Читайте также:
|
|
Паразитологія (від грец.-дармоїд, паразит - наука) наука про біологію та екологію паразитів, їх взаємини з хазяями і навколишнім середовищем, викликані хвороби і заходи боротьби з ними в людини, тварин і рослин. Вона вивчає морфологію, фізіологію і функціональні пристосування у процесі формування паразитизму як явища, причини й механізми розвитку багатьох хвороб людини, свійських і диких тварин та рослин.
Медична паразитологія розробляє питання біології і екології паразитів людини, викликаних ними хвороб, методи їх діагностики, лікування і профілактики.Медичну паразитологію поділяють на три розділи:
1) медична протозоологія - вивчає паразитів людини, які належать до підцарства одноклітинних і викликають протозойні захворювання;
2) медична гельмінтологія -вивчає паразитів людини, які належать до типів плоских і круглих червів і викликають гельмінтози;
3) медична арахноентомологія -вивчає тварин з типу членистоногих, які є переносниками, природними резервуарами чи збудниками хвороб людини.
Елементарна паразитарна система включає два компоненти: організм-паразит, організм-хазяїн. Для паразита організм хазяїна виконує такі функції:
• місце проживання;
• джерело живлення;
• "захищає" паразита;
• створює умови для розмноження;
• регулює зв'язок між паразитом і середовищем проживання хазяїна.
Організм хазяїна для паразита є середовищем першого порядку, а середовище існування хазяїна середовищем другого порядку. Ідея про подвійне середовище існування паразита належить Є. Н. Павловському.
В організм людини збудник сонної хвороби проникає після укусів мух цеце (Рід Glossina). Сонна хвороба" викликається простими джгутиковими організмами - трипаносомами, які розмножуються в кишечнику мухи цеце і передаються за допомогою слини теплокровним тваринам, кров яких смокче муха. Трипаносоми паразитують у крові, спинномозковій рідині й інших тканинах і вражають центральну нервову систему. Виникають ознаки енцефаліту, може трапитись кома і через декілька місяців - смерть. Трипаносоми зустрічаються в крові антилоп, але їм шкоди вони не завдають - тварини мають імунітет.
Африканський трипаносомоз (сонна хвороба)
Збудниками цього захворювання є два види трипаносом: Trypanosoma brucei gambiense і Trypanosoma brucei rhodesiense.
Географічне поширення: Trypanosoma brucei gambiense Центральна і Західна Африка.
Trypanosoma brucei rhodesiense Південно-Східна Африка.
Морфологія тіло видовжене, звужене на кінцях,довжиною ЗО—40 мкм, шириною 1,53 мкм з одним джгутиком.У центрі знаходиться ядро, на задньому кінці червоний кінетопласт. Від кінетопласта відходить хвилеподібний джгутик, спрямований до переднього кінця тіла, він утворює ундулюючу мембрану. Розрізняють трипаносомну форму (мембрана закінчується на передньому кінці тіла, джгутик виступає допереду, утворює довгий вільний кінець) критидіальну форму (джгутик починається попереду від ядра, направлений вперед, утворює коротку ундулюючу мембрану і вільний кінець), метациклічну форму (подібна до критидіальної, але немає вільного джгутика). Рух трипаносом активний, за допомогою джгутика, мембрани та згинання тіла. Розмноження відбувається шляхом поздовжнього поділу.
Життєвий цикл: хребетні хазяї люди і деякі ссавці (свині, вівці, буйволи, антилопи,). Безхребетний хазяїн і специфічний переносник муха цеце (Glossina palpalis,Glossina morsitans та ін.)
Трипаносомоз — трансмісійне захворювання. З кров'ю хворої людини або тварини трипаносоми(трипаносомна форма) потрапляють у середню кишку мухи цеце, де інтенсивно розмножуються. Через15-20 днів трипаносоми проникають у слинні залозипереносника. Там вони перетворюються спочатку вкритидиальні, а згодом у метациклічні форми.
Інвазійна форма - метациклічні трипаносоми.Зараження людини відбувається при потраплянні слини зараженої мухи цеце в ранку під час кровоссання. З місця укусу через 2-3 тижні збудник поширюється по всіх органах і тканинах.
Можливе трансплацентарне зараження, при гемотрансфузіях,статевим шляхом.
Локалізація: головний мозок, печінка, лімфатичні вузли. Уражається переважно головний мозок.Трипаносомоз родезійського типу природноосередкове захворювання. Основний резервуар і джерело зараження дикі антилопи. В основному хворіють чоловіки (мисливці, лісоруби).При трипаносомозі гамбійського типу основне джерело зараження люди і домашні тварини (свині, кози, буйволи), рідше дикі тварини.
Патогенна дія: потрапивши в організм людини при укусі інвазованої мухи, трипаносоми накопичуються в лімфатичних судинах і вузлах, розмножуються і через 20-25 днів виходять у кровоносні судини, поширюються по всіх тканинах і органах, особливо уражуючи головний мозок. Шлуночки мозку переповнюються рідиною, мозкова тканина набрякає. Висипання, збільшення лімфатичних вузлів, лихоманка.
Діагностика. Клінічна: тривала лихоманка неправильного типу, шкірна висипка, ураження нервової системи. В ендемічних районах усі хворі з клінічними ознаками ураження ЦНС повинні обстежуватися на трипаносомоз.
Лабораторна: вибір досліджуваного матеріалу залежить від стадії хвороби. На ранній стадії мікроскопія нативних і пофарбованих за методом Романовського Гімзи мазків крові і товстої краплі крові, зішкріба з місця укусу, пунктату шийних лімфатичних вузлів. На пізній стадії хвороби мікроскопія спинномозкової рідини (паразит відсутній у крові і лімфатичних вузлах); серологічні дослідження РЗК і РФА з діагностикумами.
Профілактика. Особиста: захист від укусів мухи цеце за допомогою репелентів, сіток;. Громадська: раннє виявлення і лікування хворих, знищення переносників за допомогою інсектицидів.
Паразити: визначення, класифікація— облігатні та факультативні, постійні та тимчасові, екто- та ендопаразити, моноксенні та гетероксенні. Специфічні та неспецифічні. Збудники шкірного і вісцерального лейшманіозу.
Паразити- це такі організми, які використовують організми іншого виду (хазяїна) як джерело харчування і середовище існування, завдаючи їм шкоди; при цьому паразит не вбиває свого хазяїна одразу, на відміну від того, як це робить хижак зі своєю жертвою.Не завжди паразитизм є єдиною формою існування організму, тому його поділяють на факультативний і облігатний.
Факультативний (від лат. facultatis -можливість) організми, які звичайно вільно живуть у природі, але, випадково потрапляють в організм іншого виду (хазяїна) і ведуть паразитичне існування (деякі круглі черви, хижі п'явки).
Облігатний (від лат. obligatus -обов'язковий) організми, що не здатні вільно жити у природі. Для них паразитизм умова існування.
Від справжніх паразитів слід відрізняти псевдопаразитів та омеопаразитів.
Класифікація:
1.Залежно від терміну паразитування:
- тимчасові - паразити, які використовують інші організми на окремих стадіях життя, як правило використовуючи їх при контакті як джерело живлення;
- постійні - найбільш спеціалізовані паразити, які не можуть існувати в зовнішньому середовищі, вони розвиваються в одному або декількох організмах господарів;
2. Залежно від місця локалізації:
-ектопаразити - зовнішні, які існують на зовнішніх покривах господаря (шкіра, волосся);
-ендопаразити - паразитують всередині організму господаря пошкоджуючи внутрішні органи;
3. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів:
• евриксенні -широке коло хазяїнів (іксодові кліщі, комарі);
• моноксенні - що паразитують на хазяїні певного виду (кривоголовка, головна воша);
• стеноксенні - що мають певний вид хазяїна, але можуть паразитувати й на інших (коростяний кліщ людини й коня); серед них є звичайні такі, що трапляються у певного хазяїна (собача блоха у собаки, людська блоха в людини), і випадкові ті, що випадково потрапляють до невластивого їм хазяїна; наприклад, при проковтненні блохи, зараженої пистицеркоїдами, людина може стати хазяїном соба-чого ціп'яка паразита собак і котів;
• гетероксенні - проходять складні цикли розвитку зарахунок декількох хазяїнів.
Група найпростіших роду Leishmania збудники лейшманіозів.
Морфологія. Лейшманії існують у двох формах:безджгутиковій і джгутиковій.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 125 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |