Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сорти та їх біологічні властивості

1. Безпека життєдіяльності у виробничій сфері визначається станом та ефективністю управління охороною та безпекою праці. Незабезпечення охорони та безпеки праці на виробництві спричиняє втрату працездатності, здоров’я та життя працюючих, орієнтує зусилля суб’єктів управління на компенсацію наслідків впливу несприятливих умов праці, а не на профілактичну діяльність щодо їх попередження.

2. Аналізуючи стан охорони праці в СГПП «Случ» можна зробити висновок, що він є незадовільним і потребує ще багато змін та оновлень.В СГПП «Случ» щорічно здійснюються видатки на підтримання безпеки праці працівників, які зросли за останні роки. Крім того, здійснються відрахування ЄСВ у розмірі 37,19 відсотка до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. На підприємстві здійснюють соціальне страхування усіх працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань. Фінансування заходів з охорони праці у господарстві здійснюється за рахунок фонду охорони праці. Фонд охорони праці формується за рахунок: частини прибутку, що визначається договором.

3. Одним із основних напрямків у діяльності керівників об’єктів, є забезпечення надійного захисту населення та своїх працівників. Якісне вирішення цієї проблеми досягається: створенням надійної системи визначення загрози НС та оповіщення персоналу і населення про факт виникнення НС; своєчасним будівництвом захисних споруд з потрібними захисними властивостями та підтриманням їх у готовності до укриття людей; своєчасним накопиченням засобів індивідуального захисту; плануванням та практичним здійсненням заходів по евакуації людей з районів можливого негативного впливу наслідків НС; навчанням людей умінню застосовувати засоби захисту та діяти в НС та ін.

РОЗДІЛ 4

ОПТИМІЗАЦІЯ НОРМ ВИСІВУ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

(Результати досліджень)

Сорти та їх біологічні властивості

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур’янів.

Багатовіковий досвід землеробства показав, що один із найбільш надійних і економічно вигідних шляхів підвищення врожайності польових культур – це створення і впровадження у виробництво нових сортів та гібридів, які відповідають вимогам сучасних прогресивних технологій вирощування [16].

За умов інтенсифікації землеробства і впровадження високопродуктивних сортів значно скоротилися строки сортозаміни. Термін використання сорту у виробництві, особливо зернових культур, скорочується до 5-6 років. Старі сорти замінюються новими, продуктивнішими.

При інтенсифікації виробництва зростає концентрація матеріальних і технічних ресурсів на одиницю площі. Перед селекцією постає проблема створення таких сортів сільськогосподарських культур, які можуть з високою віддачею окупити ці додаткові втрати.

З кожною сортозаміною у виробництво надходять сорти з поліпшеними господарськими й біологічними властивостями. Впровадження у виробництво таких сортів зумовлює більш повне використання зростаючого виробничого потенціалу землеробства. Сорт і технологія є біологічним потенціалом поля.

Узагальнення досліду наукових закладів з вирощування пшениці озимої в нашій країні і за кордоном свідчить, що пшениця озима на відміну від інших зернових найчутливіша на попередники. Урожай її при повторній сівбі протягом 2-3 років, навіть за інтенсивної технології вирощування, різко зменшується. Триваліше вирощування її на одному місці призводить до недобору зерна в 1,5-2 рази.

В умовах нестачі мінеральних добрив одним із шляхів одержання високого урожаю і якісного зерна пшениці озимої є розширення посівів культури після кращих попередників.

В господарстві пшеницю озиму розміщували після гороху і кукурудзи на силос.

Рівень врожайності, її стабільність значною мірою зумовлені біологічними особливостями сортів (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Урожайність сортів пшениці озимої залежно від попередника, ц/га

У сорту Фаворитка в середньому за 2 роки врожайність після гороху становила 53,3 ц/га, у сорту Вдала 49,6 ц/га. Різниця між сортами скала 3,7 ц/га.

Попередники істотно відрізнялися за впливом на урожайність зерна. Найбільш повно реалізовують свій потенціал урожайності за найкращих умов у сівозміні сорти пшениці озимої після гороху. В порівнянні з попередником кукурудза на силос врожайність у сорту Фаворитка було вище на 4,8 ц/га, у сорту Вдала на 5,8 ц/га.

Враховуючи отримані дані, спостереження за реакцією сортів пшениці озимої на норми висіву ми проводили на посівах після гороху.

Висівом певної кількості насіння на 1 гектар регулюють густоту посівів. Тільки при оптимальній густоти стояння рослин – можливий високий урожай. Під оптимальною густотою розуміють таку кількість рослин, яка дає повне змикання стебел та листків і дозволяє з найбільшою ефективністю використати площу живлення для ефективної роботи кореневої системи, а освітлену поверхню листків для забезпечення найвищої продуктивності фотосинтезу.

У загущених посівах стебла витягуються, внаслідок недостатньої освітленості, формуються малопродуктивні типи рослин з недостатньою площею живлення. Зростає внутрівидова конкуренція за елементи живлення, вологу, світло. Значна частина рослин гине. Посіви сильніше уражуються хворобами. Зернові культури можуть вилягати. Погіршується якість продукції.

На зріджених посівах урожайність знижується через неповне використання площі живлення і більшу забур’яненість посівів.

Норма висіву залежить від культури, сорту, попередника, строку і способу сівби, удобрення, технології вирощування, призначення продукції, ґрунтово-кліматичних умов тощо.

Норма висіву польових культур зростає при низькій культурі землеробства, на забур’янених площах, менш родючих ґрунтах, нижчій посівній придатності насіння, неякісній підготовці ґрунту до сівби тощо.

Сильно кущисті сорти зернових висівають з меншою нормою, ніж слабо кущисті. У посушливих умовах з недостатнім запасом вологи в ґрунті норму висіву зменшують [23].

Вивчення біологічних особливостей рослин, основних закономірностей їх росту і розвитку, реакції на зміни тих чи інших умов зовнішнього середовища, в т.ч. на норми висіву має велике теоретичне і практичне значення. Адже саме за рахунок вивчення цих первинних процесів стає можливим обґрунтування застосування певних агротехнічних прийомів з метою отримання високих і сталих урожаїв біологічно чистої продукції.

Спостереження за виживанням рослин сортів пшениці озимої залежно від норм висіву проводили в умовах СТОВ "Борзна-Агроінвест" Борзнянського району Чернігівської області. Предметом досліджень були сорти Фаворитка і Вдала. Це сорти з високими потенційними можливостями відносно зимоморозостійкості. Їх продуктивність в процесі сортовипробування мала оцінку від 8,0 до 9,0 балів. Тому перед нами стояло завдання виявити, як будуть поводити себе сорти при різних нормах висіву в умовах господарства.

Дані інших спостережень по показниках виживаність рослин пшениці озимої наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Виживаність рослин сортів пшениці озимої залежно віл норми висіву (середнє за 2011-2012 роки)

Як показали дворічні дані наших досліджень, найвища польова схожість насіння була у сорту Фаворитка (87,9%),декілька нижче у сорту Вдала (84,8%). Із збільшення норми висіву 34,0 до 6,0 млн. шт. схожих насінин на 1 гектар схожість знижувалась з 87,9% до 81,7% у сорту Фаворитка із 84,8% до 79,1% у сорту Вдала.

Зменшення польової схожості із збільшенням норми висіву пояснюється тим, що проросле насіння виділяє токсичні речовини, які негативно впливають на ще проростаючи поряд, пов'язане з недостатньою кількістю кисню, наявністю збудників хвороб у ґрунті, які викликають швидке ураження насіння і проростків. Існує також точка зору, що польова схожість насіння зменшується внаслідок недостатньої кількості поживних речовин для проростків у зв'язку з чим вони гинуть [8].

Після перезимівлі кількість рослин була в межах від 72,8 до 79,4% залежно від сорту і норми висіву.

Виживаність рослин на період збирання досягла 72,7-75,6% у сорту Фаворитка і 70,9-74,6 у сорту Вдала. Зменшення норми висіву на одиницю площі з 6,0 до 4,0 млн.шт./га сприяло підвищенню виживаності рослин на 2,9-3,7 залежно від сорту.