесії Генеральної асамблеї визначає Виконком, а позачергової сесії Президент.

Генеральна асамблея НОК України має право приймати рішення лише з питань, що входять до порядку денного, та у разі присутності не менше половини її членів. Рішення приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів НОК України крім рішень з питань реорганізації та ліквідації НОК України, внесення змін та доповнень до Статуту, які приймаються за присутності не менше 2/3 членів НОК України більшістю у 2/3 голосів присутніх. Голосування за довіреністю не дозволяється. Генеральна асамблея має право прийняти рішення про таємне голосування з будь-якого питання порядку денного за пропозицією простої більшості присутніх членів НОК України. На Генеральній асамблеї головує Президент, а за його відсутності один з Віцепрезидентів за дорученням Президента. Під час підрахунків необхідної більшості не беруться до уваги голоси тих, хто утримався, порожні або зіпсовані бюлетені. За рівності голосів вирішальним є голос Президента або Головуючого.

При вирішенні питань, які відносяться до Олімпійських ігор, до уваги беруться лише голоси членів Виконкому та представників НСФ з олімпійських видів спорту.

Виконком обирається за пропозицією Президента строком на 4 роки з членів НОК України Генеральною асамблеєю, на якій визначається його кількісний склад.

Виконком утворюється з:

Президента;

Віцепрезидентів, один з яких перший;

представників НСФ з олімпійських видів спорту, які повинні складати більшість у складі Виконкому;

членів МОК в Україні;

Генерального секретаря;

представника Олімпійської академії України;

представників Етико-дисциплінарної комісії та Комісії атлетів; інших членів, які обрані Генеральною асамблеєю.

Виконком:

вносить на розгляд звітно-виборної Генеральної асамблеї пропозиції щодо кількісного та персонального складу НОК України;
керує поточною діяльністю НОК України в період між Генеральними асамблеями;
наглядає за дотриманням членами НОК України положень Статуту НОК України, норм Олімпійської хартії, чинного законодавства України;
визначає питання порядку денного чергових або позачергових сесій Генеральної асамблеї;

здійснює контроль за дотриманням осередками НОК України положень про них;

вирішує поточні питання фінансово-господарської діяльності НОК України;

приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію осередків НОК України, госпрозрахункових установ, підприємств, організацій, затверджує їхні статути та положення;
забезпечує виконання рішень Генеральної асамблеї;

за пропозицією Президента затверджує коло повноважень Першого віцепрезидента, Віцепрезидентів та інших членів Виконкому;

розробляє пропозиції з різних питань функціонування НОК України;

приймає рішення про нагородження Почесною відзнакою НОК України та іншими нагородами НОК України;

вирішує питання про надання патронату за такими умовами, які він вважає доцільними, національним або регіональним комплексним спортивним змаганням за умови, що вони відбуватимуться із суворим дотриманням Олімпійської хартії і будуть організовані під контролем НОК України або суб’єктів олімпійського руху. Патронат НОК України може бути наданий і іншим заходам за умови, що такі заходи відповідають завданням олімпійського руху;

створює постійні комісії або комісії, що скликаються у разі необхідності, та робочі групи, визначає коло їх обов’язків, приймає рішення про їх розпуск. Постійними комісіями НОК України є Комісія атлетів та Етико-дисциплінарна комісія, персональний склад, порядок обрання, коло повноважень та інші засади функціонування яких визначаються Положеннями про них. Виконком має право делегувати Етико-дисциплінарній комісії свої повноваження повністю чи частково з питань накладення етико-дисциплінарних санкцій.

застосовує етико-дисциплінарні санкції до суб’єктів олімпійського руху в порядку та з механізмом, передбаченими Положенням про Етико-дисциплінарну комісію, а саме:

· попередження;

· догана;

· тимчасове припинення фінансування;

· недопущення до змагань.

Порядок та механізм застосування етико-дисциплінарних санкцій до суб’єктів олімпійського руху передбачені Положенням про етико-дисциплінарну комісію.

На засіданнях Виконкому головує Президент, а в разі його відсутності один з Віце президентів за дорученням Президента. Виконком має право приймати рішення лише в разі присутності на засіданні не менше половини від загальної кількості членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні. За рівністю голосів вирішальним є голос Президента або Головуючого.
У терміновому випадку Президент або за його дорученням один з віцепрезидентів може запропонувати прийняття рішення голосуванням шляхом опитування. Якщо загальна кількість отриманих відповідей у визначений термін не менше ніж половина загальної кількості членів Виконкому плюс один і якщо кількість відповідей, що отримуються на користь запропонованого рішення, досягає необхідної більшості, то таке рішення вважається прийнятим.

Засідання Виконкому проводяться не менше одного разу на три місяці і можуть скликатися позачергово за рішенням Президента або на вимогу не менше однієї третини складу Виконкому. У разі необхідності Виконком може прийняти рішення про проведення засідання в закритому режимі та про порядок голосування.

Президент обирається з числа членів НОК України Генеральною асамблеєю строком на 4 роки. Президент може обиратися на будь-який наступний чотирирічний термін. Висування кандидатів на посаду президента від суб’єктів олімпійського руху в Україні припиняється за 15 днів до першого дня проведення звітно-виборної Генеральної асамблеї.

На час, коли Президент не може виконувати свої обов’язки, їх виконує Перший віцепрезидент, або за дорученням Президента один із віцепрезидентів.

Президент:

очолює Виконком;

готує і скликає засідання Виконкому, головує на них;

представляє НОК України в Україні та за кордоном;

підписує угоди та інші документи від імені НОК України;

від імені НОК України розпоряджається коштами та майном НОК України відповідно до рішень Генеральної асамблеї, Виконкому та статутних завдань НОК України;

репрезентує олімпійський рух України та захищає його інтереси;

керує виконанням програм НОК України;

затверджує штатний розпис та чисельність штатного апарату НОК України, встановлює розміри посадових окладів. Укладає контракти зі штатними працівниками у випадках передбачених законом;

готує пропозиції до Генеральної асамблеї щодо кандидатур Першого віцепрезидента, Віцепрезидентів, Генерального секретаря та членів Виконкому;

вносить на затвердження Виконкому пропозиції щодо кола повноважень Першого віцепрезидента, Віцепрезидентів, Генерального секретаря та інших членів Виконкому;

виконує інші функції на виконання рішень Генеральної асамблеї та Виконкому.

Віце-президенти. Перший віце-президент, віце-президенти, за пропозицією Президента, обираються Генеральною асамблеєю строком на 4 роки та виконують свої обов’язки, що пропонуються Президентом та затверджуються Виконкомом, керуючись Статутом.

Генеральний секретар, за пропозицією Президента, обирається Генеральною асамблеєю строком на 4 роки. Генеральний секретар несе відповідальність за діяльність штатного апарату НОК України. Генеральний секретар виконує наступні функції:

складає проект щорічного звіту діяльності Виконкому;

за дорученням Президента представляє НОК України в різних інстанціях;

підписує документи від імені НОК України;

відповідає за конкретні заходи по здійсненню економічних програм НОК України та використання його фондів;

складає і підписує разом із Президентом протоколи офіційних засідань;

забезпечує підготовку документів у відповідності та на виконання рішень Генеральної асамблеї та Виконкому;

організовує роботу по веденню і зберіганню документації та архіву НОК України.

Ревізійна комісія НОК України обирається Генеральною асамблеєю з трьох членів НОК України строком на 4 роки. Члени Ревізійної комісії обирають голову та секретаря зі свого складу.
У разі наявності суперечностей в тлумаченні положень Статуту НОК і Олімпійської хартії, слід надавати перевагу положенням останньої.

Припинення діяльності НОК України може бути проведене шляхом його реорганізації (злиття, поділу, приєднання, виділення, перетворення) або ліквідації.

Реорганізація НОК України відбувається за рішенням Генеральної асамблеї. При цьому вся сукупність прав і обов’язків переходить до його правонаступників.

НОК України ліквідується:

а) за рішенням Генеральної асамблеї;

б) за рішенням суду.

Кошти та майно НОК України в разі його ліквідації повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу держави.

 

3. Філії і відділення іноземних організацій,які діють на території України

Одним з перших відділень іноземних організацій в Україні, яке з’явилося в Україні, було Українське відділення неурядової організації “Міжнародний центр наукової культури – Всесвітня лабораторія". 29 липня 1991 року Кабінет Міністрів УРСР своєю постановою № 111 затвердив Положення про Українське відділення неурядової організації “Міжнародний центр наукової культури – Всесвітня лабораторія” (надалі – Українське відділення Всесвітньої лабораторії).

Українське відділення Всесвітньої лабораторії отримало статус науководослідної установи, яка здійснює на території республіки діяльність, що випливає із цілей та завдань цієї організації щодо виконання міжнародних проектів у галузі науки, техніки, екології, медицини, освіти та інших галузях.

Відділення об’єднує зусилля вітчизняних і зарубіжних вчених та спеціалістів на розв’язання актуальних для республіки проблем, залучає науковий потенціал України для роботи за міжнародними проектами Всесвітньої лабораторії.

Прикладом “змішаної” організації може служити Міжнародне товариство прав людини Українська секція (скорочено "МТПЛУС" далі "Секція"). Згідно Статуту (п. 1.3.) діяльність Секції поширюється на територію України, Німеччини.

Секція являє собою міжнародну громадську організацію, яка об’єднує на засадах добровільності громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства для

реалізації основних завдань, передбачених цим Статутом.

Секція ставить перед собою такі завдання:

надання правової допомоги громадянам у галузі правозахисного законодавства;

матеріальна допомога багатодітним сім’ям, інвалідам, одиноким, особам похилого віку;

сприяти гуманізації умов утримання підлітків і дорослих у місцях, призначених для виконання покарань;

захист невід’ємних прав військовослужбовців та їх сімей;

участь у міжнародних акціях щодо захисту прав людини;

розповсюдження серед населення ідей, викладених у Загальній декларації прав людини, інших документах правозахисного змісту.

Але, мабуть, найбільш розгалуженою та впливовою є мережа фундацій, заснованих Джорджем Соросом.

Міжнародний фонд “Відродження" (“фонд Сороса”). Джордж Сорос народився у Будапешті в 1930 році. 1947 року він емігрував до Англії, де закінчив Лондонську школу економіки. У 1956 році переїхав до США, де успішно працював на фінансових ринках і зрештою став одним з найбагатших людей світу. Ще під час навчання у Лондонській школі економіки пан Сорос ознайомився з роботами філософа Карла Поппера, які справили винятковий вплив на склад його думок, а пізніше на його благочинну діяльність.

Першу фундацію – Фонд Відкритого Суспільства – пан Сорос заснував у Нью-Йорку 1979 року, першу Східно-Європейську фундацію – в Угорщині 1984 року. Сьогодні він фінансує мережу фундацій, які працюють у 31 країні Центральної та Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, а також у Південній Африці, Гаїті і США. Діяльність фундацій спрямована на розбудову і підтримку інфраструктури відкритого суспільства.

Пан Сорос написав книги "Алхімія фінансів"(1987), "Відкриваючи радянську систему" (1990), "Гарантія демократії" (1991), "Сорос про Сороса. Передбачення процесів розвитку" (1995) та інші. Він є також автором багатьох статей про політичні та економічні зміни у Європі та колишньому Радянському Союзі.

Мережу фундацій Сороса складають 57 національних організацій. Вони діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Монголії, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії, Югославії та інших країнах.

Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері освіти, громадянського суспільства, незалежних засобів масової інформації, розвитку мережі Інтернет та електронної пошти, видавництва, прав людини, мистецтва і культури, реформування соціальної, правової і економічної систем. Інститут відкритого суспільства – НьюЙорк та Інститут відкритого суспільства – Будапешт створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.

Міжнародний фонд "Відродження" (МФВ) засновано у квітні 1990 року. Він належить до мережі фундацій Джорджа Сороса, що складається з національних і регіональних фондів більш, ніж у тридцяти країнах світу, переважно у Центральній і Східній Європі та на території колишнього Радянського Союзу. Ці фонди об’єднує спільна мета – вони підтримують правничі, медійні, освітні, інформаційні, медичні, соціальні ініціативи, що сприяють розвиткові й утвердженню відкритого суспільства.

МФВ є найбільшою національною доброчинною громадською організацією в Україні. Завдання Фонду – фінансово та організаційно сприяти становленню демократичного, відкритого суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив. 2006 року МФВ надасть фінансову підтримку на суму до 7 мільйонів доларів США на проекти, що сприяють розвиткові європейської інтеграції, посиленню впливу громадянського суспільства та його контролю за владою, системі громадського правозахисту й утвердженню принципу верховенства права в Україні, проведенню пенітенціарної реформи, розвиткові громадської активності національних меншин, реформам у сферах освіти, охорони здоров’я, видавничій справі, проведенню справедливих та чесних виборів тощо.

Пріоритети Фонду визначають Правління і Програмні ради, до складу яких входять авторитетні українські громадські діячі, фахівці у тих галузях, в яких МФВ здійснює свою безпосередню діяльність: громадянське суспільство, верховенство права, освіта, ЗМІ, охорона здоров’я тощо. Правління Фонду є головним громадським органом МФВ і формує стратегію діяльності всієї організації.

МФВ постійно інформує громадськість про свої програми та конкурси через публікації у пресі, проведення прес-конференцій і презентацій, через інтернет тощо. Працівники Фонду проводять консультації з усіх питань ґрантової діяльності МФВ.

Переважну більшість ґрантів МФВ розподіляє між недержавними організаціями. Зазвичай, фонд "Відродження" попередньо оголошує конкурс проектів, спрямованих на реалізацію запланованих програм МФВ. Фонд надає ґранти тим організаціям, проекти яких стали переможцями конкурсів. Водночас, МФВ розглядає звернення громадян про фінансування різноманітних проектів, завдання яких збігаються із метою Фонду.

Крім надання ґрантів іншим організаціям, МФВ здійснює власну операційну діяльність, реалізуючи проекти у пріоритетних галузях своєї програмної діяльності.

Національні програми фінансуються з бюджету МФВ згідно з пропозиціями Правління і Програмних рад. Багаторічний досвід роботи фонду "Відродження" в Україні дає змогу не лише стежити за змінами в українському суспільстві, а й прогнозувати їх. У своїй діяльності програмні напрями МФВ орієнтуються, передусім, на загальноєвропейський досвід.

Як і решта фондів мережі Сороса, МФВ здійснює адміністрування регіональних або мережевих програм Інституту Відкритого Суспільства (Будапешт, Нью-Йорк), у кожній з яких бере участь низка фондів Сороса в інших країнах. Мережеві програми започатковано Інститутом Відкритого Суспільства, щоб забезпечувати необмежену національними кордонами підтримку у вигляді знань і послуг. Це всебічний підхід до конкретних проблем, що заохочує і пропагує регіональну співпрацю фахівців, які беруть участь у програмах.

Фонд має представництво в Києві (центральний офіс), а також інформаційних партнерів у Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кіровограді, Луганську, Луцьку, Львові, Миколаєві, Одесі, Полтаві, Рівному, Севастополі, Сімферополі, Сумах, Тернополі, Ужгороді, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернігові, Чернівцях.

Це дає змогу МФВ швидко і завчасно поширювати інформацію у регіонах про оголошені конкурси, а також інформувати громадськість як про програмну діяльність Фонду, так і про конкурси інших донорів в Україні.

У 19902005 роках Фонд надав численним неурядовим організаціям (НУО) України, а також науково–освітнім, просвітницьким закладам, видавництвам ґрантів на суму понад 89 мільйонів доларів США. 2006 року МФВ надасть третьому сектору України фінансову підтримку на суму до 7 мільйонів доларів США.

Оголошення про конкурси, що проводяться МФВ, обов’язково публікуються в пресі та на вебсайті МФВ.

Проекти, подані на конкурс, розглядаються програмними радами, до складу яких входять провідні фахівці та експерти. Після ретельного аналізу проектів і колективного обговорення ради представляють свої висновки та рішення щодо схвалення або відхилення проектів. У разі потреби для проведення додаткового аналізу запропонованого проекту запрошують незалежних експертів. Остаточне рішення про підтримку або відхилення проектів затверджує Правління МФВ.

Щороку МФВ оголошує в пресі та на офіційному вебсайті конкурси за такими програмними напрямами:

• розвиток громадянського суспільства;

• верховенство права;

• засоби масової інформації;

• інформаційні програми;

• освітні програми;

• охорона здоров’я;

• європейська програма.

Кошти надаються на основі юридичної угоди, яка передбачає детальну звітність і виплату коштів у формі траншів. Фонд здійснює незалежний фінансовий моніторинг проектів. Всі подані проекти реєструються у комп’ютеризованій системі управління проектами МФВ, до складу якої входить тематична база даних проектів, підтриманих МФВ.

Інформація про підтримані МФВ проекти є відкритою. База даних про проекти доступна через мережу Інтернет. Вона дозволяє громадськості, тобто будь-якій людині у будь-якій частині світу, отримати загальні відомості про кількість проектів, підтриманих МФВ, назви проектів та імена відповідальних за них осіб, суми наданих коштів. Кожен відвідувач має змогу висловити Фонду свої думки про зміст і результати реалізації проектів.

Як правило, не надається підтримка на:

проекти, що не відповідають пріоритетам програмної діяльності МФВ;

проекти, що мають комерційний характер;

проекти з гуманітарної допомоги;

проекти, подані від фізичних осіб, політичних партій чи релігійних громад.

З метою більш повного використання благодійних пожертвувань, що спрямовуються в Україну, враховуючи роль Міжнародного фонду “Відродження”, 13 червня 1994 року Президент України своїм указом № 292/94 рекомендував міністерствам, іншим органам державної виконавчої влади сприяти Міжнародному фонду “Відродження”, його регіональним відділенням у вирішенні питань матеріальнотехнічного та інших видів забезпечення його діяльності. Органам, уповноваженим управляти майном, що перебуває у державній власності, вирішувати, по можливості, питання виділення приміщень Міжнародному фонду “Відродження”, його регіональним відділенням та надання їм пільг щодо орендної плати і плати за користування комунальними послугами.

 

4. Порядок реєстрації філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в УкраїніЗ метою впорядкування обліку зареєстрованих міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій та об’єднань в Україні запроваджено Реєстр зареєстрованих в Україні міжнароднихорганізацій, філій і представництв іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій та об’єднань.Формування, наповнення та функціонування Реєстру зареєстрованих в Україні міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій та об’єднань покладено на Департамент легалізації об’єднань громадян Міністерства юстиції України. Правовою основою формування Реєстру є Закони України "Про об’єднання громадян", "Про благодійництво та благодійні організації", Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140, Положення про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 145, Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 382, та інші нормативні акти, що регулюють порядок реєстрації міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій.Реєстр формується на підставі даних, внесених до реєстру об’єднань громадян та реєстру благодійних організацій, і визначає умови й порядок створення Реєстру зареєстрованих в Україні міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій.Для реєстрації структурного осередку, крім представництва, представники громадської організації зарубіжної держави подають заяву до Мінюсту.До заяви додаються:1) документ, що підтверджує легалізацію громадської організації зарубіжної держави;2) статут (положення) громадської організації зарубіжної держави;3) рішення про створення структурного осередку;4) статут (положення) структурного осередку;5) відомості про склад керівництва вищих статутних органів структурного осередку (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), номера телефону);6) документ про сплату реєстраційного збору.Документ, що підтверджує легалізацію громадської організації зарубіжної держави та статут (положення) громадської організації зарубіжної держави повинні бути легалізовані відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням порядку, передбаченого національним законодавством країни громадської організації.Збір за реєстрацію структурних осередків громадських організацій зарубіжних держав в Україні у розмірі 500 доларів США (за наявності ліцензії Національного банку) або еквівалент цієї суми у валюті України за курсом Національного банку на час сплати.За реєстрацію структурних осередків громадських організацій інвалідів розмір реєстраційного збору знижується на 50 відсотків.Структурні осередки дитячих громадських організацій від сплати реєстраційного збору звільняються.Кошти, одержані від сплати зборів за реєстрацію структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні, а також за видачу дублікатів свідоцтв про реєстрацію структурних осередків громадських (неурядових)організацій зарубіжних держав в Україні, зараховуються до державного бюджету. Заява про реєстрацію структурного осередку за наявності всіх необхідних документів розглядається в двомісячний термін. У необхідних випадках Мінюст проводить перевірку відомостей, що містяться в поданих документах.При розгляді питання про реєстрацію структурного осередку можуть бути присутніми представники громадської організації зарубіжної держави.За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію структурного осередку або про відмову в його реєстрації.Зареєстрованому структурному осередку присвоюється відповідний номер. Дані про реєстрацію вносяться до Реєстру об’єднань громадян, що ведеться Мінюстом.Реєстр це комп’ютерна база даних, яка складається із сукупності електронних копій державних реєстрів об’єднань громадян та благодійних організацій, об’єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією.Реєстр документ, до якого органом, щ здійснює реєстрацію вносяться відомості про реєстрацію міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій (далі організації), форма якого затверджується зазначеним органом.Внесення відомостей до Реєстру здійснюється Департаментом легалізації об’єднань громадян Міністерства юстиції України (далі Департамент).Про зареєстровані організації в Реєстр вносяться такі відомості:назва організації;місцезнаходження статутних органів;дата реєстрації та номер реєстраційного свідоцтва;дата затвердження статуту;мета діяльності;відомості про засновників;відомості про склад статутних органів;відомості про зміни, що внесені до статутних документів;відомості про припинення діяльності (ліквідацію, реорганізацію).Про зареєстровані філії і представництва іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій до Реєстру вносяться додаткові відомості:назва організації іноземної країни, яка виступила засновником філії чи представництва;її місцезнаходження.Відомості про зареєстровані в Україні міжнародні організації, філії і представництва іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій надаються Департаментом користувачам відповідно до чинного законодавства. Користувачами Реєстру є центральні органи виконавчої влади.Дані Реєстру об’єднань громадян публікуються в газеті "Урядовий кур’єр".Відомості про реєстрацію структурних осередків Мінюст передає у 10денний термін до головного обчислювального центру Держкомстату.Якщо статутні документи структурного осередку або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать законодавству України, Мінюст приймає рішення про відмову в реєстрації структурного осередку. Рішення про відмову в реєстрації структурного осередку в 10денний термін надсилається заявникові.Про зміни в статутних документах представник (представники) громадської організації зарубіжної держави в 5денний термін письмово повідомляє Мінюст.За видачу структурному осередкові громадської організації зарубіжної держави в Україні дубліката свідоцтва про реєстрацію встановлюється плата в розмірі 50 доларів США (за наявності ліцензії Національного банку) або еквівалент цієї суми у валюті України за курсом Національного банку на час сплати. У разі припинення діяльності структурного осередку Мін’юст приймає рішення про скасування запису в Реєстрі об’єднань громадян.

 

Контрольні питання до теми № 9

1. За якими ознаками класифікуються міжнародні організації?2. Який статус мають представництва міжнародних організацій в Україні?3. Що представляє собою Міжнародний рух Червоного Хреста?4. Чим відрізняється Товариство Червоного Хреста України від місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні?5. Назвіть відомі Вам національні організації України, які є членами міжнародних організацій.6. Якими документами регулюється діяльність Національного олімпійського комітету України? 7. Назвіть особливості правового статусу Міжнародного фонду “Відродження”8. Який орган здійснює державну реєстрацію філій, представництв і відділень міжнародних організацій в Україні?

 

ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ КАЗЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.365 сек.)