Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зав. кафедри

Читайте также:
  1. Зав. кафедри
  2. Зав. кафедри
  3. Зав. кафедри
  4. Зав. кафедри
  5. Завідувач кафедри
  6. Завідувач кафедри інформатики та ТЗН
  7. Завідувач кафедри Т.О. Андрєєва
  8. Завідувач кафедри теорії і
  9. ЗАВІДУЮЧИЙ КАФЕДРИ

професор Яблучанський М. І.

_____________________________

Протокол № 1/1 від 31.08.2009 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна Сестринська виробнича практика
Модуль №1 Основні обов’язки та професійні дії медичної сестри терапевтичного відділення
Змістовний модуль №2 Професійні дії медичної сестри по за­безпеченню діагностичного та лікувального процесу у відділен­нях терапевтичного стаціонару
Тема заняття 3. Обов'язки і дії постової та маніпуляційної медичної сестри терапевтичного відділення
Курс  
Факультет медичний

Харків 2009.


1. Актуальність теми: Поглиблення та систематизація знань і умінь з догляду за хворими у відповідності до принципів медичної етики та деонтології, а також набуття та удосконалення професійних навичок медичної сестри є невід’ємною складовою частиною учбового процесу, завдяки який формуються засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами "по вертикалі" та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

2. Конкретні цілі:

Визначати зміст та основні засади професійної діяльності медичної сестри

Демонструвати володіння навичками організації роботи постової та маніпуляційної медичної сестри терапевтичного відділення

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Відповідно до навчального плану, проходження сестринської практики передбачено, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, розпочато вивчення клінічних дисциплін – пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії та загальної хірургії, з якими інтегрується програма виробничої практики. У свою чергу, сестринська практика формує засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами "по вертикалі" та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

Назви попередніх дисциплін Отримані знання
1. Медична етика 2. Догляд за хворими Знання основ медичної етики. Моральна та правова відповідальність медичного персоналу перед суспільством. Гарантія та захист законних прав медичного персоналу. Знання особливостей та призначення терапевтичної клініки, структури лікарні та терапевтичного відділення стаціонару і задач медичного догляду за хворими. Ознайомлення з найважливішими функціональними обов’язками лікаря, медичної сестри, молодшого медичного персоналу.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1. Гарячка 2. Гіпертензія 3. Гіпотензія 4. Гомеостаз 5. Колапс 6. Кризис 7. Лізис 8. Непритомність 9. Пульс 10.Термометрія 11. Порційна термометрія 12. Ректальна термометрія 13. Асептика 14. Стерилізація Підвищення температури понад 370С при патологічних процесах. Підвищення гідростатичного тиску рідини (крові) в порожнинах (судинах). Зменшення гідростатичного тиску рідини (крові) в порожнинах (судинах). Відносна динамічна постійність внутрішнього середовища організму. Гостра судинна недостатність, яка проявляється змушенням судинного тонусу, гіпоксією головного мозку і пригниченням життево важливих функцій організму. Раптове зниження температури. Повільне зниження температури. Раптова короткочасна втрата свідомості, зумовлена зменшенням кровонановнення мозку і зниженням судинного тонусу. Періодічне коливання судинної стінки, спричинене ударом у неї струменю крові внаслідок систоли серця. Вимірювання температури. Вимірювання температури через кожні 2-3 години. Вимірювання температури у прямій кишці. Метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур. Кип’ятіння ін’єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. Стерилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі – не менш 45 хвилин.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

Треба знати:

1. Організація роботи поста медичної сестри.

2. Документація, що заповнюється постовою сестрою, та правила її ведення. Реєстрація пацієнтів, що поступають у відділення.

3. Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.

4. Основна документація маніпуляційного кабінету.

5. Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті.

6. Підготовка маніпуляційного стола до роботи.

7. Техніка виконання підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій.

8. Розрахунок дози розчинного антибіотика.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Треба вміти:

4. Виконання підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій

5. Виконання внутрішньовенних ін’єкцій та інфузій

6. Розрахунок дози розчинної форми препарату для ін’єкції

7. Проведення дезінфекції та передстерилізаційного очищення інструментарію

8. Виконання контролю якості передстерилізаційної обробки інструментарію

9. Забір крові на дослідження

5. Зміст теми

5.1. Організація роботи поста медичної сестри.

Пост медсестри розрахований на обслуговування 25-30 хворих. Розміщують пост біля палат з тим, щоби хворі могли постійно перебувати під наглядом медсестри. Найчастіше його розташовують в коридорній ніші.

Оснащення поста складають:

· Стіл з висувними шухлядами, які обов’язково замикаються. У столі зберігається медична документація – історії хвороби, листки лікарських призначень, температурні, процедурні листки, порціонники.

· Спеціальні шафи для зберігання медикаментів: окремо для груп «А» (отруйні) і «Б» (сильнодіючи).

· Металічний столик для розміщення стерильних матеріалів (вата, бинт), ємкості з дезінфікуючими розчинами.

· Столик для розміщення біксів із стерильними шприцами.

· Столик для розміщення ліків хворими.

· Холодильник, в якому зберігаються рідкі засоби, яки швидко псуються – настої, відвари, вакцини, сироватки.

· Пульт світлової сигналізації.

· Телефон.

· Засоби аварійного освітлення.

· Засоби індивідуальної гігієни: умивальник, мило, рушник

5.2. Документація, що заповнюється постовою сестрою, та правила її ведення. Реєстрація пацієнтів, що поступають у відділення.

Документація постової медичної сестри:

а) листок лікарських призначень, який підписується медичною сестрою після їх виконання

б) температурні листки, де сестра проставляє дані вимірювання ранкової та вечірньої температури

в) журнал передачі чергувань

г) журнал руху хворих у відділенні

д) журнал обліку наркотиків

е) журнал обліку хворих з високою температурою тіла

є) порційні вимоги до харчоблока лікарні (у двох примірниках)

ж) журнал вимог медикаментів

з) журнал зі списками хворих, яким необхідно провести те чи інше лабораторне або інструментальне дослідження

и) журнал для реєстрації списку хворих, які потребують консультації лікарів-фахівців.

5.3. Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.

Їх має бути декілька:

- для підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій

- для внутрішньовенних ін’єкцій, переливань крові, взяття крові з вени для дослідження

- для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних процедур – плевральної пункції, парацентезу

- процедурні кабінети для промивання шлунку, постановки клізм.

Стіни маніпуляцій них кабінетів повинні бути обкладені кахлями, підлога – кахлями або лінолеумом. Площа – не меншою за 15 м2. В кабінеті має бути таке обладнання:

- шафа для зберігання інструментарію та медикаментів

- бікси зі стерильними шприцами, голками, системами для переливання крові та рідини

- набори стерильних інструментів для проведення парацентезу, плевральної пункції

- штативи для крапельних уведень ліків

- штативи для чистих пробірок

- набори для визначення групи крові

- холодильник для зберігання крові, стерильних розчинів, сироваток, вакцин

- бактерицидна лампа

- декілька кушеток

- електровідсос

5.4. Основна документація маніпуляційного кабінету.

- журнал реєстрації внутрішньовенних вливань та ін’єкцій, переливання крові, плазми, кровозамінників та білкових препаратів, взяття крові для біохімічних досліджень, визначення групи крові, резус-фактора, взяття крові для визначення інфекційних захворювань (НвsAg, СНІД, РВ)

- журнал обліку шприців, голок систем, флаконів з кров’ю, плазмою

- різні інструкції, що стосуються санітарної обробки приміщення, стерилізації інструментарію, надання невідкладної допомоги при виникненні анафілактичного шоку, різних протиепідемічних заходів

- таблиця протиотрут

5.5. Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті.

В залежності від фармакологічних особливостей ліків, на посту вони зберігаються у різних умовах.

Лікарські засоби з обмеженим терміном придатності (мікстури, настої, відвари, вакцини, очні краплі) зберігають у холодильнику.

Медсестра повинна стежити за терміном зберігання ліків. Вона повинна перевіряти аптечні етикетки, на яких зазначені терміни зберігання кожного ліку.

- настої і відвари зберігаються у холодильнику до 3-х діб

- мікстури – до 5-ти діб

- очні краплі – до 3-х діб

- розчин пеніциліну для ін’єкцій – до 1 доби

- стерильні розчини у флаконах – до 10 діб

- таблетовані та порошкоподібні форми – у спец. шафах на відповідних полицях

- ампельні препарати – в металічних шафах з маркіруванням за їх механізмом дії на організм.

Для зберігання отруйних та наркотичних засобів (група А) та сильнодіючих препаратів (група Б) використовують спеціальні шафи, які мають відповідні відділи. На внутрішній частині дверцят, які повинні закриватися на ключ, розміщують перелік препаратів, які знаходяться у шафі. Ключ знаходиться у постової медсестри і передається по зміні під розписку. Також передаються дані стосовно кількості використаних і невикористаних наркотичних ті сильнодіючих засобів – на посту ведеться книга обліку цих речовин, яка повинна бути прошнурованою і пронумерованою. Книгу підписує головний лікар і скріплює печаткою лікувальної установи.

5.6. Техніка виконання підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій.

Предмети та обладнання:

- стерильні шприці необхідного об'єму

- гумовий джгут

- етиловий спирт

- ватні стерильні кульки
- голки

- клейончата подушечка

Послідовність дій:

Внутрішньошкірна ін'єкція:

Мета її проведення:

- місцеве знеболювання

- проведення діагностичних проб (передня поверхня передпліччя

-

Місце проведення підшкірної ін’єкції:

- зовнішня поверхня плеча та стегна

- підлопаткова ділянка

- передня черевна стінка

1.обробити місце ін'єкції спиртом, роблячи мазки в од–
ному напрямку

2.розтягнути шкіру лівою рукою

3.ввести в шкіру тільки кінець голки, тримаючи її' зрізом
догори, майже паралельно поверхні передпліччя

4.перенести на поршень ліву руку і, натискуючи на нього, ввести лікарський засіб

5.витягти голку, притиснувши місце ін'єкції стерильною
ватою, яка змочена спиртом

Техніка внутрішньошкірної ін'єкції

Підшкірна ін'єкція:

• обробити шкіру в місці ін'єкції послідовно двома ватними тампонами, змоченими спиртом:

- спочатку більшу зону

- безпосередньо місце ін'єкції

взяти лівою рукою шкіру в складку в місті ін'єкції

ввести голку під основу шкірної складки під кутом 45°до шкіри зрізом догори на глибину 2/3 довжини голки(вказівний палець притримує канюлю голки)

перенести ліву руку на поршень і ввести ліки

витягги голку, продовжуючи притримувати її за канюлю

притиснути місце уколу стерильною ватою, змоченоюспиртом

провести легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючивати від шкіри

Втрішньом'язова ін'єкція:

· визначити правильно місце ін'єкції

· обробити ватою, змоченою спиртом верхньозовнішнійквадрант сідниці:

· спочатку більшу площу

· потім безпосередньо місце ін'єкції

· взяти шприц у праву руку: V палець на канюлі голки,інші охоплюють циліндр шприца

· розтягнути шкіру в області ін'єкції лівою рукою

· ввести голку в м'яз на глибину 50 мм, тримаючи шприц перпендикулярно до шкіри

· перевести ліву руку на поршень і ввести ліки

· витягти голку, притиснувши місце уколу стерильноюватою, змоченою спиртом

· зробити легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючи ватувід поверхні шкіри

Техніка внутрішньом'язової ін'єкції:

а, б - вибір місця ін'єкції; в, г - власне ін'єкція

Внутрішньовенна ін'єкція:

· покласти під лікоть хворого клейончату подушечку (длямаксимального розгинання кінцівки в ліктьовому суглобі)

· накласти гумовий джгут (на сорочку або серветку, алене на тіло хворого!) у середній третині плеча, при цьому пульс на променевій артерії не повинен змінюватись

· зав'язати джгут і простежити, щоб його вільні кінцібули спрямовані догори, а петля — униз (якщо наповнення пульсу на променевій артерії погіршилося, варто послабити натяг джгута)

· попросити хворого декілька разів стиснути і розтиснути кулак

· обробити область ліктьового згину стерильною ватою,змоченою спиртом, в напрямку від периферії до центра

· визначити наповнення вени (треба знайти найбільш наповнену вену)

· взяти шприц: вказівний палець фіксує канюлю голкиінші пальці охоплюють циліндр шприца

· перевірити прохідність голки і відсутність повітря ушприці (якщо у шприці багато дрібних пухирців, струснути його, дрібні пухирці зливаються в один великий,який легко витискується через голку)

· натягнути лівою рукою шкіру в області ліктьового згину, дещо зміщуючи її до периферії, щоб зафіксувативену

· проколоти шкіру, не змінюючи положення шприца вруці, тримаючи голку зрізом догори, майже паралельно шкірі

· ввести голку на 1/3 довжини так, щоб вона була паралельною вені

· змінити злегка напрямок голки і обережно ввійти у вену,

· продовжуючи лівою рукою фіксувати її

· переконатися, що голка у вені, потягнувши поршень насебе (у шприці повинна з'явитися кров)

· розв'язати джгут лівою рукою, потягнувши за один звільних кінців

· натиснути лівою рукою на поршень і, не змінюючи положення шприца, повільно ввести лікувальний розчин,залишивши в шприці 1 —2 мл

· притиснути до місця ін'єкції ватну кульку, змоченуспиртом, та витягнути голку; попросити хворого зігнути руку в ліктьовому суглобі на 5 хвилин (ватку зі спиртом залишити на місці ін'єкції)




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 211 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.022 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав