Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

П. Натуралістичний напрям.

Внутри помещений

Водные краски

Технологические операции Вид окраски
Клеевая Известковая
простая улучшен. высококач. простая улучшен.
Очистка поверхности + + + + +
1 нанесение грунтовки + + + + +
Нанесение шпатлевки на трещины - + + + _
Шлифование подмазанных мест - + + + _
1 сплошное шпатлевание - - + - -
Шлифование - - + - -
2 сплошное шпатлевание - - + - -
Шлифование - - + - -
2 нанесение грунтовки - + + _ _
3 нанесение грунтовки + + + + +
Нанесение окрасочного состава + + + + +

Масляные, эмалевые, синтетические краски

Технологические операции Вид окраски
По дереву По штукатурке, бетону
простая улучш всокач. простая улучш всокач.
Очистка поверх. + + + + + +
Нанесение грунтовки + + + + + +
Нанесение шпатлевки на трещины + + + + + +
Нанесение олифы на подмазанные места + + + + + +
Шлифование подмазанных мест + + + + + +
1 сплошное нанесение шпатлевки - + + - + +
Шлифование - + + - + +
2 сплошное нанесение шпатлевки - - + - - +
Шлифование - - + - - +
Огрунтовка - + + - + +
Шлифование - + + - + +
1 нанесение окрасочного состава + + + + + +
Шлифование - + + - + +
2 нанесение окрасочного состава + + + + + +

 

Наружные поверхности

Технологические операции Составы
Силикатные Известковые и цементные Эмульсионные синтетические Перхлорвиниловые Масляные и эмалевые Полимерцементные
Очистка поверхности + + + + + +
Расшивка трещин + + + + + +
Подмазка + + + + + +
Шлифование + + + + + +
Шпатлевание + - - + + -
Шлифование + - - + + -
Смачивание водой - + - - - +
Огрунтовка + - + - - +
1 окраска + + + + + +
2 окраска + + + + + +

 

П. Натуралістичний напрям.

В 1861р., коли вийшов останній том видання “Порівняльної граматики” Ф.Боппа, з’явився “Компендій порівняльної граматики індоєвропейських мов” Августа Шлейхера. Ця праця стала новим етапом в розвитку порівняльно-історичного мовознавства. Вперше в історії компаративістики була розроблена методика реконструкції і встановлено поняття вихідного мовного стану – прамови. Введене поняття прамови і методика його реконструкції дозволили відобразити порівняльну граматику індоєвропейських мов як ланцюжок безперервної еволюції вихідного стану до окремих індоєвропейських мов.
Починаючи з А.Шлейхера в мовознавстві виникла нова течія – так званий натуралістичний напрямок. Така назва пояснюється тим, що представники цієї течії, як і А.Шлейхер, вважали,що мова – це такий же природній організм як рослини і тварини. У мові, на думку А.Шлейхера, є два моменти: значення, що знаходиться в корені, і відношення, яке міститься в словотворчих частках. Виходячи із взаємозв’язку цих моментів, він поділяє мови на три групи:
1) ізолююючі мови – мови, в яких є самі значення,отже, самі корені;
2) аглютинуючі, або аглютинативні, мови – мови, в яких до елементів значення приєднуються елементи відношення;
3) флективні мови – мови, в яких елементи значення і елементи відношення утворююють єдність.

Ці три типи мов Шлейхер вважав трьома ступенями або періодами розвитку всіх мов (кожний наступний – “вищий” від попереднього). Одночасно – це ніби стадії органічного росту: ізолюючий тип – дитинство мови, аглютинуючий – період зрілості мови, а флективний – стан упадку, розпаду мови, період старості. А.Шлейхер також зазначав, що мова не має історії розвитку, у неї лише біологічне зростання. Спираючись саме на таке “біологічне” розуміння мови, він і створює свою теорію “генеалогічного дерева”, де спільний стовбур і кожна гілка завжди поділяються навпіл, а першоджерелом є прамова-організм, в якому повинна бути симетрія, регулярність. Впевнений у правильності своїх реконструкцій та спираючись на власні дослідження фонетики відомих йому мов, а потім і морфології, А.Шлейхер навіть написав басню на “індоєвропейській мові”, де вокалізм він реконструює за образом санскриту, а консонантизм – за образом грецької мови. Різноманіття звуків і форм він пояснює подальшим зростанням дерева.
Як зазначав А.Мейє, Шлейхер реконструював спільну мову, визначив її суттєві риси і еволюцію, але він був неправий, розглядаючи в цій еволюції лише упадок, він не зміг дотриматися принципу закономірності, який сам же теоретично визнавав, але застосований ним метод став визначальним для наступного розвитоку науки про мову.

Іншим представником натуралістичного напрямку в мовознавстві був Й.Шмідт, відомий своєю “хвильовою теорією” (1871). “Хвильова теорія” Шмідта була скерована проти теорії “генеалогічного дерева” Шлейхера, яка фіксувала послідовність етапів розпаду мов, але ігнорувала проблему локалізації прамови і її наступних продовжень, а також випадки багатосторонніх мовних контактів. На матеріалі народних говорів Шмідт намагався довести, що нові мовні явища поширюються хвилями від певних центрів політично об’єднаної мовної території. З цього він зробив висновок, що сучасні групи мов індоєвропейської сім’ї існували в індоєвропейській мові як її діалекти. Головним доказом правильності цієї гіпотези мав бути факт, що всі індоєвропейські мови, зафіксовані в писемних пам’ятках, поділяються на дві групи: групу “кентум” і групу “сатем”. Хвилі нових якостей групи “сатем” мали центр поширення в Азії, а хвилі мовних явищ “кентум” поширювались в Європі. Хетська мова, виявлена в Азії, розбила головний аргумент Шмідта, вона виявила характерні риси не групи “сатем”, а “кентум”.
Проте теорія хвиль Шмідта і теорія родовідного дерева Шлейхера у модифікованому вигляді, доповнені третьою теорією субстрата (яка говорить про наявність елементів переможеної мови в мові-переможцеві), служать у сучасному мовознавстві поясненням різноманітності і спорідненості індоєвропейських мов.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав