Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мотив і мета злочину

Читайте также:
  1. C) Мотив
  2. Ii. Мотивы социального действия
  3. III. Психологическое сопровождение учебно-воспитательного процесса (участие в формировании «умения учиться») Определение мотивации учебной деятельности
  4. А. Адлер Мотив власти
  5. Актуализация темы Мотивация учебной деятельности студентов – 3 мин.
  6. Анализ системы мотивации и стимулирования деятельности персонала в современных организациях
  7. Аудит системы мотивации.
  8. Бессознательные мотивы преступления
  9. Біологічні мотивації.
  10. Бодибилдинг и мотивация

Мотив та мета – це це факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

Мотив — це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкритипсихічне ставлення особи до вчиненого.

 

Мета — це уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння. Мотив і мета як психічні ознаки характерні для будь-якої свідомої вольової поведінки людини. В їх основі лежать потреби, інтереси людини.

 

 

19. Поняття вини за КК України. Компоненти, що утворюють зміст вини.

Згідно з ст. 23 КК вина — це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбачене КК, та її наслідків, виражене формі умислу або необережності.

 

Форма вини — це певний зв’язок психічних ознак, які складають зміст вини, з об’єктивними ознаками злочину. Чинне кримінальне законодавство виділяє дві форми вини — умисел (ст. 24) і необережність (ст. 25).

 

Умисел – форма вини, при якій особа, яка вчинила злочин усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її наслідки або свідомо припускала настання таких наслідків.

 

Прямим є умисел - коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

(крадіжка — ст. 185),

 

Вольовий момент прямого умислу полягає в тому, що особа передбачає настання передбачених наслідків.

 

Непрямим є умисел – якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

 

Вольовий момент непрямого умислу передбачає те що особа байдуже ставиться до настання передбачених наслідків, особа не бажала суспільно небезпечних наслідків, але нічого не робила щоб їх уникнути.

(службова недбалість — ст. 367),

 

Необережність – є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність – є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була їх передбачити.

 

Казус - це такий психічний стан особи, за якого вона не передбачає настання суспільно небезпечних наслідків, не повинна була чи (і) не могла їх передбачити. Казус виключає вину в поведінці особи.

 

На відміну від необережності, “казус” характеризується відсутністю об’єктивного чи суб’єктивного критеріїв, які визначають необережність як вид вини, або одночасною відсутністю цих критеріїв.

 

Так, поняттям “казус” охоплюється ситуація, коли, незважаючи на наявність у особи обов’язку передбачити суспільно небезпечні наслідки (об’єктивного критерію), вона, внаслідок певних обставин, не має реальної можливості їх передбачити (відсутній суб’єктивний критерій).

Так, наприклад, А., ідучи з друзями у своєму легковому автомобілі засніженою дорогою, потрапив колесом у нещільно зачинений каналізаційний люк, присипаний снігом, внаслідок чого машина перекинулась, а один із друзів при цьому вдарився головою об дах і зазнав тяжких тілесних ушкоджень.

Аналіз деяких статей КК вказує на те, що є склади злочинів із складною формою вини (іноді її називають змішаною, або подвійною формою вини)

 

Змішана форма вини є різне психічне ставлення особи у вигляді умислу чи необережності до об’єктивних ознак складу злочину.

Змішана форма вини має місце тоді, коли об’єктивна сторона є складною, можна виділити 2 типових випадки змішаної форми:

1.об єктивна сторона складається з діяння 2 або більше наслідків;

2.об єктивна сторона складається з діяння і наслідків.

 

 

20. Умисел як форма вини. Види умислу за КК України.

 

(Стаття 24 КК)

Умисел – форма вини, при якій особа, яка вчинила злочин усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її наслідки або свідомо припускала настання таких наслідків.

 

Прямим є умисел - коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

(крадіжка — ст. 185),

 

Вольовий момент прямого умислу полягає в тому, що особа передбачає настання передбачених наслідків.

 

Непрямим є умисел – якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

 

Вольовий момент непрямого умислу передбачає те що особа байдуже ставиться до настання передбачених наслідків, особа не бажала суспільно небезпечних наслідків, але нічого не робила щоб їх уникнути.

(службова недбалість — ст. 367),

 

21. Необережність як форма вини. Види необережності за КК України.

 

Необережність – є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність – є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була їх передбачити.

 

Необережність є двох видів: злочинна недбалість і злочинна самовпевненість.

Необережність є злочинною самовпевненістю. коли особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (ч.2 ст. 25 КК України).

 

Злочинна самовпевненість характеризується двома інтелектуальними та однією вольовою ознаками. На відміну від умислу, при формулюванні поняття самовпевненості законодавець не дає чіткої вказівки на психічне ставлення особи до свого протиправного діяння (дії чи бездіяльності).


Іншою інтелектуальною ознакою є передбачення настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності).

Діючи самовпевнено, особа передбачає як фактичні наслідки своїх діянь, так і їх суспільно небезпечний характер. При цьому можна говорити лише про абстрактне передбачення, а не про конкретні, окреслені наслідки.

Вольова ознака самовпевненості полягає в тому, що особа легковажно розраховує на цілком реальні, чіткі можливості (обставини), що можуть відвернути настання злочинних наслідків.

Це можуть бути власні якості (сила, розум, досвід злочинця і т.д.), дії інших осіб, технічні властивості механізмів, зміна обстановки і т.д. При цьому важливим є те, що розрахунок винного виявився легковажним, в результаті чого й виникли суспільно небезпечні наслідки.

Необережність є злочинною недбалістю, коли особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити (ч. З ст. 25 КК України).

Інтелектуальні ознаки злочинної недбалості:

а) винний не усвідомлює суспільної небезпеки свого злочинного діяння;

б) винний не передбачає можливості настання якихось суспільно небезпечних наслідків.

Вольова ознака злочинної недбалості полягає в тому, що особа, маючи реальну можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки свого злочинного діяння, не докладає належних зусиль для запобігання імовірним злочинним наслідкам.


22. Злочинна самовпевненість, її інтелектуальний та вольовий моменти.

 

Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, та легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25).

 

Інтелектуальний елемент злочинної самовпевненості.У законі він відображений вказівкою на ставлення суб’єкта до суспільно небезпечних наслідків.

Особа, здійснюючи певний вчинок і усвідомлюючи фактичний бік власного діяння, не оцінює свою поведінку як суспільно небезпечну.

При цьому суб’єкт передбачає, що діяння, подібні вчиненому ним, взагалі призводять до суспільно небезпечних наслідків, однак саме вчинена ним дія (бездіяльність) таких наслідків не повинна спричинити.

 

Вольовий елемент злочинної самовпевненості полягає в тому, що особа легковажно розраховує на відвернення суспільно небезпечних наслідків.

При цьому особа розраховує на цілком реальні обставини, котрі за своїми властивостями дійсно здатні відвернути настання наслідків.

 

23. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.

 

За вольовою ознакою відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу полягає в тому, що при злочинній самовпевненості воля особи спрямована на відвернення можливості настання суспільно небезпечних наслідків.

 

Розрахунок особи - конкретний, спирається на обставину чи групу обставин, здатних відвернути настання наслідків.

Однак, в результаті цей розрахунок виявляється помилковим, невірним.

 

При непрямому ж умислі особа свідомо допускає настання суспільно небезпечних наслідків.

При цьому в неї, як правило, немає будь-якого розрахунку на відвернення наслідків.

 

В окремих випадках, діючи з непрямим умислом, особа може навіть сподіватися на ненастання наслідків, проте така надія у неї є невиразною за характером, пасивною за змістом, це надія на "навмання", на випадковість, а не на конкретні обставини.

Так, суб'єкт, який штовхає у воду людину, котра не вміє плавати, з човна, який перебуває на середині широкої і глибокої ріки, не має будь-яких достатніх підстав для реальної надії на те, що потерпілий не загине.

Тому теорія кримінального права і судова практика розглядають такі випадки як вчинені з непрямим умислом.

 

24. Злочинна недбалість, її інтелектуальний та вольовий моменти.

 

Необережність є злочинною недбалістю, коли особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити (ч. З ст. 25 КК України).

Інтелектуальні ознаки злочинної недбалості:

а) винний не усвідомлює суспільної небезпеки свого злочинного діяння;

б) винний не передбачає можливості настання якихось суспільно небезпечних наслідків.

Вольова ознака злочинної недбалості полягає в тому, що особа, маючи реальну можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки свого злочинного діяння, не докладає належних зусиль для запобігання імовірним злочинним наслідкам.

25. Складна вина. Основні форми (прояви)складної вини в юридичних складах окремих злочинів. Кримінально правове значення складної вини.

Злочин, склад якого передбачає наявність двох різних форм вини щодо діяння і наслідків, прийнято іменувати злочином є подвійною формою вини (складна вина).

Подвійна форма вини частіше за все має місце при вчиненні тих злочинів, які пов'язані з порушенням спеціальних правил і настанням від цього шкідливих наслідків або з настанням кількох наслідків.

У злочинах, пов'язаних із порушенням тих або інших спеціальних правил, подвійна форма вини може виявлятися в умислі щодо самого факту порушення таких правил і в необережності щодо шкідливих наслідків.

 

У злочинах з кількома наслідками вина щодо першого, менш тяжкого наслідку, виявляється в умислі, а щодо більш тяжкого – в необережності, є наслідком навмисного злочинного діяння.

 

Поєднання форм вини в одному і тому самому злочині може бути різним. Напр., злочин, пов'язаний із втратою документів, що містять державну таємницю (ст.68), передбачає щодо втрати таких документів необережну вину – самонадіяність чи недбалість, що ж до правил зберігання документів, то такі правила можуть бути порушені як умисно, так і необережно.

 

В іншому випадку, напр., при вчиненні злочину, передбаченого ст.215, сама дія або бездіяльність при порушенні правил безпеки руху або експлуатації транспорту можуть бути як умисними, так і вчиненими з необережності.

Ставлення винного щодо наслідків такого діяння характеризується виною лише у формі необережності.

 

Встановлення подвійної форми вини – це необхідна умова розмежування суміжних злочинів, правильної кваліфікації вчиненого злочину та індивідуалізації покарання.

 

26. Мотив і мета злочину, їх види та кримінально правове значення. Поняття фізіологічного афекту, його вплив на кримінальну відповідальність особи.

 

Мотив - це не просто спонукання до дій, а спонукання усвідомлене, обумовлене бажанням досягнути певної мети.

 

Мотив є спонукальною причиною поведінки людини. Чинником самого мотиву є потреби людини, її емоції, почуття тощо.

 

Мотив злочину — це усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин. Мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину у тих випадках, коли він безпосередньо вказаний у диспозиції кримінального закону.

 

Мотивом злочину називаються спонукання до вчинення злочину.

Безмотивних злочинів немає, як немає безмотивної поведінки взагалі.

 

Кримінально-правове значення мотиву злочину може бути різним.

При конструкції окремих складів злочинів мотив передбачається як обов'язкова ознака складу злочину.

 

Так, у диспозиції ст. 364 КК прямо вказані корисливі мотиви та інші особисті інтереси як ознака суб'єктивної сторони складу зловживання владою чи службовим становищем.

 

В окремих складах саме суспільно небезпечне діяння передбачає наявність при його вчиненні певного мотиву, який прямо в законі може бути і не вказаним.

Наприклад, усі види викрадення чужого майна передбачають наявність корисливого мотиву.

Закон може передбачити мотив у деяких складах як ознаку, що надає злочину кваліфікованого виду (п. п. 6 і 7 ч. 2 ст. 115 КК).

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 49 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав