Читайте также:
|
|
Інструкція до самостійної роботи
Предмет: сучасна українська мова
Кількість годин на самостійну роботу: 2 години
Тема: Фонетика. Графіка
Питання для самостійної роботи:
Ø Звуки і букви. Український алфавіт. Співвідношення між звуками (голосними і приголос-ними) і буквами.
Ø Склад. Основні правила складоподілу.
Ø Наголос у словах, його роль у розрізненні слів та їх форм.Характер українського наголосу
Обсяг знань, умінь, навичок:
Знати: Український алфавіт, співвідношення між звуками і буквами, основні правила складоподілу, види наголосу в українській мові, його характер.
Вміти: виголошувати алфавіт по пам'яті, записувати звуки та їх буквені відповідники, розбивати слова на склади, правильно розставляти головний і допоміжний наголос.
Рекомендована література:
1. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови - К.: освіта, 1997 2Д20-37.
2. Українська мова, ч. 1 (за редакцією Дудика).-К.: "Вища школа", 1988, § 23,24.
Завдання для самостійної роботи:
1. Виконати завдання III, сторінка 51 (підручник).
2. Поділіть подані нижче слова на склади: Сонце, месник, власний, зросла, пристрасний, каштани, оббитий, щасливий, подруга, безвартісний, назустріч, затишний, краплина, надворі, обличчя, прекрасний, шарпнули, небезпека, безсмертний, розказати.
3. Користуючись словником, поставте наголос у словах:
Адресний, актор, астроном, бджолиний, пишучи, бурштиновий, бурхання, ваги, вагар, вірші, випадок, гусениця, дюшес, жальце, жерло, житло, жмуток, завидки.
Контрольні питання:
1. Які зміни відбулися в українському алфавіті з 1993 року?
2. Чому букв на позначення голосних і приголосних менше, ніж звуків? (38-33)
3. Які основні правила складоподілу? Чи збігаються ці правила з правилами переносу?
4. Яка роль українського наголосу у розрізненні слів?
Лінгвістичний словничок до самостійної роботи №2
Алфавіт (гр. alphabetos – від назв літер грецької азбуки альфа і бета – у середньо грецькій вимові ” віта ”) – сукупність розташованих у певному порядку букв певної мови, якими користуються для передачі усного мовлення на письмі.
Склад – звук чи кілька звуків, що утворюються одним поштовхом видихування повітря. В українській мові слово має стільки складів, скільки голосних звуків: ви – бри – ку – ва – ти, крим – чак, пі – а – ніст.
Наголос – звукове виділення складу в слові, слова чи словосполучення у фразі.
Морфема – (гр.morphe - форма) – найменша неподільна значуща частина слова.
За значенням місцем і роллю у слові розрізняють такі морфеми:
Основа – частина слова, яка виражає його лексичне значення і залишається в слові післ відокремлення закінчення;
Закінчення – змінна частина слова, що не входить до його основи і служить для зв’язку слів у словосполученнях;
Корінь – спільна частина споріднених слів, яка є носієм основного лексичного значення окремого слова і всіх споріднених слів.
Суфікс (лат.suffixus – прикріплений) – морфема, що стоїть після кореня або іншого суфікса і служить для творення нових слів;
Префікс (лат. Praefixus – прикріплений спереду) – морфема, що стоїть перед коренем, або іншим префіксом і служить для творення нових слів;
Основа похідна – основа слова, яке утворено від іншої основи: рибалонька – від основи слова рибалка.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |