Читайте также:
|
Неперервність освіти забезпечується чітко визначеною її структурою, куди входять дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна освіти, аспірантура, докторантура й самоосвіта. Кожна складова неперервної освіти виконує свої функції та конкретні завдання. Спільною ж є загальна мета освіти. У Законі України "Про освіту" зазначено, що це "всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями".
Передбачені цілі в галузі освіти стосуються й осіб із вадами слуху.
В Україні створено систему спеціальних навчально-виховних закладів для одержання певного освітнього рівня глухих і слабочуючих. Наявні досягнення і здобутки на кожному етапі навчання даної категорії дітей і підлітків. Водночас життя ставить все нові й нові вимоги. Насамперед це стосується створення умов для реалізації неперервної освіти осіб із вадами слуху. У загальних рисах їх можна визначити так: удосконалення процесу навчання різних вікових категорій з метою максимального їх розвитку та забезпечення належної наступності і взаємозв'язку між окремими складовими неперервної освіти. Не зупиняючись на досягненнях, зосередимо увагу на не до кінця розв'язаних проблемах.
Первинною ланкою в структурі освіти є дошкільна освіта, яка має виняткове значення для розвитку дітей дошкільного віку загалом і особливо дітей з ураженням слухової функції. Першочерговим завданням є вчасна організація педагогічної роботи з дітьми. Це, в свою чергу, залежить від своєчасного виявлення порушень слуху за допомогою сучасних діагностичних методів та правильного оцінювання стану слухової функції.
Особливе значення має переддошкільний і дошкільний вік дитини, в якому найчастіше виникає набута патологія слуху. Найбільш істотним є запобігання втраті часу для роботи з такими дітьми. У сурдопедагогічній теорії та практиці переконливо засвідчено: чим раніше розпочато роботу з дитиною, тим більші можливості для забезпечення її різнобічного розвитку.
Значної уваги потребують діти, які втрачають слух, уже користуючись ним, володіючи словесною мовою. Ця біда для такої дитини виступає трагічним фактором, що вкрай негативно позначається на хід подальшого її психічного розвитку. Дослідження, проведені свого часу Р.М. Боскіс, показали, що при втраті слуху блискавично швидко розпадається словесна мова, а згодом і зовсім зникає, навіть у дітей 3-5-річного віку, якщо не проводиться робота з її збереження та подальшого розвитку. Втрата ж мови зумовлює порушення контакту з оточенням, що згубно впливає на розвиток дитини.
Лише за умови спеціально організованої роботи з дітьми відкриваються широкі можливості для їх розвитку. Підґрунтям для цього є наявність потенційних можливостей для інтелектуального розвитку - інтелект у нормі (за винятком дітей з його вадами), пластичність нервової системи (за І. Павловим), єдність всіх аналізаторних систем та компенсаторні можливості їх у людському організмі.
На етапі дошкільного виховання закладаються основи для повноцінного формування особистості дитини з вадами слуху. Тому забезпечення раннього навчання та виховання таких дітей є першочерговим завданням, від вирішення якого залежить результативність навчально-виховної роботи на наступних етапах.
Найвагомішою складовою неперервної освіти є загальна середня освіта. Основним навчальним закладом є спеціальна загальноосвітня школа, яка виконує надзвичайно складні завдання і забезпечує базову середню освіту. Разом з тим з кожним роком підвищуються вимоги до якості підготовки випускників спеціальних шкіл.
У світлі Закону України "Про загальну середню освіту" та постанови Кабінету Міністрів "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів України на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" постало чимало важливих проблем щодо вдосконалення шкільної освіти учнів із вадами слуху.
Однією з проблем є визначення обов'язкового освітнього рівня осіб із вадами слуху. У Законі про загальну середню освіту зазначено, що повна загальна середня освіта є обов'язковою ланкою в системі освіти. Що ж стосується учнів з ураженням слухової функції, то, очевидно, загальнообов'язковою має бути базова середня освіта. Наступним же етапом є диференційоване навчання учнів залежно від їх можливостей, нахилів, інтересів і здібностей. Заслуговує на увагу проведення досліджень на базі створених експериментальних майданчиків (на базі Харківської та Одеської шкіл глухих і Підкамінської школи слабочуючих), започатковане Інститутом спеціальної педагогіки АПН України, де в основу покладено диференційоване навчання учнів.
Важливою проблемою є визначення структури кожного типу спеціальних загальноосвітніх шкіл для глухих і слабочуючих учнів.
Досить складним завданням є визначення змісту навчання, розроблення державних стандартів освіти. Спеціальна школа має встановити тісний зв'язок із попередньою ланкою - дошкільними закладами, а також з наступною ланкою - вечірніми школами, ПТУ, середніми спеціальними навчальними закладами. Потребують вдосконалення методи навчання з метою підвищення якості підготовки випускників до майбутньої навчальної та трудової діяльності.
Усі ці завдання можна вирішити лише за умови ґрунтовного вивчення кожної категорії дітей із вадами слуху, а також індивідуальних особливостей кожного учня.
У сурдопедагогічній літературі добре висвітлено методи вивчення дитини з вадами слуху та фіксації його результатів.
Особливого значення набуває вивчення життєвих планів самих учнів, їх прагнень і намірів. У нашій країні проведено масштабне дослідження даної проблеми (В. Засенко). З'ясовано особливості, скерованість та стійкість планів учнів на майбутнє (зокрема старшокласників), фактори, що впливають на становлення життєвих планів та їх реалізацію. Доведено, що сурдопедагоги мають безпосередньо керувати процесом формування життєвих планів учнів, прогнозуючи найбільш ефективні шляхи їх соціально-трудової адаптації.
Значної уваги потребує профорієнтаційна робота у спеціальних школах і, зокрема, такі її складові, як профінформація та профконсультація. Означена робота має бути чітко спланованою, носити систематичний, а не епізодичний характер і розцінюватись як важливий розділ навчально-виховної роботи у спеціальній школі. До проведення профорієнтаційної роботи залучаються всі працівники даного навчального закладу, кожен з яких виконує певні функції.
Велика роль у спеціальних школах належить психолого-медико-педагогічним комісіям. У 1996 р. Міністерством освіти України затверджено положення про їх роботу. Головну увагу в ньому зосереджено на вивченні учнів підготовчих і перших класів з метою перевірки відповідності направлення їх до даного типу школи, а також учнів молодших класів з метою визначення адекватного профілю трудового навчання. На наш погляд, функції шкільної комісії варто значно розширити. До її обов'язків має входити ґрунтовне вивчення учнів середніх та старших класів, що допоможе організувати диференційоване навчання та надати консультативну допомогу щодо обрання ними подальшого життєвого шляху. Психолого-медико-педагогічні комісії, на наш погляд, мають давати випускникам своєї школи відповідні кваліфікаційні характеристики-рекомендації, що значно полегшило б роботу приймальних комісій середніх навчальних закладів.
Складним і досить специфічним завданням у процесі навчання дітей із вадами слуху є формування й удосконалення засобів спілкування. Це стосується оволодіння як словесною мовою, так і мовою жестів. На сучасному етапі проблема білінгвізму в навчанні глухих є надзвичайно актуальною у сурдопедагогічній теорії та практиці.
Повну загальну середню освіту учні з вадами слуху можуть одержати різними шляхами. Одним із перспективних з-поміж них є організація при денних спеціальних школах старшої школи (III ступеня). Уже є досвід роботи передових шкіл України.
Окрім цього, повну загальну середню освіту глухі і слабочуючі учні одержують, навчаючись у спеціальних вечірніх школах або в класах при загальноосвітніх школах. Є певні досягнення у роботі цих шкіл. Деякі школи встановлюють тісний зв'язок із професійно-технічними училищами, де учні здобувають робітничі професії. Прикладом може бути робота Харківської спеціальної вечірньої школи № 23 для глухих і слабочуючих, де учні на базі ПТУ № 33, 40, 44, 47 здобувають такі спеціальності, як кухар, лицювальник-плиточник, автослюсар, столяр, швачка-закрійниця та ін.
Набуто значний досвід і в Київській школі для глухих дітей № 6, яка підтримує тісний зв'язок із ПТУ № 18, де глухі учні, одержуючи в школі повну загальну середню освіту, водночас оволодівають спеціальністю оператора ЕОМ та бухгалтерським обліком. Таке поєднання роботи спеціальної школи з профтехучилищем вимагає певних змін в організації педагогічного процесу. Так, у школі № 6 учні навчаються 4 дні в школі, 5-й день - у ПТУ, а в 6-й - проходять практику на базі ПТУ.
Що стосується професійно-технічної освіти як однієї із складових неперервної освіти, то й тут є певні досягнення. Для осіб із вадами слуху існують спеціальні групи в загальних ПТУ та в ПТУ для інвалідів різних категорій (Криворізьке, Буданівське, Луганське, Самбірське ПТУ, Житомирський технічний ліцей-інтернат та ін.). Нещодавно відкриті спецгрупи в ПТУ № 26 і № 33 у м. Києві, де успішно здійснюється підготовка будівельників та кухарів-кондитерів. На нашу думку, необхідним є подальше розширення навчання глухих і слабочуючих у спеціальних групах різних за профілем ПТУ.
Середню спеціальну освіту учні з вадами слуху одержують, навчаючись у спеціальних групах технікумів, коледжів, ліцеїв. Позитивним є розширення мережі таких закладів. Міністерство освіти та науки затвердило перелік таких спеціальних груп. Це Донецький технікум промислової автоматики, Ужгородський коледж мистецтв, Запорізький електротехнічний технікум-коледж, Івано-Франківський коледж фізичного виховання, Київський технікум легкої промисловості, Київський художньо-промисловий технікум, Київське училище естрадно-циркового мистецтва, Технологічний коледж Українського державного університету ім. І. Франка, Херсонське медичне училище, Харківське медичне училище № 2, Дніпропетровський державний політехнікум та ін. Наведений перелік засвідчує, що для осіб з вадами слуху створено можливість одержувати різні спеціальності, навчаючись у спеціальних групах.
Важливим завданням є встановлення тісного взаємозв'язку середніх спеціальних закладів і спеціальних загальноосвітніх шкіл.
Важливою складовою неперервної освіти є вищі навчальні заклади. Вища освіта - не просто сфера, яка готує спеціалістів для народного господарства. Вона все більше стає важливим етапом у розвитку людини, особистості. Завдання полягає у збільшенні кількості студентів, котрі хочуть, можуть і отримують вищу освіту. Це важливо не лише для конкретної особи, а й для країни в цілому. Проте, за статистичними даними, кількість нечуючих з вищою освітою в Україні досить незначна. Ми явно поступаємось у цьому плані перед багатьма зарубіжними країнами. Як позитивне слід відзначити спроби окремих вищих навчальних закладів забезпечити успішне навчання осіб із вадами слуху за новими спеціальностями, конче потрібними у сучасних ринкових умовах. Яскравим прикладом цього може слугувати Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна".
Нині виникла гостра потреба визначити перелік спеціальностей, доступних для глухих і слабочуючих студентів ВНЗу.
На особливу увагу заслуговує питання, що стосується вищої педагогічної освіти осіб із вадами слуху. Погляди на цю проблему неоднозначні, а в цілій низці випадків - дискусійні. Чи може бути глухий учитель у школі для глухих дітей? Сурдопедагогічна практика дає позитивну відповідь. Досвід показує, що нечуючі педагоги, які добре володіють словесною мовою і мовою жестів, користуються особливою повагою і любов'ю дітей із вадами слуху. У переважній більшості нечуючі вчителі працюють у спецшколах на посадах вчителя фізкультури, образотворчого мистецтва, трудового навчання та вихователя, а окремі - викладають загальноосвітні предмети.
У Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова на заочній формі навчання було здійснено два випуски студентів із вадами слуху. Нині на стаціонарному відділенні навчаються окремі нечуючі студенти. Необхідним є розроблення спеціальних навчальних планів для такої категорії студентів.
Аналіз літературних джерел засвідчує, що у ВНЗ багатьох країн світу накопичений значний досвід навчання осіб із вадами слуху. Більше того, в деяких з них нечуючі працюють викладачами нарівні з іншими.
Відповідно до структури освіти в Україні своєрідною складовою неперервної освіти є аспірантура й докторантура. Особи з вадами слуху мають право на одержання в індивідуальному порядку наукових звань та здобуття наукових ступенів. І в цьому плані Україна не може похвалитися підготовкою фахівців вищої кваліфікації. Вона поступається перед іншими країнами світу. Тут варто згадати про навчання студентів у Московському державному технічному університеті ім. М. Баумана, одному з найпрестижніших ВНЗ серед країн СНД та зарубіжних. Тут організовано підготовку глухих з 1934 р. У 1992 р. у МДТУ створено спеціальний навчальний центр, який займається проблемами навчання нечуючих студентів на різних факультетах технічних профілів. Названий вуз підтримує тісні зв'язки з вищими навчальними закладами зарубіжних країн. Багато випускників стали видними спеціалістами. Чимало з них, закінчивши аспірантуру, здобули наукові ступені кандидата наук, багатьом присвоєні вчені звання.
І, нарешті, останньою складовою неперервної освіти є самопідготовка. Для осіб із вадами слуху це надзвичайно важливо. Адже впродовж усього життя поруч із ними не буде сурдопедагога та перекладача. Для подальшого розвитку, самовизначення, самовдосконалення й успішної соціально-трудової адаптації винятково важливу роль відіграють самоосвіта, вміння працювати самостійно, підвищення свого загального та мовного розвитку. І тут варто підкреслити, що такі вміння зумовлені ефективністю та якістю всієї системи попередньої освіти.
Отже, ідея неперервної освіти може бути успішно реалізованою і стосовно осіб із вадами слуху - за певних соціально-педагогічних умов, створених у нашій країні.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 184 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |