|
Читайте также: |
Лекція 6
Біотичні туристичні ресурси
Рекреаційні ліси
Складові природно-заповідного фонду
Фауна мисливських господарств
Біота - історично сформована сукупність представників флори та фауни, об'єднаних спільною областю поширення. Звідси туристичні біотичні ресурси - це ресурси живої природи, сприятливі як для лікування та оздоровлення, так і задоволення духовних потреб людини та організації окремих видів туризму (мисливські тури, фіш-тури тощо). Такими ресурсами є:
• рекреаційні ліси;
• складові природно-заповідного фонду (ботанічні, лісові, ентомологічні, іхтіологічні, орнітологічні, загальнозоологічні заказники; ботанічні та зоологічні пам'ятки природи; ботанічні сади та зоопарки);
• фауна мисливських господарств.
Рекреаційні ліси
Ліс є не просто складовою біосфери, а «найскладнішим і найпотужнішим рослинним угрупуванням», яке впливає на кліматичний та гідрологічний режим місцевості, продукування кисню, процес ґрунтоутворення і захист ґрунтів від ерозії, поширення представників флори та фауни тощо. Лісовкрита площа в Україні за різними даними становить від 14,2 до 17,9 %. Варто зазначити, що природна рослинність в Україні займає лише 27 %. Виходячи з фізико-географічних умов та часто хижацької діяльності людини, ліси в Україні розміщені нерівномірно; Українські Карпати - 40,5 %, Крим - 32 %, Полісся - 26,1 %, лісостеп - 12,2 %, степ - 3,8 %. Найбільш залісненими областями є Закарпатська та Івано-Франківська (відповідно 56 % та близько 40 %), а найменш - Запорізька - 1,2 %.
Лісистість території має важливе значення при виборі режиму природокористування. Рекреаційні ліси як компонент природних туристичних ресурсів - це лише незначна (за площею) складова лісових екосистем, яка забезпечує потреби населення у лікуванні, відпочинку та туризмі. Для означення ареалу їх поширення за основу береться саме рекреаційна функція. До власне рекреаційних лісів належать зелені зони міст та приміських територій (головно сквери, сади, парки, лісопарки, дендропарки), ліси лікувально-оздоровчих закладів (т.з. курортні ліси). Туристичні функції також здійснюють спеціальні зони природоохоронних об'єктів, ліси вздовж туристських маршрутів, автомобільних шляхів, водоохоронні, ґрунтозахисні, експлуатаційні ліси державного лісфонду тощо.
В Україні заходи по створенню зелених зон вперше розробив Український інститут проектування міст у 1951-53 роках. Згідно з містобудівними нормами зелена зона в межах населених пунктів має становити 45-50 %. В цілому по Україні загальна площа зелених зон становить близько 10 млн. га.
Лісовий кодекс вважає зеленою зоною лише територію навколо міст. Саме цим можна пояснити, що площа рекреаційних лісів у більшості джерел оцінюється в 1,1 млн га. На території України передбачено створення 256 зелених зон, з них на Поліссі - 30 (11,4 % від площі рекреаційних лісів зеленої зони), у лісостепу - 145 (54,2 %), степу - 62 (7,7 %), Карпатах - 28 (26,7 %). У розрізі областей трійка лідерів наступна: Харківська - 157,3 тис. га; АР Крим - 165,2 тис. га, Луганська -155,8 тис. га.
В Україні нараховується понад 25 тисяч видів рослин, в т.ч. у складі природної рослинності 76 листяних і хвойних видів дерев та 278 - чагарників, які в різних поєднаннях розосереджені по території. Найпоширенішими є хвойні породи - 54 % від площі всіх лісів, в т.ч. сосна становить 35,9 %, ялина - 9,9 %. Серед листяних переважають дуб (27 %), бук (9 %), береза (4,8 %), вільха (3,8 %), граб (2,6 %). По природних зонах переважають:
• Полісся - сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб;
• лісостеп - дуб, граб, бук, ясен, клен, в'яз, акація;
• степ - дуб, сосна, біла акація, гледичія; у байрачних лісах - дуб, клен, ясен, берест;
• Українські Карпати - ялина, бук, ялиця;
• Кримські гори - дуб пухнастий та скельний, бук, граб, сосна.
Щодо пейзажного різноманіття, то найвищий вплив на емоційний стан мають лісові ландшафти Українських Карпат та Кримських гір (включно з Південним берегом Криму), окремі ділянки Волино-Подільської височини (Товтри, Медобори, Кременецькі гори), окремі регіони Донецького кряжу (так звана українська Швейцарія в районі Святогірська), Словечансько-Овруцький кряж на Житомирщині тощо. Оскільки емоційне світосприйняття є цілком індивідуальним, то і рівнинні частини степу та лісостепу, і заболоченні ділянки Полісся та Дунайських плавнів дають комусь не лише спокій, а й натхнення.
Заболоченість місцевості є вагомим лімітуючим рекреацію фактором. Загальна площа боліт в Україні становить близько 1 млн га. Найбільше їх на Волині: 11 % території області.
Важливість болотних угідь для підтримання рівноваги екосистеми планети підкреслено Рамсарською Конвенцією (2 лютого 1973 р., Іран), 118 учасницею якої у 1999 році стала Україна. Міжнародного значення згідно з «Рамсарським списком» набули 22 водно-болотні угіддя України загальною площею 650 тис. га. Серед них: озера - Кугурлуй, Картал, Сасик, Шагани-Алібей-Бурнус (Одещина) та Шацькі (Волинь); лимани - Тилігульський, Молочний, північна частина Дністровського; заплави річок Стохід та Прип'ять; затоки - Тендрівська, Каркінітська та Джарилгацька, центральний Сиваш, Східний Сиваш, Ягорлицька; затоки з відповідними косами - Обиточна, Білосарайська, Крива, Бердянська; міжріччя Дністра-Турунчука; дельта р. Дніпро та Кілійське гирло Дунаю.
З іншого боку болота можуть виступати вагомим об'єктом для любительських промислів та пізнавальної рекреації. Вони мають багатий рослинний (журавлина, чорниці, брусниці) та тваринний (глухарі, тетеруки, водоплавні та болотні птахи, бобри, ондатри, козулі, лосі тощо) світ.
Об'єктом «тихого полювання» виступають гриби. В Україні відомо декілька сотень видів їстівних грибів, але найбільш популярними є білий гриб (найбільше на Поліссі та у Карпатах), маслюк звичайний та зелениця (хвойні ліси), підберезовик, лисичка справжня, сироїжка, печериця звичайна, опеньок. Якщо поталанить, можна знайти реліктові їстівні види грибів з Червоної книги України; трюфель літній (навколо Умані, в Закарпатті), катателазма царська (Львівська область), боровики темно-каштановий та королівський (Закарпаття, Полтавщина), діктофора подвоєна (лише ПБК) та інші. Найбільше грибів росте у зоні мішаних лісів, карпатських та гірсько-кримських лісах, зустрічаються у байрачних лісах та лісонасадженнях лісостепу та степу, міських парках. Полісся та Карпати є також і найбільш ягідними місцями України (малина, ожина, чорна горобина, калина, чорниця, брусниця, журавлина, суниці та ін.).
Рослинний світ України багатий і на лікарські рослини. Найбільша їх кількість росте на Поліссі, в лісостепу (особливо на Поділлі) та Карпатах, менше - степу та Кримських горах. З 4,5 тис. видів судинних рослин України, щонайменше 1 тис. фармакологічно активні, однак широке застосування знайшли близько 150 видів. Найпоширенішими є валеріана, барвінок малий, конвалія, лепеха звичайна, цмин пісковий, алтея лікарська, арніка гірська, ромашка, брусниця, кропива дводомна, дурман звичайний, чистотіл, подорожник великий та інші. Широко культивуються м'ята перцева, меліса, лаванда, беладонна. В Тернопільській області функціонують Почаївський та Галицький ботанічні сади лікарських рослин.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |