Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Динаміка кількості прибуттів іноземних громадян до України

(перші 12 країн) з метою туризму у 2009–2013 рр. [8]

За обсягами в’їзного туристичного потоку до України країн-постачальників можна об’єднати у три групи:

1. До першої групи входять Росія (38,5% усього туристичного потоку), Білорусь (14,7%) та Польща (13,3%). Отже, лише три країни забезпечують 66,5% іноземних туристів України. До цієї групи віднесено країни, з яких щорічно фіксується від 700,0 до 100,0 тис. прибуттів.

2. До другої групи входять країни, що забезпечують щорічно від 50,0 до 20,0 тис. прибуттів кожна і питома вага потоку яких складає від 1,0% до 5,0%: Німеччина (5,1%), США (3,5%), Великобританія (2,3%), Італія (2,2%), Ізраїль (1,9%). Туреччина (1,8%) та Франція (1,6%), а загалом на них припадає 18,4% туристичного потоку.

3. Третя група об’єднує країни, з яких до України прибуває від 15,0 до 5,0 тис. осіб і питома вага яких не перевищує 1,0%. До цієї групи входять економічно розвинені європейські країни (Австрія, Бельгія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Швеція, Швейцарія), Канада та країни – колишні радянські республіки, що характеризуються динамічними темпами розвитку (Казахстан, Азербайджан, Узбекистан).

4. Четверта група є найчисельнішою – понад 80 країн, з яких щорічно прибуває до України менш як 5,0 тис. осіб (Аргентина, Бразилія, Японія, Китай, Хорватія, Словенія та ін.).

Щодо цілей в’їзду в Україну, то щорічно протягом п’яти років їх структура практично не змінювалася: найбільша частка осіб – 88,8% – приїздить до України із приватною метою, 6,1% – з метою туризму, 3,6% – у службових, ділових, дипломатичних справах, 1,0% – за культурним і спортивним обміном, релігійною та іншою метою, 0,3% – заради навчання, 0,1% – з метою імміграції (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Структура в’їзного потоку до України з метою відвідування

(у середньому), 2009–2013 рр.[8]

Варто зазначити, що ті іноземні особи, які, прибуваючи в Україну, офіційно декларують іншу мету, теж певною мірою є туристами. Особливо це стосується прибуттів із діловою чи службовою метою (значна частина з них є діловими туристами), метою культурних і спортивних обмінів та релігійними цілями (до цієї категорії можна віднести осіб, що займаються спортивним, релігійним, культурним туризмом), а також із приватною метою.

Позитивною тенденцію є те, що до України приїздять громадяни країн, що найбільше подорожують, зокрема Німеччини, США, Великобританії, Італії, Франції. Щорічно до другої десятки за обсягом потоку входять такі країни, як Нідерланди, Угорщина, Канада, Австрія, Чехія. У першій десятці відсутні громадяни Молдови, Угорщини і Словаччини, що пояснюється тим, що їх відвідини України мають приватний прикордонний характер. Перспективними напрямами залучення туристів до України є ринки Китаю та Японії, які є країнами – лідерами постачальників туристів у світі.

Спостерігаються також значні диспропорції у розвитку в’їзного туризму на території країни. Наприклад, протягом 2013 р. 80% іноземних туристів відвідали п’ять регіонів України, а саме: м. Київ (39%), АР Крим (18%), Карпати (12%) та Одеську обл. (11%). Найменша кількість туристів приїхала в Житомирську (0,001%), Луганську (0,001%), Сумську (0,05%), Тернопільську (0,1%) та Кіровоградську (0,1%) області.

За даними Всесвітньої організації з туризму, торік в Україні побували близько 23 мільйони іноземних туристів і витратили загалом 4,8 мільярдів доларів. Але 23 мільйони – це загальна кількість іноземців, які перетнули державний кордон України торік. Не всі вони є туристами. Чимало іноземців прибувають до родичів, у бізнес-справах, для навчання, культурного і спортивного обміну, із релігійною метою, а також проїздять транзитом. Натомість за даними АЛТУ, серед усіх іноземців, які відвідали Україну торік, милуватися храмами та пам’ятниками приїздили близько 1,5 мільйона людей. В організації прогнозують, що кількість “справжніх” закордонних туристів зростатиме на 20-30 відсотків щороку.

Минулого року вітчизняні та закордонні авіакомпанії збільшили кількість рейсів та розширили географію польотів в Україну. Завдяки цьому пасажиропотік через українські аеропорти збільшився у грудні на 15%, а за весь 2013 рік – до 15,1 млн. людей, або на 7%.

Один турист, який відвідав Україну торік, витратив у середньому трохи більше 200 доларів, порахували у Всесвітній організації з туризму ООН.

Помірні ціни, розмаїття культурних принад і гостинність українців – ось що перш за все вабить подорожніх з-за кордону. За версією туристичного порталу Smarter Travel, Київ – одне з найдоступніших міст Європи. Загалом після Євро-2012 відвідати Україну рекомендували в шести впливових міжнародних рейтингах, серед яких Globe Spots, National Geographic, Trip Advisor та Lonely Planet. Львів – на другому місці в рейтингу найкращих міст для вікенду в Європі за версією Lonely Planet.

До країн (не «традиційних» країн СНД), громадяни яких найохочіше приїздять до України з туристичною метою, входить Німеччина. За підрахунками АЛТУ, торік Україну відвідало понад 286 тисяч німців. Підтвердженням європейського попиту на туристичний продукт України є. 15-денна мандрівка, що позиціонується як нішевий продукт і зазвичай організовується по три-чотири тури на рік для груп до двадцяти туристів. У 2012-му подорожі до України були повністю заброньовані. Але нині інтерес дещо менший. 15-денне турне по Україні обійдеться німецькому туристу щонайменше в 1795 євро. За ті самі гроші можна з підвищеним комфортом відпочити на Кубі чи у Таїланді. А в Греції чи Іспанії можна відпочити значно дешевше. Ціна подорожі в порівнянні і з європейськими, і з екзотичними маршрутами трохи зменшує попит.

Серед переваг туристичної України є те, що іноземцям не потрібна віза, а дорога в середньому з будь-якого міста Європи до Києва літаком займає близько двох із половиною годин. Більшість туристів, які їдуть до України, – це 50-70-річні, але трапляються і 35-річні. Найпривабливішими містами вважають Львів, Одесу, Київ і Ялту.

Ще одною особливістю іноземного туризму в Україні є те, що готелі бронюють без посередників. Зокрема, це пояснюється стрімким розвитком українського інтернету: бронювати кімнати можна на сайтах багатьох готелів, отримуючи негайне підтвердження. Крім того, українські готелі неохоче співпрацюють із турагенціями, адже вони не пропонують посередникам винагород чи цінових переваг, тому туристам вигідніше бронювати номери, звертаючись безпосередньо до готелів.

Тим часом в Україні на найвищому державному рівні вже означили нові цілі, яких держава хоче досягти в туристичній галузі. Нещодавно уряд затвердив концепцію розвитку туризму і курортів до 2022 року. Державне агентство з туризму і курортів має розробити цільову програму розвитку туризму, визначивши завдання, які стоять перед державою. Основний показник ефективності програми - збільшення в два рази в'їзного туристичного потоку. Передбачається, що кількість іноземних туристів, що відвідують Україну, до 2022 року досягне 50 мільйонів осіб на рік. Кількість робочих місць в українській індустрії туризму збільшиться в 2,5 рази і ця цифра сягне 1 мільйон працюючих.

В основу програми закладено наступні статистичні показники: збільшення надходжень до бюджету до 2023 року на 230% до 5 млрд. грн; до 2022 року очікується зростання кількості туристів, подорожуючих усередині країни на 10% щорічно; зростання кількості іноземних туристів, що в'їхали в Україну на 5% щорічно.

В 2013 році обсяг платежів від сфери туризму до бюджетів всіх рівнів збільшився порівняно з 2012 роком майже на 13% і перевищив 1,59 млрд. грн. Зокрема, на 8,6% виросли надходження від туристичного збору - 41,7 млн. грн. З 2010 року в туристичній галузі України зростання платежів до бюджету склало більше 66% (в 2010 році платежі від сфери туризму в Україні складали 957 млн. грн) [9].

У Києві регулярно проводяться міжнародні туристичні форуми та виставки. Важливими складовими майбутньої програми розвитку туризму є визначення туристичної спеціалізації регіонів та створення програм цілорічного відпочинку в Криму, в Карпатах та інших курортних зонах. Багато туристів прибувають в Україну на численні спортивні та культурно-мистецькі акції.

Для використання кращого європейського досвіду до розробки програми залучено провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців сфери туризму. В серпні 2013 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію державної цільової програми, яка є основою Державної цільової програми. Крім того, Держтуризмкурорт розробляє проект туристичного бренду, який відповідатиме сучасним вимогам і сприятиме просуванню у світі унікальному туристичному потенціалу нашої країни. Наразі відбувається громадське обговорення проекту бренду.

Важливим елементом просування України в світі є проведення спортивних заходів міжнародного рівня. Так, у серпні 2013 року Україна успішно провела юнацький Чемпіонат Європи з баскетболу 2013 (U-16), який за оцінкою ФІБА визнаний кращим за всю історію існування чемпіонату. В 2014 Україна отримала право провести загальноєвропейський чемпіонат з баскетболу серед національних команд для юнаків віком до 18 років.

Наступним важливим кроком стане проведення в 2015 році Чемпіонату Європи з баскетболу. Також Україна подала заявку на проведення Зимових Олімпійських ігор-2022.

Отже, щоб приваблювати більше іноземців, потрібно розвивати туризм на державному рівні, створити національний туристичний продукт і просувати його на внутрішньому та міжнародному ринках, розбудовувати інфраструктуру, підвищувати рівень сервісу і захисту прав туристів.

Урізноманітнення і розвиток пропозиції України можливі на напрямках культурно-пізнавального і екскурсійного, екологічного, спортивного, а також сільського туризму. Потребує нововведень ринок курортно-лікувального туризму, ринок круїзного та спортивного туризму, ринок гірськолижного туризму. Відносно сегментів споживчого ринку, то основні маркетингові зусилля повинні бути спрямовані на розвиток дитячого відпочинку та оздоровлення, сімейного відпочинку, відновлення та розбудову автотуризму (особливо це актуально стосовно статусу транзитної держави та створення трансєвропейських транспортних коридорів), релігійного туризму. Основним споживчим ринком залишається ринок масового попиту з превалюючою мотивацію «відпочинок+екскурсії».

На ринках нестандартного та елітарного попиту домінуючими можуть бути позиції спортивного та екологічного туризму.