Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зайве - Рене Декарт.

Читайте также:
  1. ДЕКАРТ.
  2. Становление опытного метода в медицине. Леонардо да Винчи. Парацельс, Ф. Бэкон, Р. Декарт.
  3. Философия и наука Нового времени. Ф. Бекон, Р. Декарт.

Ответ. Среди данных философов лишним является Рене Декарт, т.к. он является приверженцем рационализма, а остальные представители немецкой классической философии

3.) Вкажіть причини та розкрийте сутність та значення антропологічного повороту у філософії.

«Антропологический поворот» происходил в первой четверти ХХ столетия в западноевропейской философии. Основными представителями этого течения были: М. Шелер, Г. Плесснер, А. Гелен, Н.Бердяев и др.

Одной из ведущих в современной западной философии является гуманитарно-антропологическая ориентация. Это обусловлено несколькими причинами:

1) стремлением найти альтернативу «социалистическому гуманизму»,

2) попытками отыскать подходящие для западного общества ориентиры личного и общественного развития,

3) усилением антисциентической направленности некоторых течений западной философии.

Сущность антропологического подхода сводится к попытке определить специфику, основы и сферы собственно человеческого бытия, человеческой индивидуальности, творческих возможностей человека, исходя из самого человека и через него объяснить как его собственную природу, так и смысл и природу окружающего мира.

Представители философской антропологии, разрабатывая свои учения, полемизируя с другими течениями, подчёркивают необходимость постижения природы бытия и прежде всего человеческого бытия.

4.)Сформулюйте закон заперечення заперечення, наведіть

Закон отрицания отрицания отражает объективную закономерную связь, наследственность между тем, что отрицается и тем, что отрицает: «Развитие идёт через постоянное отрицание противоположностей друг другом, их взаимопревращение, вследствие чего в поступательном движении происходит возврат назад, в новом повторяются черты старого». Этот процесс происходит объективно как диалектическое отрицание элементов старого и утверждение элементов нового, т.е. и в новом есть старое, но в преобразованной форме, в «снятом» виде. Первым этот термин в философию ввёл Гегель.

Ярким примером такого отрицания, такой связи между старым и новым есть вся история общественного развития. Развитие общества – подтверждение наследственности, поступательности между тем, что было, и тем, что есть и что будет.

В природе может быть основной биогенетический закон всего живого. Этот закон формулируется так: онтогенез повторяет филогенез (развитие рода). Живой организм, приобретая новые свойства черт под влиянием внешней среды, передаёт их по наследству своим потомкам, которые не являются копией предков, но и не являются чем-то совсем отличным от них, они повторяют их на высшей ступени развития, приобретая новые черты, передавая их в генотип своего рода. Если бы то, что было и что пройдено, совсем терялось и не сохранялось в том, что есть сегодня, то любое развитие было бы невозможным.

Для демонстрации отрицания отрицания Энгельс приводит простой пример с ячменным зерном. Его можно размолоть, разварить, и т.п. И это, безусловно, есть отрицанием, но не развитием. Однако когда для этого зерна будут созданы необходимые условия и оно попадёт на благоприятную почву, то под влиянием тепла и влаги с ним произойдут своеобразные изменения, и зерно как таковое прекратит своё существование и поддастся самоотрицанию: на его место возникает растение, отрицающее зерно. Далее растение развивается, цветёт, опыляется и, наконец, опять появляются ячменные зёрна. Как только они созреют, стебель отмирает и, в свою очередь, подлежит новому отрицанию, которое является уже вторым отрицанием. Это произошло в результате отрицания отрицания.

5.) Прокоментуйте у контексті християнства надану логію Ісуса Христа:

Я думаю, що цими словами Ісус хотів донести нам велич людини і її силу в ній самій. Адже якщо прочитати уважно, то можна побачити, що у його словах звучить не тільки звертання а й констатування факту. І справді, його устами доведена істина. Тим більше сам він жив життям проповідника, тобто власного притулку не мав. Проповідуючи любов до Бога та допомагаючи людям, лікуючи їх від хвороб, Ісус ходив селами не раз залишаючись з ночівлею у простих людей. тому стверджує,:”Просіть і дадуть вам; шукайте і знайдете; стукайте і вам відчинять...”.

Його місія - донести людям віру в Бога, він говорив людям про їхнє гріхопадіння, необхідність покаяння та повернення до Бога, про те, що Бог - це любов. Друга частина його цитати говорить сама за себе, що не тільки Ісусу та його 12 помічникам дано допомогати іншим, а й звичайним людям і звичайними речами. Тобто людина може допомогти іншій людині, як і сам Ісус, Божий Син. Робити добро, допомогати людям і люди будуть допомагати нам бо добро повинно бути і воно є в кожному з нас, так як і любов до Бога, як і закликав Ісус.

Господь дал молитву общую для всех, совместив в ней все нужды наши, духовные и телесные, внутренние и внешние, вечные и временные. Но так как в одной молитве нельзя совместить всего, о чем приходится молиться Богу в жизни, то, после молитвы общей, дано правило на случай частных о чем-либо прошений: "просите, и дано будет вам; ищете, и найдете; стучите и отворят вам". В церкви Божией так и делается: христиане все обще молятся об общих нуждах, но каждый частно излагает перед Господом свои нужды и потребности. Обще молимся в храмах по установленным чинопоследованиям, которые все ничто иное, как разъясненная и в разных видах изложенная молитва Господня, а частно, дома, всякий как умеет просит Господа о своем. И в храме можно молиться о своем, и дома можно молиться о своем, и дома можно молиться общею молитвою. Об одном только надо заботиться, чтобы, когда стоим на молитве, дома ли или в церкви, у нас на душе была действительная молитва, действительное обращение и восхождение ума и сердца нашего к Богу. Как кто сумеет пусть делает это. Не стой как статуя и не бормочи молитв, как заведенная машинка, играющая песни. Сколько ни стой так и сколько ни бормочи, нет у тебя молитвы, когда ум блуждает и сердце полно суетных чувств. Уж если стоишь на молитве, приладился к ней, что стоит тебе и ум и сердце привлечь сюда же? И влеки их, хотя бы они упорствовать стали. Тогда составится молитва настоящая и привлечет милость Божию и Божие обетование молитве: просите и дастся, исполнится. Не дается часто оттого, что прошения нет, а только просительное положение.

 


Екзаменаційний білет № 6

1.) Вкажіть представників матеріалістичного та ідеалістичного напрямку в історії філософії від античних часів до сьогодення.

Материалисты: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Гераклит, Демокрит, Эпикур, Ф. Бэкон, Т. Гоббс, Д. Локк, Ж. Ламетри, Д. Дидро, А. Сен-Симон, Карл Маркс, Ф. Энгельс, Людвиг Фейербах.

Идеалисты: Пифагор, Парменид, Сократ, Платон, Аристотель, Плотин, Г. Лейбниц, Б. Паскаль, Д. Юм, Д. Беркли, И. Фихте, Ф. Шеллинг, Г. Гегель, В. Дильтей, Э. Гуссерль.

2.) Які риси, поняття та прізвища належать Модерну, а які Постмодерну:

Модерн Постмодерн
а) ідея суспільного прогресу; в) Г-В. Ф. Гегель; г) "все розумне - дійсне, а все дійсне - розумне"; є) людина – природний автомат; к) Р. Декарт; м) підвалиною усього сущого є Єдине; с) Абсолют. б) світ - це гіпертекст; д) М. Фуко; ж) людина - машина бажань; з) логоцентризм; і) екофемінізм; л) Платон; н) Ж. Дельоз; о) підвалиною усього сущого є Множинне; п) невизначеність; р) фрагмент.

3.) Поясніть принцип герменевтичного кола. Наведіть приклади дії цього принципу.

Проблема герменевтического круга, сформулированная и, в принципе, решённая около двухсот лет тому назад немецким филологом и теологом Фридрихом Шлейермахером, может быть сформулирована следующим образом: нельзя понять любой фрагмент текста, не понимая текст в целом, но нельзя понять текст в целом, не понимая каждого его фрагмента. Шлейермахер считал, что процесс понимания принципиально не может быть завершён, и мысль бесконечно движется по расширяющемуся кругу. Повторное возвращение от целого к части и от частей к целому меняет и углубляет понимание смысла части, подчиняя целое постоянному развитию.

Можно провести аналогию герменевтической теории с научными методами исследования, такими как анализ и синтез, которые дополняют друг друга, при этом каждый из них осуществляется с помощью и посредством другого.

4.) Перелічіть фактори, завдяки яким формується свідомість людини. Які з них є найбільш важливими, чому?

Фактори, що сприяють виникненню свідомості:

● розум,

● цілеспрямована трудова діяльність,

● соціальне життя,

● мова.

Визначальним фактором виникнення свідомості є соціальність. Саме завдяки соціальності людина закріплювала, удосконалювала і транслювала у поколіннях навички трудової та розумової діяльності, адже між побудовою зовнішньої практичної діяльності і внутрішньою розумовою діяльністю людини є певна відповідність. Соціальність є субстанцією свідомості. Вона створює ту систему об’єктивних відносин, де свідомість виявляє себе, підносячись до рівня самосвідомості, реалізуючись у предметах матеріальної культури.

5.) Наведіть приклади логічних доказів буття Бога та надайте їм власну оцінку.

Аргументы за и против существования Бога были предложены философами, теологами и учёными. В философской терминологии эти вопросы рассматриваются в рамках эпистемологии (теории познания) и онтологии (природы бытия). Эти рациональные доводы, в целом, противопоставляются религиозному иррационализму, согласно которому, познание Бога является неподдающимся логическому анализу Таинством.

Общепринятое доказательство существования Бога не сформулировано, так как нет общепринятого определения Бога. По той же причине нет и не может быть общепринятого доказательства несуществования Бога, но вполне могут быть доказательства несуществования отдельных богов с конкретными проверяемыми свойствами.

Космологический аргумент в пользу существования Бога: «Всё должно иметь причину. Первопричина всего есть Бог». В первоначальном виде оно восходит ещё к Аристотелю. Точнее было бы говорить не об одном космологическом доказательстве, а о нескольких. Наиболее известны космологические доказательства, принадлежащие Фоме Аквинскому.

Телеологический аргумент. Сократ и Платон в устройстве мира видели доказательство существования высшего разума. Сущность этого аргумента можно изложить так: “У каждой вещи есть свой создатель, у каждого дома есть свой архитектор, у каждой книги есть свой автор, у каждого человека есть свои родители: отец и мать. Пожалуйста, покажите мне такую вещь, которая сама собой образовалась? Пожалуйста, покажите мне такой дом, который сам собой построился без архитектора и без строителей? Пожалуйста, покажите мне такую книгу, которая сама собой написалась?”

Психологический аргумент. Основная мысль этого аргумента была высказана ещё блаженным Августином и развита Декартом. Существование Бога Рене Декарт выводит так: “Если я сомневаюсь, значит, я несовершенен. Но тогда откуда берётся мысль о том, что я несовершенен? Очевидно, что автор идеи, присутствующий во мне, не я сам, несовершенный и конечный, и никакое существо, также ограниченное. Тогда эта мысль должна происходить от другого более совершенного и бесконечного существа - Бога. Эта идея вложена Богом”.

Исторический аргумент: «Не известно ни одного народа без религии». Все известные нам народы (или почти все) имеют религию и, как говорят Цицерон и Аристотель, нет народа без веры в Бога.

Аргумент от обратного: «Если есть зло, должно быть добро».

На мой взгляд, все эти аргументы логически обоснованы и имеют право на существование, однако вопрос о существовании Бога продолжает оставаться предметом оживлённых философских споров и общественных дискуссий.


 

Білет №7

1.) 1.) Антропологічний поворот у філософії здійснили:

Б.) Софісти і Сократ

2.) «Коперніканський переворот» в гносеології здійснив:

Б.) І.Кант

3.) Внаслідок наукової революції XVII ст. на перший план вийшли:

Б.) природознавчі науки

2.) Знайдіть зайве: філософія життя, психоаналіз, екзистенціалізм, марксизм, персоналізм. Відповідь поясніть.

Зайве - марксизм, оскільки усі інші - філософські течії, що виникли у ХХ ст., тобто належать до некласичної філософії, а марксизм - до класичної.

3.) Онтологічний доказ буття Бога Ансельма Кентерберійського

Ансельм Кентерберійський (IX ст.) - батько схоластики - використовуючи постулати логіки, доводив необхідність втілення Бога в людині. Зміст його - Бог єдиний у трьох особах: Отець, Син і Дух Святий. Розвинув онтологічне доведення буття Бога із самого поняття Бога.

Доказ: “То, больше чего нельзя себе представить, не может быть только в уме. Ибо если оно уже есть по крайней мере только в уме, можно представить себе, что оно есть и в действительности. Нечто, больше чего нельзя себе представить, существует и в уме, и в действительности. Значит, нечто, больше чего нельзя себе представить, существует так подлинно, что нельзя и представить себе его несуществующим. А это Ты и есть, Господи Боже наш. Значит, Ты так подлинно существуешь, Господи Боже мой, что нельзя и представить себе, будто Тебя нет”. То есть: ”Бог ведь есть то, больше чего нельзя себе представить”.

Чернець Гаунілон з Мармутьє, сучасник Ансельма Кентерберійського, побудував у книзі «На захист божевільного» своє спростування:

1. Припустимо, що якийсь острів в морі, повний багатств і задоволень, прекрасніше, ніж всі інші острови.

2. Якщо він існує в реальності, то він ще прекрасніший, ніж в уяві.

3. Якщо цього острова не існує, то можна уявити ще прекрасніший острів.

4. Отже, острів не існує.

Таким чином, Гаунілон, слідуючи логіці Ансельма, вивів з уявлення про існування острова абсурдне положення про існування цього острова в реальності. Ансельм прокоментував висновки Гаунілона в наступному дусі: острів може бути лише прекрасніше за інші острови, але не абсолютно прекрасним; властивості абсолюту притаманні лише Богові.

4.)Софісти вважали, що розум не здатний пізнати істину, але саме вони зробили раціональне знання товаром. Поясніть цей парадокс.

Сократ з групою софістів (платних учителів філософії, красномовства та інших знань, необхідних для політичної діяльності) повертає напрям філософського дослідження від природи і космосу до людини, її становища у суспільстві, відношення до Бога. Головною цінністю Сократ проголошував знання, а своїм головним завданням – навчити людину правильно жити. До того ж мислитель зазначав, що остаточної відповіді на те або інше питання отримати неможливо внаслідок суперечливості і невичерпності самого змісту пізнання. Місія софістів полягала у тому, щоб повідомити результати науки масам, а це потребує відповідних навичок, тобто якщо для вченого важливі зосередженість на своєму предметі, витримка, спостережливість, то для популяризатора важливіше красномовство, вміння аргументувати свою точку зору, а также продемонструвати свій розум та полемічні здібності. Софісти розвивали майстерність аргументації, тому що для виконання ролі популяризатора потрібні знання про природу, про людину. Тобто чим більше ти можеш знати, тим більше ти маєш аргументів для будь якого доказу у суперечці, тим більше ти відкриваєш свій кругозір, та речі для осмислення.

5.)Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки?

Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство привнесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах. Окрім позитивних моментів християнського впливу, були і негативні. Ці моменти дуже істотні, оскільки вони визначили той негативний бік новоєвропейської науки, що сьогодні став головною мішенню критики науки. Мається на увазі установка, що людина - цар природи і має повне право використовувати її на власний розсуд, а наука — той засіб, який в цьому їй має допомогти. І ця наука є повністю відстороненою від суб'єктивності, вона лише холодно констатує те, що є і те, що відбувається. Релігія та наука – два способи пояснення однієї реальності, а саме - виникнення та сутності світу, людини. Релігія опирається на віру, у ній допускаються чудеса, фактично порушення законів природи, а наука опирається на точні факти та докази. Наприклад, релігійне вчення про народження Христа від Діви Марії несумісне з елементарними біологічними доказами.

Джерелом конфлікту між релігією та наукою є різниця в поглядах, переконаннях, однак гострість суперечки зумовлена тим, що переконання зв’язані з церквою та моральним кодексом. На протязі віків наука та релігія несли прямо протилежні цінності, що ставало причиною протистоянь духовенства та світських вершин.

 


Білет №8

1.) Назвіть авторів відомих афоризмів:

а) «Світ ловив мене, та не спіймав» Сковорода

б) «Платон мені друг, але істина дорожче» Аристотель

в) «Смерті не існує: коли є ми, її немає, а коли є вона, немає нас». Эпикур

2.)До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:

а) Парменид "буття є і не може не бути; небуття немає і не може бути"; б)" ідоли театру"; в) "відчуження";

Античність Філософія Середньовіччя Філософія Нового часу Німецька класична філософія Некласична філософія
А,з, л Ж, І, т,д Б,Є,к В, н, р,о, Г,п, м, с

3.) Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки?

Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство привнесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах. Окрім позитивних моментів християнського впливу, були і негативні. Ці моменти дуже істотні, оскільки вони визначили той негативний бік новоєвропейської науки, що сьогодні став головною мішенню критики науки. Мається на увазі установка, що людина - цар природи і має повне право використовувати її на власний розсуд, а наука — той засіб, який в цьому їй має допомогти. І ця наука є повністю відстороненою від суб'єктивності, вона лише холодно констатує те, що є і те, що відбувається.

4.) Доведіть, що мова є засобом не тільки вираження, але й формування думки.

Мова — це не тільки засіб спілкування, а також засіб формування думки. Для того, щоб точніше визначити роль мови в процесі мислення, необхідно насамперед уточнити поняття мовленнєвого мислення у його відношенні до свідомості. Діяльність свідомості виражається в процесах мислення. Свідомість складається з таких основних аспектів: 1) пізнання (пізнавальний аспект); 2) розподілу (розподільчий аспект); 3) обміну (аспект взаємного обміну); 4) користування (аспект практичного користування).

Процес породження мовлення тісно переплітається з процесом породження думки, утворюючи єдиний реченнєвомисленнєвий процес, який здійснюється за допомогою механізмів мовленнєвого мислення. Необхідною передумовою процесів мисленнєвої діяльності є мислення, різнобічна діяльність свідомості, за допомогою мови й механізмів мовлення.

5.) У чому, на ваш погляд, полягають протиріччя між сучасною наукою та релігією, а навколо чого вони можуть об'єднатись?

Релігія та наука – два способи пояснення однієї реальності, а саме виникнення та сутності світу, людини. Релігія опирається на віру, у ній допускаються чудеса, фактично порушення законів природи, а наука опирається на точні факти та докази. Наприклад, релігійне вчення про народження Христа від Діви Марії несумісне з елементарними біологічними доказами.

Джерелом конфлікту між релігією та наукою є різниця в поглядах, переконаннях, однак гострість суперечки зумовлена тим, що переконання зв’язані з церквою та моральним кодексом. На протязі віків наука та релігія несли прямо протилежні цінності, що ставало причиною протистоянь духовенства та світських вершин. Наприклад, відкриття Миколи Коперника. Вважалося, що з тих пір, як коперник кинув виклик церкві, поянивши природу, астрономія почала завойовувати все більше та більше позицій, спростовуючи Бога з матеріального світу.В наш час багато вчених стверджують, що ніякого конфлікту між наукою та релігією не має, настала пора примирення. та й справді все більше і більше часу наука приділяє свою увагу на вивчення того, в що вірить релігія, в існування душі, в існування Бога, тобто наука намагається пояснити існування більш практично. Спільною мовою науки та релігії вважається математика. Зовсім нещодавно 72-річний польський священник і математик М.Гелер отримав у Нью-Йорку найкрупнішу наукову премію, за працю, яка пояснює, надає докази щодо існування Бога. Він вивів складну математичну формулу за допомогою якої пояснюється навіть випадковість.

Я вважаю, що протиріччя полягають у бажанні як науки, так і релігії спростувати одна одну. А рішенням було б спробувати доводити те, у що “вірять” науковці і те, що проповідують священники. Дуже багато відкриттів в області наукового пізнання підтверджують, або навпаки спростовують релігійні погляди, але й навпаки. Те, що може пояснити релігія - наука не в змозі. Отож, на мою думку, релігія і наука повинні розвиватися самі по собі, не намагаючись заважати розвитку одна одної.

 


Екзаменаційний білет № 9

1.) а) Встановіть послідовність історичних типів світогляду: філософський, науковий, релігійний, міфологічний.

Відповідь: міфологія, релігія, філософський, науковий.

б) Виділить признак, необхідний для філософського світогляду: конкретність; абстрактність; наявність; експериментальність; системність.

Абстрактність - пізнання головного, в процесі виключення деталей. в свою чергу світогляд - це не тільки просте узагальнене уявлення про світ, це форма суспільної самосвідомості людини, вузловими категоріями якої виступають поняття “світ” та “людина”. Тому я вважаю, що саме в абстрактність є необхідним признаком, для філософського світогляду, тому що завдяки пізнанню головного ми зможемо пізнати також світ.

2.)Спiввiднеcіть назви філософських концепцій з їхніми авторами або прибічниками:

1 - географічний детермінізм 1 - Ш. Монтеск’є

2 - економічний детермінізм 2 - К. Маркс

3 - технологічний детермінізм 3 - О. Тоффлер

4 - індетермінізм 4 - Епікур

3.)У чому полягає сутність та значення концепції природних прав людини?

Природні права людини – права людини, надані їй від народження природою.

Основні природні права:

1. Право на життя.

2. Право на задоволення природних потреб в їжі, повітрі, воді, місці переживання.

3. Право на захист особистості, на недоторканість.

4. Право на вибір.

Значення концепції природних прав людини:

1. визначення головного для існування людини як особистості.

2. захист людини.

3. забезпечення її життєво необхідним.

4.) Чи можлива гармонія між вірою та розумом? Поясніть вислів Блаженного Августина: «Вірую, щоб розуміти».

Гармонія між вірою та розумом можлива, адже віра приходить з розумінням, а розуміти людина починає коли починає вірити. Августин Блаженний своїм висловом хотів показати, що без віри немає розуміння. Адже щоб розуміти Бога, треба в нього вірити.

5.) Які світоглядні концепти сприяли становленню новоєвропейської науки? Відповідь обґрунтуйте.

Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом.

Екзаменаційний білет № 10

1.) 1) О. Тоффлер запропонував ідею:

а) соціальної революції;

б) наукової революції;

в) технологічної революції;

г) культурної революції;

д) реалістичної революції.

2) Філософія економіки А. Сміта є: а) ліберальною;

2.)Знайдіть категорії, відповідні до розділів філософського знання:

онтологія-буття, гносеологія-істина, естетика-краса, етика-моральність

3.)Чим відрізняються матеріалістичне та ідеалістичне розуміння світу?

Матеріалізм первинною визнає матерію, природу, а свідомість, мислення - вторинним, похідним від матерії. Що оточує нас матеріальний світ існує вічно, завжди, вважають матеріалісти. Його ніхто не створив. Він існує незалежно від волі і свідомості людей. Свідомість же, носієм якої на Землі є людина, є продукт, результат розвитку і функціонування матерії, природи.

Ідеалізм же в протилежність матеріалізму первинним вважає щось нематеріальне, а саме - свідомість, дух, ідею. Дух, свідомість, згідно ідеалістам, існує раніше природи і незалежно від неї. Матерію, природу вони розглядають як результат творчої діяльності свідомості, духу. Духовне, на їх думку, породжує, визначає існування матеріального, природи.

Отже, можна сказати, що ці два поняття протилежні за значенням один одному,але не дивлячись на це, античні філософи зійшлись на думці про те, що все таки матеріалізм є первинним, бо існує вічно, незалежно від волі і свідомості людей. А ідеалістичний є вторичним, адже свідомість і дух виникає пізніше, ніж якась матеріальна річ і є результатом людської думки, ідеї.

4.)Назвіть головні ознаки інформаційної стадії суспільства.

● збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

● збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті;

● створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

5.) У чому полягає зв'язок між кризовими явищами ХХ-ХХІ ст. та головними світоглядними ідеями XVII-XVIII ст.?

На мою думку зв язок між кризовими явищами ХХ-ХХІ ст. та головними світоглядними ідеями XVII-XVIII ст. полягає у надмірній. ідеї “розумності” світу. Якщо розглядати наш час, тобто 20-21 сторіччя, то можно сказати, що основними моральними кризовими явищами є той факт, що існує велике протиріччя між прогресивним розвитком науки та духовним світом людини і суспільства. Не існує певного осмислення наукового прогресу. Сучасна людина дуже часто не розуміє в якій сфері варто використовувати об'єкт наукових технологій.

Варто зробити висновок, що прогрес стає усе більш раціональним і механізованим. На перший план виходить задоволення матеріальних питань - зовнішніх сторін життя. Люди не приділяють потрібну увагу розвитку духовності, що не можна не сказати про людей у період Просвіти (18 століття). Саме цікаве те, що практично через усю філософську думку 18 сторіччя проходить ідея прогресу, “розумності” світу. Саме епоха Просвітництва об’єднала всіх прогресивних людей, починаючи від політичних діячів та представників буржуазії до юристів та філософів. Мислителі звертаються не просто до розуму,а до наукового розуму, що базується на досвіді та повністю виключає релігійні заборони.

Отже, я вважаю, що основним зв’язком XVII-XVIII та ХХ-ХХІсторіччя є присутність ідеї суспільно історичного прогресу. У добу Просвітництва основний акцент робиться на розум, а в наш час суспільство нехтує моральними принципами, та стає, в результаті, більш матеріалізованим.


 

Білет №11




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 68 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.023 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав