Читайте также:
|
|
У процесі розробки й аналізу інвестиційного проекту важливе значення надається визначенню витрат на всіх стадіях (у усіх фазах) реалізації проекту.
Витрати, здійснювані учасниками виконання проекту підрозділяються на початкові (одночасні або капіталотворчі інвестиції), поточні і ліквідаційні. Для їх оцінки можуть використовуватися базисні, прогнозні, розрахункові і світові ціни.
Під базисними розуміються ціни, що склалися в народному господарстві на визначений момент часу tб. Базисна ціна на будь-яку продукцію або ресурси вважається незмінною протягом усього розрахункового періоду.
Базисні ціни, як правило, використовуються на стадії техніко-економічних досліджень інвестиційних можливостей.
Прогнозна ціна Цt продукції або ресурсу наприкінці t-го кроку розрахунку (наприклад, t-го року) визначається по формулі:
(3.2)
де Цб - базисна ціна продукції або ресурсу;
І(t/tн) - коефіцієнт (індекс) зміни цін продукції або ресурсів відповідної групи наприкінці t-го кроку стосовно початкового моменту розрахунку (у якому відомі ціни).
Приведення цін j-го ресурсу в момент часу t = tн [базисних (заданих) цін] до цін того ж ресурсу наприкінці t-го кроку (прогнозна ціна) проводиться по формулі:
(3.3)
де - ціна j-го ресурсу на t-м кроку (прогнозна або поточна ціна);
- ціна того ж ресурсу в цінах на момент to (базисна ціна);
– індекс цін на j-й ресурс з урахуванням зміни його вартості.
Відповідно до існуючого положення, по проектах, розроблювальних за замовленням органів державного управління, значення індексів зміни цін на окремі види продукції і ресурсів встановлюються в завданні на проектування відповідно до прогнозів Міністерства економіки. Тобто, мова йде про те, що для частини продукції і ресурсів держава на основі прогнозних оцінок інфляції визначає значення індексів зміни цін.
Нагадаємо, що під інфляцією прийнято розуміти підвищення загального (середнього) рівня цін в економіці або на визначений вид ресурсу (продукції, послуг, праці).
Інфляцію наприкінці кроку t1 стосовно початкового моменту t0 (або моменту приведення), що безпосередньо передує першому кроку, можна характеризувати:
* індексом зміни цін ресурсу , тобто відношенням ціни ресурсу наприкінці кроку t1 до ціни того ж ресурсу в момент tn;
* рівнем інфляції
(3.4)
Треба відзначити, що основний вплив на показники витрат та результатів проекту чинять:
* неоднорідність інфляції (тобто різноманітний розмір її рівня по видах продукції і ресурсів;
* перевищення рівня інфляції над ростом іноземної валюти.
Треба відзначити, що й однорідна інфляція впливає на показники ефективності. Так, збільшення запасів матеріалів і кредиторської заборгованості стає більш вигідним, чим їхня відсутність. У той, час як наявність запасів готової продукції і дебіторської заборгованості може стати менше вигідним, ніж без інфляції.
Наявність інфляції та її вплив на показники при проекті не тільки в грошовому, але і натуральному рішенні негативно позначається на фінансових результатах здійснення проекту, у тому числі і на умовах надання позик і кредитів, а також на обсягах виробництва і продажів.
Існують визначені правила підготовки вихідної інформації для оцінки ефективності проекту. Так, у випадку неоднорідної інфляції вся інформація про проект повинна даватися в розрахункових цінах Цр. Розрахункові ціни дозволяють враховувати зміну ціни конкретного ресурсу (або продукту) щодо загального індексу цін.
Не рекомендується робити оцінку в прогнозних (поточних) цінах, тобто цінах, що фактично діють на кожному кроку розрахунку. Справа в тому, що в цьому випадку виникає додаткова потреба у вихідних даних, пов'язаних з інфляцією, ускладнюються розрахункові формули, а точність результатів не змінюється.
За кожною складовою структури інвестицій (капітальних витрат) повинні бути зазначені їхня вартість, графік впровадження в дію і норма амортизації (термін служби). Інвестиційні витрати повинні відбивати інформацію про вартість:
* придбання і підготування земельної ділянки;
* проектно-вишукувальних і дослідно-конструкторських робіт;
* постійних і тимчасових будинків і споруджень;
* устаткування і мереж комунікацій;
* нематеріальних активів (ліцензій, патентів);
* непередбачених витрат.
До складу інвестиційних витрат необхідно включити також зміну оборотного капіталу DОК(t), визначену для кроку t по формулі
DОК(t) = ОК(t-1)+ТА(t)–ТП(t), (3.5)
де ОК(t-1) –оборотний капітал на (t-1)-м кроку;
ТА(t) – - поточні активи на t–м кроку;
ТП(t) - поточні пасиви на t–м кроку.
За кожною складовою поточних активів необхідно визначити:
* по запасам матеріалів - покриття потреби (періодичність постачання) і страховий запас (у днях), у тому числі по сировині, основним і допоміжним матеріалам, комплектуючим; по запчастинах для ремонту, тарі, видатковим матеріалам; по паливу, енергії;
* по незавершеній продукції - цикл виробництва (у днях);
* по готовій продукції - термін збереження або періодичність відвантаження (у днях);
* по кредитах покупцям (рахункам до одержання) - частку кредитів у виручці (у відсотках) і середній термін кредиту (відстрочки платежів) у днях;
* по авансах постачальникам - частку авансів у прямих матеріальних витратах (у відсотках) і середній термін авансових платежів (у днях);
* по резерву грошових засобів - термін покриття потреби (у днях).
До складу оборотних активів входить також ПДВ, виплачений в аналізованому інтервалі планування, що визначається на підставі даних по ПДВ до повних виробничих витрат, постійних і оборотних активів.
По кожній складовій поточних пасивів необхідно вказати:
по кредитах постачальників (рахункам до оплати) - відстрочку платежів (у днях);
по авансах покупців - частку авансів у виручці (у відсотках) і середній термін авансів;
по розрахунках із персоналом. - частоту виплати заробітної плати (раз, два рази на місяць).
До складу поточних пасивів входять також розрахунки з бюджетом і відсотки до сплати, що розраховуються автоматично на основі вихідних даних.
Витрати на виробництво визначаються загально по складовим:
* прямі матеріальні витрати;
* витрати на робочу силу;
* накладні витрати.
Ціни матеріальних ресурсів визначають за статтями витрат (матеріали, електроенергія, ремонт і ін.).
Витрати на оплату праці розраховують, помноживши чисельність робітників за категоріями персоналу (основний виробничий, допоміжний виробничий, адміністративно-управлінський, інший, збутовий і ін.) на їх місячний оклад або середній заробіток робітників-відрядників.
Накладні витрати (загальногосподарські, адміністративні, збутові, інші витрати) визначаються в грошових одиницях або як відсоток від складових прямих витрат на виробництво (наприклад, заробітної плати основного виробничого персоналу).
Приведена вище вихідна інформація для розрахунків ефективності проектів не є обов'язковою. На ранніх етапах формування проекту можна використовувати загальні вихідні дані.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |