Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов'язаних з виробництвом

У разі травмування працівників, професійних захворювань або аварій на виробництві власник або уповноважений ним орган повинен провести розслідування. Порядок проведення розслідування регулюється Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. №623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 р. №923) (Зібрання законодавства У країни. - 1998. - №10. - Ст.437).

Дія даного Положення поширюється на підприємства, установи й організації усіх форм власності, що діють на території України (далі - підприємства), усіх громадян (у тому числі іноземців та осіб без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами (далі - власники), а також на громадян, котрі виконують на цих підприємствах роботу за трудовим договором (контрактом), проходять виробничу практику або залучаються до роботи з інших підприємств. Розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, а також з громадянами іноземних держав, які працюють на підприємствах, провадиться згідно з Положенням, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Дія цього Положення не поширюється на осіб, які працюють або проходять службу та з якими не укладаються трудові договори на підвідомчих підприємствах і у військових частинах, підрозділах Міноборони, МВС, Держкомкордону, Національної гвардії, СБУ. У цих випадках порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій встановлюється зазначеними органами за погодженням з Комітетом по нагляду за охороною праці. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями та студентами під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі визначається Міносвіти.

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі - нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

За результатами розслідування складається акт за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу (термін "робочий час" - це час, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку), або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, під час виконання заходів особистої гігієни;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження власника;

- використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника;

- провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (дії в інтересах підприємства - дії працівника, які не входять до кола його виробничих завдань чи прямих обов'язків, наприклад, надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства);

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; - надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища;

- прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням власника.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів для надання необхідної допомоги. Цей керівник (посадова особа) в свою чергу зобов'язаний терміново організувати медичну допомогу потерпілому і в разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу, а також повідомити про те, що сталося, власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства;

зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів з метою недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організовує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст санепідемстанції. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом 3 діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; розглянути й оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці; установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках і передати його на затвердження власникові; у випадках гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1, складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою.

До акта за формою Н-1 додаються пояснення свідків, потерпілого, а у разі необхідності - також витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого в результаті нещасного випадку, а у разі необхідності - також про наявність в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Власник підприємства повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - після отримання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом 3 діб надсилаються: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові охорони праці; профспілковій організації, членом якої є потерпілий; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування. На вимогу потерпілого власник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Нещасний випадок, про який потерпілий своєчасно не повідомив безпосереднього керівника чи власника підприємства або якщо втрата працездатності від нього настала не зразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з вказаним Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1 вирішується комісією з розслідування, а у разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, за рішенням комісії питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюється органами державного управління та органами державного нагляду за охороною праці відповідно до їхньої компетенції та повноважень.

У разі відмови власника скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок чи незгоди власника, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта або з приписом посадової особи органу державного нагляду за охороною праці питання вирішуються вище стоячим органом державного нагляду за охороною праці або в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, в порядку, передбаченому Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1993 р. №472 (Праця і зарплата. - 1994. - №17).

____________________________ Повідомлення про нещасні випадки

 

Медична установа, куди доставлено потерпілого (або він там знаходиться на лікуванні), який постраждав при нещасному випадку, зобов'язана на запит керівника закладу видати медичний висновок про характер ушкоджень По закінченні терміну лікування потерпілого керівник закладу направляє до вищого органу управління повідомлення про наслідки нещасного випадку

Про кожний нещасний випадок, який стався потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосередньо керівника робіт, який зобов'язаний:

o терміново організувати долікарську допомогу потерпілому та його доставку до лікувальної установи;

o повідомити про випадок, що стався, керівника закладу та службу охорони праці;

o до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не призведе до більш тяжких наслідків)

Керівник закладу зобов'язаний негайно вжити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок, повідомити про це потерпілого або особу, яка представляє його інтереси і зробити запит висновку з медичної установи про характер і тяжкість ушкодження потерпілого

Керівник закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі:

o голови - заступник керівника закладу;

o членів - працівник служби охорони праці, представників колективу

Комісія по розслідуванню нещасного випадку зобов'язана:

o протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення правил безпеки життєдіяльності, по можливості отримати пояснення потерпілого;

o скласти акт про нещасний випадок у чотирьох примірниках, з'ясувати обставини і причини;

o розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку - визначити відповідальних за це осіб і направити на затвердження керівнику закладу. До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характеризують стан місця, де стався нещасний випадок наявність шкідливих і небезпечних чинників, медичний висновок тощо. Керівник закладу протягом доби після закінчення розслідування затверджує чотири примірники акта і по одному направляє: до підрозділу, де стався нещасний випадок; начальнику служби охорони праці; до архіву закладу; потерпілому або особі, яка представляє інтереси останнього.

Нещасний випадок, про який потерпілий при відсутності свідків не повідомив керівника закладу або наслідки від якого виявилися не відразу, повинен бути розслідуваний у термін не більше місяця з дня подачі письмової заяви потерпілим або особою, яка представляє інтереси останнього. У такому випадку питання про складання акта вирішується після всебічної перевірки заяви про нещасний випадок, що стався, з урахуванням усіх обставин, медичного висновку про характер травми, можливої причини її походження, свідчень учасників заходу та інших доказів. Одержання медичного висновку покладається на адміністрацію навчально-виховного закладу (рис. 3. 22).

Нещасний випадок, що стався з студентами навчальних закладів, які проходять практику або виконують роботу під керівництвом персоналу підприємства, розслідується спільно з представником органу управління освітою згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, оформляється актом і обліковується підприємством

Нещасний випадок, що стався на підприємстві або установі з студентом вищого навчального закладу, які проходить практику або виконує роботу під керівництвом викладача, майстра виробничого навчання на дільниці, яка виділене підприємством для цієї мети, розслідується органом управління освітою спільно з представником підприємства і береться на облік органом управління освітою, навчально-виховним закладом Один примірник затвердженого акта направляється за місцем навчання потерпілого, а копія - до відповідного органу управління освітою

Всі нещасні випадки, оформлені актами, реєструються органом управління закладами та установами у спеціальному журналі.

___________________________Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки зі смертельним наслідком;

• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я;

• випадки смерті на підприємстві;

• випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;

• нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю, за рішенням органів Держнаглядохоронпраці.

Спеціальне розслідування організовує роботодавець, або орган, до сфери управління якого належить підприємство, або місцева держадміністрація, або виконавчий орган місцевого самоврядування.

До складу комісії зі спеціального розслідування (призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці) включаються:

• посадова особа органу Державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

• представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

• представники органу, до сфери управління якого належить підприємство (або відповідної місцевої держадміністрації, або виконавчого органу місцевого самоврядування) роботодавця;

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, або інший представник роботодавця;

• представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий (або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки);

• представник вищого профспілкового рівня;

• представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);

• представник інспекції Державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин.

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів. За результатами розслідування складаються такі документи:

• акт спеціального розслідування за формою Н-5;

• карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5 (у випадку їх розслідування);

• акт за формою Н-1 або НПВ на кожного потерпілого окремо;

• також оформлюються інші матеріали, передбачені Порядком.

Кількість примірників актів визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким документи надсилаються. Спеціальна комісія зобов'язана:

• обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до цього;

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

• визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

Роботодавець протягом п'яти діб з моменту підписання акта спеціального розслідування чи одержання припису посадової особи органу Державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.

Копії матеріалів розслідування роботодавець надсилає органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у розслідуванні. Потерпілому або членам його сім'ї надсилається затверджений акт за формою Н-1 (або НПВ) з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку. Перший примірник матеріалів розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Центральні органи виконавчої влади, місцева держадміністрація, виконавчі органи місцевого самоврядування, Держнаглядохоронпраці ведуть оперативний облік нещасних випадків зі смертельними наслідками, які пов'язані з виробництвом; облік потерпілих унаслідок групових нещасних випадків, про які складено акти за формою Н-1; державна санітарно-епідеміологічна служба та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік потерпілих від гострих профзахворювань (отруєнь).

Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних із виробництвом нещасних випадків.

Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи державного управління, Державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів до виявлення й усунення порушень порядку.

 

_______________________ Розслідування та облік професійних захворювань і отруєнь

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання підлягають розслідуванню протягом 7 днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання (рис 3 25)

Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку профзахворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст з профпаталогії направляє хворого до визначених МОЗ спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України:

o Донецький НДІ гігієни праці і профзахворювань;

o Інститут медицини праці (м. Київ);

o Криворізький НДІ гігієни праці і профзахворювань; Харківський НДІ гігієни праці і профзахворювань; Харківський НДІ медичної радіології;

o Український НДІ екології і токсикології хімічних речовин;

o Донецька обласна спеціалізована клінічна лікарня професійних захворювань;

o Відділення профпаталогії Луганської обласної клінічної лікарні;

o Відділення профпаталогії Львівської обласної клінічної лікарні;

o Відділення профпаталогії Черкаської обласної лікарні.

Розслідування профзахворювань проводиться комісією з розслідування, яка призначається наказом керівника санепідемстанції До її складу входять: працівник санепідемстанції (голова комісії), представники профспілкової організації, трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліст з профпаталогії і роботодавець Акт розслідування профзахворювання складається комісією у 5 примірниках протягом 3 діб надсилається хворому, підприємству, лікувальному закладу, профспілковій організації

Усі виявлені отруєння підлягають розслідуванню. Роботодавець підприємства наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу За наслідками розслідування на облік беруться отруєння, які трапились: під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення роботодавця. Підприємство в п'ятиденний термін після закінчення розслідування отруєння надсилає матеріали відповідному органу державного нагляду за охороною праці, а в разі розслідування гострого отруєння - також санепідемстанції Всі нещасні випадки, оформлені актами, реєструються органом управління, навчально-виховними закладами у спеціальному журналі.

Медична установа, куди доставлено учня, студента або вихованця, який постраждав при нещасному випадку (отруєнні), що стали під час навчально-виховного процесу, зобов'язана на запит керівника закладу видати медичний висновок про характер отруєнь По закінченні строку лікування потерпілого (потерпілих) керівник закладу направляє до вищого органу управління освітою повідомлення про наслідки отруєння.

 

Порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, які призвели до їх виникнення

Страница 1 из 2 | Следующая страница

 

«Порядок повідомлення про професійні захворювання і розслідування причин, що призвели до виникненню»

 

На кожного хворого клініками науково-дослідними інститутами, відділеннями професійних захворювань лікувально-профілактичних установ складається повідомлення формоюП-3. Протягом три доби після встановлення остаточного діагнозу повідомлення іде: роботодавцю або керівник підприємства, шкідливі виробничі чинники у якому призвели до професійного захворювання, в відповідний орган державної санітарно-епідеміологічної служби й лікувально-профілактичному установі, яке підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання протягом днів з одержання повідомлення.

Розслідування від нещасного випадку, професійного захворювання проводиться комісією у складі представників: відповідної установи, державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного установи, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, чи уповноваженого колективу з питань охорони праці (якщо хворе перестав бути членом профспілки), відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Розслідування обліку аварій

На підприємстві погоджується з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів із питань захисту населення Криму і територій від надзвичайних ситуацій і охорони праці мають розроблені й затверджені роботодавцем:

- план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії, і інші надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо від їхньої ліквідації, і навіть сили і засоби, яка цього залучаються;

- план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому перераховуються всіх можливих аварії, і інші надзвичайні ситуації, визначаються дії посадових осіб і співробітників під час їхньої виникнення, визначаються обов'язки працівників професійних аварійно-рятувальних служб чи інших підприємств, взятими до ліквідації надзвичайних ситуацій.

До аварій техногенного характеру ставляться аварії: на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднюючих речовин, раптове руйнація споруд, устаткування й т.п.

Аварії залежно від тяжкості поділяються на дві категорії:

До першої категорії належать аварії, через які загинуло 5 чи травмовано 10 і більше людина; стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин поза межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднюючих речовин, у довкіллю більш ніж 10 раз; зруйновані будинку, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу життю і здоров'я значної кількості співробітників чи населення.

До другої категорії належать аварії, через які загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 людина; зруйновано будинку, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу не для життя і здоров'я робітників цеху, ділянки з кількістю працюючих 100 чоловік і більше.

У разі аварії свідок зобов'язаний негайно повідомити безпосередньому керівнику робіт чи іншому посадової особи підприємства, які у своє чергу зобов'язані повідомити роботодавцю.

Роботодавець або високопоставлена особа, яке керує підприємством під час зміни, зобов'язані діяти погоджується з планом ліквідації аварій, використовувати першочергові заходи щодо порятунку потерпілих і їм медичної допомоги, запобігання подальшого розширення аварій, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.

Роботодавець чи уповноважена їм обличчя зобов'язані негайно повідомити про аварію в територіальний орган Госпромгорнадзора, орган, у сфері управління якої перебуває підприємство, відповідну місцеву державну адміністрацію чи виконавчий орган місцевого самоврядування, штаб громадянської оборони та надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії, і в відповідний профспілковий орган, а разі травмування або теплової смерті працівників, й у відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Розслідування аварій проводиться комісією із розслідування, що створюється:

- у разі аварії першої категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядження відповідної місцевої державної адміністрації (Автономної Республіки Крим, області, р. Київ та Севастополя) з узгодженням із органами Державного нагляду з охорони праці та МНС.

- у разі аварії другої категорії – наказом передав, у сфері управління якої перебуває підприємство, чи розпорядження районною державною адміністрації чи виконавчого органу місцевого самоврядування з узгодженням із органами Державного нагляду з охорони праці та МНС.

Головою комісії призначається представник органу, у сфері управління якої перебуває підприємство, місцевого органу виконавчої влади чи представник органу Державного нагляду з охорони праці, або МНС.

У результаті розслідування комісія з розслідування визначає характер аварії, з'ясовує обставини, що призвели до аварії, встановлює факти порушень вимог законодавства і нормативних актів з питань охорони праці, громадянської оборони, правил експлуатації устаткування й технологічних процесів, визначають якість виконання будівельно-монтажні роботи чи окремих вузлів, конструкцій, відповідність вимогам технічних і галузевих нормативних актів і проектів, встановлює осіб, які визначають виникнення аварії, намічає заходи щодо ліквідації аварії, її наслідків та профілактики подібних аварій.

Комісія зі розслідування зобов'язана протягом днів розслідувати аварії і скласти акт формоюН-5, визначається збитки, заподіяний аварією.

Основні норму закону про звітності, інформації та аналізі причин нещасних випадків

Власник в п'ятиденний строк після остаточного розслідування від нещасного випадку спрямовує звіт і матеріалів розслідування прокуратурі, відповідних органів Державного нагляду з охорони праці, профспілковому органу (представник, якого брав участь у розслідуванні), міністерству чи іншому центральному органу виконавчої, при отруєння – СЕС. Перший примірник матеріалів розслідування залишається для підприємства.

Власник виходячи з актів за формою н-1 становить державну статистичну звітність, затверджену Держкомстатом, за достовірність якої відповідає згідно з законодавством, і передає їх у установленому порядку на відповідні організації. Власником з урахуванням аналізу причин нещасних випадків раз на квартал, через підлогу року й за рік розробляються заходи для попередження подібних нещасних випадків.

Місцеві органи виконавчої аналізують причини нещасних випадків за 6 місяців, рік і вивести результати аналізу доводять до підвідомчих підприємств, і навіть розробляють заходи щодо попередження таких випадків. ОрганиГоспромгорнадзора систематично перевіряють ефективність заходів профілактики. Управління державної пожежної охорони проводить облік потерпілих під час пожеж, а санітарно-епідеміологічна служба – потерпілих гострих і фахових захворювань (отруєнь).Госпромгорнадзор здійснює облік всіх нещасних випадків, у яких складено акти за формою н-1.

Органи прокуратури надають інформацію територіальним органамГоспромгорнадзора про порушення чи відмову порушенні кримінальної справи.

Методи аналізу травматизму, й інших негативних подій

Найважливішим етапом у проведенні розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій є перебування основних причин, які призвели до у себе негативні наслідки, і навіть визначення заходів відповідальності винних осіб.

Метою аналізу негативним наслідкам є розробка заходів профілактики із запобігання аварійності і травматизму.

До основним методами аналізу ставляться: ймовірносно-статистичні ідетерминистические.Вероятно-статистические методи аналізу, своєю чергою, поділяються на: статистичні, групові, топографічні та інших.

>Статистический метод грунтується на аналізі статистичної звітності протравматизме та інших негативних подіях з урахуванням звітності формі Н-1, НТ,Н-5,П-5 (на облік беруться нещасні випадки, які призвели до втрату працездатності на 1 що і більш).

Під час проведення аналізу використовуються різні показники (критерії) й ефективні методи. Вибір методів і показників (критеріїв) оцінки залежить від прийнятих цілей і поставлених завдань. До основних цілей і національним завданням можна віднести аналіз аварій, травматизму, профзахворювань, надзвичайних ситуацій у різних галузях виробництва; аналіз стану правопорядку; аналіз ефективності заходів профілактики із запобігання негативних явищ; аналіз рівня охорони праці та т. буд.

Короткий перерахування основні цілі і завдань зазначає, деякі методи лікування й показники можна застосовувати як у межах галузі, і у низці галузей господарства країни. Однією з найширше застосовуваних як у межах галузі, і у низці галузей господарства країни є середні значення аналізованих чинників – середнє арифметичне значення: середнє геометричне, середнє гармонійне,среднеквадратическое. Наприклад, середнє кримінологія може характеризувати стан рівня злочинності; до медицини – середню захворюваність; у сфері охорони праці – середнє травматизму; на транспорті – середню аварійність тощо. буд.

Іншим відносним міжгалузевим показником то, можливо коефіцієнт

, де А – число негативних подій (кримінальних ситуацій, злочинів, травм, профзахворювань тощо. буд.) за звітний період; N – кількість працюючих чи за звітний період; М – коефіцієнт перерахунку на 1000; 10 000; 1 000 000 тощо. буд. людина.

У кримінології коефіцієнт До вважається коефіцієнтом злочинності. У звітах МВС, прокуратури, правоохоронних органів, він використовується порівнювати злочинності у різних країнах, регіонах, різних тимчасових періодах.

Важкість негативних подій оцінюється коефіцієнтом тяжкості нещасних випадків ДоТ, і коефіцієнтом смертельного (летального результату) ДоЗ,

Стан травматизму оцінюється загальним коефіцієнтом травматизму

Застосовуються та інші показники: показник непрацездатності, показники частоти й тяжкості захворювань.

Показник непрацездатності:;

Показник частоти захворювань:;

Показник тяжкості захворювань:;

Показник техніці безпеки:;

Т – кількість днів непрацездатності притравматизме;

З – кількість смертей;

З – кількість днів непрацездатності при захворюваннях;

Проб – кількість безпечних операцій;

Пропро – загальна кількість операцій.

Він аналізу дозволяє їм отримати порівняльну оцінку про стан охорони праці в підприємстві, ділянці.

Груповий метод аналізу залежить від поділітравмируемих з певних групам: професія, підлогу, стаж роботи, вік, кваліфікація тощо. Це дозволяє визначити найбільш підвладні групи людей травматизму чи захворювань.

>Топографический метод залежить від вивченні причин травматизму з допомогою нанесення на план цеху, площі, полігону, підприємства, місця від нещасного випадку. Повторення нещасних випадків цьому місці свідчить про постійне порушення техніці безпеки.

При неможливості виявити причини від нещасного випадку часто-густо вдаються до детерміністичним (додатковим) методами аналізу: монографічний, мережного моделювання, анкетування, опитування, експертні оцінки тощо.

>Монографический метод грунтується на аналізі окремих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Сутність методу мережного моделювання небезпечної виробничої ситуації у цьому, що тільки після ознайомлення з такими матеріалами встановлюється логічна зв'язок поміж усіма явищами, що передували моменту отримання травми (мережевий взаємозв'язку).

Приклад. Робітник – формувальник полігону залізобетонних виробів – отримав завдання на складання опалубки та встановлення у ній арматури всередині одній зпропарочних камер. Кран, обслуговуючий полігон, не працював, і працівник сам переносиварматурние сітки (маса однієї сітки 15 кг) і проходив із ними по кришкам камер, що забороняється посадовий інструкцією технічно безпеки. Під час пересування з сіткою робочий впав у жодну з камер і майже отримав важку травму.

У акті розслідування у графі «Причини» записано: «Причиноюнесчастно випадку стало падіння постраждалого впропарочную камеру глибиною2,6м». У графі «Перелік заходів із встановленню причин» записано: «Провести позачергової інструктаж.Разобрать нещасний випадок загальні збори цеху».

Чи правильно встановлено причина і достатні чи рекомендовані заходи?

>Установим логічно причин, що призвели до знедолений випадку. Робітник упав оскільки порушив інструкцію, а порушив інструкцію бо ні працював кран. Як, бруківці кран не працював через різкого зниження температури і покриття товстим шаром інею тролів крана. Робочий зробив у відкритий люк через погану видимість внаслідок інтенсивногопарообразования через несправність засувок напаропроводах і великий різниці температур зовнішнього повітря іпаро-воздушной суміші всерединіпропарочной камери.

Отже, першопричиною стало зниження температури, що було поштовх розвитку всьому ланцюжку подій до від нещасного випадку. Кран зупинявся і зараз через покриттятроллея шаром інею, але це порушення технології виробництва не контролювалося з різних причин. Далі було встановлено, що робочий пішов кришкам камер оскільки проходи були захаращені готовими виробами. Майстер пояснив це порушення технологічної дисципліни порушенням графіка вивезення готових виробів. Такий метод розслідування дає можливість встановити, що зупинка крана і погіршення видимості у зоні провадження цих робіт є головними причинами від нещасного випадку. Відсутність технічного контролю тазагроможденность зони готовими виробами у цьому прикладі є супутніми другорядними причинами.

Щоб запобігти таких випадків необхідно: 1) замінититроллеи відчуваєшланговим кабелем; 2) перевестипропарочние камери на автоматичний режим роботи; 3) посилити контролю над дотриманням вивезення готової продукції з цеху.

Опитування й анкетування виробляються у вигляді опитування очевидців й дозволяють виявити логічно прояви негативним наслідкам.

Метод експертні оцінки залежить від залученні до розслідування причин фахівців у цій галузі (хімії, фізики, техніки, медицини тощо.), що дозволяє підтвердити можливість негативних проявів. При аналізі травматизму, передусім, необхідно оглянути місце, де стався нещасний випадок, опитати постраждалих, очевидців, ознайомиться з необхідними документами, журналами. У цьому особливу увагу варто приділяти частинам машин, механізмів, інструментів, пристосувань і предметів, якими безпосередньо нанесена травма. Це дає можливість розробити правильні інженерні рішення з усунення подібних травм, задля чого й існують методи аналізу.

При аналізі виробничого травматизму має справу з різними показниками, обумовленими впливом ряду факторів, умов, причин. І тут застосовується методелиминирования (логічний метод, чи метод винятків), з допомогою якого виключається вплив окремих факторів й виділяється них.

Причини появи травм і фахових захворювань можна розділити ми такі чотири групи: технічні (зокрема технологічні), організаційні, санітарно-гігієнічні і психофізіологічні.

До технічних причин ставляться випадки, пов'язані з наявністю в технологічними процесами небезпечних і шкідливих виробничих чинників, незадовільний стан запобіжних пристроїв, відсутність коштів індивідуальної захисту; застосування несправного устаткування, інструментів, пристосувань тощо.

До організаційним причин ставляться: незадовільна організація праці в робочих місць; незадовільна організація контролю дотримання безпеки; невчасне і нерегулярне постачання працівників індивідуальними засобів захисту; неякісний інструктаж працівників; недотримання інструкцій із безпечного виконання технологічних процесів та використання виробничого устаткування; незадовільнийпрофотбор тощо.

До причин санітарно-гігієнічного характеру ставляться: недотримання вимог метеорологічних умов у виробничих приміщеннях (температура, промениста і теплова енергія, відносна вологість, швидкість руху повітря, барометричне тиск); виробничі шуми, вібрації; забруднення повітряної середовища шкідливими виробничими газами, парами, пилом; недостатня освітленість робочих місць; незадовільна захист робочих місць від електромагнітних випромінювань, напруга електричного і магнітних полів, підвищеного рівня іонізуючого випромінювання здійснюватиме, недостатні (відповідно до вимогами санітарним нормам) площа робочого місця та обсяг приміщення, що припадають одного працюючого; недотримання вимог особистої гігієни тощо.

До психофізичним причин можна віднести відхилення стану здоров'я, зокрема внаслідок незадовільногопрофотбора (порушення зору, слуху, алергія тощо.)

Знання причин травматизму, й профзахворювань дозволяє усунути небезпечні й шкідливі виробничі чинники чи розробити профілактичних заходів щодо підвищення безпеки праці.

Облік і аналіз травматизму дозволяють як виявити причини травматизму, а головне правильно розробити зважену та реалізувати заходи щодо охорони праці, знизити травматизм (рис. 1.5.1).

Однією з головних завдань обліку травматизму є детальне вивчення причин травм, ретельна і повна їх реєстрація. Це дає змогу точно оцінити умови праці та організацію робочого місця у момент травмування. При кожному нещасливий випадок, професійному захворюванні, аварії, і інших негативних наслідків для підприємства визначаються їх наслідки (втрати):

П = ПБ + ПМ + ППро + ПЗ + Пі + Пін (1.5.1)

Пб, Пм, ППро, ПЗ, Пі, Пін – втрати від непрацездатності, заподіяну шкоду матеріалам, устаткуванню, будівлям і спорудам, інструменту, не вироблена продукція.

Ефективність заходів з охорони праці оцінюється за такою залежності:

Еге = (Про>П1 – Про>П2) – З>О.Т. (1.5.2)

Про>П1 і Про>П2 – втрати від травм, профзахворювань, аварій до проведення заходів і після за певного періоду;

ЗВІД – видатки заходах з охорони праці за аналізованої період.

Річна економія собівартості продукції з поліпшення умов праці визначається по залежності:

ЄЗ = ЄТ + ЄЗ + Є>П.З. + Є>Т.К. (1.5.3)

ЄТ, ЄЗ, Є>П.З., Є>Т.К. – річна від скорочення травмування, захворювань, профзахворювань, плинність кадрів.

 

>Рис. 1.5.1 Схема зв'язок обліку та політичного аналізу травматизму

 

Методи прогнозу негативних подій

Методи прогнозу дозволяють як оцінку питанням охорони праці, а й передбачити динаміку розвитку травматизму, злочинності, аварійності, профзахворювань та інших подій не майбутній період, розробити заходи профілактики, стратегічні комплексні плани отже спричинити розвиток подій майбутньому. Однією з методів прогнозу може бути кореляційні залежності (регресивні моделі), описують зміни негативних подій від базових показників, наприклад модель динаміки зміни рівня травматизму, профзахворювань, аварій у залежність від рівня продуктивність праці, можливостей продуктивність праці; зміни у рівні злочинності областями – залежно від кількості населення тощо.

Критерієм безпечної роботи з ділянці, в бригаді можна прийняти ймовірність Р, що визначається за такою формулою:

(1.5.4)

де Т3 – поставлене проміжок часу, протягом якого визначається величина; N – число бригад чи ділянок; n – число зафіксованих випадків травматизму (захворювань) в N бригадах під час Т.

Результати вважаються достовірними, тобто забезпечують головна умова (безпеку роботи у період Т3), якщо:. Якщо ж <0,95, то цілковитої певності щодо безпечної роботі у період Т3 не може.

Приклад. За роки роботи (>Т=12 кварталів) чотири бригадах каменярів (>N=4) сталося 12 нещасних випадків (>n=12). Необхідно дізнатися, чи можуть статися цих бригадах протягом першої півріччя (Т3=2 кварталу) нинішнього року нещасні випадки з виробництва.

Отриманий результат свідчить, що повній упевненості в безпечної роботі бригад каменярів протягом майбутнього півріччя при цієї організації праці не може. Для безпечної роботи необхідно продумати наново організацію праці бригад каменярів.

Якщо випадкова величина має розподіл Пуассона, те з урахуванням часу можна казати про найпростішому потоці подій (травми, пожежі, злочини тощо.). Можливість безпечної роботи у період часуt при До подій

>К=0, 1, 2…,

де - інтенсивність потоку, тобто число подій, що відбуваються за одиницю часу.

Р – можливість, що може статися хоча тільки травма за ж період:

(можна трактувати яктравмоопасность).

Такі принципи покладено основою кількох моделей критерію безпеки праці.

Сутністьтеоретико-вероятностного методу ось у чому.

По-перше, під час аналізу травматизму на конкретному підприємстві встановлюється, що кількість травм і фахових захворювань має розподіл Пуассона.

По-друге, відповідно до формулі Р визначається ймовірність хоча б однієї травми чи професійного захворювання, злочину.

По-третє, оцінюється число травм і захворювань у майбутньому під час на підприємствах, ділянках, в бригадах зі технологією

П =Рt1 (1.5.5)

По-четверте, визначається сумарний економічних збитків, що складається з економічного шкоди по лікарняним бюлетенем листам і відшкодування втрат невиконання плану у майбутньому:

(1.5.6)

де М – коефіцієнт перерахунку на 100, 1000 тощо. робочих; D – число працівників підприємстві;

- сумарні витрати з n лікарняним бюлетенем листам за певного періоду (в грн);

- сумарний збитки через невиконання плану робітниками під час травмування

По-п'яте, визначаються видатки заходи щодо попередження подібних нещасних випадків.

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 60 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.038 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав