Читайте также:
|
Метою соціального обґрунтування є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з позиції користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту для здобуття підтримки населення, досягнення цілей проекту та поліпшення характеристики його соціального середовища.
У практиці нерідко трапляються випадки, коли недооцінка соціальних факторів проекту призводить до різних суперечностей і невдач. Іноді суперечності виникають на ґрунті незнання етнічних традицій, коли не беруть до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.
Основними компонентами соціального обґрунтування є:
• оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту, з позиції демографічних та соціально-культурних особливостей, умов їх проживання, зайнятості, відпочинку та впливу проекту на ці параметри;
• визначення рівня відповідності проекту культурним традиціям населення у даному регіоні;
• розробка заходів щодо підтримки проекту з боку населення регіону на всіх стадіях його підготовки, реалізації та експлуатації.
При цьому проект має дати відповіді на питання:
• як впливатиме проект на соціальне середовище;
• які зміни в даному соціальному середовищі сприятимуть реалізації проекту, а які стримуватимуть його;
• яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів.
Основні компоненти соціального обґрунтування відіграють істотну роль у визначенні економічної ефективності інвестиційного проекту, його привабливості з позиції суспільства. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про їх суб'єктивні інтереси. Оскільки ж у суспільстві не завжди можливо і не просто досягти балансу інтересів, то перед аналітиками постає проблема, чиїм інтересам, якій соціальній групі надати перевагу.
Проблему суб'єктивності оцінок вирішують шляхом збору, опрацювання та аналізу інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Із соціальної позиції проекту потрібно здійснити аналіз таких показників суспільного життя:
• зміна кількості робочих місць у регіоні;
• поліпшення житлових та культурно-побутових умов працюючих;
• зміна структури виробничого персоналу;
• зміна стану здоров'я населення;
• збільшення вільного часу населення;
• поліпшення культурного обслуговування населення;
• надійність постачання споживачів усім необхідним тощо.
Проведення соціального обґрунтування ускладнюється неможливістю встановлення кількісної характеристики багатьох соціальних змін, що супроводжують проект, і тим, що оцінка проекту з боку різних соціальних груп може бути діаметрально протилежною, оскільки їх інтереси не завжди збігаються.
Межі соціального аналізу дуже широкі, оскільки потрібно визначити, чи зможе проект сприяти соціальному розвиткові суспільства (рис. 2).
Показники, що використовуються в соціальному аналізі та обґрунтуванні:
Демографічні показники населення: 1. Чисельність населення. 2. Динаміка зміни чисельності населення. 3. Кількість мешканців на 1 км. кв. (густота населення). 4. Урбанізація (кількість міського населення). 5. Вікові та етнічні пропорції. 6. Співвідношення статей за віковими групами. 7. Структура сімей.
| Соціальне середовище | ||||
| Визначення регіону, величини території, що перебуватиме в зоні впливу проекту | ||||
| Характеристика етнічно- культурного середовища, демографічного та соціально- економічного стану регіону проекту | Пошук та залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб, сприяння ефективним комунікаціям між учасниками проекту | |||
| Елементи соціального обґрунтування | ||||
| Проектування соціального середовища та розробка стратегії забезпечення підтримки проекту населенням регіону | Проведення моніторингу змін у соціальній сфері проекту та вивчення його соціальних наслідків | |||
Рис. 2. Елементи соціального аналізу проекту
Зайнятість населення: 1. Чисельність працевлаштованого населення. 2. Рівень безробіття. 3. Структура робочої сили за віковою та статевою ознаками. 4. Плинність кадрів у професійних групах. 5. Наявність, вакансій у різних професійних групах за змістом праці. 6. Пропозиція робочої сили за тими ж групами
Соціальна структура населення: 1. Освітній ценз населеній. 2. Кількість учнів і студентів на І тис. населення. 3. Кількість населення з вищою освітою. 4. Чисельність науковців. 5. Професійна структура населення. 6. Кількість працівників, зайнятих у матеріальному і нематеріальному виробництвах. 7. Структура населення за майновим статусом.
Житлові умови: 1. Питома вага сімей, що проживають у приватних будинках. 2. Частка населення, що проживає у власних квартирах. 3. Величина площі, що припадає на одну особу.
Громадське житія населення: 1. Наявність громадських організацій (ділових, професійних, етнічних, релігійних, йолі нічних), участь населення в цих організаціях. 2. Рівень суспільних проблем, порушених локальними засобами масової інформації. 3. Програми (кількісні, масштаб), ініційовані громадськими організаціями.
Охорона здоров'я: 1. Кількість лікарів на 1 тис. населення. 2. Кількість лікарняних ліжок на 1 тис. населення. 3. Процент дитячої смертності. 4. Кількість ВІЛ-інфікованих. 5. Кількість осіб із венеричними захворюваннями. 6. Кількість хворих на туберкульоз. 7. Кошти, що виділяються на охорону здоров'я з бюджету, у т. ч. на 1 мешканця
Злочинність: 1. Кількість вчинених злочинів, у т. ч. за ступенем тяжкості. 2. Кількість осіб, засуджених за вчинення злочинів. 3. Кількість осіб, що страждають на алкогольну залежність. 4. Кількість наркоманів.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |