Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тихоходная ступень

За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються на дві великі групи: закони і підзаконні акти.

Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий в особливому порядку органом законодавчої влади або на референдумі, володіє вищою юридичною силою та регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Ознаки закону:

1) приймається органом законодавчої влади — парламентом, уповноваженою громадською організацією або на референдумі;

2) порядок його підготовки й видання визначаються конституцією країни та регламентом парламенту;

3) володіє вищою юридичною силою, відповідно всі підзаконні акти повинні відповідати йому і ні в чому не суперечити;

4) регулює найбільш важливі, ключові, суспільні відносини: основи суспільного і державного ладу, права, свободи і обов'язки громадян, форма держави, повноваження органів державної влади тощо.

Саме дані ознаки і виділяють закон у системі інших правових актів, додаючи йому якість верховенства. Змінити або скасувати закон вправі тільки той орган, який його прийняв, причому в чітко встановленому порядку. Згідно зі ст. 85 Конституції України закони приймає Верховна Рада України.

Класифікація законів може проводитися за різними критеріями:

за їх юридичною силою:

1) Конституція (Основний Закон) — основоположний установчий політико-правовий акт; 2) конституційні закони — вносять зміни і доповнення до конституції та приймаються з питань, що передбачені та органічно пов'язані з нею (наприклад, Закон України «Про громадянство»);

3) звичайні закони — акти поточного законодавства,

за суб'єктами законотворчості:

закони, що приймаються представницькими державними органами влади;

іншими центральними органами влади, які займаються правотворчістю на основі делегування їм правотворчих повноважень від представницьких органів;

уповноваженими громадськими організаціями (муніципальними органами, профспілками тощо);

спільними (державних органів та інших соціальних структур);

народом України, прийняті на референдумі;

за предметом правового регулювання:

конституційні (Закон України «Про вибори народних депутатів»), адміністративні (Кодекс України про адміністративні правопорушення), цивільні (Цивільний кодекс України), кримінальні (Кримінальний кодекс України), екологічні (Закон України «Про охорону атмосферного повітря») тощо;

за терміном дії:

постійні (Конституція України)

тимчасові (Тимчасовий регламент Верховної Ради України),

надзвичайні — їх дія обмежена у часі і залежить від існування відповідних зазначених в цьому законі надзвичайних обставин;

за структурою:

прості (Закон України «Про освіту»),

кодифіковані (Житловий кодекс України, Основи законодавства України про культуру);

за сферою дії:

загальнодержавні (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»),

окремих адміністративно-територіальних одиниць (постанови або рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим).

Підзаконні нормативно-правові акти містять норми, володіють рядом специфічних ознак, видаються лише уповноваженими органами державної влади у визначеній формі з метою конкретизації та на виконання законів.

Незважаючи на те, що в нормативному правовому регулюванні суспільних відносин головне й визначальне місце займає закон, підзаконні акти теж мають дуже важливе значення у житті будь-якого суспільства, відіграючи допоміжну і деталізуючу роль.

Виділяють наступні види підзаконних актів, розташовані за ієрархією:

1) Укази й розпорядження є результатом правотворчої діяльності Президента України підзаконного характеру, обов'язкові для виконання на всій території України, приймаються у межах президентських повноважень, передбачених конституцією та конституційними законами і при цьому не повинні суперечити Конституції України та законам України.

2) Постанови і розпорядження Уряду України. Акти, що мають особливо важливе значення, видаються у формі постанов. Акти з оперативних та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

3) Накази, інструкції, положення тощо міністерств, відомств, державних комітетів — це підзаконні нормативно-правові акти відомчого характеру, зміст яких не повинен суперечити законам України та нормативно-правовим актам Президента і Уряду України.

Накази — розпорядчі документи оперативного характеру, якими, як правило, затверджуються або скасовуються інші підзаконні нормативно-правові акти або продовжується строк їх дії.

Інструкції — встановлюють порядок застосування чинного законодавства або порядок здійснення будь-якої діяльності.

Положення, статути — закріплюють правове становище, структуру, функції і компетенцію певної державної організації.

4) Рішення і постанови органів місцевого самоврядування — приймаються у межах компетенції і діють на території відповідних міст, районів, сіл, селищ, мікрорайонів тощо. Як правило, ці акти регулюють відносини у сфері громадського порядку, охорони здоров'я, торгівлі у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

5) Локальні нормативно-правові акти — це розпорядження керівників державних і громадських організацій (у вигляді наказів та інструкцій), прийняті у межах їх повноважень та регулюють їх службову і трудову діяльність.

Однією із сфер духовного життя суспільства є релігія як система відносин між людьми з приводу вірування або між людьми та предметами віри. Складовим елементом цієї системи відносин є релігійні норми — правила поведінки загальнообов'язкового характеру, що встановлені або затверджені церквою з метою регламентації певних сфер суспільних відносин у межах власної компетенції. Зміст релігійних норм обумовлюється релігійними потребами віруючих, у християнських країнах джерелами релігійного (канонічного) права були постанови Вселенських соборів, папські були та енцикліки, Біблія тощо; у мусульманських — це Коран, Сунна.

Неоднозначність змісту релігійних норм дозволяє їх класифікувати наступним чином.

1. Відповідно до значення у системі віровчення:

— догматичні норми — є первинними, визначають філософську спрямованість релігії, її постулати;

— канонічні — прийняті на засіданнях релігійних органів (синодів, соборів тощо) або одноособово представниками органів релігійної влади (папою,єпископами тощо) регулюють внутрішньоцерковне життя;

— побутові — визначають зміст правил, які використовуються віруючими в побуті.

2. За змістом і характером реалізації:

— доктринальні — визначають принципові положення віровчення;

— культові — регулюють порядок (процес) і зміст проведення релігійних обрядів і служб.

3. За сферою поширення дії:

— внутрішньоцерковні — регулюють відносини, що вникають у церковному середовищі;

— світські — регулюють відносини, що виникають між церквою, її діячами, віруючими особами та суспільними організаціями, у тому числі й державою.

Ознаки релігійних норм:

— нормативність — розповсюдження дії на невизначене і неперсоніфіковане коло суб'єктів;

— формальна визначеність — зовнішнє закріплення у відповідних джерелах (Біблія, Коран, Сунна, Каббала, постанови Вселенських, помісних соборів тощо);

— офіційний характер — мають релігійні норми, прийняті органами церковної влади (постанови Вселенських соборів, рішення Помісних соборів Російської Православної Церкви тощо);

— загальність — регулювання внутрішньоцерковних відносин, вдносин між церквою і державою, між церквою та іншими організаціями в суспільстві, змістом яких є символи віри, шлюбно-сімейні відносини тощо. У християнських країнах змістом релігійних норм вважають символи віри, вчення Ісуса Христа та апостолів, Старий і Новий Завіт, порядок богослужіння тощо.

Реалізація релігійних норм відбувається шляхом переконання, виконання, дотримання і примусу. Щодо примусовості, то Церква нікого не примушує вступати з нею у союз, але якщо будь-хто вже увійшов в нього і належить їй, якщо побажає користуватися її благами, повинен підкорятися її законам, заснованим на Божественній волі.

Сукупність релігійних норм утворює цілісну систему правил поведінки, взаємозалежних і взаємообумовлених, які містять релігійні приписи, звернені до осіб, що сповідують релігію.

Як правило, релігійні (канонічні) норми мають систематизований характер і існували чи існують у вигляді збірників: Біблія, Коран, Сунна, Звід канонічного права, Кодекс канонічного права тощо.

Тихоходная ступень

Выбираем материал зубчатых колес: Ст45

4.1. Допускаемые контактные напряжения.

[σ_н] = (σ_н lim b\S_н)*K_HL

σ_н lim b – базовый предел контактной выносливости поверхности зубьев (зависит от твердости зубьев)

S_н – коэффициент безопасности

K_HL – коэффициент долговечности

σ_н lim b = 2HB+70

σ_н lim b₁ = 2((230+280)\2)+70 = 580мПа; σ_н lim b₂ = 2((163+269)\2)+70 = 502мПа

K_HL = ⁶√(N_HO\N_HE)

N_HO – базовое число циклов перемены напряжений (зависит от твердости)

N_HE – эквивалентное число циклов напряжений

N_HO = 30HB^2,4≤12*10⁷

N_HO1 = 30*255^2,4 = 1,8*10⁷; N_HO2 = 30*216^2,4 = 1,2*10⁷

N_HO = (N_HO1+ N_HO2)\2 = 1,5 *10⁷

N_HЕ = 60cnt[(Т₁\Т)³*(t₁\t)+ (Т₂\Т)³*(t₂\t)+ (Т₃\Т)³*(t₃\t)+ (Т₄\Т)³*(t₄\t)]

N_HЕ = 60*1*61*30*10³[0,372656]=4,1*10⁷

K_HL = ⁶√(1,5 *10⁷\4,1*10⁷) = 0,845→ K_HL = 1

[σ_н1] = (580\1,1)*1 = 527_; [σ_н2] = (502\1,1)*1 = 456

[σ_н] = ([σ_н1]+[σ_н2])\2 = 491,5

4.2. Допускаемые напряжения изгиба при расчете на выносливость

[σ_F] = ((σ_F lim b)\S_F) * K_FC*K_FL

σ_F lim b – предел выносливости зубьев при изгибе, соответствующий базовому числу циклов перемены напряжений

S_F – коэффициент безопасности, рекомендуется (1,8)

K_FC – коэффициент, учитывающий влияние двухстороннего приложения нагрузки (1)

K_FL – коэффициент долговечности (1)

σ_F lim b = 1,35НВ+100

σ_F lim b₁ = 1,35*255+100 = 444,25мПа; σ_F lim b₂ = 1,35*216+100 = 391,6мПа

[σ_F1] = (444,25\1,8)*1*1 = 246,8мПа_; [σ_F2] = (391,6\1,8)*1*1 = 217,5мПа

Расчет зубчатой передачи по контактным напряжениям

Т_Ш1 = Т₃ = 143,3

Т_К2 = Т₄ = 408,09

U_Т = U_ЦИЛ = 2,75

ω_ш = ω₃ = 19,26 с ^-1

ω_к = ω₄ = 6,42 с^-1

[σ_Н] = 491,5 мПа

[σ_F1] = 246,8 мПа

[σ_F2] = 217,5 мПа

Ориентировочное значение межосевого расстояния

а_ω = К_а*(U+1)*³√(E_пр*Т_К2*К_Нβ)\([σ_Н]²*U²*ψ_ba)

Е_пр = 2,1*10⁵ мПа; ψ_ba = 0,315

ψ_bd = (bω\d) = 0,5* ψ_ba(U+1) = 0,5*0,315(2,75+1) = 0,59

К_Нβ = 1,02; К_а = 0,75 (косозубая)

а_ω = 0,75*(2,75+1)*³√(2,1*10⁵*408*1,02)\(491,5²*2,75²*0,315) = 150мм

Ширина колеса

bω = ψ_ba*а_ω = 150*0,315 = 47,25

Определяем значение нормального модуля

m_n = bω\ψ_bm = 47,25\30-20 = 1,57 – 2,36 → принимаем – 2

Угол наклона зубьев принимаем β = 12º

Определяем число зубьев шестерни и колеса

Z₁ = (2а_ωcos β)\(m_n(U+1)) = (2*150*0,976)\(2(2,75+1)) = 39,1

Z₂ = Z₁*U = 39*2,75 = 107,25 = 107

Фактическое передаточное число

U = Z₂\Z₁ = 107\39 = 2,74

Процент отклонения

ΔU = ((2,75-2,74)\2,75)*100 = 0,36%

Уточняем гол наклона зубьев

β = arcos(z₁*m_n(U+1))\2а_ω = arcos(39*2(2,75+1))\2*150 = 12,83 = 12º50’

Уточняем основные геометрические размеры колес

d₁ = (m_n\cosβ)Z₁ = (2\0,975)39 = 80мм

d₂ = (m_n\cosβ)Z₂ = (2\0,975)107 = 219,5мм

Проверка межосевого расстояния

а_ω = (d₁+d₂)\2 = (80+219,5)\2 = 149,8 = 150мм

Определяем окружную скорость

V = (ω₁*d₁)\2 = (19,26*80)\2 = 0,78 м\с

Выбираем степень точности 8 К_HV = 1,01 K_FV = 1,03

Определяем коэффициент нагрузки

K_H = K_Hβ*K_HV = 1,02*1,01 = 1,0302 K_Hα = 1,07

Вычисляем контактные напряжения

σ_Н = 1,18*Z_Hβ√((E_пр*Т₁*К_Н)\d₁²*bω*sin2αω)*((U+1)\U) ≤ [σ_Н]

σ_Н = 1,18*0,77√((2,1*10⁵*143,3*10³*1,0302)\80²*47,25*0,64)*(3,75\2,75) =

424,1мПа ≤ 491,5мПа

Z_Hβ = √(K_Hα*cos²β)\εα = √(1,07*cos²β)\1,72 = 0,77

Z_Hβ – коэффициент повышения прочности косозубых передач по контактным напряжениям

K_Hα – коэффициент, учитывающий распределение нагрузки между парами зубьев находящихся в зацеплении (1,07)

εα – коэффициент перекрытия

εα = [1,88 – 3,2(1\z₁+1\z₂)]cosβ = [1,88 – 3,2(0,025+0,009)]cosβ = 1,72

Проверочный расчет по напряжения изгиба

[σ_F1]\y_f1 = 246,8\3,69 = 66,88мПа [σ_F1]\y_f2 = 217,5\3,6 = 60,4мПа

Z_V1 = Z₁\cosβ³ = 39\0,927 = 42,1

Z_V2 = Z₂\cosβ³ = 107\0,927 = 115,5

Зубья колеса менее прочны, поэтому расчет на изгиб ведем по зубьям колеса

Определяем коэффициент расчетной нагрузки

К_F = K_Fβ*K_FV = 1,01*1,03 = 1,0403

K_Fβ – коэффициент концентрации нагрузки (1,01)

Находим окружную силу

F_T = (2T₁)\d₁ = (2*143,3)\80 = 3582,5H

Оценивается изгибная прочность зубьев

σ_F = y_F((F_T*K_F)\(bω*m_n))z_Fβ ≤ [σ_FB]

σ_F = 3,6((3582,5*1,0403)\(47,25*2))0,591 = 83,9 ≤ 217,5

Z_Fβ – коэффициент повышения прочности косозубых передач по напряжениям изгиба

Z_Fβ = (K_Fα*y_b)\εα = (1,12*0,908)\1,72 = 0,591

Коэффициент, учитывающий наклон зубьев

Y_B = 1 – (βº\140º) = 1 – (12,83\140) = 0,908

Определяем основные геометрические параметры венцов зубчатых колес:

- диаметры окружностей выступов

d_a1 = d₁+2m_n = 80+4 = 84мм; d_a2 = d₂+2m_n = 219,5+4 = 223,5мм

- диаметры окружностей впадин

d_f1 = d₁-2,5m_n = 80-5 = 75мм; d_f2 = d₂-2,5m_n = 219,5-5 = 214,5мм

- ширина шестерни и колеса

В₁ = bω+3 = 47,25+3 = 50,25мм; В₂ = bω = 47,25мм

Определяем усилия в зацеплении:

- радиальное усилие

F_r = F_T*tg αω\cos β = 3582,5*0,364\0,975 = 1337,46H

- осевое усилие

F_a = F_T*tg β = 3582,5*02277 = 815,73H