Читайте также:
|
Аналіз зовнішньої діяльності підприємства дозволяє зосередити увагу на зовнішнє середовище, виявити існуючі зв’язки з оточенням та взаємодію досліджуваного підприємства з усіма іншими об’єктами.
Для аналізу структури зовнішньої діяльності підприємства на основі системного підходу застосовано схему за принципом „чорний ящик” (рис. 3.4).
 |
Зовнішнє середовище
"Вхід" "Вихід"
 |  | ||||
 | |||||
Зворотній зв'язок
Рис. 3.4. Структура системи зовнішньої діяльності підприємства
До компонентів зовнішнього середовища відносяться:
- макросередовище;
- інфраструктура регіону;
- мікросередовище підприємства.
До макросередовища належать міжнародна, політична, економічна, соціально-демографічна, правова, екологічна, природно-кліматична, науково-технічна, культурна сфери розвитку країни.
Суттєвий вплив на ефективність та стабільність роботи підприємства здійснює інфраструктура регіону, де територіально знаходиться підприємство.
Влив на діяльність підприємства здійснюється через основні галузі інфраструктури регіону, тобто:
- промисловість; - будівництво; - охорона здоров’я; - громадське харчування; - наука та освіта; - культура; - торгівля; - транспорт; - житлово-комунальне господарство; - моніторинг навколишнього середовища, яке характеризується: 1) якістю природних ресурсів; 2) технічною оснащеністю, рівнем автоматизації засобів і методів моніторингу; 3) кваліфікаційним рівнем персоналу, його середньомісячною заробітною платою тощо.
Макросередовище та інфраструктура регіону здійснюють вплив на ефективність діяльності підприємства опосередковано.
Прямий вплив на роботу підприємства здійснює мікросередовище.
До факторів мікросередовища належать: - постачальники; - споживачі; - конкуренти; - контактні аудиторії, до яких відносяться фінансові кола, засоби масової інформації, державні та муніципальні установи, суспільні організації; - маркетингові посередники; - законодавство у податковій системі та зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД).
Кожний фактор мікросередовища формує окремі задачі які необхідно вирішувати в процесі управління підприємством.
До компонентів „входу” системи або до підсистеми забезпечення відносяться методичне забезпечення, ресурсне забезпечення, інформаційне та правове забезпечення.
Одним з компонентів „входу” системи є методичне забезпечення.
Усі методичні питання з функціонування та розвитку підприємства викладені в нормативно-методичних документах різного рівня, тобто міжнародного, державного, муніципального.
Наступним компонентом „входу” системи є ресурсне забезпечення.
Метою ресурсного забезпечення є своєчасне забезпечення підприємства усіма необхідними видами ресурсів заданих якості, кількості, а також вдосконалення процесу використання ресурсів.
Ресурси поділяються на наступні групи:
1) трудові ресурси (робітники, службовці, управлінці);
2) матеріальні ресурси, тобто сировина, матеріали, паливно-енергетичні ресурси тощо;
3) основні фонди (будівлі і споруди, технологічне обладнання, транспортні засоби тощо);
4) фінансові ресурси, тобто фінансовий капітал підприємства, позиковий капітал, нематеріальні активи тощо;
5) сукупні ресурси – це сума усіх названих видів ресурсів у грошовому виразі;
Наступним компонентом „входу” системи є інформаційне забезпечення.
Інформаційне забезпечення є визначальним фактором обґрунтованості прийнятого управлінського рішення, а також ефективності функціонування виробничої системи.
Правове забезпечення підприємства полягає в обов’язковому використанні в діяльності законодавчих та нормативних актів, які стосуються основних питань функціонування та розвитку підприємства. До них належать закони України, постанови уряду, державні стандарти тощо.
До компонентів „виходу” системи відноситься товар певної кількості, якості і ресурсоємності.
Кількістьтовару визначається потужністю підприємства і попитом та фіксується в виробничих планах підприємства.
Якість товару визначається наступною системою показників:
1. Показники призначення товару, що характеризують сферу його використання на конкретному ринку.
2. Показники надійності товару. Надійність товару – це властивість якості товару, яка залежить від наступних характеристик:
- безвідмовність – це властивість надійності товару зберігати працездатність до першої змушеної зупинки в результаті його непрацездатності;
- ремонтопридатність – властивість товару, яка полягає у здатності до відновлення його працездатного стану, шляхом проведення ремонтів;
- збереженість властивостей товару, що характеризує певну долю чи частку зниження важливих показників якості по мірі використання товару;
- довговічність – це властивість товару збереження його працездатності до настання граничного стану, тобто до першого капітального ремонту.
3. Показники екологічності товару. Це показники, які характеризують шкідливий вплив товару на навколишнє середовище та стан людини.
4. Показники естетичності товару. Естетичність – це властивість товару, що здійснює вплив на чуттєве сприйняття людиною усього товару в цілому з точки зору його зовнішнього виду.
Наступним компонентом „виходу” системи є ресурсоємність товару.
Показники ресурсоємності товару підрозділяються на: абсолютні, структурні, відносні та питомі.
Абсолютні – це показники витрати кожного виду ресурсу на одиницю продукції в грошовому виразі.
Структурні – це показники, що характеризують частку укрупненого виду ресурсу у відсотках від сукупних витрат. Наприклад, частка певного виду сировини (або матеріалів) у собівартості товару.
Відносні – це показники витрати ресурсу на одиницю технічного параметру товару. Наприклад, витрата палива на 100 км пробігу автомобіля.
Питомі – це показники, що визначають витрати абсолютного значення окремого виду ресурсу на одиницю товару. Наприклад, питома матеріалоємність виробництва товару визначається відношенням витрати матеріалів на виробництво одиниці товару.
Важливу роль у випуску якісного конкурентоспроможного товару відіграє існування зворотного зв’язку у виробничій системі. Зворотній зв’язок дозволяє після вивчення змін зовнішніх факторів прийняти заходи щодо зміни параметрів системи для її ефективного функціонування.
До компонентів зворотного зв’язку системи відносяться темпи розвитку науково-технічного прогресу (НТП) та нова інформація від споживачів.
Результати аналізу зовнішніх факторів вносять у бізнес-план фірми та її стратегію і таким чином встановлюють зворотний зв'язок у циклі управління.
Для функціонування підприємства в системі зовнішнього середовища (рис. 3.4) необхідно: на основі маркетингових досліджень визначити параметри компонентів „виходу” системи, потім на основі аналізу якості параметрів зовнішнього середовища встановити необхідні параметри компонентів „ входу” та забезпечити якість протікання процесу в системі, після чого за допомогою зворотного зв’язку постійно корегувати параметри системи.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 96 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |