Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Спільні навчання

Читайте также:
  1. V. Методи навчання
  2. Види навчання. Особливості проблемного, розвивального, модульно-розвивального навчання.
  3. Вплив інформаційних технологій на індивідуалізацію навчання
  4. Денна форма навчання
  5. Денної форми навчання на I семестр 2014/15 н.р.
  6. Дидактичні принципи та вимоги до організації процесу навчання мови
  7. для студентів денної форми навчання
  8. Для студентів денної форми навчання
  9. Для студентів денної форми навчання
  10. Для студентів заочної форми навчання

Починаючи з 1997 року ДСНС України взяло участь у 11 міжнародних навчаннях із залученням сил та спеціального обладнання (Слайд 11)

«Кооператив Сейфгард-1997» - (липень 1997р., Ісландія) перші міжнародні навчання РЕАП за участю українських підрозділів

ЗАКАРПАТТЯ 2000 (вересень 2000р., Закарпатська область) – міжнародні навчання за участю підрозділів 18 країн РЕАП

спільні навчання з Національною гвардією Каліфорнії:

ROUGH & READY-2000 (Харківська область, травень 2000р.)

ROUGH & READY-2004 (червень 2004р., Львівська область)

ROUGH & READY-2006 (Одеська область, 2006р.)

У 2012 році ДСНС взяло участь у міжнародних польових навчаннях НАТО “ГРУЗІЯ 2012”, що проводились у вересні 2012 року у м. Тбілісі, Грузія. Для участі у навчаннях було залучено пошуково-рятувальний підрозділ чисельністю 10 осіб та 6 представників МНС працювали в координаційного штабі підтримки навчань. Участь МНС у зазначених навчаннях надала змогу підвищити професійний рівень українських фахівців та рятувальників в ході багатонаціональної операції з ліквідації наслідків землетрусу.

 

Представництво в міжнародних організаціях з питань цивільного захисту (Стаття 137)

Представництво України в міжнародних організаціях з питань цивільного захисту здійснюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншими центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

 

ДСНС України веде активну співпрацю у сфері надзвичайних ситуацій з наступними міжнародними організаціями: (Слайд 12-13)

· Організація Об’єднаних Націй (ООН),

· Європейський Союз (ЄС) Европейська комісія (ЄК), Рада Європи (РЄ),

· Північноатлантичний Альянс (НАТО)

· Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ),

· Співдружність Незалежних Держав (СНД),

· Всесвітня метеорологічна організація (ВМО),

· ГУАМ, ОЧЄС,

· Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ),

· Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ)

 

ДСНС України активізувало роботу щодо приєднання до міжнародних систем з надання допомоги у випадку надзвичайних ситуацій, зокрема, до Системи ООН з координації і оцінки наслідків катастроф (ЮНДАК) та Міжнародної дорадчої консультативної групи ООН з проведення пошуково-рятувальних операцій в умовах міста (ІНСАРАГ). У травні 2013р. в м. Києві спільно з ООН проведений тренувальний курс у рамках підготовки до міжнародної атестації сил ДСНС України в системі ІНСАРАГ, запланованої на 2014 рік. (Слайд 14-16)

 

ДСНС України забезпечує реалізацію державної політики у сфері євроатлантичного співробітництва за наступними напрямами: (Слайд 17)

участь у заходах Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО у рамках Програми “Партнерство заради миру”;

реалізація заходів Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО;

виконання положень Меморандуму про взаєморозуміння у галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між МНС України і НАТО (підписаний у 1997 році);

виконання положень Меморандуму про взаєморозуміння стосовно сприяння нагальним цивільним транскордонним перевезенням (підписаний у жовтні 2008 року);

виконання цілей Партнерства з НАТО у рамках Процесу планування та оцінки сил.

У рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО представники ДСНС України беруть участь у засіданнях Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій та засіданнях підпорядкованих йому Груп НАТО у сфері надзвичайного цивільного планування, які було утворено у 2010 році в результаті реформування структури Альянсу (група з цивільного захисту, група з охорони здоров’я та продовольчих/водних ресурсів, група з транспортного планування, група з планування цивільного зв’язку та промисловості).

Відповідно до проекту Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО на 2013 рік ДСНС України є головними виконавцем 10 заходів, основним завданням яких є розвиток єдиної державної системи цивільного захисту та вдосконалення законодавства у цій сфері, підвищення ефективності реагування на можливі надзвичайні ситуації, зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, удосконалення системи управління процесами цивільного захисту, включаючи розвиток ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту, прогнозування розвитку повеней та паводків в басейні річки Прип’ять тощо.

Всесвітня метеорологічна організація - спеціалізована міжурядова установа ООН у сфері метеорології, заснована в 1950 році зі штаб-квартирою у Женеві, Швейцарська Конфедерація. ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами. Указом Президента України від 23 лютого 2012 року № 147 «Про Постійного представника України при Всесвітній метеорологічній організації» директора Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України Кульбіду М. І. було призначено Постійним представником при ВМО.

ДСНС України здійснює співробітництво з Європейським Союзом за наступними напрямами: (Слайд 18)

· реалізація положень Адміністративної домовленості між МНС України та Генеральним Директоратом «Навколишнє середовище» Європейської Комісії щодо співпраці між Центром моніторингу та інформації Механізму цивільного захисту співтовариства та Оперативно-черговою службою МНС України;

· у рамках інструменту ЄС «Східне Партнерство»;

· реалізація Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

· виконання Першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС;

· участь у переговорному процесі щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з питань передбачених розділом «Навколишнє середовище»

· Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС;

· Українська частина Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Співробітництво в рамках Адміністративної домовленості між ДСНС України та Генеральним Директоратом „Навколишнє середовище” Європейської Комісії щодо співпраці між Центром моніторингу та інформації Механізму цивільного захисту співтовариства та Оперативно-черговою службою ДСНС України:

8 грудня 2008 році у м. Брюсселі, Королівство Бельгія була підписана Адміністративна домовленість між МНС України та Генеральним Директоратом «Навколишнє середовище» Європейської Комісії щодо співпраці між Центром моніторингу та інформації Механізму цивільного захисту співтовариства та Оперативно-черговою службою МНС України.

Підписання Домовленості дозволило розпочати співробітництво з Механізмом цивільного захисту Співтовариства та надало можливість започаткувати співпрацю Єврокомісії та МНС України у галузі цивільного захисту населення у період до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Відповідно до Адміністративної домовленості сторони взяли на себе зобов’язання щодо сприяння взаємній допомозі у випадках надзвичайних ситуацій, спільна робота з оцінювання впливу наслідків стихійного лиха на навколишнє середовище, залучення експертів до участі у профільних технічних семінарах, співробітництво у галузі більш ефективного використання існуючих сил та засобів цивільного захисту, цілодобовий обмін інформацією про надзвичайні ситуації.

Відповідно до положень Адміндомовленості здійснюється:

· Цілодобовий обмін інформацією про надзвичайні ситуації

ДСНС України, відповідно до Адміндомовленості, здійснює цілодобовий обмін інформацією з Центром моніторингу та інформації Механізму цивільного захисту співтовариства щодо раннього попередження та оновленої інформації про транскордонні надзвичайні ситуації на територіях країн-членів ЄС та України.

В рамках зазначеного, ДСНС України отримує від Центру моніторингу та інформації Механізму цивільного захисту Європейського Співтовариства інформацію щодо надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що виникли на території країн-членів ЄС та інших держав світу.

· Співробітництво у галузі більш ефективного використання існуючих сил та засобів цивільного захисту, Сприяння взаємній допомозі у випадках надзвичайних ситуацій

 

Співробітництво з Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) здійснюється в рамках реалізації проектної діяльності Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

У 2011 році завершено реалізацію спільного проекту ОБСЄ - Україна «Надання Уряду Україні допомоги в реабілітації територій, забруднених вибухонебезпечними предметами часів минулих війн, в районі міст Керч, Севастополь і Біла Церква», який було започатковано у 2008 році. У результаті реалізації проекту придбано та передано МНС 25 приладів для пошуку вибухонебезпечних предметів та 111 комплектів засобів індивідуального бронезахисту (захисні бронежилети та шоломи).

Проведено навчання фахівців піротехнічних підрозділів МНС, які виконують завдання з розмінування на територіях Київської області, міст Керчі та Севастополя щодо користування приладами пошуку ВНП, переданих у рамках реалізації зазначеного проекту.

У 2012 році завершено реалізацію спільного проекту ОБСЄ - Україна «Підвищення обізнаності про ризики і загрози, пов’язані з вибухонебезпечними залишками війн (ВЗВ)», яким передбачалося налагодити систему інформування населення України про ризики і загрози, пов’язані з вибухонебезпечними предметами.

У рамках проекту ОБСЄ надало допомогу у підвищенні обізнаності дітей шкільного віку про ризики і загрози, пов’язані з ВЗВ.

У 2012 році розпочато реалізацію спільного проекту ОБСЄ - Україна «Підвищення спроможності Уряду України щодо виконання робіт з підводного очищення від вибухонебезпечних залишків війн акваторій Чорного та Азовського морів».

Метою проекту є розбудова спроможностей підрозділів ДСНС України щодо очищення морських акваторій України від вибухонебезпечних залишків війни.

У 2013 році реалізуються наступні проекти:

· «Підвищення спроможності Уряду України щодо виконання робіт з підводного очищення від вибухонебезпечних залишків війн акваторій Чорного та Азовського морів»;

· «Допомога Уряду України у реабілітації місцевостей, забруднених вибухонебезпечними залишками війн та унаслідок надзвичайних ситуацій у місцях зберігання боєприпасів»;

· «Розбудова національної спроможності з гуманітарного розмінування в Україні».

 

Заходи міжнародного співробітництва в Україні та за кордоном (візити делегацій, конференції, семінари, навчання тощо) мають на меті: (Слайд20)

 

підвищення професійного рівня українських експертів;

залучення експертної та технічної підтримки з боку ЄС, НАТО, ООН, ОБСЄ;

поширення українського досвіду у сфері цивільного захисту, підвищення авторитету нашої держави в рамках процесу євроінтеграції;

оволодіння спеціальними процедурами і стандартами краін-членів ЄС;

підвищення обізнаності стосовно організації цивільного захисту в інших країнах;

встановлення особистих контактів з іноземними колегами.

Концепція мовної підготовки для участі у заходах міжнародного співробітництва (Слайд21)

Спільні дії фахівців (рятувальників) різних країн щодо зменшення рівнів ризиків від надзвичайних ситуацій та реагування у разі їх виникнення потребують високого професіоналізму, компетентності та обов’язкове знання іноземних мов. Існуючий рівень знань фахівців ДСНС України з іноземних мов у багатьох випадках не відповідає сучасним вимогам, не забезпечує досягнення такого рівня оволодіння ними, який би допомагав успішно вирішувати складні завдання щодо попередження надзвичайних ситуацій та оперативного реагування на них на міжнародному рівні.

Витяг з Концепції МНС України з вивчення іноземних мов (мовної підготовки) затвердженої наказом від 19 липня 2001 р. № 169

Система мовної підготовки (Слайд 22-23)

Система мовної підготовки в мовній лабораторії ІДУЦЗ базується на державних освітніх стандартах і враховує мовні стандарти НАТО “СТАНАГ 6001”. Така система передбачає послідовне оволодіння такими стандартизованими мовними рівнями (СМР):

СМР-1 - “ Елементарний

СМР-2 - “ Мінімально-необхідний ”

СМР-3 -“Мінімально-професійний ”

СМР-4 -“Професійний”

СМР-5 - “Білінгвістичний (рівень носія мови).

У 2013/14 навчальному році 78 співробітників ДСНС пройдуть мовну підготовку в ІДУЦЗ.

Пріоритети ДСНС України у сфері міжнародного співробітництва:

· створення договірно-правової бази з питань спільного попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на двосторонній і багатосторонній основах;

· налагодження механізмів взаємодії зі структурами інших держав і міжнародних організацій, що відповідають за попередження і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відпрацювання спільних планів і механізмів реалізації домовленості про дії у випадку природних та техногенних катастроф;

· налагодження обміну інформацією і досвідом з відповідних проблем;

· вирішення інших завдань, спрямованих на реалізацію зовнішньополітичного курсу у сфері компетенції ДСНС.

Серед ключових напрямків співробітництва контакти і практичні програми взаємодії зі структурами Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи і Європейської Комісії, НАТО, СНД, інших організацій, а також розвиток міжнародних зв'язків на двосторонній основі.

 

Глава 32. Контроль у сфері цивільного захисту (Слайд 24)

Стаття 138. Контроль за діяльністю органів управління та сил цивільного захисту

1. Контроль за діяльністю органів управління та сил цивільного захисту здійснюється у порядку, встановленому Конституцією і законами України.

Стаття 139. Громадський контроль за додержанням законодавства з питань цивільного захисту

Громадський контроль за додержанням законодавства та інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту здійснюється громадськими організаціями з питань цивільного захисту відповідно до їх статутів.

Глава 33. Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту

Стаття 140. Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту

1. Особи, винні у порушенні законодавства у сфері цивільного захисту, несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до Конституції України кожен громадянин України має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від органів державної влади та суб'єктів господарювання.

У Кодексі цивільного захисту, порівняно з попередніми нормативно-правовими актами, серед іншого, додатково визначено такі принципи здійснення цивільного захисту, як: (Слайд 4)

пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян;

максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Залежно від характеру скоєного протиправного діяння та від небезпеки і розміру заподіяної правопору­шенням шкоди, здійснюється притягнення осіб, винних у порушенні вимог законодавства в сфері захисту територій і громадян у разі надзвичайних ситуацій, до всіх видів відповідальності, передбачених ст. 92 Конституції України, а саме: до адміністративної, цивільно-пра­вової, кримінальної та дисциплінарної. (Слайд 25)

Починаючи розгляд питань, які стосуються адміністративної відповідальності за порушення вимог за­конодавства в сфері захисту територій і громадян у разі надзвичайних екологічних ситуацій, треба зазначити, що у законах України, які регламентують питання правового регулювання в умовах надзвичайної ситуації, питання відповідальності за порушення вимог законодавства в даних умовах відображено лише в загальному вигляді.

Поряд з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок надзвичайної ситуації, здоров'ю і майну постраждалі громадяни мають право на відшкодування моральної шкоди або втрат, пов'язаних з мо­ральними травмами. Зазначене кореспондує зі ст. 23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшко­дування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, при цьому в ст. 1167 ЦК України передба­чено обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

цивільно-правова відповідальність є найефективнішим видом відповідальності за по­рушення вимог законодавства в сфері захисту територій і громадян за умов надзвичайних ситу­ацій в Україні. Однак, сьогодні існує ряд соціально-правових факторів, які знижують її ефективність. По-перше, це відсутність спеціальних норм у ЦК України, які регулювали би відшкодування майнової шкоди по­терпілим громадянам за умов надзвичайних ситуацій. По-друге, для визначення обсягів збитків, що завдані надзвичайними екологічними ситуаціями, за­стосовується Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного ха­рактеру від 15 лютого 2002 р.

Відповідно до її положень, у кожному випадку виникає складний процес обчислення такої шкоди, а для отримання матеріальної допомоги у зв'язку із втратою майна в даній методиці розписано складну процеду­ру, що призводить до отримання компенсації невчасно та не в повному обсязі. Для розв'язання цієї пробле­ми пропонується переглянути інструментальні методи оцінювання шкоди за надзвичайних си­туацій та їх роль у забезпеченні захисту громадян у частині відшкодування їм завданої шкоди надзвичайни­ми ситуаціями.

Наступним видом юридичної відповідальності в сфері захисту територій і громадян за умов надзвичай­них ситуацій є кримінальна відповідальність. При детальнішому аналізі надзвичайних ситуацій, пов'язаних з техногенними і природними катастрофами, виявляються дві групи протиправних дій, за які винні особи мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Перша група - зло­чини, які стали причиною виникнення надзвичайних ситуацій або, у всякому разі, сприяли цьому. Друга група - це злочинна поведінка різних осіб уже під час надзвичайної ситуації, які, зокре­ма, перешкоджали ліквідації її наслідків, дезорганізовували населення, породжували паніку або іншим чи­ном загострювали надзвичайну ситуацію, яка виникла внаслідок техногенної катастрофи, стихійного лиха або іншим чином.

Слід констатувати, що спеціальний розділ VIII КК України «Злочини проти довкілля» не містить жод­ного складу злочину, об'єктивна сторона якого прямо могла б бути кваліфікована як порушення вимог зако­нодавства в сфері захисту територій і громадян у разі надзвичайних ситуацій. Водночас зазна­чені порушення можна кваліфікувати як «порушення правил екологічної безпеки» (ст. 236). Окрім цього, привертають також увагу ст. 237 (невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення), ст. 238 (приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення) та ст. 253 (проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля) тощо. (Слайд 26)

Окрему групу злочинів у сфері захисту територій і громадян за умов надзвичайних ситу­ацій становлять порушення протиепідемічних правил. Вказане зумовлено тим, що у випадках епідемій і епізоотій, які викликані або провокують виникнення надзвичайних екологічних ситуацій, допускаються по­рушення правил, установлених для боротьби з епідеміями, порушеннями ветеринарних правил (статті 251. 325). На нашу думку, варто виокремити і злочини, що стосуються ненадання медичної допомоги (статті 136, 134. 1 84) тощо.

Водночас для ситуацій, коли надзвичайні умови виникають у результаті аварій, катастроф, стихійних лих, характерні посадові злочини відповідно до КК України, а саме: зловживання службовим становищем службовою особою (ст. 364). перевищення службових повноважень (ст. 365), службове підроблення (ст. 366), службова недбалість (ст. 367), одержання хабара (ст. 368) тощо. Окремої уваги заслуговує ст. I91 КК Ук­раїни, що стосується привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем Це зумовлене тим, що на подолання наслідків надзвичайних ситуацій держава виділяє великі кошти, що призводить до зловживання своїм службовим становищем посадових осіб шляхом привласнення ними державних коштів. (Слайд 27)

При цьому, всі перелічені склади злочинів є загальними, адже можуть бути застосовані у різних сферах суспільного життя, в яких задіяні службові особи і не передбачають специфіки відносин у сфері захисту те­риторій і громадян за умов надзвичайних ситуацій, однак, їх застосування у таких відносинах є можливим. Недоліком зазначених вище складів злочинів, як вважаємо їх матеріальний характер, бо всі вони передбачають в якості обов'язкової складової об'єктивної сторони певний наслідок у вигляді заподіяння шкоди. Такий підхід є невиправданим, оскільки обрахування шкоди у грошовому виразі, у прив'язці до неоподаткованих мінімумів доходів громадян є неприйнятним щодо таких об'єктів, як життя та здоров'я, адже чітко обрахувати завдану цим благам шкоду в грошовому еквіваленті не є можливим.

Ураховуючи вищенаведене, можна стверджувати, що в чинному кримінальному законодавстві не вра­ховано такі склади злочинів за умов надзвичайних ситуацій, як: 1) відповідальність за шкоду, за­вдану життю і здоров'ю громадян за умов надзвичайних ситуацій; 2) відповідальність за за­подіяну шкоду охоронюваним законом правам і законним інтересам потерпілих; 3) відповідальність за завда­ну шкоду природному середовищу в разі надзвичайних ситуацій. Така ситуація потребує змін шляхом імплементації зазначених вище положень у кримінальне законодавство України.

У нормативно-правових актах, що регламентують підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, фактично не зазначено обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за скоєння дисциплінарного правопорушення. У контексті питань, що розглядаються, це набуває особливого значення, оскільки реальні умови, конкретні життєві ситуації, які виникають в умовах дії надзвичайної еко­логічної ситуації, іноді досить тісно пов'язані з поведінкою особи, що її можна кваліфікувати як дис­циплінарне правопорушення.

Водночас в умовах дії надзвичайної ситуації можливі обставини, які фактично виключають можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, у відносинах захисту територій і громадян за надзвичайних ситуацій можуть бути застосовані передбачені ст. 14 Закону України «Про державну службу» підстави дисциплінарної відповідальності державного службовця, якими є неви­конання чи неналежне виконання службових обов'язків, бо серед цих обов'язків може бути обов'язок здійснювати захист територій і громадян за умов надзвичайних ситуацій.

Отже, підставами притягнення до дисциплінарної відповідальності є такі:

1) неналежне виконання або невиконання службових обов'язків, що пов'язані із виникненням надзвичайної ситуації та ме­ханізмом захисту прав потерпілих громадян;

2) невиконання або неналежне виконання вимог законодавства в сфері захисту територій і громадян за умов надзвичайних екологічних ситуацій, виконання яких належить до службових обов'язків тощо.

Таким чином, можна зробити висновок, що:

- до осіб, які вчиняють порушення вимог законодавства у сфері надзвичайних ситуацій, мають застосовуватись санкції кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності;

- спеціальних норм щодо відповідальності у сфері захисту територій і громадян за умов надзвичайних ситуацій чинне законодавство України не містить, проте є можливість застосовувати в цій сфері норми за аналогією. Водночас таке застосування повинно мати місце паралельно із запровадженням спеціальних норм щодо відповідальності у досліджуваній сфері;

- юридичну відповідальність у сфері захисту територій і громадян у разі надзвичайних си­туацій можна визначити як специфічну форму суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог чинного законодавства у сфері захисту територій і громадян за умов надзвичайних ситуацій або покладається обов'язкове виконання інших обов'язків за допущене правопорушення в даній сфері.

 

Висновки. (Слайд 28)

1. Прийняття та введення в дію Кодексу цивільного захисту України, реалізація його положень забезпечило конкретизацію та розкриття нових питань цивільного захисту.

2. Реалізація положень Кодексу цивільного захисту України здійснюється за двома напрямами: організаційний, технічний.

Організаційний напрям включає розроблення та затвердження нормативно-правових актів.

Технічний напрям включає ресурсне забезпечення реалізації Кодексу цивільного захисту України, а саме: технічне переоснащення сил цивільного захисту; модернізація системи оповіщення; модернізація засобів захисту; реформування кадрового забезпечення.

 

Навчальна література. (Слайд 29)

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 70 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав