Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сучасний стан та перспективи розвитку.

Читайте также:
  1. III.Перспективи розвитку фінансового ринку України.
  2. Визначити напрямки та перспективи розвитку біотехнології.
  3. Визначте сутність, напрямки та перспективи розвитку генетичної інженерії.
  4. Виникнення українського козацтва,причини, етапи розвитку.
  5. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
  6. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
  7. Етіологія порушень психофізичного розвитку.
  8. Ефективність фінансового механізму залежить від цілеспрямованого вибору фінансових інструментів та дійовості їх впливу на окремі сторони соціально-економічного розвитку.
  9. Загальні особливості розвитку української культури та філософії у ХІХ - ХХІ ст. Сучасні перспективи розвитку української філософії.
  10. Закони психічного розвитку.

На зламі тисячоліть, коли суспільство розвивається надто динамічно, вчені повинні найбільш достовірно оцінювати медико-географічну ситуацію в конкретних геопросторово-часових координатах і розробляти моделі поведінки людини з метою самозахисту та збереження здоров’я. Вченими використовуються найперспективніші методи, такі, як картографічний, біологічний, генетичний.

Якщо раніше медико-географічні праці переважно належали медикам (М.І. Пирогов, Д.К. Заболотний, В.Я. Данилевський, О.О. Богомолець, С.А. Подолинський), то зараз цим займаються вчені різного профілю, зокрема географи. Базові соціально-географічні поняття та завдання науки були розроблені С. Рудницьким, В. Кубійовичем. Однак, вчені-географи не могли впродовж багатьох тисячоліть вивчати наукову спадщину цих вчених, оскільки не було доступу до їх праць. Лише з утвердженням незалежності ми все більше взнаємо про значний науковий доробок фундаторів географії України. Теоретичні основи сучасної медичної географії розроблені О.І. Шаблієм, Л.Т. Шевчук, вченими Інституту географії НАН України. Широко застосовується при медико-географічних дослідженнях екологічний підхід. А так як медична географія є міждисциплінарною наукою її дальший розвиток та внесок у потреби практики значною мірою залежить від успіхів та досягнень в інших галузях знань. У свою чергу, медична географія виступає в ролі стимулятора, чи одного з найважливіших факторів розвитку інших наук.

Сьогодні є підстави говорити про наявність міцної української національної медико-географічної школи. Вона представлена насамперед географами (медико-географами), лікарями, спеціалістами інших галузей знань. Зокрема, цікаві наукові дослідження з медичної географії були здійснені медичними інститутами (Львівським, Київським, Тернопільським, Івано-Франківським та ін.), Київським науково-дослідним інститутом загальної і комунальної гігієни, Харківським науково-дослідним інститутом охорони здоров'я дітей і підлітків та багатьма іншими вищими медичними закладами і науково-дослідними установами.

На сучасному етапі розвитку медична географія, як самостійна наука має чимало проблем, як практичного, так і теоретичного характеру. За останні роки, що минули з того часу, з'явилася нова низка проблем, яка повинна бути розв'язана в межах цієї науки, наприклад, вироблені рекомендації стосовно забезпечення населення медичним персоналом (у сучасних умовах до ринкових відносин загострилась кадрова проблема у сфері медицини). Необхідна також програма з комплексом заходів, спрямованих на розв'язання питання компетентності та професійної зрілості медичних працівників, що можливо частково здійснити через створення медичних асоціацій, які мали б право видавати ліцензії на лікарську практику медичному працівникові. Необхідно передбачити можливість позбавлення працівника системи охорони здоров'я такого документа у випадку недобросовісного ставлення до роботи, подбати про збереження потужності лікарняної мережі, ймовірно, навіть через дозвіл приватної практики у державних установах. Цьому повинні сприяти вільний вибір лікаря, організація сімейної медицини та ін.

До теоретичних проблем відносяться: рівень розвитку, стан понятійно-термінологічного апарату, який зараз перебуває в стадії становлення, наявність учених у даній галузі знань, які самостверджуються як медико-географи і кількість відповідної навчальної та наукової літератури. Адже утвердження будь-якої галузі знань як самостійної протребує наявності у складі її теоретичної бази чіткого визначення об’єкта, аспектів, методів, цілей і предмета дослідження.

На думку Л.Т. Шевчук (1997), не менш важливою теоретичною проблемою медичної географії є розробка медико-географічного районування України, яке чітко висвітлювало б відхилення від норм здоров’я та його зв’язок з середовищем, як природним, так і суспільно-економічним. Районування має відображати і локалізацію так званих “нетрадиційних” медико-географічних явищ, або їх диференціацію.

Проблемою виступає і розширення арсеналу методів медико-географічної оцінки довкілля, вивчення особливостей адаптації людини до навколишнього середовища в конкретних геопросторово-часових координатах.

Поряд з теоретичними існує чимало практичних проблем медичної географії:

1) медико-географічна оцінка окремих компонентів природного, штучного і соціального середовища;

2) медико-географічна оцінка окремих територіальних комплексів;

3) вивчення географії окремих захворювань та факторів навколишнього середовища, які їх спричинюють;

4) регіональні медико-географічні дослідження – вивчення конкретних територій держави (областей, районів, регіонів);

5) медико-географічне вивчення зарубіжних країн з метою виявлення їх впливу на медико-географічну ситуацію в Україні (Л.Т. Шевчук, 1997).

Екологічний підхід висвітлює таку надзвичайно важливу практичну медико-географічну проблему сьогодення, як медико-географічна оцінка територій, забруднених в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Необхідним є використання якнайбільшої кількості тематичних карт різного змісту, співставлення їх з медико-географічними оцінками природних компонентів та територіальних комплексів.

Перелічені теоретичні і практичні проблеми – це лише невелика частина тих завдань, що стоять перед науковцями у найближчій перспективі. Розв’язання цих проблем утвердить медичну географію як самостійну науку і суттєво допоможе людині у виборі поведінки в навколишньому середовищі з метою максимального збереження здоров’я.

Медична географія України у своєму подальшому розвитку має безліч перспектив. У наш час необхідно удосконалювати та зміцнювати взаємозв’язки медичної географії з іншими науками, особливо антропологією та екологією, поширювати вивчення в медичній географії населення та простору. Перспективною є оцінка довкілля, дослідження впливу біопатогенних зон на індивідуальне та суспільне здоров’я, дослідження ареалів природних вогнищ інфекційних хвороб, територіальна диференціація захворюваності населення тощо.

Надається велика увага географічним особливостям захворюваності населення, рівню розвитку території та його впливу на захворюваність населення, екологічній ситуації, роль аварій і катастроф, соціально-економічним аспектам суспільного здоров’я.

Завдяки дослідженням в царині медичної географії стала можливою розробка спеціальних заходів, спрямованих на оздоровлення місцевості, на попередження різних захворювань людини, на раціональну територіальну організацію медичного обслуговування населення.

Перспективним стає формування понятійно-термінологічного апарату, є потреба використання термінів і понять, як географічної, так і медичної науки, доцільно відновити традиційні українські терміни. Обізнаність людини дасть змогу їй якісно усвідомити, що часто із споживача природних благ вона перетворюється у ворога навколишнього середовища, адже за критичною межею починаються незворотні зміни, і тим самим людина створює загрозу не лише для власного здоров’я, але й самого існування.

Звідси, стає зрозумілим надзвичайно велике значення для суспільства такої науки, як медична географія, яка допомагає зрозуміти закономірності впливу довкілля на здоров’я людей. Вирішення медико-географічних проблем повинно бути в числі пріоритетних завдань уряду України на найближчу перспективу.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 28 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав