Читайте также:
|
Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає суб'єкта як елемент складу, а отже, виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.
Осудною визнається особа – яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Неосудною є особа – яка не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Поняття неосудності визначається 2 критеріями:
- медичним;
- юридичним
Медичний критерій:
1) хронічний розлад психіки (шизофренія, епілепсія);
2) тимчасовий розлад психіки (під впливом певних чинників: стан афекту)
3) слабоумство (з відхиленням розвитку людини);
4) інший хворобливий стан (розлад психіки, афекту – сильного душевного стресу та алкоголю)
Юридичний критерій:
1) Інтелектуальний момент неосудності – полягає в тому, що особа не може давати собі звіт в своїх діях, тобто немає можливості усвідомлювати суспільну небезпечність діяння внаслідок психічного захворювання.
2) Вольовий юридичний критерій – полягає в неможливості, внаслідок психічного захворювання, керувати своїми діями.
Н-д: клептоманія
Формулою неосудності є: 1 медичний критерій + 1 юридичний критерій = неосудність.
Наслідки визнання особи неосудною:
Якщо слідчим, прокурором чи суддею особа буде визнана неосудною, то вона не є суб’єктом злочину, так як неосудність виключає обов’язкову ознаку суб’єкту.
Обмежена осудність – не виключає склад злочину, суб’єкт злочину та юридичну відповідальність, але вона повинна враховуватися пр. визначенні змісту відповідальності.
Спеціальний суб’єкт – це особа, яка крім обов’язкових загальних ознак (фізична осудна особа, яка досягла певного віку) має додаткові спеціальні ознаки, передбачені в статті Особливої частини для суб’єкта конкретного складу злочину.
Злочин у сфері службової діяльності.
У частині 1 ст. 22 КК 2001 р. зазначено, що “ кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 р. ”.
Цей вік називається загальним віком кримінальної відповідальності.
У частині 2 цієї ж статті встановлюється знижений вік кримінальної відповідальності – 14 р. – за окремі, прямо перелічені законом злочини.
Серед цих злочинів зазначені, наприклад, такі, як: умисні вбивства (статті 115-117 КК), умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень (ст. 121; частини 3 статей 345, 346, 350, 377, 398); диверсія (ст. 113), бандитизм (ст. 257), згвалтування (ст. 152), крадіжка, грабіж і розбій (статті 185, 186, 187) і деякі інші.
14. Осудність суб’єкта злочину як обов’язковий елемент складу злочину. Поняття осудності та неосудності за КК України.
Осудність – обов’язкова ознака суб’єкта злочину, яка призначена забезпечувати кримінальну відповідальність тільки тих осіб, які здатні нести таку відповідальність.
Осудність являється самостійною категорією кримінального права і має свої специфічні риси.
Осудність – перш за все ознака людини, яка володіє психічним здоров’ям. Однак іноді осудними можуть бути не тільки особи, які не мають ніяких недоліків психічного характеру, але і особи, які страждають психічними захворюваннями і недоліками розумового розвитку.
Значення осудності, в першу чергу, полягає в тому, що вона означає здатність особи бути винною у скоєному нею суспільно небезпечному діянні. Інакше кажучи, осудність є:
1) обов’язковою умовою вини;
2) вина – це обов’язкова умова кримінальної відповідальності (ст. 2 КК України);
3) кримінальна відповідальність – реалізація у покаранні.
Таким чином, осудність – це психічний стан особи, який полягає у її здатності за станом психічного здоров’я, за рівнем соціально-психологічного розвитку і соціалізації, а також за віком усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій, керувати ними під час скоєння злочину і нести у зв’язку з цим кримінальну відповідальність.
Кримінальний кодекс 2001 р. закріпив поняття осудності, передбачивши, що “осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними” (ст. 19 КК).
Кримінально-правове визначення осудності дало можливість законодавчо закріпити формулу осудності через поєднання двох критеріїв: юридичного (психологічного) і медичного (біологічного).
Юридичний критерій осудності характеризує її як здатність особи усвідомлювати фактичний характер скоєного суспільно небезпечного діяння і керувати цим діянням під час його вчинення.
Медичний (біологічний) критерій осудності означає такий рівень розвитку психічних функцій особи, який обумовлює здатність цієї особи під час скоєння злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
Неосудною є особа – яка не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Поняття неосудності визначається 2 критеріями:
- медичним;
- юридичним
Медичний критерій:
1) хронічний розлад психіки (шизофренія, епілепсія);
2) тимчасовий розлад психіки (під впливом певних чинників: стан афекту)
3) слабоумство (з відхиленням розвитку людини);
4) інший хворобливий стан (розлад психіки, афекту – сильного душевного стресу та алкоголю)
Юридичний критерій:
1) Інтелектуальний момент неосудності – полягає в тому, що особа не може давати собі звіт в своїх діях, тобто немає можливості усвідомлювати суспільну небезпечність діяння внаслідок психічного захворювання.
2) Вольовий юридичний критерій – полягає в неможливості, внаслідок психічного захворювання, керувати своїми діями.
Н-д: клептоманія
Формулою неосудності є: 1 медичний критерій + 1 юридичний критерій = неосудність.
Наслідки визнання особи неосудною:
Якщо слідчим, прокурором чи суддею особа буде визнана неосудною, то вона не є суб’єктом злочину, так як неосудність виключає обов’язкову ознаку суб’єкту.
15. Формула неосудності. Обмежена осудність за КК України та її кримінально правове значення.
Поняття неосудності визначається 2 критеріями:
- медичним;
- юридичним
Медичний критерій:
1) хронічний розлад психіки (шизофренія, епілепсія);
2) тимчасовий розлад психіки (під впливом певних чинників: стан афекту)
3) слабоумство (з відхиленням розвитку людини);
4) інший хворобливий стан (розлад психіки, афекту – сильного душевного стресу та алкоголю)
Юридичний критерій:
1) Інтелектуальний момент неосудності – полягає в тому, що особа не може давати собі звіт в своїх діях, тобто немає можливості усвідомлювати суспільну небезпечність діяння внаслідок психічного захворювання.
2) Вольовий юридичний критерій – полягає в неможливості, внаслідок психічного захворювання, керувати своїми діями.
Н-д: клептоманія
Формулою неосудності є: 1 медичний критерій + 1 юридичний критерій = неосудність.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 71 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |