Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Прижиттєві і посмертні пошкодження

(за Тагаєвим Н. Н.2003)

Одним із головним питань, поставлених працівниками правоохорон­них органів перед судово-медичною експертизою, є питання про при­життєве або посмертне походження пошкоджень. Відповідь на це питання визначає дії працівників МВС у відмові або збудженні кримінальної справи. Посмертні пошкодження можуть виникнути під час надання допомоги після смерті, необережного транспортування трупа, перекочу­вання коліс транспорта через тіло раптово померлої людини, розділення тіла колесами рейкового транспорту, кримінального розчленування і спалювання трупа, пошкодження комахами, гризунами, тваринами тощо. Місцеві прижиттєві ознаки з'являються через декілька хвилин після трав­ми. В осіб, які померли не зразу, вони проявляються ознаками запалення, и осіб, які загинули зразу, а після травми, — набряком тканин, групуванням лейкоцитів, тромбозом судин малого калібру, некрозом кліткових елемен­тів, скороченням пошкоджених м'язів, різною ферментативною активністю в тканинах центральної і периферійної зон пошкодження.

Загальні ознаки прижиттєвої травми є відповідною реакцією на травму і і це функціонуючих систем організму.

Серцево-судинна система реагує скороченнями серця, що просуває кров судинами, виливанням її з пошкоджених судин в оточуючі тканини і порожнини. Внаслідок цього утворюється розшаровування тканин кров'ю та її згортання. Виливання крові як у тканини, так і в порожнини приводить до загального знекровлювання. Потрапляння через пошко­джені судини газових, жирових і тканинних емболів у велике коло кровообігу, наявність масивних просмоктувань кров'ю тканин в області переломів, великих і глибоких калюж згорнутої крові вказує на при-життєвість травми.

Дихальна система відповідає на прижиттєву травму аспірацією крові, масою їжі, частин пошкоджених органів, рідини і твердих інорідних тіл.

Травна система реагує на травму ковтанням і просуванням кишечни­ком крові частин інорідних тіл і пошкоджених органів.

Сечовидільна система відповідає на травму появою міоглобіну і» канальцях нирок і сечі.

Лімфатична система реагує на травму появою еритроцитів і емульго-ішпого жиру (при пошкодженнях клітковини) а також еритрографією в регіональних лімфатичних вузлах.

Переломи кісток — порушення їхньої анатомічної цілості супрово­джуються ушкодженням навколишніх м'яких тканин. За характером і локалізацією переломів можна судити про предмет, що ушкоджує, напря­мок удару, позу потерпілого тощо.

. ІІІІ|ІІ|!ІІІ|Р»«І!!|ІІ!|ІР|!|.....|ІІ!М!І|ІШІ»ІШМІІ|І»1І!Ц СУДОВА МЕДИЦИНА

Класифікація переломів

1. За спілкуванням із зовнішнім середовищем: відкриті, закриті.

2. За локалізацією: епіфізарні (внутрішньосуглобні), метафізарні (білясуглобні), діафізарні.

3. За ступенем порушення цілісності кістки: неповні, повні.

4. За походженням: патологічні, травматичні, вроджені.

5. За розташуванням площини перелому: поперекові, продовжні, косі, дугоподібні.

6. За кількістю осколків: безоскольчасті, оскольчасті. багатоосколь-часті.

Вивихи — зсув дотичних у нормі суглобних поверхонь, частіше спо­стерігаються на верхніх кінцівках.

Розминання й розчленовування тіла виникають частіше при тран­спортних аваріях.

При огляді необхідно вказати: локалізацію, вид ушкодження, форму, розміри, стан поверхні, сторонні включення (волосся, масло, грунт), стан навколишніх тканин (сліди крові, кіптява), інші властивості (напрямок, довжина ушкодження, кольори).

Причини смерті при механічних ушкодженнях

Ушкодження, не сумісні з життям:

1. Ампутація, розминання голови, поділ тулуба, руйнування внутріш­ніх органів.

2. Крововтрата до 50-70%. Ознаки крововтрати: сухість і блідість шкірних покривів, слабкі трупні плями, різко виражене м'язове задубіння.

3. Гостра крововтрата з великих судин, гостре недокрів'я мозку, інтен­сивні трупні плями, повнокров'я внутрішніх органів і селезінки, під внутрішньою оболонкою серця — смугові крововиливи (плями Мінакова), внаслідок різкого падіння внутрісерцевого тиску.

4. Струс головного мозку — вогнища забитого місця, внутрішньомоз-кові крововиливи, внутрішньошлункові крововиливи під м'яку (паву­тинну) оболонку, під тверду мозкову оболонку. Явища можуть наростати поступово з виникненням «світлого проміжку».

5. Струс та ушиб серця з подальшою рефлекторною його зупинкою — при різких ударах у передню стінку грудної клітки.

6. Здавлювання органів кров'ю, що вилилася, або повітрям — при ушкодженнях черепа, грудної клітки, хребта.

7. Шок 3-го й 4-го ступеня, коли ушкодження самі по собі не смер­тельні, але викликають перезбудження центральної нервової системи (ділянка гортані, статеві органи, нігтеві фаланги).

РОЗДІЛ 2

8. Емболія (жиром, повітрям, стороннім предметом). Це показник прижиттєвого ушкодження.

Таблиця 2 Відмінності синця від трупних плям (за Тейлором і Павловим,1938)

Ушкодження, завдані тупими твердими предметами

Здавлючим чином предмети діють різко (частіше транспортні травми). Частіше розриваються паренхіматозні органи, бувають відриви органів (табл. 2).

55479999999999999999999999999999999999999� СУДОВА МЕДИЦИНА

Шкірні покриви. При прямому ударі шкіра рідко ушкоджуються. Удар 9 енергісіо 130-160 Дж викликає розриви дрібних судин й утворення СИПНЯ л відповідними межами. Від удару із силою до 200 Дж відбуваються розриви й розтрощення м'язової тканини, а понад 200 Дж — розминання підшкірної жирової тканини й відшарування шкіри. На ділян­ках, де близько до шкіри підлягають кістки, при ударі виникають рани.

Таблиця З Травматичні дії, що призводять до виникнення ушкоджень від дії

тупих предметів (В. Л. Попов, 2001)

На краю рани виникають осаднення, на дні її (при розсовуванні) — поперечно розташовані з'єднуючотканинні перемички. Широка поверхня предмета формує рани зірчастої форми. У місці ребра предмета, що вдаряє, виявляється одяг, волосся.

При швидкості співударяння 4,4 м/с спочатку формуються тріщини у передній черепній ямці, при швидкості 5,5 м/с поширюються тріщини на середню черепну ямку, при швидкості 5,8 м/с перелом поширюється через усі черепні ямки.

Переломи кісток лицьового черепа виникають при транспортних травмах. Переломи ребер, грудини, лопатки виникають при дії тупих предметів як при ударах, так і при здавлюванні. Хребет ушкоджується при транспортних аваріях і падінні з висоти. Таз ушкоджується при великих аваріях і падіннях з висоти.