Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Социальная гипотеза

Читайте также:
  1. II Социальная значимость темы
  2. III. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТИЙ СОЦИАЛЬНАЯ ОБЩНОСТЬ И СОЦИАЛЬНЫЕ СВЯЗИ
  3. VI. СОЦИАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ И СОЦИАЛЬНАЯ СТАБИЛЬНОСТЬ
  4. А Профессиональное образование, трудовая деятельность, социальная адаптация лиц с нарушениями слуха и зрения
  5. Анархическая социальная утопия М.А.Бакунина
  6. Антисоциальная викарма
  7. Антропология и социальная философия Карла Маркса.
  8. Бесплодие как социальная и медицинская проблема. Бесплодный брак. Женское и мужское бесплодие. Роль социальных работников в профилактике бесплодия.
  9. Билет 20.Социальная группа, её основные признаки и функции. Виды социальных групп. Понятие депривации.
  10. Билет 21. Антропология и социальная Ф. Маркса

Социальная гипотеза — последнее слово отрицатель­ной критики по данному вопросу. Основная ее мысль до­статочно ясно раскрывается из нижеследующих высказы­ваний.

«Как форма общественного сознания религия изна­чально есть, следовательно, общественный продукт, ре­зультат исторического развития общества. Ее отличие от других форм общественного сознания заключается в том, что отношение реальной жизни отражается в ней иллю­зорно, в форме представлений о сверхъестественном.

Религиозная форма отражения реальной жизни обусловле­на в свою очередь социально: в первобытном обществе - чувством бессилия человека в борьбе с природой, в классо­вых обществах— чувством бессилия перед социальным гнетом».


 

Екзаменаційний білет № 16

1.) До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:

б)" ідоли театру"; д)"воля до влади"; з) "день та ніч одне й те саме";

Античність Філософія Середньовіччя Філософія Нового часу Німецька класична філософія Некласична філософія
А,з, л Ж, І, т,д Б,Є,к В, н, р,о Г,п, м, с

2.) Знайдіть зайве: сублімація, екзистенція, лібідо, Супер-его, трансцидентальне “я”, комплекс, архетип.

Зайве:екзистенція.

Сублімація - психоаналітичний термін, що означає один із психологічних захисних механізмів.

Лібідо - сексуальна енергія, кількість якої пов'язана зі стадією статевого розвитку, роботою діенцефального відділу мозку і залоз внутрішньої секреції, спадковістю та індивідуальним досвідом.

Супер-Его - це компонент психічного апарата, відповідальний за прийняття рішень.

Трансцендетальне “Я” - абсолютне творче начало, яке покладає основу всього сущого і самого себе як «не Я»

Комплекс - емоційно забарвлене уявлення в несвідомому.

Архетип - природжені психічні структури.

Екзистенція - є категорією екзистенціальної філософії.

Це слово є зайвим, адже не задовольняє логічний ланцюг визначень з галузі психології

3.) Чи вирішила сучасна наука та філософія проблему першоелементу?

Питання першоелементу поставало практично перед кожним філософом і кожен філософ відповідно визначав свою першоматерію. У Аристотеля була першоматерія 5 стихій - повітря, вода, вогонь, земля та ефір. У філософії Гегеля першоматерія - це Абсолютний дух. Тобто саме по собі слово першоматерія означає фундамент всьго. Відома нам з дитинства загадка, що виникло раніше - курка чи яйце?Як видно з цієї загадки, відповідь можна знайти лише суто теоретично, роблячи припущення, які ні наука, ні філософія практично не довела. На кожному етапі існування людство пропонувало все нові і нові теорії припущення життя на Землі.Найвідомішою на сьогоднішній день теорією про походження життя на Земля є теорія Дарвіна. Він припустив, що життя виникло в результаті еволюції. На сьогоднішній день існує всім відома теорія, що життя на Землі виникло в результаті великого вибуху. Тож можна зробити висновок, що точного твердження про поняття прешоматерії немає ні в філософії ні в науці, але попри все це залишається актуальним питання сьогодення.

4.) Як відносяться чуттєве та логічне пізнання?

Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях — чуттєвому (етреігіа — досвід) й раціональному (theoria — розгляд). Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального полягає в тому, що вони розглядаються не просто як різні здатності суб'єкта, а й як відображення різних сторін об'єктивної дійсності. Ним встановлюється їх зв'язок з поняттями "явище та сутність", "зовнішнє і внутрішнє", "одиничне й загальне"

Чуттєва сторона пізнання є єдністю відчуття, сприйняття і уявлення.

 

Раціональне (астрактно-логічне) пізнання здійснюється у формах понять, суджень і умовиводів.

Акт пізнання — це завжди єдність чуттєвої і раціональної його форми.

Чуттєве пізнай— здійснює безпосередній зв'язок з об'єктом, раціональне — відображує загальні, істотні властивості предметів і явищ, які не доступні чуттєвому пізнанню. Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є інтуїція.

Але яким же чином мислення в змозі охопити те, що не дається в почуттях? Це стає можливим завдяки тому, що мислення, раціонально-логічна форма пізнання є аналогом і відображенням практичної' діяльності. Саме практичне перетворення об'єктів виявляє їх внутрішні потенції і властивості. Змінюючи предмети, формуючи їх, створюючи нові об'єкти, які не дані природою, людина осягає їх, суттєві ознаки, сталі зв'язки, постійні форми, тобто те, що залишається відносно незмінним, стійким у зміні зовнішніх форм предмету. Так виникають поняття — форми мислення, що відображають загальні, істотні, суттєві властивості і відносно сталі, стійкі відношення предметів, явищ, процесів. Поняття втілюють в собі не лише знання про об'єкти пізнання, але і знання про суб'єкт, його активність, про рівень розвитку практичної діяльності- В образах дійсності, що виникають на основі чуттєвого і раціонального пізнання, відображаються потреби і інтереси, реалізуються мотиви і цілі, ізеали і настанови людини і людства.

5.)Поміркуйте, які витоки має європейський антиклерикалізм? Поясніть принцип свободи совісті та відділення церкви від держави.

Антиклерикалізм — суспільно-політичний рух, скерований на ослабленя політичного впливу духовенства, яке намагається використовувати релігійність світського громадянства та авторитет церкви для своїх конфесійно-політичних та партійно-станових інтересів.У середньовіччі поміж римськими папами й імператорами довгий час точилися криваві війни за вишу владу.Претензії католицького духовенства до якнайбільшого впливу на політичні й державні справи спричинилися до виникнення антиклерикалізму, що в своїй гострішій формі, — особливо в соціалістичних партіях і пресі, — набирає іноді й форм боротьби взагалі проти всяких впливів духовенства.

Саме тому, що антиклерикалізм із боротьби проти духовенства перетворюється часто в боротьбу й проти церкви, чимало побожних католиків вбачають в політичних амбіціях свого духовества велику небезпеку для самої церкви і тому стають теж на більш помірковані, але все ж антиклерикальні позиції.

Я вважаю, що сторонники антиклерикалізтичного руху виступали саме за те, що духовенство не має права навязувати людям ті дії, які суперечать із совістю та моральними нормами. Совість - це внутрішні крітерії кожної людини, і ми вільні робити свій вибір не порушуючи правила релігії і у той самий час не обманюючи себе.

Відділення Церкви ввід держави необхідна подія, тому що влада церкви була настільки неосяжна, що не можно було б і казати про правомірні закони.


 

Екзаменаційний білет № 17

1.)Знайдіть зайве: патристика, схоластика, Н. Макіавеллі, Фома Аквінський, концептуалізм, П. Абеляр. Відповідь поясніть.

Лишним является Н. Макіавеллі,так как он представитель философии епохи Возрождения, все остальные отосятся к философии Средних веков.

2.)В концепціях яких філософів центральне місце займали наступні категорії:

1 - Ідея 1 - Платон

2 - Форма 2 - Аристотель

3 - Логос 3 - Геракліт

4 - Необхідність 5 - Сенека

5 - Доля 4 - Спіноза

6 - Вічне повернення 6 - Ніцше

3.) Що мав на увазі Ф. Ніцше під «переоцінкою усіх цінностей»?

За свою головну заслугу Ніцше вважає те, що він зробив і здійснив переоцінку всіх цінностей: все те, що зазвичай визнається цінним, насправді не має нічого спільного із справжньою цінністю. Потрібно все поставити на свої місця – на місце цінностей уявних поставити дійсні цінності. У цій переоцінці цінностей, по суті своєму складовій власне філософію Ніцше, він прагне встати "по той бік добра і зла". Звичайна мораль, скільки б ні була вона розвиненою і складною, завжди поміщена в рамки, протилежні сторони якої складають уявлення про добро і зло. Їх межами вичерпуються всі форми існуючих моральних стосунків. Що стосується Ніцше, то згідно його думці мораль, обмежена цими рамками є брехня. Справжня людина повинна будувати все своє життя в просторі, кордони якого пролягають не там, де знаходиться добро і зло пануючій моралі.

4.) Сформулюйте принцип верифікації та фальсифікації у науковому знанні. У чому полягає їхнє значення?

Верифіка́ція (пізньолат. verificatia — підтвердження; лат. verus — істинний, facio — роблю) — логіко-методологічна процедура встановлення істинності наукової гіпотези (так само як і поодинокого, конкретно-наукового твердження) на підставі їхньої відповідності емпіричним даним (пряма або безпосередня верифікація) або теоретичним положенням, що відповідають емпіричним даним (непряма верифікація). Принцип верифікації різко розмежовує наукове і філософське знання. Як свідчать пізніші дослідження, межа між ними не така чітка, як вважали прихильники неопозитивізму. Слабкість їх позиції полягає в тому, що вони звели значення твердження до процедури його верифікації. Насправді виявилось, що неверифіковані твердження (а такими є більшість філософських тверджень) не можна однозначно вважати позбавленими значення, безсмисленими. Більше того, виявилось, що жорсткій вимозі верифікації не відповідають не тільки філософські, а й загальнонаукові твердження, зокрема вирази, що фіксують закони науки, адже одиничний факт підтвердження істинності закону при верифікації не в змозі надати йоту значення всезагальності. Ця та інші обставини змусили неопозитивістів послабити вимоги верифікації та відповідно пригасити протистояння між філософським і науковим знанням

У рамках логічного позитивізму принцип верифікованості розуміється критеріально вичерпним способом апробації наукових тверджень, які розуміються у якості «протокольних припущень» як фіксацій даних безпосереднього досвіду: твердження, котрі виходять за рамки «протокольних пропозицій» трактуються як такі, що неверифікуються, у випадку чого в дію вступає принцип фальсифікації.

Фундаментальному принципу iндуктивної методологiї наукового пiзнання - верифiкацiї (емпiричного пiдтвердження) К.Поппер проти­­­ставляє принцип фальсифiкацiї - можливостi заперечення будь-якого теоретичного науково доведеного твердження. Принцип фальсифікації — це не спосіб емпіричної перевірки теорії, а певна настанова науки на критичний аналіз змісту наукового знання, на постійну необхідність критичного перегляду всіх його досягнень. На відміну від верифікації фальсифікація служить лише критерієм розмежування наукового і ненаукового знання, науки і метафізики, але не критерієм значення, відмінності осмисленості або безглуздості пропозицій

5. Що спричинило критику класичного розуміння людини як автономного суб’єкту? Прокоментуйте постмодерністську концепцію «смерті суб’єкту».

Тезис о "смерти субъекта" есть вторая, не менее важная философская составляющая постмодернизма. Наиболее влиятельным является разработанный М.Фуко и Р.Бартом вариант концепции "смерти субъекта"; к тем же выводам приводит и концепция деконструкции Ж.Дерриды, и концепция интертекстуальности Ю.Кристевой.

Поскольку "ничего не существует вне текста", то и любой индивид неизбежно находится внутри текста, что ведет к "смерти субъекта", через которого "говорит язык" (М.Фуко).В этом процессе "поглощения субъекта текстом" находит завершение трансформация "сущностного человека" модерна в "человека отношений", характерного для постмодерна. Новый субъект постмодерна может быть осмыслен как калейдоскоп фрагментов идентичности, "привязанных" к локально-историческим и культурным обстоятельствам. Превращение субъекта в текст делает невозможным и для него отношение к самому себе как к чему-то постоянному, существующему независимо от мира знаков, которыми он опутан. Таким образом, постмодернизм разрушает идеологическую позицию модерна, базирующуюся на представлении о субъекте как центре мироздания, теоретическую традицию рассмотрения индивида как суверенного, независимого, самодостаточного и равного своему сознанию (лица). С точки зрения постмодернизма, такое представление о человеке стало несостоятельным и даже нелепым.

 

Екзаменаційний білет № 18

1.) Вкажіть представників наївного, механістичного та діалектичного матеріалізму.

К представителям "наивного материализма" относятся: Лао-цзы, Ян Чжу; древнеиндийские философы локаята; философы античности: Гераклит, Эмпедокл, Демокрит, Эпикур и др.

"механистический материализм" (Г. Галилей, Ф. Бэкон, Дж. Локк, П. Гольбах, П.Гассенди, Ж. Ламетри).

“диалектический материализм" К. Маркса, Ф. Энгельс,а также их последователи.

2.) Які риси, поняття та прізвища належать Модерну, а які Постмодерну:

Модерн Постмодерн
а) ідея суспільного прогресу; в) Й. Фіхте; г) «Мислю отже існую»; є) людина – природний автомат; і)емпіризм; к) Р. Декарт; л)сенсуалізм; м) підвалиною усього сущого є Єдине; с)панлогізм. б) світ - це гіпертекст; д)Ж. Лакан; ж) людина - машина бажань; з) логоцентризм; н) Ж. Дельоз; о) підвалиною усього сущого є Множинне; п) деконструкція; р) фрагмент.

3.) У чому полягає сутність принципу розвитку. Наведіть приклади зняття в соціальних, природних або духовних процесах.

Дуже важливою категорією в розумінні закону взаємного переходу кількісних змін у якісні є стрибок. У діалектиці взаємозв'язку кількісних і якісних змін стрибок означає перехід від старої якості до нової. Стрибок є дискретністю у виникненні нового відносно до попереднього стану існуючого. Виникнення нової якості, хоч би як вона об'єктивно не народжувалася, завжди пов'язане зі стрибком, переривом кількісної поступовості, незалежно від того, в якій формі відбувається якісне перетворення. Перехід від старої якості до нової є переломом у розвитку, переривом неперервності. Стрибок у розвитку рівнозначний появі нового стану існуючого внаслідок суперечливого взаємозв'язку кількості і якості, який підноситься до рівня істотного, необхідного і загального зв'язку. Цей зв'язок з неминучістю, повторюється в процесах становлення найрізноманітніших предметів і явиш об'єктивної дійсності. Стрибок - зняття протиріччя.

4.) Чим відрізняються метафізичне та діалектичне розуміння світу?

Історично склалися дві альтернативні концепції — метафізика і діалектика. Вони є протилежними за рядом важливих, фундаментальних начал, а саме: джерелом розвитку, руху та зміни; розумінням зв'язку старого і нового; механізмом переходу від старої якості до нової; спрямованістю розвитку; за розумінням суті істинного знання, суті пізнання; за стилем самого мислення, а також побудовою наукової картини світу.

5.) Прокоментуйте вислів філософа-екзистенціоналіста А. Камю “Бажати - це означає викликати у життя парадокси”.

(Своими словами) Ты - живёшь, т.е. дышишь, слышишь, питаешься, чем Бог послал и всё остальное прочее, казалось бы, с позиции млекопитающего, чего ещё-то надо. Каждое твоё дополнительное желание - парадоксально, а проще блажь и капризули...

(из инета) Отчуждаемый от самого себя и от мира, вооруженный на любой случай мышлением, которое само себя отрицает в самый миг собственного утверждения (в круге первом - в подходе к истинности и ложности, во втором - в преодолении всеединства; чистый разум "испорчен" желанием ясности в том, где проявление абсурда - в незаполняемости рва между собственным существованием и содержанием, вкладываемым в него, действительно, как может быть смертным мыслящее существо), - что это за удел, если я могу примириться с ним лишь отказавшись от знания и жизни, если мое желание всегда наталкивается на непреодолимую стену? Значит, желать - вызывать к жизни парадоксы. Всё устроено так, чтобы родилось это отравленное умиротворение, дающее нам беспечность, сон сердца и отречение смерти.

 




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 51 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав