Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Причини циклічних коливань

Читайте также:
  1. Берестейська унія, її причини та наслідки
  2. Визначити причини та наслiдки радянiзацii Зах.Укр у 1939-1941
  3. Визначте причини прийняття християнства.
  4. Виникнення українського козацтва,причини, етапи розвитку.
  5. Висновок: Цей перелік не вичерпує всієї різноманітності галузей сучасної психології. Подальший розвиток психології, безперечно, спричинить появу її нових гілок і галузей.
  6. Генератори основних коливань
  7. Директорія УНР та ЗУНР. Акт злуки 1919 р. Причини поразки, уроки і значення національно визвольних змагань 1917-20 рр.
  8. Дослідження циклічних алгоритмів для формування та виводу на екран ASCII кодованих символів.Теоретичні відомості
  9. Економічна криза: суть та причини.
  10. Економічні причини занепаду античних цивілізацій

1. Великі технічні нововведення.

2. Зміни у банківському кредитуванні.

3. Схильність до заощаджень.

4. Перенагромадження капіталу.

5. Політичні прорахунки, особливо у грошово-кредитній сфері.

6. Психологічні чинники: оптимістичні і песимістичні очікування.

7. Внутрішньополітична нестабільність.

8. Різні зміни у зовнішніх умовах функціонування національної
економіки.

В макроекономіці не існує єдиної теорії економічного циклу. Але безперечним вважається, що в кінцевому підсумку циклічні коливання викликаються суттєвими змінами у сукупному попиті або сукупній пропозиції.

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі, середні і довгі.

• Короткі цикли: 3-4 роки (цикли Кітчина), відбуваються у сфері грошових відносин. Характеризуються особливою гостротою та інтенсивністю. Можуть бути самостійними або накладатись на промислові кризи.

• Середні цикли: 7-11 років (цикли Джаглера). Причина у періодичності оновлення основного капіталу, а також є підсумком взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів.

• До середніх циклів відносять також цикли тривалістю 15-20 років (цикли Кузнеця), пов'язуються з періодичністю оновлення виробничих споруд і фонду житла.

• Довгохвильові цикли: 40-60 років, пов'язанні зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури (найбільший внесок в розробку теорії довгих хвиль зробили М. Кондратьєв і Й. Шумпетер).

Довгі хвилі здійснюють істотний вплив на традиційні промислові цикли. Якщо криза вибухає в період низхідної фази великого циклу, то вона носить більш глибокий і затяжний характер; динамічний вихід з кризового стану забезпечується висхідною хвилею великого циклу.

Класична схема середнього ділового циклу об'єднує чотири фази:

криза (спад), депресія, пожвавлення, піднесення. Згадайте процеси, що характеризують сутність і роль кожної фази та графічну модель.

Особливостями сучасних економічних циклів є:

1. Відсутність фази депресії як обов'язкової і чіткого розмежування між пожвавленням та піднесенням, тому сучасна економічна теорія визначає дві фази економічного циклу:

- рецесія або економічний спад (криза і депресія) - фаза між найвищою і найнижчою точками економічного циклу;

- піднесення (пожвавлення і бум) - фаза між найнижчою і найвищою точками циклу.

2. Повторюваність криз стає частішою внаслідок більш швидкого розвитку НТП, частішого оновлення основного капіталу.

3. Стагфляція - криза та інфляція одночасно.

4. Державне антициклічне регулювання. Антикризова політика держави.

Рис. 3.1. Двофазна модель економічного циклу

Вперше теоретичну концепцію антициклічного регулювання розробив економіст Дж. М. Кейнс.

70-ті роки XX ст. продемонстрували згубний вплив на економіку не тільки циклічних, а й нециклічних коливань. Прикладом останніх стали структурні кризи: нафтова, сировинна, енергетична, валютна. екологічна.

Існують також сезонні коливання ділової активності. До сезонних коливань схильні деякі галузі виробництва (сільське господарство, будівництво, автотранспорт...).

 

Потужним факто­ром, який породжує нестабільність економіки, є принцип акселерації.

Акселератор — це коефіцієнт, що характеризує зв'язок між зміною доходу (споживання) і чистими інвестиціями. Визначення цього коефіцієнта можна здійснити за допо­могою такої формули:

Акселератор = приріст чистих інвестицій /приріст доходу (споживання).

Із коефіцієнта акселератора випливає висновок, що
депресія може виникнути через те, що скоротилися
темпи зростання споживання, навіть якщо його абсолютна величина не зменшилась.

За відсутності інвестування почнеться скорочення ви­робництва у галузях, які виробляють машини й устатку­вання, що призведе там до депресійних явищ, до змен­шення доходів, а також витрат працівників на придбання споживчих товарів. У кінцевому підсумку все це може призвести до скорочення виробництва.

Глибше розібратись у теорії акселерації допоможе навчальна література

Одним з основних індикаторів економічної нестабільності є зайнятість.

У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983 р. Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії:

1) зайняті - це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а
також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робо­чий день.

2) безробітні - ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає,
щоб повернутися на попереднє місце роботи.

Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу.

3) особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення — це
перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (наприклад, психіатричних диспансерах, лепрозоріях, виправних закладах тощо); до цієї категорії належать і особи, що вибули зі складу робочої сили, - дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботи).

Рівень безробіття (u) визначається відношенням числа безробітних(U) до чисельності робочої сили(L): u = (U/L)Ч100

Рівень зайнятості = (Зайняті / Особи у віці від 16 років і старше) ∙ 100%

Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють три його види: фрикційне, структурне, циклічне.

Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між регіонами і видами праці, а також у різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу (після закінчення навчання або через переїзд в інше місце, через пошук роботи, яка б відповідала рівневі їхньої кваліфікації чи уподобанням). Цей різновид безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним.

Структурне безробіття означає невідповідність між пропозицією праці та попитом на робочу силу. Така невідповідність виникає у зв'язку з техно­логічними змінами у процесі виробництва, коли попит на один різновид праці зростає, тоді як на інший зменшується, а пропозиція не може швидко пристосуватися до цього. Структурна незбалансованість між видами діяльності виникає, коли, наприклад, одні сектори економіки розширюються, а в інших скорочуються обсяги виробництва, коли механізація та автоматизація виробничих процесів витісняє некваліфіковану і малоосвічену робочу силу. Структурне безро­біття теж вважається неминучим.

До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто та фаза економічного циклу, яка характеризується недостатністю сукупних витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. В періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйо­му воно відсутнє.

Фри­кційне та структурне безробіття об’єднуються в категорію «природне безробіття», тобто безробіття, яке є внутрішньою або при­родною потребою для функціонування економіки і яке має місце завжди, це приблизно 5-6 % працездатного населення. У сучасній економіці замість терміна «природний рівень безробіття» використовують термін «стійкий рівень безробіття».

Залежно від рівня безробіття розрізняють повну та неповну зайнятість.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 41 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав