Читайте также:
|
Тобто, суспільні відносини є результатом діяльності людей у сфері державного управління. Проте, хоч у якій сфері вони не виникали б і хто б у них не вступав, вони завжди є відносинами між керуючими і керованими, між суб'єктом і об'єктом управління.
До суб’єктів державного управління у правовій державі, де будується розвинене громадянське суспільство, поряд з органами виконавчої влади належать органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян чи підприємств (під час здійснення делегованих державних функцій) та владні посадові особи усіх зазначених колективних суб’єктів.
Органи, які здійснюють державне управління, – це насамперед виконавчі структури – вищі, центральні та місцеві органи виконавчої влади і виконавчі комітети органів місцевого самоврядування.
До органів виконавчої влади належить: Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, центральні органи виконавчої влади за спеціальним статусом, центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується КМУ через відповідні міністерства (див. схему).
Вони функціонують для оперативного та безпосереднього управління соціальним, господарським, політичним, культурним та іншими галузями, сферами та секторами суспільного життя. Саме на них покладено обов’язок реалізовувати (виконувати) рішення, які ухвалює законодавча влада.
До об’єктів публічного управління належать:
1) приватні фізичні особи:
а) громадяни України;
б) іноземці;
в) особи без громадянства;
г) приватні фізичні особи зі спеціальним статусом (наприклад, фізичні особи-підприємці);
2) приватні юридичні особи;
3) підпорядковані по службі, які нижче стоять в ієрархічному статусі, суб’єкти державного управління (наприклад, начальник відділу юстиції в районі буде вважатись об’єктом управління для начальника головного управління юстиції в області).
Управлінські відносини як результат людської діяльності, в основі якої лежить вольовий та усвідомлений початок, є суб'єктивними, цілеспрямованими, вольовими і усвідомленими. Проходячи крізь свідомість людей, вони являють собою наслідок взаємодії волі та свідомості.
Щодо особливостей предмета адміністративного права зупинимось на таких положеннях. У ст.3 Конституції України визначено, що «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».
Ці конституційні положення мають відображатися в предметі адміністративного права, оскільки саме на нього теорія права покладає завдання розвитку й уточнення у сфері внутрішнього державного управління положень Основного Закону.
Таким чином, провідною складовою предмета адміністративного права України є забезпечення суб’єктами публічного управління прав і свобод людини та громадянина.
Невід’ємною рисою предмета адміністративного права є його публічна спрямованість, оскільки адміністративне право врегульовує публічні правовідносини, змістом яких є завжди публічний інтерес [2] (інтерес сукупності, тобто населення, людей тощо; та чи інша сукупністю приватних інтересів).
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |