Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вирішення земельних спорів

Читайте также:
  1. В чому суть комплексного підходу до вирішення завдань і проблем в галузі охорони праці на підприємстві?
  2. Вказівки до вирішення завдання
  3. Вказівки до вирішення завдання
  4. ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНА ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ
  5. Загальна характеристика трудових спорів
  6. Методи і шляхи вирішення завдань управління охороною праці
  7. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування
  8. Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язання спорів
  9. Стаття 129. Вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні

Вирішення земельних спорів — специфічний спосіб захисту суб’єктивних прав і законних інтересів землекористувачів та власників земельних ділянок. У Земельному кодексі України відсутнє легальне визначення поняття земельного спору, але під власне земельним спором необхідно розуміти конфлікт, який виник відносно суб’єктивного права на земельну ділянку фізичної або юридичної особи, яка на законних підставах користується цією ділянкою. Однією із сторін такого спору виступає, як правило, суб’єкт, який набув права безпосередньої експлуатації корисних властивостей земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням. Предметом земельного спору є дійсне або передбачуване право особи на конкретну земельну ділянку.

До земельних спорів належать у першу чергу конфлікти, пов’язані з реалізацією, здійсненням землекористувачами належних їм правомочностей. Серед них —- спори, що виникають у зв’язку з наданням або вилученням земельних ділянок: неможливістю або обмеженням належної експлуатації земельних ділянок за цільовим призначенням; володінням земельними ділянками(наприклад, неправомірним зайняттям земельної ділянки), належністю земельних ділянок тощо.

У статті 103 ЗК України встановлено, що земельні спори розглядаються місцевими радами, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому Земельним кодексом та іншими актами законодавства України.

Ради вирішують спори з приводу розмежування територій сіл, селищ міського типу, міст, районів, областей (ст. 106 ЗК України), тобто спори, які виникають у процесі землеустрою. Крім того, в адміністративному порядку радами розглядаються спори з приводу; суміжного землекористування громадян (ст. 107 ЗК України).

Порядок розгляду земельних спорів радами встановлено законом. Такі спори розглядаються за заявою однієї із сторін. Сторони повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. Відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Земельні спори розглядаються в 10-денний строк. У разі розгляду складних питань, що потребують спеціальних висновків, спори розглядаються у 20-денний строк. У процесі вирішення земельних спорів сторони, які беруть у ньому участь, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань і доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору і в разі незгоди — його оскаржувати (ст. 111 ЗК України).

Виконання рішень рад щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено радами, які прийняли рішення, або вищестоящою радою. Виконання ж рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено цією ж Радою або Верховною Радою України.

Рішення рад може бути оскаржено в суд або господарський суд у місячний строк.

Земельним законодавством значно розширено перелік земельних спорів, які можуть розглядати суди загальної компетенції та арбітражні суди.Спори між громадянами, яким належить жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом (ст. 105 ЗК України).

Необхідно мати на увазі, що сумісними користувачами земельних ділянок відповідно до Закону України «Про плату за землю» (ст. 13) можуть виступати і юридичні особи. Спільне користування землею обумовлено неподільністю об’єкта, який нерозривно пов’язаний із землею і належить декільком юридичним особам. Тому земельні спори, які можуть виникати в цих випадках, розглядаються арбітражним судом. При вирішенні земельних спорів необхідно враховувати рекомендації і постанови Пленуму Верховного Суду України.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав