Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розділ.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 16, 17, 23, 27, 36, 38.

1. ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Головним законодавчим актом України є Конституція, цілий ряд статей якої стосується питань безпеки життєдіяльності, зокрема:

Стаття 43: “Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, …. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється”;

Стаття 49: ”Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування”;

Стаття 50: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена”;

Стаття 66: “Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки”;

Стаття 68: “Кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей”.

Конституційні права громадян з питань безпеки життєдіяльності визначаються у цілому ряді законодавчих і нормативних актів, які є підвалинами та базою побудови державної системи охорони праці і безпечної

життєдіяльності населення України.

1. Про охорону праці: Закон України. – К., 1992.

2. Про працю: Закон України. – К., 1994.

3. Про освіту: Закон України. – К., 1992.

4. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.

5. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.

6. Про дорожній рух: Закон України. – К., 1993.

7. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України. –
К., 1994.

8. Про колективні договори і угоди: Закон України. – К., 1993.

9. Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993.

10. Про цивільну оборону: Закон України. – К., 1993.

11. Про захист людини від впливу іонізуючих випромі­нювань: Закон України від 14 січня 1998.

12. ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою": Затв. наказом Держнагляд-охоронпраці від 30 листопада 1993 р., № 123.

13. ДНАОП 0.03-8.06-94 "Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі": Затв. наказом М-ва охорони здоров'я України від 23.09.1994 р., № 263/1217.

14. ДНАОП 0.00-8.01-93 "Перелік посад посадових осіб, які зобов'я­зані проходити попередню і періодичну перевірку знань з питань охорони праці": Затв. наказом Держнаглядохоронпраці від 11 жовтня 1993 р., № 94.

15. ДНАОП 0.00-4.24-94 "Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими та небезпечними умовами праці": Затв. наказом Держнагляд­охоронпраці від 30 грудня 1994 р., №130.

16. ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів". – Київ, 1994.

17. Основи законодавства України про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

18. Положення про організацію охорони праці та порядок розсліду­вання нещасних випадків у навчально-виховних закладах: Затв. наказом М-ва освіти України від 30 листопада 1993 р., № 429.

19. Положення про медичний огляд працівників певних категорій: Затв. наказом М-ва охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р., № 45.

20. Положення про національну раду з питань безпечної життєдіяль­ності населення: Затв. постановою Кабінету Міністрів від 15 верес­ня 1993 р., № 733.

21. РБН 356-91. "Положення про радіаційний контроль на об'єктах бу­дівництва та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України". – Київ, 1991.

22. Типове положення про спеціальне навчання, інструктаж та пере­вірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України: Затв. наказом МВС України від 17 листопа­да 1994 р., № 6.

2. ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Законодавчі акти екологічного права:

1. Конституція України. – К., 1997.

2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– №41.– Ст.546.

3. Про охорону атмосферного повітря: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50.– Ст. 678.

4. Про природно-заповідний фонд: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34. – Ст.502.

5. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №16. –Cт. 198; 1992. – №13.

6. Про тваринний світ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №18. – Cт. 191.

7. Про екологічну експертизу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №8. – Ст. 54.

8. Про охорону здоров’я: Основи законодавства // Голос України. – 1992. – 15 груд.

9. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – №10; 1992. – №25; 1993 – №23.

10. Про надра: Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №36. – Ст. 340.

11. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №24. – Ст. 189.

12. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №17. – Ст. 99.

Екологічна безпека як складова глобальної і національної безпеки — стан суспільних відносин у галузі екології, при якому системою державно-правових, організаційних, науково-технічних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона природного навколишнього середовища, безпечного для життя і здоров’я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для природних систем і населення.

Види екологічної безпеки:

Ä За територіальними ознаками:

ü глобальна (міжнародна);

ü національна (державна);

ü регіональна;

ü локальна.

Ä За способами забезпечення:

ü техногенно-екологічна безпека;

ü соціо-екологічна безпека;

ü природна безпека;

ü економіко-екологічна безпека.

Ä За об’єктами охорони:

ü екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів;

ü екологічна безпека суспільства та людини.

Екологічна експертиза — діяльність спеціально уповноважених державних органів, громадських та інших еколого-експертних формувань, спрямованих на забезпечення проведення дослідження, аналізу, оцінки об’єктів, спроможних безпосередньо чи у процесі реалізації (застосування, впровадження тощо) негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей та підготовку висновків про їх відповідність екологічним вимогам

Стандартизація і нормування у галузі екології — врегульована екологічним правом діяльність спеціально уповноважених органів та їх організацій щодо розробки і встановлення комплексу обов’язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Види екологічного контролю:

G державний;

G громадський;

G виробничий.

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ”

В Україні, першій з країн СНД, набув чинності Закон про охорону праці, створено Комітет з нагляду за охороною праці, національний науково-дослідний інститут охорони праці та науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці. При Кабінеті Міністрів України працює Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Закон складається з восьми розділів.

розділ.