Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

Читайте также:
  1. Адміністративно правовий статус місцевих державних адміністрації.
  2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНШИХ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
  3. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України у системі органів державної влади та його завдання.
  4. Адміністративно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади
  5. Адміністративно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади
  6. Адміністративно-правовий статус центральних органів виконав­чої влади
  7. Адміністративно-правовий статус центральних органів виконав­чої влади
  8. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
  9. Вибори- це встановлена законодавством процедура формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування безпосередньо виборцями шляхом голосування.
  10. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Стаття 10. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення постачальниками вимог цьо­го Закону

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядає Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації і його те­риторіальні органи.

Від імені Державного комітету України по стан­дартизації, метрології та сертифікації та його тери­торіальних органів мають право накладати штрафи головний інспектор України з державного нагляду за якістю продукції, його заступники та відповідні державні інспектори України з державного нагляду за якістю продукції.

Стаття 1 1. Функції та повноваження посадових осіб державної інспекції України з державного на­гляду за якістю продукції щодо перевірки дотри­мання вимог цього Закону

Посадові особи державної інспекції України з державного нагляду за якістю продукції відповідно до покладених на них завдань:

здійснюють виявлення неякісної та небезпечної продукції;

здійснюють перевірку відповідності продукції відомостям, зазначеним у декларації відповідності;

оформляють матеріали щодо накладання штра­фів на постачальників у випадках, передбачених цим Законом.

З метою належного здійснення своїх функцій посадові особи державної інспекції України з дер­жавного нагляду за якістю продукції мають право:

1) безперешкодно відвідувати при пред'явленні посвідчення підприємства, установи та організації будь-яких форм власності для здійснення перевірок якості та безпечності продукції;

2) відбирати зразки продукції у постачальників для перевірки її якості та безпечності. Вартість відібраних зразків, якщо внаслідок випробувань вони стали непридатні для подальшого використання за призначенням, а також вартість випробувань покри­вається за рахунок бюджетних коштів. У разі, якщо буде встановлено, що продукція є неякісною чи не­безпечною, згадані витрати сплачуються постачаль­ником;

3) одержувати під час проведення перевірок необхідні відомості та матеріали щодо продукції;

4) забороняти виробництво, випуск, зберігання, транспортування, реалізацію та використання неякіс­ної або небезпечної продукції;

5) видавати постанови про визначення не­дійсною декларації відповідності, якщо буде вста­новлено, що продукція не відповідає відомостям, за­значеним у декларації відповідності;

6) видавати обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень встановлених вимог щодо якості та безпечності продукції.

Стаття 12. Рішення у справах про порушення постачальниками вимог щодо якості та безпечності продукції

Рішення відповідних державних інспекторів Ук­раїни з державного нагляду за якістю продукції про накладання штрафів оформляються постановами.

Примірник постанови надсилається державній податковій адміністрації за місцезнаходженням по­стачальника для контролю за сплатою штрафу.

Штраф підлягає сплаті постачальником у п'ят­надцятиденний термін з дня його накладання. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягуєть­ся у судовому порядку.

Суми штрафів у розмірі 60 відсотків зарахову­ються до державного бюджету, ЗО відсотків до місце­вих бюджетів, 10 відсотків залишаються в розпоряд­женні Державного комітету України по стандарти­зації, метрології та сертифікації.

Рішення у справах про порушення постачальни­ками вимог щодо якості та безпечності продукції, передбачених цим Законом, може бути оскаржено в установленому порядку.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав