Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Актуальність дослідження і ступінь наукової розробки проблеми

Читайте также:
  1. SURFER 7.04 В АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  2. А) натурфілософських дослідження феноменів, витоків життя і свідомості в самій природи
  3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  4. Актуальність дослідження
  5. Актуальність дослідження
  6. Актуальність обраної теми
  7. Актуальність соціальної роботи у світлі реформування пенітенціарної системи України.
  8. Актуальність теми
  9. Актуальність теми

Формування загальнонавчальних умінь та навичок – один із пріоритетів сучасної освіти, що зумовлює успішність всього подальшого навчання. У нових освітніх стандартах початкової загальної освіти формуванню загальнонавчальних умінь приділено особливу увагу; вони виділені в окремий блок як на рівні мінімуму змісту, так і на рівні вимог до рівня підготовки учнів, які закінчують початкову школу. Питання загальнонавчальних умінь у педагогічній науці і освітній практиці досліджується не одне десятиліття, проте до цих пір головний недолік сучасної освіти, в тому числі і початкової, пов’язують з невмінням школярів вчитися. Вчителі початкової школи переходять до орієнтації на нові цілі початкового навчання, сформульовані в ході модернізації структури і змісту освіти: навчити молодших школярів вчитися, формувати в них навчальну діяльність. Ефективність навчання помітно зросте, якщо школяр почне осмислено працювати над своїм розвитком, почне прагнути самостійно знаходити і усувати свої помилки – при написанні листа, у мові, в організації власної діяльності. Для цього йому необхідно навчитися досліджувати, аналізувати власну діяльність на предмет виявлення своїх помилок, щоб їх надалі не робити, і своїх досягнень, щоб їх зафіксувати і повторювати. Тобто ефективність навчання безпосередньо залежить від формування і розвитку загальнонавчальних умінь, а головне завдання вчителя початкової школи полягає у тому, щоб він умів формувати ці вміння у молодших школярів.

Після прийняття «Закону про загальну середню освіту» (1999 р.), «Концепції середньої загальноосвітньої школи» (12-річна школа) (2000 р.) відбулося принципове переосмислення цілей і функцій шкільної освіти. Якість шкільної освіти тепер має корелювати з успішним формуванням в учнів умінь самостійно вчитися, критично мислити, користуватися комп’ютером, іноземними мовами, прагнути до самопізнання і самореалізації у різних видах діяльності, оволодівати практичними вміннями і навичками, необхідними для життєвого і професійного вибору. Ця загальна мета дидактично конкретизована на рівні початкової, основної і старшої школи. Розробниками Державних стандартів для 12-річної школи зміст освіти було осучаснено таким чином, щоб діяльнісний компонент (способи учіння і пізнання) став обов’язковою складовою змісту і навчальних досягнень учнів. Протягом останніх років було удосконалено зміст навчальних програм для всіх рівнів шкільної освіти на засадах компетентнісного підходу, за якими визначено рівні досягнень предметних компетенцій за видами навчальних дій, що вказують на рівні їх засвоєння учнями залежно від специфіки навчального матеріалу і мети його засвоєння у даному класі. Ці зміни підсилили особливу роль ключової компетентності - уміння вчитися.

Традиційно уміння вчитися у вітчизняній дидактиці зосереджувалося на формуванні в учнів загальнонавчальних умінь і навичок. Наприклад, у 80-тих роках XX ст. набули поширення різні підходи до змісту структури цього уміння. Так, у роботах Н.А.Лошкорьової рекомендувалося на всіх уроках (відповідно до специфіки змісту предметів) формувати в учнів три групи умінь: організації навчальної праці, роботи з підручником та іншими джерелами інформації, культури усного і писемного мовлення. Відомий дидакт І. Я.Лернер класифікував загальнонавчальні уміння на 4 групи: 1) організаційні (19 умінь); 2) практичні уміння (30 умінь); 3) інтелектуальні навчальні уміння (54); 4) психолого-характерологічні (13). Ю.К.Бабанський, засновник теорії оптимізації навчання, узагальнюючи різні підходи, визначив 3 великі групи умінь: 1) навчально-організаційні; 2) навчально-інформаційні;3)навчально-інтелектуальні. В.Ф.Паламарчук у книзі «Школа учит мыслить» обґрунтувала систему розвитку в учнів основної і старшої школи мислительних умінь.

У початковій освіті України з 1986 року було рекомендовано для масового використання міжпредметну програму «Формування загальнонавчальних умінь і навичок», яка охоплювала чотири великі групи: організаційні, логіко-мовленнєві, загально-пізнавальні, контрольно-оцінні.

Незважаючи на деякі відмінності цих класифікацій, можна помітити, що вони зосереджені на процесуальній складовій учіння. Сучасна ситуація розвитку освіти вимагає переосмислення сутності змісту і структури цього уміння як інструменту особистісно-орієнтованого навчання в умовах переходу до інформаційного суспільства.

Аналіз досліджень, присвячених проблемі формування в учнів загальнонавчальних умінь, дозволяє стверджувати, що до цього часу відсутня чітка термінологічна чіткість у визначенні умінь, якими повинен оволодіти учень. Недостатньо уваги приділяється формуванню уміння вчитися, хоча воно є на даний момент чи не найважливішим для задоволення потреби формування конкурентоздатної та конкурентоспроможної людини.

Виходячи з актуальності проблеми й у зв’язку з недостатністю її теоретичної та експериментальної розробки, темою дослідження ми обрали «Підготовка майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів».

Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Предмет дослідження -педагогічні умови процесупідготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов процесупідготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Досягнення мети дослідження передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

2. Визначити та дослідити стан підготовки студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь початкової школи.

3. Теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови процесупідготовки студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи.

4. Здійснити кількісний та якісний аналіз результатів формувального експерименту.

Гіпотеза дослідження – рівень готовності майбутніх вчителів початкової школи формувати загальнонавчальні уміння молодших школярів підвищиться за таких умов:

- позитивній мотивації студентів – майбутніх вчителів початкової школи – до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів;

- сформованій системи знань, умінь та навичок студентів формувати загальнонавчальні уміння чунів початкових класів;

- об’єктивному самоаналізу студентами власного рівня підготовки до формування загальнонавчальніих умінь учнів та результатів особистої педагогічної діяльності.

Для досягнення мети дослідження і вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів:

- теоретичні – аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації, моделювання засобів підготовки до формування загальнонавчальних умінь;

- емпіричні – педагогічне спостереження, виконання студентами завдань для визначення рівня їх підготовки до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; констатувальний та формувальний експеримент використані з метою перевірки ефективності розробленої моделі педагогічних умов процесу підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Теоретичну основу дослідження склали: теорія оптимізації навчання (Ю.К. Бабанський); концепція особистісно-орієнтованого навчання (Г. Бал, І. Бех, В. Рибалка, С. Подмазін, Г. Тарасенко, О. Савченко, І. Якиманська); педагогічні праці В.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям», «Павлиська середня школа»; психологічна основа - визначення О.М.Леонтьєвим загальної структури діяльності людини.

Наукова новизна магістерської роботи полягає в тому, що у педагогічній, психологічній та науковій літературі проблема підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів глибоко досліджена та вивчена, але залишається відкритим питання підвищення рівня підготовки майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь. В результаті дослідження розроблено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови процесу підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних вмінь молодших школярів.

Практичне значення магістерської роботи: визначено основні положення і теоретичні висновки, визначено педагогічні умови та засоби підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилась в інституті педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова на кафедрі педагогіки та методики початкового навчання.

Публікації. Основні положення та висновки дослідження доповідались та обговорювались на кафедрі початкового навчання НПУ імені М.П.Драгоманова представлені в публікаціях та виступах на звітно-науковій конференції «Освіта і наука у вимірах 21 століття».

Структура магістерської роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (найменувань). Основний зміст магістерської роботи викладено на сторінках.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 84 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав