Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Задача 1

Задача №1

До відділення реанімації та інтенсивної терапії госпіталізовано хворого 25 років зі скаргами на експіраторну ядуху та сухий кашель.

Страждає на бронхіальну астму впродовж 12 років. Останні 2 місяці напади ядухи виникають 2-3 рази на добу, в тому числі - вночі (3-4 рази на тиждень). Погіршення стану відмічає останні 12 годин. В домашніх умовах проводив інгаляції сальбутамолу (до 10 доз), прийняв 6 таблеток преднізолону. Стан хворого не покращився, наростала задишка та кашель. Бригадою швидкої медичної допомоги доставлений до стаціонару.

Загальний стан хворого тяжкий. Хворий збуджений, в зв'язку з задишкою не може промовити фразу повністю. Положення ортопное. Дихання гучне, на відстані чути гучні хрипи. В диханні приймає участь додаткова мускулатура. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком, вологі. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Пульс 122 ударів за 1 хвилину. Частота дихальних рухів 36 за 1 хвилину.

При перкусії над всією поверхнею легень визначається легеневий звук з коробковим відтінком. При аускультації дихання гучне, вислуховується маса сухих свистячих хрипів.

Спірографія: (ОФВ₁ 40%).

Сатурація капілярної крові киснем - 89%.

1. Обґрунтувати ступінь важкості загострення бронхіальної астми

2. Які заходи необхідно застосувати на початковому етапі лікування

Завідувач кафедри

внутрішньої медицини №2

член-кор. АМН України,

д.мед.н., професор К.М. Амосова

Задача 1

У хворого має місце неконтрольований перебіг бронхіальної астми з загостренням тяжкого ступеня.

Тяжке загострення бронхіальної астми встановлено на підставі наявності:

· задишки в спокої;

· вимушеного положення хворого;

· збудження хворого (зумовлене гіперкапнією);

· частоти дихальних рухів більше 30 за 1 хвилину (тахіпное);

· участі у диханні допоміжної мускулатури;

· частоти пульсу більше 120 за хвилину;

· сатурації капілярної крові киснем менше 90%.

Лікування хворого необхідно проводити у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Терапію слід проводити поетапно:

1. Негайно розпочати інгаляцію зволоженого 100% кисню через назальну канюлю або маску зі швидкістю 2-6 л/хв до досягнення рівня сатурації капілярної крові киснем більше 90%.

2. З метою досягнення швидкого бронхолітичного ефекту при мінімальній кількості небажаних ефектів призначити:

· або інгаляційні ß₂-агонисти короткої дії (сальбутамол 100 мкг або фенотерол 100 мкг через спейсер до 10 доз за 1 годину);

· або розчин сальбутамолу сульфату 5 мл (або комбінацію ß₂-агониста короткої дії фенотерол та антихолінергічного препарату іпраторопію броміду 4 мл) в 2 мл фізіологічного розчину через небулайзер;

· додатково преднізолон 90-120 мг внутрішньовенно крапельно.

3. Оцінити стан хворого через 30-40 хвилин.

4. При задовільному стані (мова вільна, частота дихальних рухів менше 20 за 1 хвилину, частота серцевих скорочень менше 100 ударів за 1 хвилину, пікова швидкість видиху 60-80%, сатурація капілярної крові киснем більше 90%) продовжити через спейсер інгаляції сальбутамолу (фенотеролу) 2-4 дози кожні 4-6 годин впродовж доби.

5. При відсутності ефекту від застосованих заходів (пункти 1 та 2) або при незначному ефекті терапії (частота дихальних рухів більше 25 за 1 хвилину, ЧСС більше 100 ударів за 1 хвилину, пікова швидкість видиху менше 60% від належного, сатурація капілярної крові киснем менше 90%):

· Продовжити інгаляції зволоженого кисню 2-6 л/хв.;

· Продовжити інгаляції сальбутамолу/фенотеролу через небулайзер (див. вище) впродовж 2-4 годин;

· Продовжити внутрішньовенне введення преднізолону 90 мг кожні 6 годин;

· При відсутності ефекту – додатково внутрішньовенно розчин теофіліну (перша доза – 5-6 мг/кг, яку ввести за 30 хвилин, підтримуюча доза – 0,5-0,9 мг/кг/год).

6. Оцінити стан хворого через 2-4 години.

7. При неефективності терапії – перехід на штучну вентиляцію легень.